Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кіра́са — елемент натільного захисного озброєння (обладунку), що захищало груди і спину (рідше — тільки груди) воїна від холодної і вогнепальної зброї. У Стародавньому світі були поширені мідні, бронзові, лляні, надалі залізні кіраси. У добу найманих армій кіраса була приналежністю кірасирів, рейтарів і пікінерів, у Новий час залишалася тільки в кірасирів.
| Кіраса | |
 | |
| Історичний період | античність, середньовіччя і ранній новий період |
|---|---|
 Кіраса у Вікісховищі | |
Назва
Слово кіраса походить від фр. cuirasse («лати, панцир»), що сходить (можливо, через староіспанське cuyraza) до лат. coriāceus («шкіряний»), утвореного від corium («шкіра»). Первісне значення — «шкіряний панцир». Також припускалася версія походження французького cuirasse від cuirie («шкіряна смуга»), що сходить до corium (чи навіть до cuir bouilli — ).
Стародавній світ
Стародавня Греція
У Стародавній Греції з VIII ст. до н. е. застосовується анатомічна кіраса — панцир з двох металевих (бронзових або залізних) пластин з вибитою на них мускулатурою чоловічого торса. Вона була поширеним обладунком гоплітів. Найдавніші варіанти анатомічних кірас (VIII—VII ст. до н. е.) носять назву «дзвіноподібних» — за схожість форм з характерною формою дзвона. На них вже присутнє зображення м'язового рельєфу, проте, воно ще досить стилізоване і умовне. З V—IV ст. рельєф кіраси стає реалістичнішим, з глибокою проробкою деталей. Первісно такі обладунки носила піхота, з IV ст. їх прийняла на озброєння і кавалерія. Анатомічна кіраса коштувала дуже дорого і тому могла використовуватися лише заможними воїнами. З появою дешевших і більш технологічних обладунків анатомічна кіраса виходить з ужитку, але тривалий час зберігається у воєначальників як елемент парадного обладунку.
Поряд з анатомічною кірасою використовувалися дешевші панцирі: ліноторакси — панцирі з лляного полотна, і споласи — лляні або шкіряні. Щодо давньогрецьких кірас, незалежно від матеріалу виготовлення, прийнято вживати термін «торакс» (грец. θώραξ).
Стародавній Рим
У Стародавньому Римі воїни носили кіраси, відомі під загальною назвою «лорика». Аналогом давньогрецької анатомічної кіраси була лорика мускулата, аналогом ліноторакса — лорика лінтеа, кіраса з окремих металевих смуг називалася лорика сегментата, луската кіраса — лорика сквамата, кіраса з лусок і кілець — лорика плюмата.
Середньовіччя
У ранньому Середньовіччі кіраси виходять з ужитку, а для захисту тіла воїна використовуються кольчуги, рідше — ламеляри (наприклад, клібаніон візантійської важкої кавалерії). Ближче до XIII століття формується новий вид обладунку — перехідний від кольчуги до лат. Його еволюція йшла двома різними напрямками: посилення сюркотів металевими пластинами знизу (бригантина) і посилення кольчуги пластина або дисками (аналогічно східному ). У XIV ст. з цих пластин розвивається спочатку начеревник, а потім і повна кіраса з утвореним двома елементами нагрудником і наспинником. Наприкінці XIV — початку XV століття кольчуга була витіснена латами (білими обладунками).
Наприкінці Середньовіччя із занепадом лицарства кіраса стає елементом обладунків кірасирів, рейтарів, кінних аркебузирів, а також ландскнехтів.
Новий час
У XVI столітті кіраса використовується в піхоті, середній і важкій кінноті. Кірасири, які з'явилися наприкінці XVI ст., спочатку використовують повний обладунок, але через 100 років (кінець XVII століття) від нього залишається одна кіраса — нагрудна і наспинна пластина; елементи захисту кінцівок виходять з ужитку. У тому ж XVII ст. рейтари і кінні аркебузири зникають.
