Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Володимир Сергійович Карасьов (25 травня 1934, Рокитне — 18 травня 1993, Київ) — український науковець-матеріалознавець напряму, фізик-ядерник, інженер-технолог. Доктор фізико-математичних наук (1985), професор (1988). Розробник радіаційно стійких матеріалів для потреб атомної енергетики, фахівець з розвитку ядерного реактора ВВР-М, ліквідатор наслідків Чорнобильської катастрофи.
| Володимир Карасьов | |
|---|---|
 | |
| Народився | 25 травня 1934 Рокитне, УРСР |
| Помер | 18 травня 1993 (58 років) Київ, Україна |
| Поховання | Байкове кладовище |
| Alma mater | Київський політехнічний інститут (1956) |
| Галузь | |
| Заклад | Дослідно-конструкторське бюро «Гідропрес» (1956—1959) Інститут фізики АН УРСР (1959—1970) Інститут ядерних досліджень АН УРСР (1970—1993) Міжгалузевий науково-технічний центр «Укриття» (1992—1993) |
| Посада | науковий співробітник, головний інженер, завідувач відділу, генеральний директор |
| Вчене звання | професор (1988) |
| Науковий ступінь | доктор фізико-математичних наук (1985) |
| Відомий завдяки: | розробці радіаційно стійких матеріалів для потреб атомної енергетики, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, внеску у розвиток реактора ВВР-М |
| Нагороди | |
Понад 20 років — науковий співробітник Інституту ядерних досліджень АН УРСР (1970—1993), з яких 16 років — завідувач відділу радіаційного матеріалознавства. Перший директор Міжгалузевого науково-технічного центру «Укриття» (1992—1993). Автор понад 200 наукових робіт.
Життєпис
Народився 25 травня 1934 року в селі Рокитне на Київщині.
У 1956 році закінчив теплотехнічний факультет Київського політехнічного інституту. Відтоді ж — науковий співробітник дослідно-конструкторського бюро «Гідропрес» (Подольськ).
У 1959 році повернувся до Києва, де обійняв посаду наукового співробітника Інституту фізики АН УРСР. В Інституті, зокрема, досліджував ядерні реакції з альфа-частинками. З 1962 року — головний інженер лабораторії радіаційного матеріалознавства, з 1966 року — головний інженер ядерного реактора ВВР-М. Під керівництвом Володимира Карасьова створена експериментальна база та лабораторія з .
У 1970 році став одним з перших співробітників Інституту ядерних досліджень АН УРСР. Понад 20 років розробляв радіаційно стійкі матеріали для потреб атомної енергетики. З 1977 року — завідувач відділу радіаційного матеріалознавства.
У 1982 році нагороджений премією Ради Міністрів СРСР — «за розробку комплексу обладнання для високотемпературних прискорених досліджень міцнісних властивостей конструкційних матеріалів у різних середовищах та впровадження результатів досліджень у вироби нової техніки». У 1985 році захистив дисертацію та здобув науковий ступінь доктора фізико-математичних наук, через три роки затверджений у вченому званні професора.
З 1991 року — член складу I скликання Національної комісії з радіаційного захисту населення України. Через рік, за рекомендацією професора Віктора Бар'яхтара, призначений генеральним директором новоствореного Міжгалузевого науково-технічного центру «Укриття» (МНТЦ «Укриття»). На цій посаді встиг пропрацювати менше року, розпочав роботу над перетворенням ізоляційної споруди «Укриття» на екологічно безпечну систему, над зняттям з експлуатації енергоблоків ЧАЕС.
Помер від наслідків роботи у Чорнобильській зоні, за тиждень до 59-го дня народження, 18 травня 1993 року. Похований разом з дружиною на Байковому кладовищі (ділянка № 49а, 50°25′01″ пн. ш. 30°30′04″ сх. д. / 50.4171472° пн. ш. 30.5013722° сх. д.).
Наукова діяльність
Автор понад 200 наукових робіт. Член наукової ради з проблеми «Радіаційна фізика твердого тіла» Академії наук СРСР та секції «Фізика твердого тіла» Академії наук УРСР. Член редакційної колегії збірника «Питання атомної науки і техніки» серії «Фізика радіаційних ушкоджень і радіаційне матеріалознавство».
Під час Чорнобильської катастрофи брав участь у ліквідації її наслідків, діагностував післяаварійний стан 3-го блоку ЧАЕС, виконав роботи з прогнозування його подальшої експлуатації. Під керівництвом Володимира Карасьова МНТЦ «Укриття» створило необхідну технічну базу, здійснило роботи з забезпечення безпеки об'єкта.
За рік після катастрофи надав свої коментарі щодо виконаної роботи в Чорнобилі та причинах трагедії колезі Борису Малиновському, які автор опублікував в 2001 році, в книзі «Академия наук Украины в дни Чернобыльской трагедии». У великій розповіді Володимир Карасьов розповів, серед іншого, наступне:
 | Мені було цілком зрозуміло, що вибух був не тепловий, а ядерний. Його потужність становила приблизно одну мегатонну. ... Вина за аварію лежить насамперед на фізиках. Реактор має бути безпечним за своїми принципами побудови! Вибух викликав стресову ситуацію не тільки у населення, а й у спеціалістів. Немов у покарання, саме фізикам довелося надтерміново шукати шляхи виходу з небезпечного становища, що склалося. |  |
Науковий доробок (частковий)
- Реконструкция второго яруса и создание гамма-облучателя в хранилище отработанных тепловыделяющих элементов: V конференция по физике и технике исслед. реакторов в Варшаве (ПНР) / В. С. Карасев, Ю. А. Цыбулько, И. М. Горбач и др. — Киев: [б. и.], 1968. — 16 с., 6 л. черт.; 21 см.
- Калориметрия излучений ядерного реактора / В. М. Коляда, В. С. Карасев. — Москва: Атомиздат, 1974. — 184 с.; 22 см.
- Обратимое снижение модуля сдвига железа и его сплавов во время облучения // В. С. Карасев и др.; АЭ. 1983. Т. 54, вып. 3
- Неразрушающий контроль температурных полей и механических напряжений в корпусах реакторов / М. Е. Гуревич, В. С. Карасев, Ю. В. Корнюшин, А. И. Носарь. — Киев: ИМФ, 1989. — 11, [1] с.; 20 см.
- Методика исследования изменений внутреннего трения материалов в плазме тлеющего разряда / Н. С. Зарицкий, В. С. Карасев, Н. А. Охота, Ю. А. Цыбулько. — Киев: ИЯИ, 1989. — 13 с. : ил.; 19 см.
- Study of helium diffusion on grain boundaries by method of internal friction // V. S. Karasyov; Effects of Radiation on Materials: 14-th Intern. Symposium. Philadelphia, 1989. Vol. 1
- Нодульная коррозия циркониевых труб канальных реакторов // В. С. Карасев и др.; АЭ. 1992. Т. 72, вып. 2
Примітки
- Карасьов Володимир Сергійович — 70 років
- Карасьов Володимир Сергійович — ЕСУ
- Розвиток ядерної фізики в Києві
- Історія ІПБАЕ
- Відділ радіаційного матеріалознавства
- Академия наук Украины в дни Чернобыльской трагедии
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Karasov Volodimir Sergijovich Karasov 25 travnya 1934 Rokitne 18 travnya 1993 Kiyiv ukrayinskij naukovec materialoznavec napryamu fizik yadernik inzhener tehnolog Doktor fiziko matematichnih nauk 1985 profesor 1988 Rozrobnik radiacijno stijkih materialiv dlya potreb atomnoyi energetiki fahivec z rozvitku yadernogo reaktora VVR M likvidator naslidkiv Chornobilskoyi katastrofi Volodimir KarasovNarodivsya 25 travnya 1934 1934 05 25 Rokitne URSRPomer 18 travnya 1993 1993 05 18 58 rokiv Kiyiv UkrayinaPohovannya Bajkove kladovisheAlma mater Kiyivskij politehnichnij institut 1956 GaluzZaklad Doslidno konstruktorske byuro Gidropres 1956 1959 Institut fiziki AN URSR 1959 1970 Institut yadernih doslidzhen AN URSR 1970 1993 Mizhgaluzevij naukovo tehnichnij centr Ukrittya 1992 1993 Posada naukovij spivrobitnik golovnij inzhener zaviduvach viddilu generalnij direktorVchene zvannya profesor 1988 Naukovij stupin doktor fiziko matematichnih nauk 1985 Vidomij zavdyaki rozrobci radiacijno stijkih materialiv dlya potreb atomnoyi energetiki likvidaciyi naslidkiv Chornobilskoyi katastrofi vnesku u rozvitok reaktora VVR MNagorodi Ponad 20 rokiv naukovij spivrobitnik Institutu yadernih doslidzhen AN URSR 1970 1993 z yakih 16 rokiv zaviduvach viddilu radiacijnogo materialoznavstva Pershij direktor Mizhgaluzevogo naukovo tehnichnogo centru Ukrittya 1992 1993 Avtor ponad 200 naukovih robit ZhittyepisNarodivsya 25 travnya 1934 roku v seli Rokitne na Kiyivshini U 1956 roci zakinchiv teplotehnichnij fakultet Kiyivskogo politehnichnogo institutu Vidtodi zh naukovij spivrobitnik doslidno konstruktorskogo byuro Gidropres Podolsk U 1959 roci povernuvsya do Kiyeva de obijnyav posadu naukovogo spivrobitnika Institutu fiziki AN URSR V Instituti zokrema doslidzhuvav yaderni reakciyi z alfa chastinkami Z 1962 roku golovnij inzhener laboratoriyi radiacijnogo materialoznavstva z 1966 roku golovnij inzhener yadernogo reaktora VVR M Pid kerivnictvom Volodimira Karasova stvorena eksperimentalna baza ta laboratoriya z U 1970 roci stav odnim z pershih spivrobitnikiv Institutu yadernih doslidzhen AN URSR Ponad 20 rokiv rozroblyav radiacijno stijki materiali dlya potreb atomnoyi energetiki Z 1977 roku zaviduvach viddilu radiacijnogo materialoznavstva U 1982 roci nagorodzhenij premiyeyu Radi Ministriv SRSR za rozrobku kompleksu obladnannya dlya visokotemperaturnih priskorenih doslidzhen micnisnih vlastivostej konstrukcijnih materialiv u riznih seredovishah ta vprovadzhennya rezultativ doslidzhen u virobi novoyi tehniki U 1985 roci zahistiv disertaciyu ta zdobuv naukovij stupin doktora fiziko matematichnih nauk cherez tri roki zatverdzhenij u vchenomu zvanni profesora Mogila Volodimira Karasova Bajkove kladovishe Z 1991 roku chlen skladu I sklikannya Nacionalnoyi komisiyi z radiacijnogo zahistu naselennya Ukrayini Cherez rik za rekomendaciyeyu profesora Viktora Bar yahtara priznachenij generalnim direktorom novostvorenogo Mizhgaluzevogo naukovo tehnichnogo centru Ukrittya MNTC Ukrittya Na cij posadi vstig propracyuvati menshe roku rozpochav robotu nad peretvorennyam izolyacijnoyi sporudi Ukrittya na ekologichno bezpechnu sistemu nad znyattyam z ekspluataciyi energoblokiv ChAES Pomer vid naslidkiv roboti u Chornobilskij zoni za tizhden do 59 go dnya narodzhennya 18 travnya 1993 roku Pohovanij razom z druzhinoyu na Bajkovomu kladovishi dilyanka 49a 50 25 01 pn sh 30 30 04 sh d 50 4171472 pn sh 30 5013722 sh d 50 4171472 30 5013722 Naukova diyalnistAvtor ponad 200 naukovih robit Chlen naukovoyi radi z problemi Radiacijna fizika tverdogo tila Akademiyi nauk SRSR ta sekciyi Fizika tverdogo tila Akademiyi nauk URSR Chlen redakcijnoyi kolegiyi zbirnika Pitannya atomnoyi nauki i tehniki seriyi Fizika radiacijnih ushkodzhen i radiacijne materialoznavstvo Pid chas Chornobilskoyi katastrofi brav uchast u likvidaciyi yiyi naslidkiv diagnostuvav pislyaavarijnij stan 3 go bloku ChAES vikonav roboti z prognozuvannya jogo podalshoyi ekspluataciyi Pid kerivnictvom Volodimira Karasova MNTC Ukrittya stvorilo neobhidnu tehnichnu bazu zdijsnilo roboti z zabezpechennya bezpeki ob yekta Za rik pislya katastrofi nadav svoyi komentari shodo vikonanoyi roboti v Chornobili ta prichinah tragediyi kolezi Borisu Malinovskomu yaki avtor opublikuvav v 2001 roci v knizi Akademiya nauk Ukrainy v dni Chernobylskoj tragedii U velikij rozpovidi Volodimir Karasov rozpoviv sered inshogo nastupne Meni bulo cilkom zrozumilo sho vibuh buv ne teplovij a yadernij Jogo potuzhnist stanovila priblizno odnu megatonnu Vina za avariyu lezhit nasampered na fizikah Reaktor maye buti bezpechnim za svoyimi principami pobudovi Vibuh viklikav stresovu situaciyu ne tilki u naselennya a j u specialistiv Nemov u pokarannya same fizikam dovelosya nadterminovo shukati shlyahi vihodu z nebezpechnogo stanovisha sho sklalosya Naukovij dorobok chastkovij Rekonstrukciya vtorogo yarusa i sozdanie gamma obluchatelya v hranilishe otrabotannyh teplovydelyayushih elementov V konferenciya po fizike i tehnike issled reaktorov v Varshave PNR V S Karasev Yu A Cybulko I M Gorbach i dr Kiev b i 1968 16 s 6 l chert 21 sm Kalorimetriya izluchenij yadernogo reaktora V M Kolyada V S Karasev Moskva Atomizdat 1974 184 s 22 sm Obratimoe snizhenie modulya sdviga zheleza i ego splavov vo vremya oblucheniya V S Karasev i dr AE 1983 T 54 vyp 3 Nerazrushayushij kontrol temperaturnyh polej i mehanicheskih napryazhenij v korpusah reaktorov M E Gurevich V S Karasev Yu V Kornyushin A I Nosar Kiev IMF 1989 11 1 s 20 sm Metodika issledovaniya izmenenij vnutrennego treniya materialov v plazme tleyushego razryada N S Zarickij V S Karasev N A Ohota Yu A Cybulko Kiev IYaI 1989 13 s il 19 sm Study of helium diffusion on grain boundaries by method of internal friction V S Karasyov Effects of Radiation on Materials 14 th Intern Symposium Philadelphia 1989 Vol 1 Nodulnaya korroziya cirkonievyh trub kanalnyh reaktorov V S Karasev i dr AE 1992 T 72 vyp 2PrimitkiKarasov Volodimir Sergijovich 70 rokiv Karasov Volodimir Sergijovich ESU Rozvitok yadernoyi fiziki v Kiyevi Istoriya IPBAE Viddil radiacijnogo materialoznavstva Akademiya nauk Ukrainy v dni Chernobylskoj tragedii