Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Синеви́рська Поля́на — село в Синевирській громаді Хустського району Закарпатської області України.
| село Синевирська Поляна | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Закарпатська область |
| Район | Хустський район |
| Громада | Синевирська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1921 |
| Населення | 1354 |
| Площа | 0 км² |
| Густота населення | 0 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 90040 |
| Телефонний код | +380 3146 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°35′04″ пн. ш. 23°41′11″ сх. д. / 48.58444° пн. ш. 23.68639° сх. д.Координати: 48°35′04″ пн. ш. 23°41′11″ сх. д. / 48.58444° пн. ш. 23.68639° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 818 м |
| Водойми | оз. Синевир; р. Теребля |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с. Синевирська Поляна, 147 |
| Карта | |
  Синевирська Поляна | |
 Синевирська Поляна | |
| Мапа | |
| | |
Колишня назва — Верхній Синевир (по-угорськи Фелшьосіневер — Felsőszinevér).
Неподалік від села розташоване знамените озеро Синевир.
Село займає 1-е місце в області за кількістю багатодітних матерів (станом на 2008 рік їх тут було 104).
Історія
Перша згадка про село є в документах 1715 року.
У 17. столітті належало родині Kornis.
Учень четвертого класу народної школи Семен Тюх у 1925 році в часописі «Наш родный край» писав, що його «рідне село урядово називається Синевирська Поляна, але тутешній народ називає його коротко – Пόляны».
На початку 70-х років XX ст. Синевирську Поляну поділили на 4 села: Синевирська Поляна, Свобода, Береги, Загорб. За словами старожилів, коли село ще не було таким розширеним, як тепер, нижня нинішня його частина – Сигли – на той час була ще тільки урочищем, яке простягалося на лівому березі Тереблі, між гирлами Студеного та Минчилівського зворів. Тут росли смереки, що мали тільки верхівкове гілля. Таке дерево називають «сигла», від чого й походить місцева назва урочища. Статус присілка місцевість почала набувати з початку 50-х років ХХ ст. у зв’язку з будівництвом біля гирла Минчилівського звора лісопилки з деревообробними цехами, які приводила в рух парова машина (паливом були відходи деревообробки). Згодом тут стали зводити житлові будинки.
На лівому березі річки Теребля починається присілок Довгий Город, який до початку 1980-х також був незаселений.
Між дорогою й річкою виокремлювався так званий Циганський лужок, де до початку 1970-х влаштовували свої шатри й кибитки кочуючі цигани.
Вище Кутової зворини і до крутого берега під присілком Болото на лівому березі Тереблі простягнувся присілок Нижня Заріка, який починається будинком колишнього ФАПу з пологовим відділенням (його побудували ще чехи, як так званий кордон лісової управи).
Метрів за 200 вище й до центрального бетонного мосту притулилася Центральна Заріка. Над нею порозкидувалися присілки Кути, Коміниць, Болото та Сакальова. Між двома останніми на щовбику Вер Воза в 1989 році побудували телеретранслятор. З появою супутникового телебачення він уже став зайвим. А в Болоті, до початку XVIII ст. був перший храм і кладовище.
У горах є ще невеличкий присілок Гіля, а над ним – Нижні Верхи, де збереглася хата, побудована в 1811 році. Колись води Канчівського звора рухали колеса млина і ступів. На карті XVIII ст. біля самого його гирла позначено єврейську божницю. В XIX та 1-й пол. XX ст. вздовж берегів Тереблі був портош, куди взимку з Канчівського звора звозили деревину, а влітку з неї зшивали бокори.
Між Красним Звором і потічком Синевирським, який витікає з-під Морського Ока – присілок Красний.
Нижче звора Стинишір – однойменний присілок Стинишір. Колись там був маржинський теметів. У 1940-му мадярський жандарм Вікк приконвоював туди трьох чи чотирьох євреїв, примусив викопати собі могилу й розстріляв їх.
Мікротопоніми
У селі є такі присілки та частини полесення: Сигли, Довгий Город, Нижній Кінець, Нижня Заріка, Центр, Хоминець, Нижній Верх, Дальня, Бобовина, Канчівський, Верхній Кінець, Верхні Верхи, Тирса, Красний, Монастирська Розтока, Буковинка, Перенизь, Гавришів Звір, Вишневський Верх, Новоселиця, Болото, Центральна Заріка, Кути, Коміниць, Сакальова, Гіля, Стинишір, Під Фіресом та ін.
