Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Слобі́дка — село в Україні, у Житомирському районі Житомирської області. Входить до складу Старосілецької сільської громади. Населення становить 641 осіб.
| село Слобідка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Житомирська область |
| Район | Житомирський район |
| Громада | Старосілецька сільська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1-а пол. XVII ст. |
| Населення | 641 |
| Площа | 3,839 км² |
| Густота населення | 166,97 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 12512 |
| Телефонний код | +380 4130 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°27′07″ пн. ш. 28°53′22″ сх. д. / 50.45194° пн. ш. 28.88944° сх. д.Координати: 50°27′07″ пн. ш. 28°53′22″ сх. д. / 50.45194° пн. ш. 28.88944° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 195 м |
| Водойми | р. Мика |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 12512, Житомирська обл., Коростишівський р-н, с. Слобідка |
| Карта | |
  Слобідка | |
 Слобідка | |
| Мапа | |
| | |
Географія
Селом протікає річка Мика, права притока Бистріївки.
Історія
Мешканці цього села розмовляють певним діалектом української мови з дуже своєрідною фонетикою, не характерною для сусідніх сіл.
Село Слобідка засноване поміщиками Якубовськими на старосілецьких землях як Слобода Старосілецька. За ствердженням класика Лаврентія Похилевича, Слобода заселена вихідцями сіл Старосілець та Минійок. У 1790 році до Слобідки перевезли Старосілецьку дерев'яну церкву, адже до цього часу в селі була лише каплиця. Церкву освятили в ім'я Святого Миколая. У 1798-ім в Слобідці налічувалося 223 особи чоловічої статі та 276 — жіночої. Зважаючи на значну кількість жителів, слобідська церква отримала самостійну парафію. Церква мала типову для того часу трибанну споруду, зведену з дубової деревини без жодного цвяха. Єдиний неприкрашений хрест був встановлений на середній бані. Ймовірно, церковного начиння відчутно не вистачало. Адже у 1802 році, після закриття Минійківської Предтеченської церкви, як непридатної для проведення служб через старість, церковні речі та начиння у вересні перенесли в слобідську Свято-Миколаївську церкву. Всі розпорядження, що стосувалися доброустрою слобідської церкви були від поміщика Миколая Зелюнки та його дружини Францишки, власників Слобідки та Старосілець.
Подальша історія села склалася так, як ні в якому іншому сусідньому селі. Останнім поміщиком Слобідки був Онуфрій Галецький, повітовий ватажок дворянства. У 1830 році брав участь у польському заколоті, агітував селян до бунту проти російського царя. Селяни самаритяни його вбили, а влада конфіскувала майно в казну, адже бунтар своїм вчинком висловив неприязнь до влади, яка затвердила та підтримала його. З того часу Слобідка — казенне село. Як місцевий орган самоврядування, було утворене Слобідське сільське товариство — одиниця господарського самоуправління селян Російської імперії. Такі товариства були офіційними, регулювалися законами та об'єднували селян, які проживали в одному або кількох селах. Управлялося товариство сільськими сходами, на яких обирали старосту, а для вирішення дрібних судових справ між селянами створювали спрощений суд — сільську розправу, котру очолював староста. Членами розправи також були два добросовісні засідателі, яких теж обирали. Діловодство в розправі вів сільський писар. Слобідське товариство було колективним власником людської надільної землі, що надавалася окремим селянам в тимчасове користування. Товариство мало право періодично перерозподіляти ці землі між своїми членами відповідно до чисельності у сім'ї, а ліс, сінокоси, дороги залишалися в нероздільній власності товариства.
Після скасування кріпосного права до товариства увійшло багато сіл. У 1862 році Слобідське сільське товариство охоплювало величезну територію. В його кордони входили такі села: Кам'яний Брід, Сліпчиці, Головин, Осники, Щеніїв, Гуменники, Старосільці, Корчовка, Свида, Гонополь, Жадьки, Браженка, Федорівка, Бєльцев, Березівка, Кичкирі, Глиниця, Ставки, Забілоччя, Евандорф, Миніни та земля міста Радомисля. Межі товариства щороку перевіряв сільський староста та добросовісні засідателі сільської розправи.
В середині XIX ст. до села завітав лікар державних маєтностей Київської губернії — Домінік П'єр Де ля Фліз. У 1812 році — лікар французької армії, під містом Смоленськом він потрапив у полон російської армії. З Росії переїхав до України, а згодом завдяки родинним зв'язкам дружини та власній освіті, отримав вже згадану посаду. За програмою Російського географічного товариства у 1845 р. розпочав дослідження «медичної географії». Його роботи багаті на власні малюнки представників флори та фауни Київщини. Завдячуючи своїй допитливості, зібрав багатющий матеріал, на основі якого склав комплексну характеристику життя українського населення. У власних малюнках зобразив облаштування поліської хати, одяг окремих товариств та села, серед яких також є малюнок села Слобідки.
Ось який опис цього села залишив Домінік П'єр Де ля Фліз: «У селі Слобідці проживає 263 особи чоловічої статі та 262 особи жіночої статі. Поселення лежить за 125 верст від м. Києва на захід, розташоване на рівнині. В усьому товаристві налічується 1637 десятин 50 сажнів зручної для обробітку землі та 93 десятини 76 сажнів — незручної. Є дві річки: Лучищавка та Бестровка, через які прокладено мости. На Бестровці стоять винокурня та старий млин. Озер не має, а ось маленьких боліт — близько сотні, які не мають назв. Також є ліс на східному боці поселення площею 236 десятин 16 сажнів, складається з таких порід дерев: берези, вільхи, дуба, осики, верби, диких груш, лози. В лісі також є борті, які належать казні. Ґрунти — чорноземні, глинисті, болотисті та малородючі піщані. В лісі земля глиниста, а місцями болотиста. Підґрунтова земля — глиниста. На городах селяни переважно садять картоплю, капусту, сіють буряки, мак, моркву, квасолю, пастернак, часник, цибулю, частково кукурудзу та гарбузи. Насадження фруктових дерев складають яблуні, груші, сливи та вишні.
Домашніх тварин у жителів налічується: корів — 99 голів, волів — 171, овець — 102, коней — 10, свиней — 79. Також вирощують птицю — гусей, качок та курей. А серед диких тварин часто зустрічаються лисиці та вовки». Що стосується житла, то дослідник нарахував 74 старенькі хати, з них найстарішими були 22 оселі. Половина хат — просторі, чисті та акуратні, а інші менш охайні. Діяв господарчий двір з економічними приміщеннями. Всі селяни носили чоботи. В останньому пункті під заголовком «Якість вод та питва» Домінік відзначив, що вода хороша, а горілки селяни вживають багато, тому є чимало п'яниць. Можливо згадку про любителів оковитої хтось вважатиме й зайвою, але історію потрібно сприймати такою, як вона була насправді, а не прикрашеною чи фрагментарно замовченою. Кожне слово в цьому описі є цінним, адже серед сіл Коростишівського району Домінік П'єр Де ля Фліз змалював та описав лише Слобідку.
Колищній орган місцевого самоуправління — Слобідська сільська рада.
Галерея
-
![image]()
Гранітний кар'єр на південно-східній околиці села, місце, де було взято камінь для будівництва мавзолею В.І. Леніна -
![image]()
Миколаївська церква
Див. також
Примітки
- Карта Волинської губернії Шуберта Ф.Ф.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Слобідка (Старосілецька сільська громада) |
- Тунік О. Слобідка XIX століття: стежками українського етнографа // Коростишівська газета. — 2013 — 31 травня. — № 22 (11353). — С. 8.
