Померанець

Помера́нець або бігара́дія, також помара́нча, помара́нч (Citrus × aurantium) — вид вічнозелених рослин роду цитрус, родини рутових. За походженням є гібридом мандарина (Citrus reticulata) та помело (Citrus maxima).

Померанець
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Розиди (Rosids)
Порядок:	Сапіндоцвіті (Sapindales)
Родина:	Рутові (Rutaceae)
Рід:	Цитрус (Citrus)
Вид:	Померанець (C. × aurantium)
Біноміальна назва
Citrus × aurantium L., 1753

Етимологія

У народі «помаранчем/-чою» часто називають звичайний апельсин (Cītrus sinēnsis), проте ці рослини належать до різних, хоча й споріднених видів. На честь померанця жовтогарячий колір також називають «помаранчевим». У польській мові щодо обох видів цитрусових вживається назва pomarańcza: померанець називається pomarańcza gorzka («помаранча гірка́»), апельсин — pomarańcza chińska («помаранча китайська»)^[].

Назви «померанець», «помаранч/-а» походять від італ. pomarancia (утвореного від pomo — «яблуко» + arancia — «апельсин»): перша через посередництво рос. померанец і нім. Pomeranze, інші — через пол. pomarańcza.

Ще одна назва, «бігарадія» — від окс. bigarrada через посередництво фр. bigaradier («померанцеве дерево»), bigarade («плід померанця»).

Опис

Плодове дерево 8—10 метрів заввишки. Походить з південно-східної Азії. Листки еліптичної форми. Квітки великі, білі, запашні, двостатеві. Плоди кулясто-приплюснуті, оранжево-червоні, неїстівні; шкірка товста, гірка, запашна; м'якуш кисло-гіркий.

Ареал

Рослина походить з Південно-Східної Азії. Культурні форми померанцю вирощують в Індії, Середземномор'ї, на Близькому Сході, у субтропічних районах Кавказу і в Середній Азії.

Господарське використання

З листків і квіток добувають ефірну олію, яку використовують у парфумерній промисловості. З плодів виготовляють напої, мармелади. Померанець застосовують як підщепу до інших видів цитрусових культур.

Різновиди

До різновидів померанця відносять цитрадію — гібрид померанця і (трифоліати) та бергамот (бергамський апельсин) — гібрид померанця і (солодкого лимона, солодкого лайма).

У геральдиці

Зображення померанцевого дерева з плодами присутнє на гербі російського міста Ломоносов. Зміст герба був пов'язаний з назвою міста — до 1948 року воно звалося Оранієнбаум (за назвою знаменитого палацево-паркового ансамблю), що у перекладі з німецької і значить «померанцеве дерево».

Примітки

1. Citrus sinensis // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
2. Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.). . https://r2u.org.ua (укр/рос) . Архів оригіналу за 4 серпня 2021. Процитовано 24 березня 2022. Апельси́нъ, рос. Citrus aurantium = помера́нець.
3. Флора УРСР. Том 7. / За загальною редакцією М. В. Клокова і О. Д. Вісюліної. — К. : Видавництво Академії наук УРСР, 1955. — С. 98.
4. . Архів оригіналу за 13 квітня 2016. Процитовано 28 березня 2016.
5. Помаранча // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
6. Помаранч // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
7. Померанець [ 27 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
8. Помаранчевий // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
9. Помаранчевий // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — .
10. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — .
11. . www.cnrtl.fr. Centre National de Ressources Textuelles et Lexicales. Архів оригіналу за 17 червня 2018. Процитовано 15 листопада 2017.