Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Імброс (грец. Ίμβρος, заст. тур. İmroz), також Ґекчеада (тур. Gökçeada) — острів в північній частині Егейського моря, біля західних берегів Галліпольського півострова при вході в Саронічну затоку, що належить Туреччині. В адміністративному відношенні утворює округ Ґекчеада, що є частиною ілу Чанаккале.
| Імброс Ґекчеада | ||||
|---|---|---|---|---|
| грец. Ίμβρος тур. Gökçeada (заст. тур. İmroz) | ||||
 Селище Зейтинлі (Айос-Теодорос), батьківщина Варфоломія I | ||||
| Карта  | ||||
| Місцезнаходження острову в Егейському морі | ||||
| Географія | ||||
| 40°09′ пн. ш. 25°50′ сх. д. / 40.150° пн. ш. 25.833° сх. д.Координати: 40°09′ пн. ш. 25°50′ сх. д. / 40.150° пн. ш. 25.833° сх. д. | ||||
| Місцерозташування | Егейське море | |||
| Акваторія | Егейське море, d | |||
| Група островів | d | |||
| Площа | 279 км² | |||
| Довжина | 29,5 км | |||
| Ширина | 13 км | |||
| Найвища точка | 672 м | |||
| Країна | ||||
| Туреччина | ||||
| Регіон | провінція Чанаккале | |||
| (Адм. одиниця) | Гьокчеада | |||
| Населення | 9440 осіб (2019) | |||
| Вебсайт | gokceada.gov.tr | |||
  Імброс Ґекчеада Імброс Ґекчеада (Туреччина) | ||||
 Імброс у Вікісховищі | ||||
Географія і населення
Є найбільшим островом Туреччини. На півострові Авляка (Інджірбурну, тур. İncirburnu) знаходиться найбільш західна точка Туреччини. Має площу 279 км². Складений кристалічними породами. Вкритий здебільшого чагарниковою рослинністю. Згідно з проведеним в 2019 переписом, населення становить 9440, серед яких 6229 людини мешкає в столиці острова — (грецьке Панайя Баломени), а 1621 в сільській місцевості. Більшість населення складають турки, через інтенсивну еміграцію, на острові залишилось лише 250 греків. На острові розвивається туристична галузь, рибальство, вирощуванням олив та виноробство.
Історія острова
На початку XX століття 97,5 % населення острова складали греки. Після Балканських війн Греція збиралась приєднати острів, але через тиск Великої Британії та інших Європейських країн, враховуючи стратегічне положення острова при вході в Дарданели, острів залишився в складі Османської імперії. Після Першої світової війни по Севрському мирному договору Греція отримала острів, але після Греко-турецької війни в 1923 вже з Турецькою республікою, під головуванням Кемаля Ататюрка була підписана Лозаннська мирна угода, за якою Імброс повертався Туреччині. Тим не менше з островів Імброс і Тенедос утворювався особливий адміністративний район, і вони виключались з програми обміну населенням між Грецією та Туреччиною. Грецькому населенню гарантувалось право на свободу мови, віросповідання і навчання на грецькій. Але Туреччина послідовно проводила політику зменшення грецького самоуправління на острові, в 1926 прийняв закони, які фактично ліквідували права національних меншин в країні.
Вже у 1923 був розпущений вибраний уряд острова, а 1500 втікачам з острова, які на той час мешкали в Салоніках і на Лемносі, було перешкоджено в повертанні додому. В 1926 всі географічні назви острова були змінені на турецькі. У 1927 році скасовано місцеве самоврядування і закриті грецькі школи. Знов відкриті в 1952–1953, вони були остаточно закриті в 1964. В 1943 разом з іншими православними ієрархами був заарештований митрополит Імброса і Тенедоса, а землі афонських монастирів на острові були конфісковані. Неодноразово підпадали під арешти мер і міські радники. В 1964–1984 більша частина земель на острові була передана під потреби армії та поліції (була відкрита тюрма). В 1974 в ніч турецького вторгнення на Кіпр був сплюндрований православний собор в Кастро. В березні 1993 була розграбована нова будівля собору. З липня 1993 офіційно проводиться переселення турків із материка. Все це призвело до інтенсивної еміграції грецького населення, яке в 1970 вже становило лише 40 %. В той час як в 1964 на острові мешкало 7000 греків і 400 турецьких чиновників. На сьогодні грецьке населення на острові складає лише мала кількість старців.
Пам'ятки
Серед архітектурних пам'яток острова — середньовічний замок в Калекеї (Кастро). На південь від Тепекею (Агридії) знаходиться згаслий вулкан — найвища точка острова.
Відомі люди
У селищі Зейтинлі-кею (Айос-Теодорос) в 1940 народився Вселенський Патріарх Варфоломій I (мирське ім'я — Димитріос Архонтоніс).
Демографія
Демографічні зміни
| Town & Villages | 1927 | 1970 | 1975 | 1980 | 1985 | 1990 | 1997 | 2000 | ||||||||
| Çınarlı (Panaghia Balomeni) | - | - | 3578 | 615 | 3806 | 342 | 4251 | 216 | 767 | 70 | 721 | 40 | 553 | 26 | 503 | 29 |
| Bademli (Gliky) | - | - | 66 | 144 | 1 | 57 | 40 | 1 | 13 | 34 | 29 | 22 | 15 | 15 | 15 | 13 |
| Dereköy (Shinudy) | - | - | 73 | 672 | 391 | 378 | 319 | 214 | 380 | 106 | 99 | 68 | 82 | 40 | 68 | 42 |
| Eşelek | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 152 | - |
| Fatih | - | - | - | - | - | - | - | - | 3962 | 45 | 4284 | 32 | 4135 | 21 | 4180 | 25 |
| Kaleköy (Kastro) | - | - | 38 | 36 | 24 | - | - | 128 | 94 | - | 105 | - | 90 | - | 89 | - |
| Şahinkaya | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 168 | - | 107 | - | 86 | - |
| Şirinköy | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 189 | - |
| Tepeköy (Agridia) | - | - | 3 | 504 | 4 | 273 | 2 | 193 | 1 | 110 | 75 | 2 | 2 | 39 | 2 | 42 |
| Uğurlu | - | - | - | - | - | - | - | - | 460 | - | 490 | - | 466 | - | 401 | - |
| Yenibademli | - | - | - | - | - | - | - | - | 416 | - | 660 | - | 628 | - | 581 | - |
| Yenimahalle (Evlampio) | - | - | 182 | 143 | 162 | 121 | 231 | 81 | 359 | 59 | 970 | 27 | 2240 | 25 | 2362 | 27 |
| Zeytinli (Aghios Theodoros) | - | - | 30 | 507 | 15 | 369 | 36 | 235 | 72 | 162 | 25 | 130 | 12 | 82 | 12 | 76 |
| TOTAL | 157 | 6555 | 3970 | 2621 | 4403 | 1540 | 4879 | 1068 | 6524 | 586 | 7626 | 321 | 8330 | 248 | 8640 | 254 |
Примітки
- . Nufusu.com (тур.). 2019. Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 28 серпня 2020.
Посилання
- Гекчеада, офіційний сайт [ 30 квітня 2006 у Wayback Machine.](тур.)
- (тур.)(англ.)
- Гекчеада, з Британська енциклопедія.(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Imbros grec Imbros zast tur Imroz takozh Gekcheada tur Gokceada ostriv v pivnichnij chastini Egejskogo morya bilya zahidnih beregiv Gallipolskogo pivostrova pri vhodi v Saronichnu zatoku sho nalezhit Turechchini V administrativnomu vidnoshenni utvoryuye okrug Gekcheada sho ye chastinoyu ilu Chanakkale Imbros Gekcheadagrec Imbros tur Gokceada zast tur Imroz Selishe Zejtinli Ajos Teodoros batkivshina Varfolomiya IKarta Misceznahodzhennya ostrovu v Egejskomu moriMisceznahodzhennya ostrovu v Egejskomu moriGeografiya40 09 pn sh 25 50 sh d 40 150 pn sh 25 833 sh d 40 150 25 833 Koordinati 40 09 pn sh 25 50 sh d 40 150 pn sh 25 833 sh d 40 150 25 833Misceroztashuvannya Egejske moreAkvatoriya Egejske more dGrupa ostroviv dPlosha 279 km Dovzhina 29 5 kmShirina 13 kmNajvisha tochka 672 mKrayinaTurechchinaRegion provinciya ChanakkaleAdm odinicya GokcheadaNaselennya 9440 osib 2019 Vebsajt gokceada gov trImbros GekcheadaImbros Gekcheada Turechchina Imbros u VikishovishiGeografiya i naselennyaYe najbilshim ostrovom Turechchini Na pivostrovi Avlyaka Indzhirburnu tur Incirburnu znahoditsya najbilsh zahidna tochka Turechchini Maye ploshu 279 km Skladenij kristalichnimi porodami Vkritij zdebilshogo chagarnikovoyu roslinnistyu Zgidno z provedenim v 2019 perepisom naselennya stanovit 9440 sered yakih 6229 lyudini meshkaye v stolici ostrova grecke Panajya Balomeni a 1621 v silskij miscevosti Bilshist naselennya skladayut turki cherez intensivnu emigraciyu na ostrovi zalishilos lishe 250 grekiv Na ostrovi rozvivayetsya turistichna galuz ribalstvo viroshuvannyam oliv ta vinorobstvo Istoriya ostrovaNa pochatku XX stolittya 97 5 naselennya ostrova skladali greki Pislya Balkanskih vijn Greciya zbiralas priyednati ostriv ale cherez tisk Velikoyi Britaniyi ta inshih Yevropejskih krayin vrahovuyuchi strategichne polozhennya ostrova pri vhodi v Dardaneli ostriv zalishivsya v skladi Osmanskoyi imperiyi Pislya Pershoyi svitovoyi vijni po Sevrskomu mirnomu dogovoru Greciya otrimala ostriv ale pislya Greko tureckoyi vijni v 1923 vzhe z Tureckoyu respublikoyu pid golovuvannyam Kemalya Atatyurka bula pidpisana Lozannska mirna ugoda za yakoyu Imbros povertavsya Turechchini Tim ne menshe z ostroviv Imbros i Tenedos utvoryuvavsya osoblivij administrativnij rajon i voni viklyuchalis z programi obminu naselennyam mizh Greciyeyu ta Turechchinoyu Greckomu naselennyu garantuvalos pravo na svobodu movi virospovidannya i navchannya na greckij Ale Turechchina poslidovno provodila politiku zmenshennya greckogo samoupravlinnya na ostrovi v 1926 prijnyav zakoni yaki faktichno likviduvali prava nacionalnih menshin v krayini Vzhe u 1923 buv rozpushenij vibranij uryad ostrova a 1500 vtikacham z ostrova yaki na toj chas meshkali v Salonikah i na Lemnosi bulo pereshkodzheno v povertanni dodomu V 1926 vsi geografichni nazvi ostrova buli zmineni na turecki U 1927 roci skasovano misceve samovryaduvannya i zakriti grecki shkoli Znov vidkriti v 1952 1953 voni buli ostatochno zakriti v 1964 V 1943 razom z inshimi pravoslavnimi iyerarhami buv zaareshtovanij mitropolit Imbrosa i Tenedosa a zemli afonskih monastiriv na ostrovi buli konfiskovani Neodnorazovo pidpadali pid areshti mer i miski radniki V 1964 1984 bilsha chastina zemel na ostrovi bula peredana pid potrebi armiyi ta policiyi bula vidkrita tyurma V 1974 v nich tureckogo vtorgnennya na Kipr buv splyundrovanij pravoslavnij sobor v Kastro V berezni 1993 bula rozgrabovana nova budivlya soboru Z lipnya 1993 oficijno provoditsya pereselennya turkiv iz materika Vse ce prizvelo do intensivnoyi emigraciyi greckogo naselennya yake v 1970 vzhe stanovilo lishe 40 V toj chas yak v 1964 na ostrovi meshkalo 7000 grekiv i 400 tureckih chinovnikiv Na sogodni grecke naselennya na ostrovi skladaye lishe mala kilkist starciv Pam yatkiSered arhitekturnih pam yatok ostrova serednovichnij zamok v Kalekeyi Kastro Na pivden vid Tepekeyu Agridiyi znahoditsya zgaslij vulkan najvisha tochka ostrova Vidomi lyudiU selishi Zejtinli keyu Ajos Teodoros v 1940 narodivsya Vselenskij Patriarh Varfolomij I mirske im ya Dimitrios Arhontonis DemografiyaDemografichni zmini Turki Greki Town amp Villages 1927 1970 1975 1980 1985 1990 1997 2000 Cinarli Panaghia Balomeni 3578 615 3806 342 4251 216 767 70 721 40 553 26 503 29 Bademli Gliky 66 144 1 57 40 1 13 34 29 22 15 15 15 13 Derekoy Shinudy 73 672 391 378 319 214 380 106 99 68 82 40 68 42 Eselek 152 Fatih 3962 45 4284 32 4135 21 4180 25 Kalekoy Kastro 38 36 24 128 94 105 90 89 Sahinkaya 168 107 86 Sirinkoy 189 Tepekoy Agridia 3 504 4 273 2 193 1 110 75 2 2 39 2 42 Ugurlu 460 490 466 401 Yenibademli 416 660 628 581 Yenimahalle Evlampio 182 143 162 121 231 81 359 59 970 27 2240 25 2362 27 Zeytinli Aghios Theodoros 30 507 15 369 36 235 72 162 25 130 12 82 12 76 TOTAL 157 6555 3970 2621 4403 1540 4879 1068 6524 586 7626 321 8330 248 8640 254Primitki Nufusu com tur 2019 Arhiv originalu za 8 listopada 2021 Procitovano 28 serpnya 2020 PosilannyaGekcheada oficijnij sajt 30 kvitnya 2006 u Wayback Machine tur tur angl Gekcheada z Britanska enciklopediya angl