- Погода в селі Слобідка
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Slobi dka selo v Ukrayini u Zhitomirskomu rajoni Zhitomirskoyi oblasti Vhodit do skladu Starosileckoyi silskoyi gromadi Naselennya stanovit 641 osib selo Slobidka Krayina Ukrayina Oblast Zhitomirska oblast Rajon Zhitomirskij rajon Gromada Starosilecka silska gromada Osnovni dani Zasnovane 1 a pol XVII st Naselennya 641 Plosha 3 839 km Gustota naselennya 166 97 osib km Poshtovij indeks 12512 Telefonnij kod 380 4130 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 27 07 pn sh 28 53 22 sh d 50 45194 pn sh 28 88944 sh d 50 45194 28 88944 Koordinati 50 27 07 pn sh 28 53 22 sh d 50 45194 pn sh 28 88944 sh d 50 45194 28 88944 Serednya visota nad rivnem morya 195 m Vodojmi r Mika Misceva vlada Adresa radi 12512 Zhitomirska obl Korostishivskij r n s Slobidka Karta Slobidka Slobidka Mapa Slobidka u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Slobidka GeografiyaSelom protikaye richka Mika prava pritoka Bistriyivki IstoriyaMeshkanci cogo sela rozmovlyayut pevnim dialektom ukrayinskoyi movi z duzhe svoyeridnoyu fonetikoyu ne harakternoyu dlya susidnih sil Selo Slobidka zasnovane pomishikami Yakubovskimi na starosileckih zemlyah yak Sloboda Starosilecka Za stverdzhennyam klasika Lavrentiya Pohilevicha Sloboda zaselena vihidcyami sil Starosilec ta Minijok U 1790 roci do Slobidki perevezli Starosilecku derev yanu cerkvu adzhe do cogo chasu v seli bula lishe kaplicya Cerkvu osvyatili v im ya Svyatogo Mikolaya U 1798 im v Slobidci nalichuvalosya 223 osobi cholovichoyi stati ta 276 zhinochoyi Zvazhayuchi na znachnu kilkist zhiteliv slobidska cerkva otrimala samostijnu parafiyu Cerkva mala tipovu dlya togo chasu tribannu sporudu zvedenu z dubovoyi derevini bez zhodnogo cvyaha Yedinij neprikrashenij hrest buv vstanovlenij na serednij bani Jmovirno cerkovnogo nachinnya vidchutno ne vistachalo Adzhe u 1802 roci pislya zakrittya Minijkivskoyi Predtechenskoyi cerkvi yak nepridatnoyi dlya provedennya sluzhb cherez starist cerkovni rechi ta nachinnya u veresni perenesli v slobidsku Svyato Mikolayivsku cerkvu Vsi rozporyadzhennya sho stosuvalisya dobroustroyu slobidskoyi cerkvi buli vid pomishika Mikolaya Zelyunki ta jogo druzhini Francishki vlasnikiv Slobidki ta Starosilec Podalsha istoriya sela sklalasya tak yak ni v yakomu inshomu susidnomu seli Ostannim pomishikom Slobidki buv Onufrij Galeckij povitovij vatazhok dvoryanstva U 1830 roci brav uchast u polskomu zakoloti agituvav selyan do buntu proti rosijskogo carya Selyani samarityani jogo vbili a vlada konfiskuvala majno v kaznu adzhe buntar svoyim vchinkom visloviv nepriyazn do vladi yaka zatverdila ta pidtrimala jogo Z togo chasu Slobidka kazenne selo Yak miscevij organ samovryaduvannya bulo utvorene Slobidske silske tovaristvo odinicya gospodarskogo samoupravlinnya selyan Rosijskoyi imperiyi Taki tovaristva buli oficijnimi regulyuvalisya zakonami ta ob yednuvali selyan yaki prozhivali v odnomu abo kilkoh selah Upravlyalosya tovaristvo silskimi shodami na yakih obirali starostu a dlya virishennya dribnih sudovih sprav mizh selyanami stvoryuvali sproshenij sud silsku rozpravu kotru ocholyuvav starosta Chlenami rozpravi takozh buli dva dobrosovisni zasidateli yakih tezh obirali Dilovodstvo v rozpravi viv silskij pisar Slobidske tovaristvo bulo kolektivnim vlasnikom lyudskoyi nadilnoyi zemli sho nadavalasya okremim selyanam v timchasove koristuvannya Tovaristvo malo pravo periodichno pererozpodilyati ci zemli mizh svoyimi chlenami vidpovidno do chiselnosti u sim yi a lis sinokosi dorogi zalishalisya v nerozdilnij vlasnosti tovaristva Pislya skasuvannya kriposnogo prava do tovaristva uvijshlo bagato sil U 1862 roci Slobidske silske tovaristvo