Релігія
храм Покрови пр. богородиці. 1817.
За переказом, що його чув Микола Іванович Руснак, перша дерев’яна церква стояла в урочищі “У болотах”, на лівому березі річки Тереблі. Якось сильний вітер переніс хрест із старої церкви на пагорб правого берега, і там збудували другу церкву (або перенесли стару).
До 1929 р. село називалося Вишній Синевир. У 1751 р. йшлося про дерев’яну церкву св. Михайла з одним дзвоном і чотирма старими образами в цьому селі. З того часу є запис на одній з книг:
“…сію книгу рєкомую трєфолой купилъ рбъ бжіи Іоанъ Цкира | со женою своею на имя Хитою за отпущение гріховъ своих і роднчов своих і придалъ еи вечными часи до веси | Поляні до храму архистратига Михаила | за пресвитера Василя Чопа пароха синивирскаго | і полянского; і дал за ню золотых угорских | тридцать и чотири;… куплена року бжого АΨHS (1756) мця іюня дня S (6)”.
У 1801 р. згадують добру дерев’яну церкву на 120 вірників. Теперішню дерев’яну церкву датують за написом на одвірку. Це характерна для верхів’я Тереблі барокова споруда з розвинутим завершенням, що складається з гранчастої бані, глухого ліхтаря і главки над ним. Західний фасад оформлено відкритим ґанком на різьблених стовпчиках. Всередині нава перекрита коробовим склепінням.
На жаль, церква ще з 1920-х років від маківки до опасання вкрита бляшаним покриттям, наглухо забито і ґанок. Першим священиком у церкві був о. Іван Тесля. Останнім греко-католицьким священиком до 1947 р. був Йосип Ковордані, а громада перебувала в підпіллі з 1947 до 1990 р.
Біля церкви стоїть дерев’яна, двоярусна дзвіниця з опасанням і шатровим дахом, прикрашеним декоративним куполом. Дзвіницю відремонтував у 1847 р. майстер І. Мерцель. Дзвінниця разом з церквою входить до складу пам'ятки архітектури національного значення (№ 1126).
Докладніше: Покровська церква (Синевирська Поляна)
храм Покрови пр. богородиці. 1999. (УГКЦ)
У 1998 р. в село прийшов священик о. Іван Шанта й організував спорудження греко-католицької церкви. Силами громади 30 червня 1998 р. розпочали і за кілька днів закінчили спорудження фундаменту нової церкви на місцині, що зветься “Середнянські млаки”, а у серпні 1998 р. фундамент урочисто освятив єпископ Йосип Головач.
У лютому 1999 р. почали зведення зрубу і в жовтні майстри з Драгова вкрили церкву бляшаною покрівлею. Дерев’яну церкву 18,6 м завдовжки, 10,2 м завширшки, при висоті до стелі 6,8 м та з вежею 19,3 м заввишки крім висоти хреста, спорудили місцеві майстри брати Василь й Іван Ковачі та Григорій Рошко. Основними помічниками були Василь Биланин, Ілько Ковач, Ілько Глькович Нанинець, церківник Ілько Васильович Нанинець, дяк Степан Нанинець, Тимофій Руснак, Ілько Цифряк, куратор Павло Руснак. Частину коштів на будівництво зібрали вірники, частину – громади інших сіл, депутат Верховної Ради Віктор Медведчук подарував 1700 гривень, держава виділила ліс.
Престіл встановили на Різдво 2000 p., a посвятять у день св. Євхаристії. Різбарську роботу робить Іван Гаврилович Веґеш з Міжгір’я. Ікони малює Володимир Глеба з помічниками. Дзвони, відлиті в Новому Роздолі на Львівщині, містяться в окремій дзвіниці, спорудженій тими ж майстрами, що будували церкву.
Географія
На північно-східній стороні від села річка Розтока зливається з річкою Слободою, утворуючи витік Тереблі.
селі річка Новоселиця впадає у Тереблю.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 891 особа, з яких 429 чоловіків та 462 жінки.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1354 особи. 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.
