Йосиф Зісельс

Йо́сиф Самуї́лович Зі́сельс (нар. 2 грудня 1946, Ташкент, Узбецька РСР, СРСР) — український громадський діяч та дисидент єврейського походження, діяч українського єврейського руху, виконавчий співпрезидент Вааду України, виконавчий віцепрезидент Конгресу національних громад України.

Йосиф Зісельс
Ім'я при народженні	Йосиф Самуїлович Зісельс
Народився	2 грудня 1946(1946-12-02) (77 років) Ташкент, Узбецька РСР, СРСР
Громадянство	Україна
Національність	єврей
Місце проживання	Київ
Діяльність	діяч єврейського руху
Галузь	права людини^[1] і свобода^[1]
Відомий завдяки	громадський діяч, дисидент
Alma mater	ЧНУ імені Юрія Федьковича
Знання мов	українська^[1]
Головував	Ваад України
Нагороди	Орден «За заслуги» ІІІ ступеня Орден «За мужність» І ступеня
1991 – 2014: Світовий єврейський конгрес, віцепрезидент 1999 – 2018: Єврейська конфедерація України, виконавчий віцепрезидент 1991 – донині: Всесвітня сіоністська організація, представник від України 1991 – донині: Сіоністська федерація України (СФУ), засновник. Почесний президент 1991 – донині: ВААД України, виконавчий співпрезидент (у 1991—2014 президент) 2002 – донині: Конгрес національних громад України, виконавчий віцепрезидент Громадська позиція Один із небагатьох лідерів релігійних та світських єврейських організацій, хто у 2014 році публічно висловив проукраїнську позицію з підтримки незалежності та територіальної цілісності України й засудив Росію за військовий напад та анексію окремих частин Донецької та Луганської областей і Криму. Проукраїнська позиція Зісельса спричинила до схизми між єврейськими організаціями України та єврейськими організаціями Росії: так у березні-квітні 2014 року, після того як Зісельс, будучи на посаді президента ВААД України, виступив із критикою Російсько-української війни розпочатою російським президентом Путіним 2014 року, керівництво (член Світового єврейського конгресу, відповідальний за Росію та її колишні колонії) заявило що припиняє фінансування свого офісу ЄАЄК Київ під керівництвом Зісельса. Опісля керівництво ВААД України стало двокерівним: на додачу до Зісельса співпрезидентом став Андрій Адамовський, який наприкінці 2014 року також замінив Зісельса як віцепрезидент Світового єврейського конгресу від Вааду України. 2018 року, після того як Зісельс виступив із заявою, що саме Росія пролобіювала прийняття рішення 50 членів конгресу США про надуману «глорифікацію нацистських колаборантів», керівництво Євро-азійського єврейського конгресу (член Світового єврейського конгресу відповідальний за Росію та її колишні колонії) виключило Ваад України зі списку єврейських організацій з якими вони співпрацюють, замінивши Ваад під керівництвом Зісельса та Адамовського на Всеукраїнський єврейський конгрес під керівництвом Вадима Рабіновіча. Сам Йосиф Зісельс заявив, що Ваад вийшов зі складу Євро-азійського єврейського конгресу ще кількома місяцями раніше через порушення лідерством ЄАЄК «політичного нейтралітету». Нагороди Премія Свободи (HIAS — 1991 рік. США) Орден «За заслуги» III ст. (26 листопада 2005) — за вагомий особистий внесок у національне та державне відродження України, самовідданість у боротьбі за утвердження ідеалів свободи і незалежності, активну громадську діяльність Орден «За мужність» I ст. (8 листопада 2006) — за громадянську мужність, самовідданість у боротьбі за утвердження ідеалів свободи і демократії та з нагоди 30-ї річниці створення Української Громадської Групи сприяння виконанню Гельсінкських угод Jewish Destiny Award (AJC — 2012) Відзнака «На славу Чернівців» (2015). Відзнака «За інтелектуальну мужність» (Львів – 2018). Почесний професор Ізмаїльського гуманітарного університету (2019). Почесний професор Таврійського національного університету (2020). Літературний доробок Иосиф Зисельс. «Если я только для себя...». Київ: «Дух і Літера», 2000. Йосиф Зісельс. «Господи, Ти відкриєш уста мої… Йосип Зісельс у розмовах із Ізою Хрустлінською». Київ: «Дух і Літера», 2017 — 368 с. Йосиф Зісельс. «Розсуди мої помисли». Київ: «Дух і Літера», 2021 — 464 c. ISBN 978-966-378-845-6. Примітки Czech National Authority Database d:Track:Q13550863 Йосиф Зісельс, дисидент, правозахисник Як я сформував у собі українство? Живу я тут [ 11 травня 2018 у Wayback Machine.] 29 вересня 2017 Йосип Зісельс. Невихована дитина [ 11 травня 2018 у Wayback Machine.] «Українська правда» 17 лютого 2017 . Архів оригіналу за 11 травня 2018. Процитовано 10 травня 2018. . worldjewishcongress.org, 2014 (англ.) Українські євреї назвали заяви МЗС РФ про антисемітизм в Україні міфами і спекуляцією [ 2 липня 2020 у Wayback Machine.]. obozrevatel.com/ukr/, 18.04.2014 . eajc.org, 5 березня 2014 (англ.) . haaretz.com, 26 березня 2014 (англ.) . vaadua.org, 18 квітня 2014 (англ.) . jta.org, 2014/07/03/ (англ.) . ukrinform.ua, 27.04.2018 . jta.org, 2018/05/02 (англ.) Указ Президента України від 26 листопада 2005 року № 1653/2005 «Про відзначення державними нагородами України колишніх політичних в'язнів і репресованих» Указ Президента України від 8 листопада 2006 року № 937/2006 «Про відзначення державними нагородами України засновників та активістів Української Громадської Групи сприяння виконанню Гельсінкських угод» . chernivtsy.eu. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 21 січня 2022. Йосиф Зісельс. "Господи, Ти відкриєш уста мої… Посилання Йосиф Зісельс [ 1 липня 2020 у Wayback Machine.] на сайті на сайті Дисидентського Руху України Йосиф Зісельс [ 3 липня 2020 у Wayback Machine.] на сайті на сайті Української Гельсинської групи Вебпроєкт Вааду України vaadua.org [ 18 липня 2020 у Wayback Machine.] Вебпроєкт KNGU kngu.org/ [ 6 січня 2009 у Wayback Machine.] «Знайомі не віталися зі мною на вулиці, щоб не мати проблем» на YouTube // Обличчя Незалежності. — 2021. — 14 вересня.