ohoplyuvalo velicheznu teritoriyu V jogo kordoni vhodili taki sela Kam yanij Brid Slipchici Golovin Osniki Sheniyiv Gumenniki Starosilci Korchovka Svida Gonopol Zhadki Brazhenka Fedorivka Byelcev Berezivka Kichkiri Glinicya Stavki Zabilochchya Evandorf Minini ta zemlya mista Radomislya Mezhi tovaristva shoroku pereviryav silskij starosta ta dobrosovisni zasidateli silskoyi rozpravi V seredini XIX st do sela zavitav likar derzhavnih mayetnostej Kiyivskoyi guberniyi Dominik P yer De lya Fliz U 1812 roci likar francuzkoyi armiyi pid mistom Smolenskom vin potrapiv u polon rosijskoyi armiyi Z Rosiyi pereyihav do Ukrayini a zgodom zavdyaki rodinnim zv yazkam druzhini ta vlasnij osviti otrimav vzhe zgadanu posadu Za programoyu Rosijskogo geografichnogo tovaristva u 1845 r rozpochav doslidzhennya medichnoyi geografiyi Jogo roboti bagati na vlasni malyunki predstavnikiv flori ta fauni Kiyivshini Zavdyachuyuchi svoyij dopitlivosti zibrav bagatyushij material na osnovi yakogo sklav kompleksnu harakteristiku zhittya ukrayinskogo naselennya U vlasnih malyunkah zobraziv oblashtuvannya poliskoyi hati odyag okremih tovaristv ta sela sered yakih takozh ye malyunok sela Slobidki Os yakij opis cogo sela zalishiv Dominik P yer De lya Fliz U seli Slobidci prozhivaye 263 osobi cholovichoyi stati ta 262 osobi zhinochoyi stati Poselennya lezhit za 125 verst vid m Kiyeva na zahid roztashovane na rivnini V usomu tovaristvi nalichuyetsya 1637 desyatin 50 sazhniv zruchnoyi dlya obrobitku zemli ta 93 desyatini 76 sazhniv nezruchnoyi Ye dvi richki Luchishavka ta Bestrovka cherez yaki prokladeno mosti Na Bestrovci stoyat vinokurnya ta starij mlin Ozer ne maye a os malenkih bolit blizko sotni yaki ne mayut nazv Takozh ye lis na shidnomu boci poselennya plosheyu 236 desyatin 16 sazhniv skladayetsya z takih porid derev berezi vilhi duba osiki verbi dikih grush lozi V lisi takozh ye borti yaki nalezhat kazni Grunti chornozemni glinisti bolotisti ta malorodyuchi pishani V lisi zemlya glinista a miscyami bolotista Pidgruntova zemlya glinista Na gorodah selyani perevazhno sadyat kartoplyu kapustu siyut buryaki mak morkvu kvasolyu pasternak chasnik cibulyu chastkovo kukurudzu ta garbuzi Nasadzhennya fruktovih derev skladayut yabluni grushi slivi ta vishni Domashnih tvarin u zhiteliv nalichuyetsya koriv 99 goliv voliv 171 ovec 102 konej 10 svinej 79 Takozh viroshuyut pticyu gusej kachok ta kurej A sered dikih tvarin chasto zustrichayutsya lisici ta vovki Sho stosuyetsya zhitla to doslidnik narahuvav 74 starenki hati z nih najstarishimi buli 22 oseli Polovina hat prostori chisti ta akuratni a inshi mensh ohajni Diyav gospodarchij dvir z ekonomichnimi primishennyami Vsi selyani nosili choboti V ostannomu punkti pid zagolovkom Yakist vod ta pitva Dominik vidznachiv sho voda horosha a gorilki selyani vzhivayut bagato tomu ye chimalo p yanic Mozhlivo zgadku pro lyubiteliv okovitoyi htos vvazhatime j zajvoyu ale istoriyu potribno sprijmati takoyu yak vona bula naspravdi a ne prikrashenoyu chi fragmentarno zamovchenoyu Kozhne slovo v comu opisi ye cinnim adzhe sered sil Korostishivskogo rajonu Dominik P yer De lya Fliz zmalyuvav ta opisav lishe Slobidku Kolishnij organ miscevogo samoupravlinnya Slobidska silska rada GalereyaGranitnij kar yer na pivdenno shidnij okolici sela misce de bulo vzyato kamin dlya budivnictva mavzoleyu V I Lenina Mikolayivska cerkvaDiv takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Zhitomirska oblast PrimitkiKarta Volinskoyi guberniyi Shuberta F F PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Slobidka Starosilecka silska gromada Tunik O Slobidka XIX stolittya stezhkami ukrayinskogo etnografa Korostishivska gazeta 2013 31 travnya 22 11353 S 8 Pogoda v seli Slobidka