Відомі люди
- Біланіна Марія Миколаївна (29 червня 1927, Синевирська Поляна — 1995, Ужгород) — український живописець. Учениця Йосипа Бокшая. Працювала у жанрі портрету.
Туристичні місця
- храм Покрови пр. богородиці. 1999
- храм Покрови пр. богородиці. 1817.
- В селі розташований екопарк "Долина вовків", створений місцевим підприємцем. В ньому проживають чотири види вовків, тигри, леви, копитні тварини, зокрема олені та лані. Частина з тварин закуплена в зоопарках цирках та звірнинцях, а частину з них приносять місцеві жителі, які знайшли їх у лісі знесиленими або травмованими. Тих тварин, яких можна реабілітувати власник відпускає в дику природу.
Детальніше: Екопарк «Долина Вовків»
Примітки
- . Архів оригіналу за 5 березня 2008. Процитовано 25 січня 2008.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . www.depo.ua (укр.). Архів оригіналу за 10 лютого 2022. Процитовано 19 лютого 2022.
Інтернет посилання
- Інформація на сайті Дерев'яні Храми України [ 14 січня 2021 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sinevi rska Polya na selo v Sinevirskij gromadi Hustskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti Ukrayini selo Sinevirska Polyana Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska oblast Rajon Hustskij rajon Gromada Sinevirska gromada Osnovni dani Zasnovane 1921 Naselennya 1354 Plosha 0 km Gustota naselennya 0 osib km Poshtovij indeks 90040 Telefonnij kod 380 3146 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 35 04 pn sh 23 41 11 sh d 48 58444 pn sh 23 68639 sh d 48 58444 23 68639 Koordinati 48 35 04 pn sh 23 41 11 sh d 48 58444 pn sh 23 68639 sh d 48 58444 23 68639 Serednya visota nad rivnem morya 818 m Vodojmi oz Sinevir r Tereblya Misceva vlada Adresa radi s Sinevirska Polyana 147 Karta Sinevirska Polyana Sinevirska Polyana Mapa Sinevirska Polyana u Vikishovishi Kolishnya nazva Verhnij Sinevir po ugorski Felshosinever Felsoszinever Nepodalik vid sela roztashovane znamenite ozero Sinevir Selo zajmaye 1 e misce v oblasti za kilkistyu bagatoditnih materiv stanom na 2008 rik yih tut bulo 104 IstoriyaPersha zgadka pro selo ye v dokumentah 1715 roku U 17 stolitti nalezhalo rodini Kornis Uchen chetvertogo klasu narodnoyi shkoli Semen Tyuh u 1925 roci v chasopisi Nash rodnyj kraj pisav sho jogo ridne selo uryadovo nazivayetsya Sinevirska Polyana ale tuteshnij narod nazivaye jogo korotko Polyany Na pochatku 70 h rokiv XX st Sinevirsku Polyanu podilili na 4 sela Sinevirska Polyana Svoboda Beregi Zagorb Za slovami starozhiliv koli selo she ne bulo takim rozshirenim yak teper nizhnya ninishnya jogo chastina Sigli na toj chas bula she tilki urochishem yake prostyagalosya na livomu berezi Terebli mizh girlami Studenogo ta Minchilivskogo zvoriv Tut rosli smereki sho mali tilki verhivkove gillya Take derevo nazivayut sigla vid chogo j pohodit misceva nazva urochisha Status prisilka miscevist pochala nabuvati z pochatku 50 h rokiv HH st u zv yazku z budivnictvom bilya girla Minchilivskogo zvora lisopilki z derevoobrobnimi cehami yaki privodila v ruh parova mashina palivom buli vidhodi derevoobrobki Zgodom tut stali zvoditi zhitlovi budinki Na livomu berezi richki Tereblya pochinayetsya prisilok Dovgij Gorod yakij do pochatku 1980 h takozh buv nezaselenij Mizh dorogoyu j richkoyu viokremlyuvavsya tak zvanij Ciganskij luzhok de do pochatku 1970 h vlashtovuvali svoyi shatri j kibitki kochuyuchi cigani Vishe Kutovoyi zvorini i do krutogo berega pid prisilkom Boloto na livomu berezi Terebli prostyagnuvsya prisilok Nizhnya Zarika yakij pochinayetsya budinkom kolishnogo FAPu z pologovim viddilennyam jogo pobuduvali she chehi yak tak zvanij kordon lisovoyi upravi Metriv za 200 vishe j do centralnogo betonnogo mostu pritulilasya Centralna Zarika Nad neyu porozkiduvalisya prisilki Kuti Kominic Boloto ta Sakalova Mizh dvoma ostannimi na shovbiku Ver Voza v 1989 roci pobuduvali teleretranslyator Z poyavoyu suputnikovogo telebachennya vin uzhe stav zajvim A v Boloti do pochatku XVIII st buv pershij hram i kladovishe U gorah ye she nevelichkij prisilok Gilya a nad nim Nizhni Verhi de zbereglasya hata pobudovana v 1811 roci Kolis vodi Kanchivskogo zvora ruhali kolesa mlina i stupiv Na karti XVIII st bilya samogo jogo girla poznacheno yevrejsku bozhnicyu V XIX ta 1 j pol XX st vzdovzh beregiv Terebli buv portosh kudi vzimku z Kanchivskogo zvora zvozili derevinu a vlitku z neyi zshivali bokori Mizh Krasnim Zvorom i potichkom Sinevirskim yakij vitikaye z pid Morskogo Oka prisilok Krasnij Nizhche zvora Stinishir odnojmennij prisilok Stinishir Kolis tam buv marzhinskij temetiv U 1940 mu madyarskij zhandarm Vikk prikonvoyuvav tudi troh chi chotiroh yevreyiv primusiv vikopati sobi mogilu j rozstrilyav yih Mikrotoponimi U seli ye taki prisilki ta chastini polesennya Sigli Dovgij Gorod Nizhnij Kinec Nizhnya Zarika Centr Hominec Nizhnij Verh Dalnya Bobovina Kanchivskij Verhnij Kinec Verhni Verhi Tirsa Krasnij Monastirska Roztoka Bukovinka Pereniz Gavrishiv Zvir Vishnevskij Verh Novoselicya Boloto Centralna Zarika Kuti Kominic Sakalova Gilya Stinishir Pid Firesom ta in Religiyahram Pokrovi pr bogorodici 1817 Pokrovska cerkva ta dzvinnicya Za perekazom sho jogo chuv Mikola Ivanovich Rusnak persha derev yana cerkva stoyala v urochishi U bolotah na livomu berezi richki Terebli Yakos silnij viter perenis hrest iz staroyi cerkvi na pagorb pravogo berega i tam zbuduvali drugu cerkvu abo perenesli staru Do 1929 r selo nazivalosya Vishnij Sinevir U 1751 r jshlosya pro derev yanu cerkvu sv Mihajla z odnim dzvonom i chotirma starimi obrazami v comu seli Z togo chasu ye zapis na odnij z knig siyu knigu ryekomuyu tryefoloj kupil rb bzhii Ioan Ckira so zhenoyu svoeyu na imya Hitoyu za otpushenie grihov svoih i rodnchov svoih i pridal ei vechnymi chasi do vesi Polyani do hramu arhistratiga Mihaila za presvitera Vasilya Chopa paroha sinivirskago i polyanskogo i dal za nyu zolotyh ugorskih tridcat i chotiri kuplena roku bzhogo APSHS 1756 mcya iyunya dnya S 6 U 1801 r zgaduyut dobru derev yanu cerkvu na 120 virnikiv Teperishnyu derev yanu cerkvu datuyut za napisom na odvirku Ce harakterna dlya verhiv ya Terebli barokova sporuda z rozvinutim zavershennyam sho skladayetsya z granchastoyi bani gluhogo lihtarya i glavki nad nim Zahidnij fasad oformleno vidkritim gankom na rizblenih stovpchikah Vseredini nava perekrita korobovim sklepinnyam Na zhal cerkva she z 1920 h rokiv vid makivki do opasannya vkrita blyashanim pokrittyam nagluho zabito i ganok Pershim svyashenikom u cerkvi buv o Ivan Teslya Ostannim greko katolickim svyashenikom do 1947 r buv Josip Kovordani a gromada perebuvala v pidpilli z 1947 do 1990 r Bilya cerkvi stoyit derev yana dvoyarusna dzvinicya z opasannyam i shatrovim dahom prikrashenim dekorativnim kupolom Dzvinicyu vidremontuvav u 1847 r majster I Mercel Dzvinnicya razom z cerkvoyu vhodit do skladu pam yatki arhitekturi nacionalnogo znachennya 1126 Dokladnishe Pokrovska cerkva Sinevirska Polyana hram Pokrovi pr bogorodici 1999 UGKC U 1998 r v selo prijshov svyashenik o Ivan Shanta j organizuvav sporudzhennya greko katolickoyi cerkvi Silami gromadi 30 chervnya 1998 r rozpochali i za kilka dniv zakinchili sporudzhennya fundamentu novoyi cerkvi na miscini sho zvetsya Serednyanski mlaki a u serpni 1998 r fundament urochisto osvyativ yepiskop Josip Golovach U lyutomu 1999 r pochali zvedennya zrubu i v zhovtni majstri z Dragova vkrili cerkvu blyashanoyu pokrivleyu Derev yanu cerkvu 18 6 m zavdovzhki 10 2 m zavshirshki pri visoti do steli 6 8 m ta z vezheyu 19 3 m zavvishki krim visoti hresta sporudili miscevi majstri brati Vasil j Ivan Kovachi ta Grigorij Roshko Osnovnimi pomichnikami buli Vasil Bilanin Ilko Kovach Ilko Glkovich Naninec cerkivnik Ilko Vasilovich Naninec dyak Stepan Naninec Timofij Rusnak Ilko Cifryak kurator Pavlo Rusnak Chastinu koshtiv na budivnictvo zibrali virniki chastinu gromadi inshih sil deputat Verhovnoyi Radi Viktor Medvedchuk podaruvav 1700 griven derzhava vidilila lis Prestil vstanovili na Rizdvo 2000 p a posvyatyat u den sv Yevharistiyi Rizbarsku robotu robit Ivan Gavrilovich Vegesh z Mizhgir ya Ikoni malyuye Volodimir Gleba z pomichnikami Dzvoni vidliti v Novomu Rozdoli na Lvivshini mistyatsya v okremij dzvinici sporudzhenij timi zh majstrami sho buduvali cerkvu GeografiyaNa pivnichno shidnij storoni vid sela richka Roztoka zlivayetsya z richkoyu Slobodoyu utvoruyuchi vitik Terebli seli richka Novoselicya vpadaye u Tereblyu NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 891 osoba z yakih 429 cholovikiv ta 462 zhinki Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkali 1354 osobi 100 naselennya vkazalo svoyeyu ridnoyu movoyu ukrayinsku movu Vidomi lyudiBilanina Mariya Mikolayivna 29 chervnya 1927 Sinevirska Polyana 1995 Uzhgorod ukrayinskij zhivopisec Uchenicya Josipa Bokshaya Pracyuvala u zhanri portretu Turistichni miscya hram Pokrovi pr bogorodici 1999 hram Pokrovi pr bogorodici 1817 V seli roztashovanij ekopark Dolina vovkiv stvorenij miscevim pidpriyemcem V nomu prozhivayut chotiri vidi vovkiv tigri levi kopitni tvarini zokrema oleni ta lani Chastina z tvarin zakuplena v zooparkah cirkah ta zvirnincyah a chastinu z nih prinosyat miscevi zhiteli yaki znajshli yih u lisi znesilenimi abo travmovanimi Tih tvarin yakih mozhna reabilituvati vlasnik vidpuskaye v diku prirodu Detalnishe Ekopark Dolina Vovkiv PrimitkiSinevirska Polyana u sestrinskih Vikiproyektah Temi u Vikidzherelah Proyekt Naseleni punkti Ukrayini Sinevirska Polyana u Vikishovishi Arhiv originalu za 5 bereznya 2008 Procitovano 25 sichnya 2008 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 www depo ua ukr Arhiv originalu za 10 lyutogo 2022 Procitovano 19 lyutogo 2022 Internet posilannyaInformaciya na sajti Derev yani Hrami Ukrayini 14 sichnya 2021 u Wayback Machine http novzak uz ua news synevyrska polyana ta yiyi prysilky Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi