Телі́жинці — село в Україні, у Тетіївській міській громаді Білоцерківського району Київської області. Розташоване на обох берегах річки Роська (притока Росі) за 9 км на південний захід від міста Тетіїв. Населення становить 842 особи (станом на 1 липня 2021 року).
село Теліжинці | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Київська область |
Район | Білоцерківський район |
Громада | Тетіївська міська громада |
Облікова картка | Теліжинці |
Основні дані | |
Засноване | 1500 |
Населення | ▼ 842 (01.07.2021) |
Площа | 3,52 км² |
Поштовий індекс | 09822 |
Телефонний код | +380 4560 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°20′28″ пн. ш. 29°34′41″ сх. д. / 49.34111° пн. ш. 29.57806° сх. д.Координати: 49°20′28″ пн. ш. 29°34′41″ сх. д. / 49.34111° пн. ш. 29.57806° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 200 м |
Водойми | р. Роська |
Найближча залізнична станція | Друцька |
Відстань до залізничної станції | 8 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 09822, с. Теліжинці |
Карта | |
Теліжинці | |
Теліжинці | |
Мапа | |
Теліжинці у Вікісховищі |
Історія
Виникло в середині XVI ст. За переказами Тель, який володів цими землями, наймав на роботу людей. Їх називали Телеві женці. Звідси назва села — Теліжинці.
Засноване село в середині XVI століття. Ґрунти села родючі, чорноземні. Рельєф земель переважно рівнинний з незначними підвищеннями. З південного заходу на схід протікає річка Роська, по обидва боки якої розташоване село. Річка мілководна, не широка з повільною течією. На захід від села тягнеться чорний ліс.
За переказами на місці села колись було грецьке поселення розорене татарами. В 1844 році випадково біля церкви була викопана посудина стародавньої грецької форми в якій знаходились останки спалених людських кісток. За один кілометр від Теліжинець на правому березі річки Роськи помітні сліди стародавнього замку. За місцевими легендами та переказами це залишки стародавнього грецького міста.
З 1724 року при діючій Теліжинецькій церкві відкрито приходське училище для дітей селян.
У 1726 році Теліжинці належали разом з селом Човновиця поміщику Визицькому, каштеляну Волинському, стольнику Пінському, а з 1738 року його дружині.
В 1789 році тут побудована церква, дубова з трьома куполами. Після 1832 року це державне казенне село.
У 1932 комуністи вдалися до масового терору голодом, жертвами якого стали близько 700 осіб (до третини села).
На даний час в селі працюють три магазини та три кіоски, відділення зв'язку, сільська рада. Нещодавно відкрилася Амбулаторія загальної практики сімейної медицини. Є загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів у якій навчається 120 дітей, будинок культури, автоматична телефонна станція, дитячий садочок «Дзвіночок» де виховується 25 дітей.
Станом на 1.01.2007 року працювало — 250 осіб, пенсіонерів — 420, безробітних — 35.
Промисловий потенціал населеного пункту у 2007 році складали два малих підприємства з переробки продукції сільського господарства.
В населеному пункті налічується п'ять сільськогосподарських підприємств: СФГ «Нива», МПП «Агротек», СФГ «Теліжинці», ФГ «Агростар», ПП «Агросистема-плюс». Дані сільськогосподарські формування головним чином вирощують зернові культури, на умовах оренди землі і земельних паїв. Із загальної кількості землі 3017 га, розпайована 1728,І га. Громадянами отримано 602 сертифікати на право власності на земельну частку (пай). Решта землі складає: землі запасу 239 га, лісове господарство 176,7 га, земля під водним плесом 44,5 га. Сорок п'ять власників паїв користуються землею одноосібно на площі 128,14 га.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 972 | 98.68% |
російська | 13 | 1.32% |
Усього | 985 | 100% |
Відомі люди
- Авакум Корнійович Заєць — український священик, протоієрей, фундатор УАПЦ на Нікопольщині;
- Бондар Василь Васильович — прозаїк;
- Василенко Григорій Кирилович — український економіст та історик, професор. Опублікував свої історичні праці «Руси» (1990) та «Велика Скіфія» (1991);
- Драч Іван Федорович — поет, 1985 року видав поетичну збірку «Теліжинці»;
- Шевчук Василь Федорович (1937—2018) — український майстер з художньої обробки дерева.
Галерея
- Вулиця Перемоги
- Сільська рада
- Школа
- Будинок культури
- Амбулаторія
- Церква
- Ставок на річці Роська
- Млин
- Пам'ятник воїнам-односельцям,
- Пам'ятний знак жертвам Голодомору
Див. також
Примітки
- Соціальний паспорт Тетіївської міської територіальної громади (PDF).
