Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кіркконуммі (фін. Kirkkonummi, швед. Kyrkslätt) — фінський муніципалітет, розташований в Уусімаа, Гельсінкі на узбережжі Фінської затоки. На сході Кіркконуммі межує з Еспоо. Інші сусідні муніципалітети — Віхті, Сіунтіо та Інкоо. Муніципалітет Кіркконуммі є двомовним: 73,2 % жителів говорять фінською мовою і 14,8 % — шведською. Припускається, що назва муніципалітету походить від 700-річної церкви Кірконуммі, яка розташована на вершині пагорба в муніципальному центрі.
| Кіркконуммі | |
| Герб | |
 | |
 | |
| Офіційна назва | фін. Kirkkonummen kunta швед. Kyrkslätts kommun |
|---|---|
| Офіційна мова | фінська[1][2] і шведська[1][2] |
| Країна |  Фінляндія |
| Адміністративна одиниця | Уусімаа |
| Часовий пояс | і |
| Статистична територіальна одиниця | d[3] |
| Асоційований виборчий округ | Уусімаа[d] |
| Місце розташування | d |
| Законодавчий орган | d |
| Кількість населення | 41 154 осіб[4] |
| Місто-побратим | Сундбюберґ (1972)[5], Палдіскі (1996)[5] |
| Спільний кордон із | Еспоо[6], d[6], d[6] |
| Площа | 366,6 км²[7] |
 | |
| Класифікація клімату Кеппена | d |
| Citizen's initiatives URL | kuntalaisaloite.fi/fi/hae?municipalities=257(фін.) kuntalaisaloite.fi/sv/sok?municipalities=257(швед.) |
| Офіційний сайт(фін.) Офіційний сайт(швед.) | |
 Кіркконуммі у Вікісховищі | |
Координати: 60°07′25″ пн. ш. 24°26′20″ сх. д. / 60.12361111113888512° пн. ш. 24.43888888891666866° сх. д.
У Кіркконуммі проживає 41 154 людини, а його площа становить 1017,01 км2, з яких 27,31 км2 займають водойми. Щільність населення — 112,4 жителя на км2. Кіркконуммі — другий за чисельністю населення муніципалітет у Фінляндії після Нурміярві, який не називає себе містом. Однак, згідно зі статистичним угрупуванням муніципалітетів, Кіркконуммі є міським муніципалітетом, оскільки його найбільша агломерація, тобто центр Кіркконуммі, має приблизно 20 000 жителів. Найбільшими населеними пунктами муніципалітету є церковне село Кіркконуммі (муніципальний центр), Гестербю, Масала, Вейккола, Кантвік і гарнізон Упінніемі біля моря. Окрім них, у Кіркконуммі є десятки маленьких сіл.
Історія
Кіркконуммі був заселений з кам'яної доби — регіон був особливо популярним житловим районом під час мезоліту. 1911 року Жан Сібеліус виявив перший у Фінляндії наскельний малюнок на березі озера Віттраск, які згодом також були знайдені в Юус'ярві. Знаряддя кам'яної доби та місця проживання були знайдені в Евіцкозі, Лапінкюлі, Ойтмякі та Каухалі. Осуарій Кіркконуммі є одним із трьох найдавніших свідчень людської культури у Фінляндії. Його вік оцінюється приблизно в 8500 років. У Кіркконуммі також є кам'яні могили бронзової доби та вугільні печі, зосереджені біля моря, наприклад, навколо Піккаланлахті та біля Сундета, а також кургани в Саарвіку, Сундсбергу, Толсі, Корккуллі, Стресбі та Рефсеї на мисі Порккала. У Кіркконуммі також був знайдений меч бронзової доби, який був поширений у Західній Європі у 1300—1100 роках до н. е..
Знахідки залізної доби в Кіркконуммі та Центральній Уусімаа дуже нечисленні, тому вважається, що в ті часи регіон втратив населення через війну або хвороби. Однак землеробство в цьому районі було з VII століття. Старі традиційні поселення, що збереглися за історичний час, були засновані на початку XI століття та охоплюють села Хаапаярві, Йорвас, Калярві, Каухала і Вейккола.
Після другого хрестового походу, з кінця XIII століття, шведська колонізація фінського узбережжя також поширилася на Західну Уусімаа і водночас на Кіркконуммі. На першому етапі поселенці захопили пасовища та місця для лову сардини на берегах сучасного Тавастф'єрдена.
Одна з найважливіших доріг у королівстві, Велика магістраль між Турку та Виборгом, була прокладена через Кіркконуммі в XIV столітті, дотримуючись приблизно тієї самої траси, що й використовується донині.
За часів Другої світової війни Радянський Союз примусово орендував територію Порккала, яка охоплювала Кіркконуммі та прилеглі муніципалітети на 50 років відповідно до Московської мирної угоди. Там розмістили військово-морську базу. Однак Радянський Союз повернув територію Порккала вже в 1956 році. За оцінками, на час базування Червоної армії в Порккалі було приблизно 20 000-30 000 військовослужбовців. Спостережний пункт для радянських військових знаходився на березі бухти Еспоо у вежі Майвік. З тих часів у Кіркконуммі збереглися бетонні бункери, залишки авіабази та інші споруди.
Визначними місцями в Кірконуммі є середньовічний кам'яний церковний громадський центр, дерев'яна церква в селі Хаапаярві, садиба Хвіттраскі в Луома та парафіяльний центр, що був побудований як резиденція трьома відомими фінськими архітекторами: Еліелем Сааріненом, Германом Гезелліусом і Армасом Ліндгреном. Парафіяльний центр був спроєктований у 1984 році одним із найвідоміших архітекторів Фінляндії — Юха Лейвіскя, але має бути знесений у 2024 році, хоча Музейне агентство підтримало його збереження та оцінило його як придатне для ремонту.
Традиційні страви
У 1980-х роках традиційними стравами Кіркконуммі називали суп з солоного оселедця і житній хліб, а також млинець з манної крупи.
Географія
Географічно Кіркконуммі має два великі миси — Порккала та Упінніемі, де розташована військово-морська база та гарнізон, заснований у 1959 році. Порккала є важливим пунктом зупинки для перелітних птахів Балтійського моря та є найтихішим місцем в Уусімаа. Частина національного парку Нууксіо знаходиться на стороні Кіркконуммі. Фітогеографічно Кіркконуммі належить до гемібореальної зони.
Станом на 2024 рік Кіркконуммі має 97 природних та частково розташовних у муніципалітеті заповідників.
На території муніципалітету є 86 озер, найбільші з яких Віттреск, Хумальярві та Стортреск-Бактраск. Більшість озер розташовані на північ від залізничного переїзду Кіркконуммі.
Клімат
Кіркконуммі має вологий континентальний клімат. Тут довга й холодна зима, тепле літо, а весна та осінь — дощові й прохолодні. Кіркконумні має схожий клімат з Хоккайдо та Новою Шотландією. Дощі йдуть цілий рік, але переважно на початку та в кінці осені. Найтепліша температура, виміряна в Кіркконуммі, становила 34,8 °C, а найхолодніша -31,4 °C.
Населення
Кіркконуммі — 28-й за чисельністю населення муніципалітет Фінляндії. Населення муніципалітету збільшується з 1990-х років та на кінець 2023 року становило 41 160 осіб, що складає 2,3 % населення провінції Уусімаа. 16,2 % населення Кіркконуммі молодше 15 років, 63,4 % — люди працездатного віку, 20,4 % — старше 65 років. Іншомовне населення Кіркконуммі у 2021 році становило 4000 осіб, або 9,9 % жителів міста.
Міста-побратими
Примітки
- http://www.stat.fi/meta/luokitukset/kunta/001-2012/luokitusavain_ks.html
- Kuntien ja kielisuhdeluokituksen 2024 välinen luokitusavain, Klassificeringsnyckeln mellan kommuner och språklig indelning år 2024, The correspondence table between municipalities and language distribution in 2024 — Statistics Finland, 2024.
- Kuntien ja seutukuntien vuoden 2024 välinen luokitusavain — Statistics Finland.
- Population growth biggest in nearly 70 years — Statistics Finland.
- Ystävyyskunnat
- https://www.stat.fi/org/avoindata/paikkatietoaineistot/kuntapohjaiset_tilastointialueet.html
- Suomen pinta-ala kunnitain 1.1.2023 — MML.
- Väkiluvun kasvu suurin lähes 70 vuoteen - Tilastokeskus. stat.fi (фін.). 26 квітня 2024. Процитовано 16 травня 2024.
- Pinta-alat kunnittain (Excel) Maanmittauslaitos. Viitattu (фін.). 1 січня 2022. Процитовано 16 травня 2024.
- Taajama- ja haja-asutusalueväestö iän ja sukupuolen mukaan kunnittain 2018 (фін.). 31 грудня 2018. Процитовано 16 травня 2024.
- Muinaisuutemme jäljet 2015, s. 46, 92, 94
- Backman, S. & Ihrcke-Åberg, I: Vanha Kirkkonummi. Kyrkslätts hembygdsförening r.f., 2006.
- Muinaisuutemme jäljet 2015, s. 178
- Uuteen maahan — Helsingin ja Vantaan vanha asutus ja nimistö. Suomalaisen kirjallisuuden seura. 14, Saulo Kepsu (2005)
- Suomalaisen kirjallisuuden seura. Uuteen maahan — Helsingin ja Vantaan vanha asutus ja nimistö. 39–40, Saulo Kepsu (2005)
- Backman, S. & Ihrcke-Åberg, I: Vanha Kirkkonummi. Kyrkslätts hembygdsförening r.f., 2006.
- Salo, Jussi (13 серпня 2021). Museovirastolta saatu lausunto puoltaa rakennuksen suojelua: Seurakuntatalon suojelusta päätös vielä tänä vuonna?. Kirkkonummen Sanomat (фін.). Процитовано 16 травня 2024.
- Kolmonen, Jaakko 1988. Kotomaamme ruoka-aitta: Suomen, Karjalan ja Petsamon pitäjäruoat, s. 56. Helsinki: Patakolmonen Ky.
- Kirkkonummen kunta. Luonnonsuojelualueet (фін.). Процитовано 16 травня 2024.
- . web.archive.org. 8 травня 2017. Процитовано 16 травня 2024.
- Uudenmaan liitto. Tilastot: Väestö (фін.). Процитовано 16 травня 2024.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kirkkonummi fin Kirkkonummi shved Kyrkslatt finskij municipalitet roztashovanij v Uusimaa Gelsinki na uzberezhzhi Finskoyi zatoki Na shodi Kirkkonummi mezhuye z Espoo Inshi susidni municipaliteti Vihti Siuntio ta Inkoo Municipalitet Kirkkonummi ye dvomovnim 73 2 zhiteliv govoryat finskoyu movoyu i 14 8 shvedskoyu Pripuskayetsya sho nazva municipalitetu pohodit vid 700 richnoyi cerkvi Kirkonummi yaka roztashovana na vershini pagorba v municipalnomu centri Kirkkonummi Gerb Oficijna nazvafin Kirkkonummen kunta shved Kyrkslatts kommun Oficijna movafinska 1 2 i shvedska 1 2 Krayina Finlyandiya Administrativna odinicyaUusimaa Chasovij poyasUTC 2 i UTC 3 Statistichna teritorialna odinicyad 3 Asocijovanij viborchij okrugUusimaa d Misce roztashuvannyad Zakonodavchij organd Kilkist naselennya41 154 osib 4 Misto pobratimSundbyuberg 1972 5 Paldiski 1996 5 Spilnij kordon izEspoo 6 d 6 d 6 Plosha366 6 km 7 Klasifikaciya klimatu Keppenad Citizen s initiatives URLkuntalaisaloite fi fi hae municipalities 257 fin kuntalaisaloite fi sv sok municipalities 257 shved Oficijnij sajt fin Oficijnij sajt shved Kirkkonummi u Vikishovishi Koordinati 60 07 25 pn sh 24 26 20 sh d 60 12361111113888512 pn sh 24 43888888891666866 sh d 60 12361111113888512 24 43888888891666866 U Kirkkonummi prozhivaye 41 154 lyudini a jogo plosha stanovit 1017 01 km2 z yakih 27 31 km2 zajmayut vodojmi Shilnist naselennya 112 4 zhitelya na km2 Kirkkonummi drugij za chiselnistyu naselennya municipalitet u Finlyandiyi pislya Nurmiyarvi yakij ne nazivaye sebe mistom Odnak zgidno zi statistichnim ugrupuvannyam municipalitetiv Kirkkonummi ye miskim municipalitetom oskilki jogo najbilsha aglomeraciya tobto centr Kirkkonummi maye priblizno 20 000 zhiteliv Najbilshimi naselenimi punktami municipalitetu ye cerkovne selo Kirkkonummi municipalnij centr Gesterbyu Masala Vejkkola Kantvik i garnizon Upinniemi bilya morya Okrim nih u Kirkkonummi ye desyatki malenkih sil IstoriyaKirkkonummi buv zaselenij z kam yanoyi dobi region buv osoblivo populyarnim zhitlovim rajonom pid chas mezolitu 1911 roku Zhan Sibelius viyaviv pershij u Finlyandiyi naskelnij malyunok na berezi ozera Vittrask yaki zgodom takozh buli znajdeni v Yuus yarvi Znaryaddya kam yanoyi dobi ta miscya prozhivannya buli znajdeni v Evickozi Lapinkyuli Ojtmyaki ta Kauhali Osuarij Kirkkonummi ye odnim iz troh najdavnishih svidchen lyudskoyi kulturi u Finlyandiyi Jogo vik ocinyuyetsya priblizno v 8500 rokiv U Kirkkonummi takozh ye kam yani mogili bronzovoyi dobi ta vugilni pechi zoseredzheni bilya morya napriklad navkolo Pikkalanlahti ta bilya Sundeta a takozh kurgani v Saarviku Sundsbergu Tolsi Korkkulli Stresbi ta Refseyi na misi Porkkala U Kirkkonummi takozh buv znajdenij mech bronzovoyi dobi yakij buv poshirenij u Zahidnij Yevropi u 1300 1100 rokah do n e Znahidki zaliznoyi dobi v Kirkkonummi ta Centralnij Uusimaa duzhe nechislenni tomu vvazhayetsya sho v ti chasi region vtrativ naselennya cherez vijnu abo hvorobi Odnak zemlerobstvo v comu rajoni bulo z VII stolittya Stari tradicijni poselennya sho zbereglisya za istorichnij chas buli zasnovani na pochatku XI stolittya ta ohoplyuyut sela Haapayarvi Jorvas Kalyarvi Kauhala i Vejkkola Pislya drugogo hrestovogo pohodu z kincya XIII stolittya shvedska kolonizaciya finskogo uzberezhzhya takozh poshirilasya na Zahidnu Uusimaa i vodnochas na Kirkkonummi Na pershomu etapi poselenci zahopili pasovisha ta miscya dlya lovu sardini na beregah suchasnogo Tavastf yerdena Odna z najvazhlivishih dorig u korolivstvi Velika magistral mizh Turku ta Viborgom bula prokladena cherez Kirkkonummi v XIV stolitti dotrimuyuchis priblizno tiyeyi samoyi trasi sho j vikoristovuyetsya donini Za chasiv Drugoyi svitovoyi vijni Radyanskij Soyuz primusovo orenduvav teritoriyu Porkkala yaka ohoplyuvala Kirkkonummi ta prilegli municipaliteti na 50 rokiv vidpovidno do Moskovskoyi mirnoyi ugodi Tam rozmistili vijskovo morsku bazu Odnak Radyanskij Soyuz povernuv teritoriyu Porkkala vzhe v 1956 roci Za ocinkami na chas bazuvannya Chervonoyi armiyi v Porkkali bulo priblizno 20 000 30 000 vijskovosluzhbovciv Sposterezhnij punkt dlya radyanskih vijskovih znahodivsya na berezi buhti Espoo u vezhi Majvik Z tih chasiv u Kirkkonummi zbereglisya betonni bunkeri zalishki aviabazi ta inshi sporudi Viznachnimi miscyami v Kirkonummi ye serednovichnij kam yanij cerkovnij gromadskij centr derev yana cerkva v seli Haapayarvi sadiba Hvittraski v Luoma ta parafiyalnij centr sho buv pobudovanij yak rezidenciya troma vidomimi finskimi arhitektorami Elielem Saarinenom Germanom Gezelliusom i Armasom Lindgrenom Parafiyalnij centr buv sproyektovanij u 1984 roci odnim iz najvidomishih arhitektoriv Finlyandiyi Yuha Lejviskya ale maye buti znesenij u 2024 roci hocha Muzejne agentstvo pidtrimalo jogo zberezhennya ta ocinilo jogo yak pridatne dlya remontu Tradicijni stravi U 1980 h rokah tradicijnimi stravami Kirkkonummi nazivali sup z solonogo oseledcya i zhitnij hlib a takozh mlinec z mannoyi krupi GeografiyaGeografichno Kirkkonummi maye dva veliki misi Porkkala ta Upinniemi de roztashovana vijskovo morska baza ta garnizon zasnovanij u 1959 roci Porkkala ye vazhlivim punktom zupinki dlya perelitnih ptahiv Baltijskogo morya ta ye najtihishim miscem v Uusimaa Chastina nacionalnogo parku Nuuksio znahoditsya na storoni Kirkkonummi Fitogeografichno Kirkkonummi nalezhit do gemiborealnoyi zoni Stanom na 2024 rik Kirkkonummi maye 97 prirodnih ta chastkovo roztashovnih u municipaliteti zapovidnikiv Na teritoriyi municipalitetu ye 86 ozer najbilshi z yakih Vittresk Humalyarvi ta Stortresk Baktrask Bilshist ozer roztashovani na pivnich vid zaliznichnogo pereyizdu Kirkkonummi KlimatKirkkonummi maye vologij kontinentalnij klimat Tut dovga j holodna zima teple lito a vesna ta osin doshovi j proholodni Kirkkonumni maye shozhij klimat z Hokkajdo ta Novoyu Shotlandiyeyu Doshi jdut cilij rik ale perevazhno na pochatku ta v kinci oseni Najteplisha temperatura vimiryana v Kirkkonummi stanovila 34 8 C a najholodnisha 31 4 C NaselennyaKirkkonummi 28 j za chiselnistyu naselennya municipalitet Finlyandiyi Naselennya municipalitetu zbilshuyetsya z 1990 h rokiv ta na kinec 2023 roku stanovilo 41 160 osib sho skladaye 2 3 naselennya provinciyi Uusimaa 16 2 naselennya Kirkkonummi molodshe 15 rokiv 63 4 lyudi pracezdatnogo viku 20 4 starshe 65 rokiv Inshomovne naselennya Kirkkonummi u 2021 roci stanovilo 4000 osib abo 9 9 zhiteliv mista Mista pobratimiSundbyuberg Shveciya Paldiski EstoniyaPrimitkihttp www stat fi meta luokitukset kunta 001 2012 luokitusavain ks html Kuntien ja kielisuhdeluokituksen 2024 valinen luokitusavain Klassificeringsnyckeln mellan kommuner och spraklig indelning ar 2024 The correspondence table between municipalities and language distribution in 2024 Statistics Finland 2024 d Track Q798557d Track Q125824619 Kuntien ja seutukuntien vuoden 2024 valinen luokitusavain Statistics Finland d Track Q798557 Population growth biggest in nearly 70 years Statistics Finland d Track Q798557 Ystavyyskunnat https www stat fi org avoindata paikkatietoaineistot kuntapohjaiset tilastointialueet html Suomen pinta ala kunnitain 1 1 2023 MML d Track Q979330d Track Q117800624 Vakiluvun kasvu suurin lahes 70 vuoteen Tilastokeskus stat fi fin 26 kvitnya 2024 Procitovano 16 travnya 2024 Pinta alat kunnittain Excel Maanmittauslaitos Viitattu fin 1 sichnya 2022 Procitovano 16 travnya 2024 Taajama ja haja asutusaluevaesto ian ja sukupuolen mukaan kunnittain 2018 fin 31 grudnya 2018 Procitovano 16 travnya 2024 Muinaisuutemme jaljet 2015 s 46 92 94 Backman S amp Ihrcke Aberg I Vanha Kirkkonummi Kyrkslatts hembygdsforening r f 2006 Muinaisuutemme jaljet 2015 s 178 Uuteen maahan Helsingin ja Vantaan vanha asutus ja nimisto Suomalaisen kirjallisuuden seura 14 Saulo Kepsu 2005 Suomalaisen kirjallisuuden seura Uuteen maahan Helsingin ja Vantaan vanha asutus ja nimisto 39 40 Saulo Kepsu 2005 Backman S amp Ihrcke Aberg I Vanha Kirkkonummi Kyrkslatts hembygdsforening r f 2006 Salo Jussi 13 serpnya 2021 Museo vi ras tolta saatu lausunto puoltaa rakennuksen suojelua Seura kun ta talon suojelusta paatos viela tana vuonna Kirkkonummen Sanomat fin Procitovano 16 travnya 2024 Kolmonen Jaakko 1988 Kotomaamme ruoka aitta Suomen Karjalan ja Petsamon pitajaruoat s 56 Helsinki Patakolmonen Ky Kirkkonummen kunta Luonnonsuojelualueet fin Procitovano 16 travnya 2024 web archive org 8 travnya 2017 Procitovano 16 travnya 2024 Uudenmaan liitto Tilastot Vaesto fin Procitovano 16 travnya 2024