Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Без ґрунту» — модерністський роман українського письменника В. Домонтовича. Уперше опубікований твір був на сторінках журналу «Український засів» 1942 року. Виданий 1948 року в Регенсбурзі у видавництві Михайла Борецького.
| Без ґрунту | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Автор | В. Домонтович | |||
| Мова | українська | |||
| Опубліковано | 1948, видавництво Михайла Борецького, Реґенсбурґ | |||
| | ||||
Жанр
У листі до Леоніда Лимана від 25 березня 1949 року В. Домонтович так схарактеризував свій роман: «опис тижневої командироски, отже, щоденник, хроніка послідовностей, не більше».
Соломія Павличко означила жанр твору як роман-трактат.
Сюжет
Події роману відбуваються приблизно в 1920—30-ті роки ХХ ст. Столичний авторитетний мистецтвознавець Ростислав Михайлович їде у відрядження до рідного Катеринослава (сучасне Дніпро) (місто дитинства самого В. Домонтовича), щоб узяти участь у вирішенні долі Варязької церкви.
Проблематика
Олександра Цепа акцентує увагу на таких основних проблемах у романі В. Домонтовича:
- роздуми автора про ідеологічні, соціальні, духовні засади соцсуспільства;
- уявлення про світ митця й мистецтва;
- жага до нищення, аісторичности народу;
- безкомпромісна каральна політика владної партії;
- знеособлення особистости (на прикладі Ростислава Михайловича);
- нереалізованість неординарної людини а внтигуманному «соціалістичному раю»;
- дисгармонія людини в радянську добу.
Герої
Ростислав Михайлович — мистецтвознавець, консультант у Комітеті охорони пам'яток старовини й мистецтва. Прототип В. Домонтовича. Це людина обережна, впливова й ерудована. Ростислав Михайлович достатньо індиферентно ставиться до питання Варязької церкви, часто повторюючи фразу «Що я можу?». На думку Валерії Савотіної, ці слова стають характеристикою часу, а сам Ростислав Михайлович — уособленням тодішніх інтелектуалів, які нічого не можуть, вони приречені. Консультант сповідує «філософію інтелектуального вагабондизму, епоху, де б душею відпочить, епоху, куди б утекти».
 | Звертатися до Комітету в справах архітектурних пам'яток, це звертатися лише до вас. Ви ж одинокий і найавторитетніший фахівець на цілу Україну. |  |
Степан Линник — митець, учитель Ростислава Михайловича. Він автор похмурих пейзажів, орієнтованих на першопочатки, зародження світу: зображує каміння, первісні роботи. Свого часу він приїздить в місто на березі Дніпра, щоб збудувати собор. Деякі дослідники прототипом Линника називають Ніколая Реріха, інші — Георгія Нарбута. Обставини смерти героя порівнюють зі смертю театрального художника Миколи Сапунова. Василь Чапленко вбачав в образі Степана Линника Тодося Осьмачку.
| | Як і Ніцше, так і Степан Линник був розіп'ятий на хресті свого пророчого покликання! | |
Арсен Петрович Витвицький — у минулому поет-модерніст, на час дії твору — директор провінційного Музею Мистецтв. Його прототипом, за переконаннями Соломії Павличко, є Микола Філянський. Витвицький — постать загублена, слабка, надзвичайно напружена й непевна в собі. Він ентузіаст музейної справи, порядна, чемна й делікатна людина. Василь Чапленко прототипом Арсена Витвицького вважав Миколу Чернявського.
| | Я ніколи в житті не був собою! | |
— Арсен Петрович, «Без ґрунту» | ||
Данило Іванович Криницький — директор історичного музею, «запорізький дід, колишній приятель Костомарова й Рєпіна». Він проти всього модерного. Його прототипом є Дмитро Яворницький.
Петро Петрович Півень — завідувач етнографічного відділу історичного музею. Письменник, який «нічого не читає, бо не хоче зіпсувати власний стиль».
Іван Ґуля — молодий уповноважений Комітету охорони пам'яток. Він з ентузіазмом обстоює питання збереження церкви як пам'ятки старовини. Ґуля — колишній студент Ростислава Михайловича, віддано захоплений своїм учителем.
Станіслав Бирський — інженер-будівник, «людина розрахунків і коньюктури, нове перевтілення Печорина». Він виступає за знесення Варязької церкви та декларує ідеали комуністичної утопії.