- https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/
Джерела
- Перелік населених пунктів Тетіївського району, що постраждали від Голодомору 1932—1933
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (лютий 2015) |
Це незавершена стаття з географії Київської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Teli zhinci selo v Ukrayini u Tetiyivskij miskij gromadi Bilocerkivskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti Roztashovane na oboh beregah richki Roska pritoka Rosi za 9 km na pivdennij zahid vid mista Tetiyiv Naselennya stanovit 842 osobi stanom na 1 lipnya 2021 roku selo Telizhinci Krayina Ukrayina Oblast Kiyivska oblast Rajon Bilocerkivskij rajon Gromada Tetiyivska miska gromada Oblikova kartka Telizhinci Osnovni dani Zasnovane 1500 Naselennya 842 01 07 2021 Plosha 3 52 km Poshtovij indeks 09822 Telefonnij kod 380 4560 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 20 28 pn sh 29 34 41 sh d 49 34111 pn sh 29 57806 sh d 49 34111 29 57806 Koordinati 49 20 28 pn sh 29 34 41 sh d 49 34111 pn sh 29 57806 sh d 49 34111 29 57806 Serednya visota nad rivnem morya 200 m Vodojmi r Roska Najblizhcha zaliznichna stanciya Drucka Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 8 km Misceva vlada Adresa radi 09822 s Telizhinci Karta Telizhinci Telizhinci Mapa Telizhinci u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Telizhinci IstoriyaViniklo v seredini XVI st Za perekazami Tel yakij volodiv cimi zemlyami najmav na robotu lyudej Yih nazivali Televi zhenci Zvidsi nazva sela Telizhinci Zasnovane selo v seredini XVI stolittya Grunti sela rodyuchi chornozemni Relyef zemel perevazhno rivninnij z neznachnimi pidvishennyami Z pivdennogo zahodu na shid protikaye richka Roska po obidva boki yakoyi roztashovane selo Richka milkovodna ne shiroka z povilnoyu techiyeyu Na zahid vid sela tyagnetsya chornij lis Za perekazami na misci sela kolis bulo grecke poselennya rozorene tatarami V 1844 roci vipadkovo bilya cerkvi bula vikopana posudina starodavnoyi greckoyi formi v yakij znahodilis ostanki spalenih lyudskih kistok Za odin kilometr vid Telizhinec na pravomu berezi richki Roski pomitni slidi starodavnogo zamku Za miscevimi legendami ta perekazami ce zalishki starodavnogo greckogo mista Z 1724 roku pri diyuchij Telizhineckij cerkvi vidkrito prihodske uchilishe dlya ditej selyan U 1726 roci Telizhinci nalezhali razom z selom Chovnovicya pomishiku Vizickomu kashtelyanu Volinskomu stolniku Pinskomu a z 1738 roku jogo druzhini V 1789 roci tut pobudovana cerkva dubova z troma kupolami Pislya 1832 roku ce derzhavne kazenne selo U 1932 komunisti vdalisya do masovogo teroru golodom zhertvami yakogo stali blizko 700 osib do tretini sela Na danij chas v seli pracyuyut tri magazini ta tri kioski viddilennya zv yazku silska rada Neshodavno vidkrilasya Ambulatoriya zagalnoyi praktiki simejnoyi medicini Ye zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv u yakij navchayetsya 120 ditej budinok kulturi avtomatichna telefonna stanciya dityachij sadochok Dzvinochok de vihovuyetsya 25 ditej Stanom na 1 01 2007 roku pracyuvalo 250 osib pensioneriv 420 bezrobitnih 35 Promislovij potencial naselenogo punktu u 2007 roci skladali dva malih pidpriyemstva z pererobki produkciyi silskogo gospodarstva V naselenomu punkti nalichuyetsya p yat silskogospodarskih pidpriyemstv SFG Niva MPP Agrotek SFG Telizhinci FG Agrostar PP Agrosistema plyus Dani silskogospodarski formuvannya golovnim chinom viroshuyut zernovi kulturi na umovah orendi zemli i zemelnih payiv Iz zagalnoyi kilkosti zemli 3017 ga rozpajovana 1728 I ga Gromadyanami otrimano 602 sertifikati na pravo vlasnosti na zemelnu chastku paj Reshta zemli skladaye zemli zapasu 239 ga lisove gospodarstvo 176 7 ga zemlya pid vodnim plesom 44 5 ga Sorok p yat vlasnikiv payiv koristuyutsya zemleyu odnoosibno na ploshi 128 14 ga NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 972 98 68 rosijska 13 1 32 Usogo 985 100 Vidomi lyudiAvakum Kornijovich Zayec ukrayinskij svyashenik protoiyerej fundator UAPC na Nikopolshini Bondar Vasil Vasilovich prozayik Vasilenko Grigorij Kirilovich ukrayinskij ekonomist ta istorik profesor Opublikuvav svoyi istorichni praci Rusi 1990 ta Velika Skifiya 1991 Drach Ivan Fedorovich poet 1985 roku vidav poetichnu zbirku Telizhinci Shevchuk Vasil Fedorovich 1937 2018 ukrayinskij majster z hudozhnoyi obrobki dereva GalereyaVulicya Peremogi Silska rada Shkola Budinok kulturi Ambulatoriya Cerkva Stavok na richci Roska Mlin Pam yatnik voyinam odnoselcyam Pam yatnij znak zhertvam GolodomoruDiv takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Kiyivska oblast PrimitkiSocialnij pasport Tetiyivskoyi miskoyi teritorialnoyi gromadi PDF https socialdata org ua projects mova 2001 DzherelaPerelik naselenih punktiv Tetiyivskogo rajonu sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lyutij 2015 Ce nezavershena stattya z geografiyi Kiyivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi