Олександр Олександрович Байков (нар. 25 липня (6 серпня) 1870, Фатеж Курська область РФ — 6 квітня 1946, Москва) — металург і хімік, засновник ленінградської наукової школи металознавців. Академік (1932) і віце-президент АН СРСР (1942—1945). Лауреат Державної премії СРСР. Герой Соціалістичної Праці (1945). Депутат Верховної Ради СРСР 1—2-го скликань.
Байков Олександр Олександрович | |
---|---|
Народився | 25 липня (6 серпня) 1870 Фатеж, Курська губернія, Російська імперія |
Помер | 6 квітня 1946[1] (75 років) Москва, СРСР[1] |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Країна | Російська імперія СРСР |
Діяльність | металург, політик |
Alma mater | d d |
Галузь | хімія і d |
Заклад | Санкт-Петербурзький державний університет d Санкт-Петербурзький державний політехнічний університет Петра Великого d |
Посада | депутат Верховної ради СРСР[d] |
Вчене звання | професор[d] і академік АН СРСР[d] |
Вчителі | Менделєєв Дмитро Іванович і Коновалов Дмитро Петрович |
Аспіранти, докторанти | d d |
Членство | Російська академія наук Академія наук СРСР |
Нагороди | |
Байков Олександр Олександрович у Вікісховищі |
Біографія
Після закінчення у 1893 році Санкт-Петербурзького університету, працював на кафедрі фізичної хімії цього ж університету. З 1895 по 1902 рік викладав у Санкт-Петербурзькому інституті шляхів сполучення. У 1902 році перейшов у Санкт-Петербурзький політехнічний інститут.
У 1918 році переїхав до Сімферополя, у цьому ж році створив і очолював до 1923 року кафедру хімії Таврійського університету. У 1921—1923 роках був ректором цього ж університету.
З 1923 працює професором кафедри неорганічно хімії Ленінградського університету. Також працював у Інституті металургії АН СРСР.
Наукова діяльність
Наукові праці присвячені питанням фізикохімії металургійних процесів і прикладної неорганічної хімії. Досліджував процеси твердіння в'яжучих матеріалів і корозії, вогнетривів. Розробив теорію затвердіння цементів.
Створив низку нових курсів з різноманітних розділів металургії, металографії, хімії та технології вогнетривів.
Відзнаки
Лауреат Державної премії СРСР (1943). Герой Соціалістичної Праці (1945).
У 1948 році його ім'я присвоєно [ru].
Примітки
- Байков Александр Александрович / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- . Архів оригіналу за 5 січня 2016. Процитовано 27 грудня 2015.
Джерела
- Володимир Іванович Вернадський і Україна. Т. 1, кн. 2: Володимир Іванович Вернадський. Вибрані праці — K., 2011. — 584 с.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bajkov Oleksandr Oleksandrovich Bajkov nar 25 lipnya 6 serpnya 1870 18700806 Fatezh Kurska oblast RF 6 kvitnya 1946 Moskva metalurg i himik zasnovnik leningradskoyi naukovoyi shkoli metaloznavciv Akademik 1932 i vice prezident AN SRSR 1942 1945 Laureat Derzhavnoyi premiyi SRSR Geroj Socialistichnoyi Praci 1945 Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 1 2 go sklikan Bajkov Oleksandr OleksandrovichNarodivsya 25 lipnya 6 serpnya 1870 Fatezh Kurska guberniya Rosijska imperiyaPomer 6 kvitnya 1946 1946 04 06 1 75 rokiv Moskva SRSR 1 Pohovannya Novodivichij cvintarKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnist metalurg politikAlma mater d dGaluz himiya i dZaklad Sankt Peterburzkij derzhavnij universitet d Sankt Peterburzkij derzhavnij politehnichnij universitet Petra Velikogo dPosada deputat Verhovnoyi radi SRSR d Vchene zvannya profesor d i akademik AN SRSR d Vchiteli Mendelyeyev Dmitro Ivanovich i Konovalov Dmitro PetrovichAspiranti doktoranti d dChlenstvo Rosijska akademiya nauk Akademiya nauk SRSRNagorodi Bajkov Oleksandr Oleksandrovich u VikishovishiBiografiyaPislya zakinchennya u 1893 roci Sankt Peterburzkogo universitetu pracyuvav na kafedri fizichnoyi himiyi cogo zh universitetu Z 1895 po 1902 rik vikladav u Sankt Peterburzkomu instituti shlyahiv spoluchennya U 1902 roci perejshov u Sankt Peterburzkij politehnichnij institut U 1918 roci pereyihav do Simferopolya u comu zh roci stvoriv i ocholyuvav do 1923 roku kafedru himiyi Tavrijskogo universitetu U 1921 1923 rokah buv rektorom cogo zh universitetu Z 1923 pracyuye profesorom kafedri neorganichno himiyi Leningradskogo universitetu Takozh pracyuvav u Instituti metalurgiyi AN SRSR Naukova diyalnistNaukovi praci prisvyacheni pitannyam fizikohimiyi metalurgijnih procesiv i prikladnoyi neorganichnoyi himiyi Doslidzhuvav procesi tverdinnya v yazhuchih materialiv i koroziyi vognetriviv Rozrobiv teoriyu zatverdinnya cementiv Stvoriv nizku novih kursiv z riznomanitnih rozdiliv metalurgiyi metalografiyi himiyi ta tehnologiyi vognetriviv VidznakiLaureat Derzhavnoyi premiyi SRSR 1943 Geroj Socialistichnoyi Praci 1945 U 1948 roci jogo im ya prisvoyeno ru PrimitkiBajkov Aleksandr Aleksandrovich pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Arhiv originalu za 5 sichnya 2016 Procitovano 27 grudnya 2015 DzherelaVolodimir Ivanovich Vernadskij i Ukrayina T 1 kn 2 Volodimir Ivanovich Vernadskij Vibrani praci K 2011 584 s Posilannyahttps archive today 20140711230654 http abtu crimea edu history professors html