Лариса Павлівна Сольська — співачка, коханка Ростислава Михайловича.
| | Лариса надто була жінка нашого часу, щоб надати якесь значення словам або оцінкам, можливо, навіть вчинкам і очевидності фактів. | |
| | Герої Домонтовича — це проблема втраченого зв'язку із сакральним. Мистецтво втрачає свій сакральний вигляд, люди втрачають свою релігійну свідомість. | |
— Валерія Савотіна | ||
Варязька церква
Події в романі розгортаються навколо Варязької церкви, точніше проєкту її перетворення на архітектурний заповідник. Це велична архітектурна пам'ятка, недобудований собор відомого архітектора Степана Линника. Будівництво церкви розпочалося 1908 року й не було завершене. Олена Гусейнова назвала Варязьку церкву «головним архітектурним лейтмотивом роману».
Андрій Портнов, дослідник творчости письменника, зазначає, що Варязької церкви, як і архітектора Линника насправді не існувало. Про те, що й церква, і сам її творець видагані, говорить також Андрій Портнов. Натомість співробітниця музею «Літературне Придніпров'я» Ірина Мазуренко переконана, що прототипом архітектурної пам'ятки в романі В. Петрова могла стати Лазарівська церква на Севастопільському цвинтарі (сучасний Севастопільський парк).
Рецепція
У післямові до ІІІ тому зібрання прози В. Домонтовича Юрій Шевельов написав про роман автора так: «"Без ґрунту" — це справжній підсумок "повістевого періоду" в творчості Домонтовича, синтетичний образ української дійсности двадцятих — початку тридцятих років і розрахунок з нею, один з найкращих творів української прози нашого сторіччя».
Юрій Лавріненко зазначав, що в романі письменника під спокійним тоном прочитуються неспокій і прірва порожнечі, під гумором проступає відчай.
Соломія Павличко зазначила, що В. Домонтович у своєму романі відбив кризу втраченої автентичности, самопочуття людини без будь-якої основи за винятком інтелектуальної.
У своїй статті Тетяна Григоренко (Демчик) зазначила, що в романі «Без ґрунту» відображено культуротворчий дискурс і різні моделі культурної ідентичности, поширені в українському суспільстві на початку ХХ ст.
Видання
- Віктор Домонтович. «Без ґрунту». Регенсбурґ: Видання Михайла Борецького, 1948. 217 с. ()
- Віктор Домонтович. Проза у трьох томах. Том II. Романи Куліша, Без ґрунту (повісті). Редакція й супровідна стаття: Юрій Шевельов. Примітки: Юрій Шевельов; суперобкладинка: Ярослава Ґеруляк. Ню-Йорк: 1989, 477 с. (Том II)
- Віктор Домонтович. Доктор Серафікус; Без ґрунту. Передмова: Соломія Павличко. Київ: Критика, 1999. 280 с. (серія «Бібліотека ХХІ століття»).
- Віктор Домонтович. Без ґрунту: повісті. Київ: Гелікон, 2000. 518 стор. (серія «Українська модерна література»).
- В. Домонтович. Спрага Музики. Київ: Комора, 2019. С. 27—207.
Цитати
| | Сучасна людина виробила в собі звичку не мати свого кутка. Вона розірвала пуповину, що зв'язувала її з материнським лоном місця. Відмовилась од почуття спільноти з землею. Зреклася свідомости своєї тотожности з країною. Загубила згадку про свою спорідненість з вітчизною. Місце народження обернулось посвідкою, виданою з Загсу, черговим пунктом заповнюваної анкети. | |
| | Мешканці, що заступили давніших пожильців, не мають ані бажання, ані ініціятиви лагодити ґанки, дбати про садки, віднослювати паркани, зробити фіртки, замахати дірки, вибиті в цеглі стін кулементними чергами махнівських куль. Люди втратили почуття сталости. Вони звикають жити в руїнах і серед руїн, немов в чеканні на нову катастрофу, нове знищення, ще страшніше, ще згубніше за попереднє. Свої доми вони обертають в випадкові притулки, хати — в печери або лігва, міста в переходові табори. | |
| | В відміну від того, замість незнаних земель, ми шукаємо незнаних істин. | |
Примітки
- Савотіна, Валерія (16.11.2022). «Без ґрунту» Домонтовича: незавершений «собор» українського модернізму. Читомо.
- . Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 19 вересня 2021.
- Портнов, Андрій. Дніпропетровський текст Віктора Петрова (PDF). Краків: Віктор Петров: мапування творчости письменника. с. 153—164.
- Павличко, Соломія (1999). Дискурс модернізму в українській літературі: Монографія. 2-ге вид. Київ: Либідь. с. 447.
- Пасько, Ірина (31.08.2021). Інтелектуали, шпигуни й страдники, або літературний портрет Дніпра. Читомо.
- Цепа, Олександра (2016). Проблематика роману В. Домонтовича «Без ґрунту». Науковий вісник МНУ ім. В. О. Сухомлинського. Філологічні науки (літературознавство). № 2 (18). с. 248—253.
- Гусейнова, Олена (2004). Елементи архітектурного дискурсу в українському урбаністичному романі («Без ґрунту» В. Домонтовича) (PDF). Слово і Час, № 11. с. 18—23.
- Шевельов, Юрій (1984). Шостий у ґроні. В. Домонтович в історії української прози. В. Домонтович. Проза в трьох томах. Том ІІІ: Сучасність. с. 505—556.
- Григоренко (Демчик), Тетяна (2014). Проблема культурної ідентичності у творчості В. Домонтовича (на матеріалі роману «Без ґрунту». Tertium non datur: проблема культурної ідентичності в літературно-філософському дискурсі XIX-XXІ ст.: колективна монографія. с. 258—297.
Джерела
- Агеєва В. Поетика парадокса: інтелектуальна проза Віктора Петрова-Домонтовича. Київ: Факт, 2006. 432 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bez gruntu modernistskij roman ukrayinskogo pismennika V Domontovicha Upershe opubikovanij tvir buv na storinkah zhurnalu Ukrayinskij zasiv 1942 roku Vidanij 1948 roku v Regensburzi u vidavnictvi Mihajla Boreckogo Bez gruntuObkladinka vidannya 1999 rokuAvtor V DomontovichMova ukrayinskaOpublikovano 1948 vidavnictvo Mihajla Boreckogo RegensburgZhanrU listi do Leonida Limana vid 25 bereznya 1949 roku V Domontovich tak sharakterizuvav svij roman opis tizhnevoyi komandiroski otzhe shodennik hronika poslidovnostej ne bilshe Solomiya Pavlichko oznachila zhanr tvoru yak roman traktat SyuzhetPodiyi romanu vidbuvayutsya priblizno v 1920 30 ti roki HH st Stolichnij avtoritetnij mistectvoznavec Rostislav Mihajlovich yide u vidryadzhennya do ridnogo Katerinoslava suchasne Dnipro misto ditinstva samogo V Domontovicha shob uzyati uchast u virishenni doli Varyazkoyi cerkvi ProblematikaOleksandra Cepa akcentuye uvagu na takih osnovnih problemah u romani V Domontovicha rozdumi avtora pro ideologichni socialni duhovni zasadi socsuspilstva uyavlennya pro svit mitcya j mistectva zhaga do nishennya aistorichnosti narodu bezkompromisna karalna politika vladnoyi partiyi zneosoblennya osobistosti na prikladi Rostislava Mihajlovicha nerealizovanist neordinarnoyi lyudini a vntigumannomu socialistichnomu rayu disgarmoniya lyudini v radyansku dobu GeroyiRostislav Mihajlovich mistectvoznavec konsultant u Komiteti ohoroni pam yatok starovini j mistectva Prototip V Domontovicha Ce lyudina oberezhna vplivova j erudovana Rostislav Mihajlovich dostatno indiferentno stavitsya do pitannya Varyazkoyi cerkvi chasto povtoryuyuchi frazu Sho ya mozhu Na dumku Valeriyi Savotinoyi ci slova stayut harakteristikoyu chasu a sam Rostislav Mihajlovich uosoblennyam todishnih intelektualiv yaki nichogo ne mozhut voni prirecheni Konsultant spoviduye filosofiyu intelektualnogo vagabondizmu epohu de b dusheyu vidpochit epohu kudi b utekti Zvertatisya do Komitetu v spravah arhitekturnih pam yatok ce zvertatisya lishe do vas Vi zh odinokij i najavtoritetnishij fahivec na cilu Ukrayinu Stepan Linnik mitec uchitel Rostislava Mihajlovicha Vin avtor pohmurih pejzazhiv oriyentovanih na pershopochatki zarodzhennya svitu zobrazhuye kaminnya pervisni roboti Svogo chasu vin priyizdit v misto na berezi Dnipra shob zbuduvati sobor Deyaki doslidniki prototipom Linnika nazivayut Nikolaya Reriha inshi Georgiya Narbuta Obstavini smerti geroya porivnyuyut zi smertyu teatralnogo hudozhnika Mikoli Sapunova Vasil Chaplenko vbachav v obrazi Stepana Linnika Todosya Osmachku Yak i Nicshe tak i Stepan Linnik buv rozip yatij na hresti svogo prorochogo poklikannya Arsen Petrovich Vitvickij u minulomu poet modernist na chas diyi tvoru direktor provincijnogo Muzeyu Mistectv Jogo prototipom za perekonannyami Solomiyi Pavlichko ye Mikola Filyanskij Vitvickij postat zagublena slabka nadzvichajno napruzhena j nepevna v sobi Vin entuziast muzejnoyi spravi poryadna chemna j delikatna lyudina Vasil Chaplenko prototipom Arsena Vitvickogo vvazhav Mikolu Chernyavskogo Ya nikoli v zhitti ne buv soboyu Arsen Petrovich Bez gruntu Danilo Ivanovich Krinickij direktor istorichnogo muzeyu zaporizkij did kolishnij priyatel Kostomarova j Ryepina Vin proti vsogo modernogo Jogo prototipom ye Dmitro Yavornickij Petro Petrovich Piven zaviduvach etnografichnogo viddilu istorichnogo muzeyu Pismennik yakij nichogo ne chitaye bo ne hoche zipsuvati vlasnij stil Ivan Gulya molodij upovnovazhenij Komitetu ohoroni pam yatok Vin z entuziazmom obstoyuye pitannya zberezhennya cerkvi yak pam yatki starovini Gulya kolishnij student Rostislava Mihajlovicha viddano zahoplenij svoyim uchitelem Stanislav Birskij inzhener budivnik lyudina rozrahunkiv i konyukturi nove perevtilennya Pechorina Vin vistupaye za znesennya Varyazkoyi cerkvi ta deklaruye ideali komunistichnoyi utopiyi Larisa Pavlivna Solska spivachka kohanka Rostislava Mihajlovicha Larisa nadto bula zhinka nashogo chasu shob nadati yakes znachennya slovam abo ocinkam mozhlivo navit vchinkam i ochevidnosti faktiv Geroyi Domontovicha ce problema vtrachenogo zv yazku iz sakralnim Mistectvo vtrachaye svij sakralnij viglyad lyudi vtrachayut svoyu religijnu svidomist Valeriya Savotina Sevastopilskij parkVaryazka cerkvaPodiyi v romani rozgortayutsya navkolo Varyazkoyi cerkvi tochnishe proyektu yiyi peretvorennya na arhitekturnij zapovidnik Ce velichna arhitekturna pam yatka nedobudovanij sobor vidomogo arhitektora Stepana Linnika Budivnictvo cerkvi rozpochalosya 1908 roku j ne bulo zavershene Olena Gusejnova nazvala Varyazku cerkvu golovnim arhitekturnim lejtmotivom romanu Andrij Portnov doslidnik tvorchosti pismennika zaznachaye sho Varyazkoyi cerkvi yak i arhitektora Linnika naspravdi ne isnuvalo Pro te sho j cerkva i sam yiyi tvorec vidagani govorit takozh Andrij Portnov Natomist spivrobitnicya muzeyu Literaturne Pridniprov ya Irina Mazurenko perekonana sho prototipom arhitekturnoyi pam yatki v romani V Petrova mogla stati Lazarivska cerkva na Sevastopilskomu cvintari suchasnij Sevastopilskij park RecepciyaU pislyamovi do III tomu zibrannya prozi V Domontovicha Yurij Shevelov napisav pro roman avtora tak Bez gruntu ce spravzhnij pidsumok povistevogo periodu v tvorchosti Domontovicha sintetichnij obraz ukrayinskoyi dijsnosti dvadcyatih pochatku tridcyatih rokiv i rozrahunok z neyu odin z najkrashih tvoriv ukrayinskoyi prozi nashogo storichchya Yurij Lavrinenko zaznachav sho v romani pismennika pid spokijnim tonom