Протягом XVIII століття кіраса то скасовувалася, то знову поверталася в кірасирські полки. Приміром, британська кавалерія вступила у війну за іспанську спадщину без панцирного захисту, але під час війни отримала кіраси. Під час французьких революційних воєн мало які полки важкої кавалерії носили бойові кіраси (це не стосувалося згаданих кірасирів австрійців). Дванадцять австрійських кірасирських полків, що існували в період 1768—1802 років (коли їх число зменшилося) носили кіраси тільки з однієї нагрудної пластини, що зменшило вагу обладунку, але в той же час залишило спину незахищеною в умовах вихрової кавалерійської сутички.
У Росії кіраси з'явилися разом з введенням полків нового ладу, а скасовані Петром I при реорганізації армії. Повертаються кіраси в 1731 при організації кірасирських полків і існують з невеликими перервами (1786—1796, 1801-12) в армійських кірасирських полках до їх розформування (1860), а в гвардійській кавалерії — до 1917.
Кіраси початку XIX століття завдяки добрій термічній обробці забезпечували надійний захист від рушничних куль з відстані від 40 м. Маса кіраси становила 6-10 кг, товщина захисних пластин — 1-3,5 мм. Нагрудна і наспинна частини з'єднувалися зверху шарнірно за допомогою петель або ременями з пряжками, внизу — поясом; мали полотняну, замшеву або іншу підкладку, іноді на ваті. Кіраса справляла певний психологічний ефект як на її власника (спонукаючи його сміливіше кидатися в гущу сутички), так і на супротивника (викликаючи зніяковіння перед броньованим вершником), крім того, додавала свою вагу до власної ваги коня і кавалериста, що було особливо важливо в зіткненнях з ворожою кавалерією.
Кіраси наполеонівських кіннотників первісно були розраховані витримувати влучення трьох рушничних куль з близької відстані, але насправді цього ніколи не вдавалося досягти. Нарешті це було визнано регламентами, і від кірас стали вимагати тримати тільки одне влучення з далекої дистанції.
Доцільність застосування кіраси іноді піддавали сумніву. Прусські кірасири відмовилися від кірас перед наполеонівськими війнами, але повернулися до них у 1814 році. У цей же період тільки один британський кавалерійський полк (королівський кінно-гвардійський) носив кіраси: у Нідерландську кампанію 1794 року, використовуючи нагрудники зі сховищ. Австрійці використовували полегшений обладунок, що складався тільки з нагрудної пластини і шолома. Наполеон вважав кірасу ефективним захистом і навіть впровадив її у двох карабінерських полках після битви при Ваграмі. У Російській армії після скасування півкірас австрійського типу в 1801 році повернулися до повних кірас у 1812, впровадивши їх у всі армійські і гвардійські кірасирські полки; у таких обладунках російські кірасири билися в Бородінській битві. Після трофейні французькі кіраси були передані Псковському драгунському полку, який офіційно був перетворений у кірасирський. Незважаючи на технологічну кращість порівняно зі середньовічними обладунками, кіраси наполеонівського часу залишалися обтяжливим аксесуаром і сильно нагрівалися в жарку погоду, проте, з огляду на надаваний додатковий захист і вражаючий вигляд броньованого вершника, продовжували зберігатися в арміях.
В австрійській армії кіраси (що складалися з одного нагрудника) скасовують у 1860 році,, а 8 років по тому розформовуються і самі кірасирські полки. У російській і німецькій арміях у другій половині XIX — початку XX ст. кіраси (у вигляді нагрудних пластин) служать елементом лише парадної форми і тільки в мирний час. У французькій армії, напроти, кіраса зберігається і в польовій формі. Перед Першою світовою війною обговорювалося їх збереження тільки як елемента парадної форми, але ще в перші тижні війни кіраси з шоломами зберігали у складі польової форми, обтягаючи їх коричневою або синьою тканиною поверх демаскуючих металевих елементів. Втім, незабаром виявилося, що кіраси некорисні в умовах нової війни, хоча їх офіційно скасували тільки в жовтні 1915 року.
Див. також
Примітки
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
- В. И. Корышко. Кираса // Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2004—2017. (рос.)
- В. И. Корышко. Кирасиры // Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2004—2017. (рос.)
- Blackmore, D. (1990) Arms & Armour of the English Civil Wars, Trustees of the Royal Armouries. , pp.9-10
- Smith, Digby (2006). An Illustrated Encyclopedia of Uniforms of the Napoleonic Wars. с. 140—141. ISBN .
- Elting, J.R. (1988) Swords Around a Throne: Napoleon's Grande Armée, London, p. 230
- W.Y. Carman, A Dictionary of Military Uniform,
- Philip Haythornthwaite, Austrian Army of the Napoleonic Wars — Cavalry,
- Rothenburg, G. The Army of Francis Joseph. West Lafayette: Purdue University Press, 1976. p 63.
- Pavlovic, Darko. The Austrian Army 1836-66 (2) Cavalry. с. 33. ISBN .
- Richard Knotel, page 24 «Uniforms of the World»,
- Herr, Ulrich. The German Cavalry from 1871 to 1914. с. 268. ISBN .
- Louis Delperier, pp=62-67 Les Cuirassiers 1845—1918, Paris: Argout-Editions, 1981
- Mirouze, Laurent (2007). The French Army in the First World War - To Battle 1914. с. 258—259. ISBN .
- Louis Delperier, pp 34 and 60 Les Cuirassiers 1845—1918, Paris: Argout-Editions, 1981
Джерела
- В. И. Корышко. Кираса // Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2004—2017. (рос.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кіраса
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kira sa element natilnogo zahisnogo ozbroyennya obladunku sho zahishalo grudi i spinu ridshe tilki grudi voyina vid holodnoyi i vognepalnoyi zbroyi U Starodavnomu sviti buli poshireni midni bronzovi llyani nadali zalizni kirasi U dobu najmanih armij kirasa bula prinalezhnistyu kirasiriv rejtariv i pikineriv u Novij chas zalishalasya tilki v kirasiriv Kirasa Istorichnij periodantichnist serednovichchya i rannij novij period Kirasa u Vikishovishi Davnogrecka bronzova kirasa Kirasa Novogo chasuNazvaSlovo kirasa pohodit vid fr cuirasse lati pancir sho shodit mozhlivo cherez staroispanske cuyraza do lat coriaceus shkiryanij utvorenogo vid corium shkira Pervisne znachennya shkiryanij pancir Takozh pripuskalasya versiya pohodzhennya francuzkogo cuirasse vid cuirie shkiryana smuga sho shodit do corium chi navit do cuir bouilli Starodavnij svitStarodavnya Greciya U Starodavnij Greciyi z VIII st do n e zastosovuyetsya anatomichna kirasa pancir z dvoh metalevih bronzovih abo zaliznih plastin z vibitoyu na nih muskulaturoyu cholovichogo torsa Vona bula poshirenim obladunkom goplitiv Najdavnishi varianti anatomichnih kiras VIII VII st do n e nosyat nazvu dzvinopodibnih za shozhist form z harakternoyu formoyu dzvona Na nih vzhe prisutnye zobrazhennya m yazovogo relyefu prote vono she dosit stilizovane i umovne Z V IV st relyef kirasi staye realistichnishim z glibokoyu prorobkoyu detalej Pervisno taki obladunki nosila pihota z IV st yih prijnyala na ozbroyennya i kavaleriya Anatomichna kirasa koshtuvala duzhe dorogo i tomu mogla vikoristovuvatisya lishe zamozhnimi voyinami Z poyavoyu deshevshih i bilsh tehnologichnih obladunkiv anatomichna kirasa vihodit z uzhitku ale trivalij chas zberigayetsya u voyenachalnikiv yak element paradnogo obladunku Poryad z anatomichnoyu kirasoyu vikoristovuvalisya deshevshi panciri linotoraksi panciri z llyanogo polotna i spolasi llyani abo shkiryani Shodo davnogreckih kiras nezalezhno vid materialu vigotovlennya prijnyato vzhivati termin toraks grec 8wra3 Starodavnij Rim Dokladnishe Lorika U Starodavnomu Rimi voyini nosili kirasi vidomi pid zagalnoyu nazvoyu lorika Analogom davnogreckoyi anatomichnoyi kirasi bula lorika muskulata analogom linotoraksa lorika lintea kirasa z okremih metalevih smug nazivalasya lorika segmentata luskata kirasa lorika skvamata kirasa z lusok i kilec lorika plyumata SerednovichchyaU rannomu Serednovichchi kirasi vihodyat z uzhitku a dlya zahistu tila voyina vikoristovuyutsya kolchugi ridshe lamelyari napriklad klibanion vizantijskoyi vazhkoyi kavaleriyi Blizhche do XIII stolittya formuyetsya novij vid obladunku perehidnij vid kolchugi do lat Jogo evolyuciya jshla dvoma riznimi napryamkami posilennya syurkotiv metalevimi plastinami znizu brigantina i posilennya kolchugi plastina abo diskami analogichno shidnomu U XIV st z cih plastin rozvivayetsya spochatku nacherevnik a potim i povna kirasa z utvorenim dvoma elementami nagrudnikom i naspinnikom Naprikinci XIV pochatku XV stolittya kolchuga bula vitisnena latami bilimi obladunkami Naprikinci Serednovichchya iz zanepadom licarstva kirasa staye elementom obladunkiv kirasiriv rejtariv kinnih arkebuziriv a takozh landsknehtiv Novij chasU XVI stolitti kirasa vikoristovuyetsya v pihoti serednij i vazhkij kinnoti Kirasiri yaki z yavilisya naprikinci XVI st spochatku vikoristovuyut povnij obladunok ale cherez 100 rokiv kinec XVII stolittya vid nogo zalishayetsya odna kirasa nagrudna i naspinna plastina elementi zahistu kincivok vihodyat z uzhitku U tomu zh XVII st rejtari i kinni arkebuziri znikayut Protyagom XVIII stolittya kirasa to skasovuvalasya to znovu povertalasya v kirasirski polki Primirom britanska kavaleriya vstupila u vijnu za ispansku spadshinu bez pancirnogo zahistu ale pid chas vijni otrimala kirasi Pid chas francuzkih revolyucijnih voyen malo yaki polki vazhkoyi kavaleriyi nosili bojovi kirasi ce ne stosuvalosya zgadanih kirasiriv avstrijciv Dvanadcyat avstrijskih kirasirskih polkiv sho isnuvali v period 1768 1802 rokiv koli yih chislo zmenshilosya nosili kirasi tilki z odniyeyi nagrudnoyi plastini sho zmenshilo vagu obladunku ale v toj zhe chas zalishilo spinu nezahishenoyu v umovah vihrovoyi kavalerijskoyi sutichki U Rosiyi kirasi z yavilisya razom z vvedennyam polkiv novogo ladu a skasovani Petrom I pri reorganizaciyi armiyi Povertayutsya kirasi v 1731 pri organizaciyi kirasirskih polkiv i isnuyut z nevelikimi perervami 1786 1796 1801 12 v armijskih kirasirskih polkah do yih rozformuvannya 1860 a v gvardijskij kavaleriyi do 1917 Kirasi pochatku XIX stolittya zavdyaki dobrij termichnij obrobci zabezpechuvali nadijnij zahist vid rushnichnih kul z vidstani vid 40 m Masa kirasi stanovila 6 10 kg tovshina zahisnih plastin 1 3 5 mm Nagrudna i naspinna chastini z yednuvalisya zverhu sharnirno za dopomogoyu petel abo remenyami z pryazhkami vnizu poyasom mali polotnyanu zamshevu abo inshu pidkladku inodi na vati Kirasa spravlyala pevnij psihologichnij efekt yak na yiyi vlasnika sponukayuchi jogo smilivishe kidatisya v gushu sutichki tak i na suprotivnika viklikayuchi zniyakovinnya pered bronovanim vershnikom krim togo dodavala svoyu vagu do vlasnoyi vagi konya i kavalerista sho bulo osoblivo vazhlivo v zitknennyah z vorozhoyu kavaleriyeyu Kirasi napoleonivskih kinnotnikiv pervisno buli rozrahovani vitrimuvati vluchennya troh rushnichnih kul z blizkoyi vidstani ale naspravdi cogo nikoli ne vdavalosya dosyagti Nareshti ce bulo viznano reglamentami i vid kiras stali vimagati trimati tilki odne vluchennya z dalekoyi distanciyi Docilnist zastosuvannya kirasi inodi piddavali sumnivu Prusski kirasiri vidmovilisya vid kiras pered napoleonivskimi vijnami ale povernulisya do nih u 1814 roci U cej zhe period tilki odin britanskij kavalerijskij polk korolivskij kinno gvardijskij nosiv kirasi u Niderlandsku kampaniyu 1794 roku vikoristovuyuchi nagrudniki zi shovish Avstrijci vikoristovuvali polegshenij obladunok sho skladavsya tilki z nagrudnoyi plastini i sholoma Napoleon vvazhav kirasu efektivnim zahistom i navit vprovadiv yiyi u dvoh karabinerskih polkah pislya bitvi pri Vagrami U Rosijskij armiyi pislya skasuvannya pivkiras avstrijskogo tipu v 1801 roci povernulisya do povnih kiras u 1812 vprovadivshi yih u vsi armijski i gvardijski kirasirski polki u takih obladunkah rosijski kirasiri bilisya v Borodinskij bitvi Pislya trofejni francuzki kirasi buli peredani Pskovskomu dragunskomu polku yakij oficijno buv peretvorenij u kirasirskij Nezvazhayuchi na tehnologichnu krashist porivnyano zi serednovichnimi obladunkami kirasi napoleonivskogo chasu zalishalisya obtyazhlivim aksesuarom i silno nagrivalisya v zharku pogodu prote z oglyadu na nadavanij dodatkovij zahist i vrazhayuchij viglyad bronovanogo vershnika prodovzhuvali zberigatisya v armiyah V avstrijskij armiyi kirasi sho skladalisya z odnogo nagrudnika skasovuyut u 1860 roci a 8 rokiv po tomu rozformovuyutsya i sami kirasirski polki U rosijskij i nimeckij armiyah u drugij polovini XIX pochatku XX st kirasi u viglyadi nagrudnih plastin sluzhat elementom lishe paradnoyi formi i tilki v mirnij chas U francuzkij armiyi naproti kirasa zberigayetsya i v polovij formi Pered Pershoyu svitovoyu vijnoyu obgovoryuvalosya yih zberezhennya tilki yak elementa paradnoyi formi ale she v pershi tizhni vijni kirasi z sholomami zberigali u skladi polovoyi formi obtyagayuchi yih korichnevoyu abo sinoyu tkaninoyu poverh demaskuyuchih metalevih elementiv Vtim nezabarom viyavilosya sho kirasi nekorisni v umovah novoyi vijni hocha yih oficijno skasuvali tilki v zhovtni 1915 roku Div takozhPancir bojove sporyadzhennya PrimitkiEtimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1985 T 2 D Kopci In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl N S Rodzevich ta in 572 s V I Koryshko Kirasa Bolshaya rossijskaya enciklopediya v 36 t predsed red kol Yu S Osipov otv red S L Kravec M Nauch izd vo BRE 2004 2017 ros V I Koryshko Kirasiry Bolshaya rossijskaya enciklopediya v 36 t predsed red kol Yu S Osipov otv red S L Kravec M Nauch izd vo BRE 2004 2017 ros Blackmore D 1990 Arms amp Armour of the English Civil Wars Trustees of the Royal Armouries ISBN 0 948092 08 4 pp 9 10 Smith Digby 2006 An Illustrated Encyclopedia of Uniforms of the Napoleonic Wars s 140 141 ISBN 0 7548 1571 4 Elting J R 1988 Swords Around a Throne Napoleon s Grande Armee London p 230 W Y Carman A Dictionary of Military Uniform ISBN 0 684 15130 8 Philip Haythornthwaite Austrian Army of the Napoleonic Wars Cavalry ISBN 0 85045 726 2 Rothenburg G The Army of Francis Joseph West Lafayette Purdue University Press 1976 p 63 Pavlovic Darko The Austrian Army 1836 66 2 Cavalry s 33 ISBN 1 85532 800 3 Richard Knotel page 24 Uniforms of the World ISBN 0 684 16304 7 Herr Ulrich The German Cavalry from 1871 to 1914 s 268 ISBN 3 902526 07 6 Louis Delperier pp 62 67 Les Cuirassiers 1845 1918 Paris Argout Editions 1981 Mirouze Laurent 2007 The French Army in the First World War To Battle 1914 s 258 259 ISBN 978 3 902526 09 0 Louis Delperier pp 34 and 60 Les Cuirassiers 1845 1918 Paris Argout Editions 1981DzherelaV I Koryshko Kirasa Bolshaya rossijskaya enciklopediya v 36 t predsed red kol Yu S Osipov otv red S L Kravec M Nauch izd vo BRE 2004 2017 ros PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kirasa