prochituyutsya nespokij i prirva porozhnechi pid gumorom prostupaye vidchaj Solomiya Pavlichko zaznachila sho V Domontovich u svoyemu romani vidbiv krizu vtrachenoyi avtentichnosti samopochuttya lyudini bez bud yakoyi osnovi za vinyatkom intelektualnoyi U svoyij statti Tetyana Grigorenko Demchik zaznachila sho v romani Bez gruntu vidobrazheno kulturotvorchij diskurs i rizni modeli kulturnoyi identichnosti poshireni v ukrayinskomu suspilstvi na pochatku HH st VidannyaViktor Domontovich Bez gruntu Regensburg Vidannya Mihajla Boreckogo 1948 217 s Viktor Domontovich Proza u troh tomah Tom II Romani Kulisha Bez gruntu povisti Redakciya j suprovidna stattya Yurij Shevelov Primitki Yurij Shevelov superobkladinka Yaroslava Gerulyak Nyu Jork 1989 477 s ISBN 3 89278 009 9 Tom II Viktor Domontovich Doktor Serafikus Bez gruntu Peredmova Solomiya Pavlichko Kiyiv Kritika 1999 280 s seriya Biblioteka HHI stolittya ISBN 966 7679 06 3 Viktor Domontovich Bez gruntu povisti Kiyiv Gelikon 2000 518 stor seriya Ukrayinska moderna literatura ISBN 966 95238 7 7 V Domontovich Spraga Muziki Kiyiv Komora 2019 S 27 207 CitatiSuchasna lyudina virobila v sobi zvichku ne mati svogo kutka Vona rozirvala pupovinu sho zv yazuvala yiyi z materinskim lonom miscya Vidmovilas od pochuttya spilnoti z zemleyu Zreklasya svidomosti svoyeyi totozhnosti z krayinoyu Zagubila zgadku pro svoyu sporidnenist z vitchiznoyu Misce narodzhennya obernulos posvidkoyu vidanoyu z Zagsu chergovim punktom zapovnyuvanoyi anketi Meshkanci sho zastupili davnishih pozhilciv ne mayut ani bazhannya ani iniciyativi lagoditi ganki dbati pro sadki vidnoslyuvati parkani zrobiti firtki zamahati dirki vibiti v cegli stin kulementnimi chergami mahnivskih kul Lyudi vtratili pochuttya stalosti Voni zvikayut zhiti v ruyinah i sered ruyin nemov v chekanni na novu katastrofu nove znishennya she strashnishe she zgubnishe za poperednye Svoyi domi voni obertayut v vipadkovi pritulki hati v pecheri abo ligva mista v perehodovi tabori V vidminu vid togo zamist neznanih zemel mi shukayemo neznanih istin PrimitkiSavotina Valeriya 16 11 2022 Bez gruntu Domontovicha nezavershenij sobor ukrayinskogo modernizmu Chitomo Arhiv originalu za 12 chervnya 2021 Procitovano 19 veresnya 2021 Portnov Andrij Dnipropetrovskij tekst Viktora Petrova PDF Krakiv Viktor Petrov mapuvannya tvorchosti pismennika s 153 164 Pavlichko Solomiya 1999 Diskurs modernizmu v ukrayinskij literaturi Monografiya 2 ge vid Kiyiv Libid s 447 Pasko Irina 31 08 2021 Intelektuali shpiguni j stradniki abo literaturnij portret Dnipra Chitomo Cepa Oleksandra 2016 Problematika romanu V Domontovicha Bez gruntu Naukovij visnik MNU im V O Suhomlinskogo Filologichni nauki literaturoznavstvo 2 18 s 248 253 Gusejnova Olena 2004 Elementi arhitekturnogo diskursu v ukrayinskomu urbanistichnomu romani Bez gruntu V Domontovicha PDF Slovo i Chas 11 s 18 23 Shevelov Yurij 1984 Shostij u groni V Domontovich v istoriyi ukrayinskoyi prozi V Domontovich Proza v troh tomah Tom III Suchasnist s 505 556 Grigorenko Demchik Tetyana 2014 Problema kulturnoyi identichnosti u tvorchosti V Domontovicha na materiali romanu Bez gruntu Tertium non datur problema kulturnoyi identichnosti v literaturno filosofskomu diskursi XIX XXI st kolektivna monografiya s 258 297 DzherelaAgeyeva V Poetika paradoksa intelektualna proza Viktora Petrova Domontovicha Kiyiv Fakt 2006 432 s