Грабар Андрій Володимирович

Андрі́й Володи́мирович Гра́бар, «Танчик», «Мамай» (14 вересня 1995(19950914) року, м. Миколаїв, Миколаївська область — 19 березня 2021 року, с. Водяне, Сартанська селищна громада, Маріупольський район, Донецька область) — молодший сержант, командир бойової машини — командир відділення батальйону морської піхоти 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Білинського Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Андрій Грабар
Молодший сержант
Загальна інформація
Народження	14 вересня 1995(1995-09-14) Миколаїв, Україна
Смерть	19 березня 2021(2021-03-19) (25 років) Водяне, Сартанська селищна громада, Маріупольський район, Донецька область, Україна (вогнепальне поранення)
Поховання	Миколаїв
Псевдо	Танчик, Мамай
Військова служба
Роки служби	2015—2021
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Морська піхота
Формування	36 ОБрМП
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Широкине
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Грабар.

Із життєпису

Отримав відмову в 4 та 5 хвилях мобілізації й, навесні 2015 року, підписав контракт із ЗСУ. Службу розпочав у десантно-штурмовій роті 501-го окремого батальйону морської піхоти, котрий проходив доукомплектацію. Під час служби навчався в Міжнародному класичному університеті імені Пилипа Орлика. Вільно розмовляв англійською мовою.

Учасник Антитерористичної операції на сході України та Операції об'єднаних сил на території Донецької та Луганської областей з 2015 року. Учасник боїв у Приазов'ї, зокрема на Широкинському напрямку. Планував стати офіцером, хотів вступати до військового вишу в Одесі.

Загинув 19 березня 2021 року, перебуваючи на бойовому посту, внаслідок масованого мінометного обстрілу позицій Збройних сил України російськими найманцями: ворожа міна пробила захист спостережного пункту.

Похований 6 квітня у Миколаєві на Алеї слави Центрального міського кладовища.

Нагороди та вшанування

• Указом Президента України № 202/2021 від 20 травня 2021 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

• Нагороджувався відзнаками Міністерства оборони, командування Генерального Штабу та Військово-Морських сил.

Див. також

• 36-та окрема бригада морської піхоти (Україна)
• Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (з січня 2021 року)

Примітки

1. . https://apostrophe.ua/. Архів оригіналу за 22 травня 2021. Процитовано 22 травня 2021.
2. . Книга пам'яті полеглих за Україну. Архів оригіналу за 27 червня 2021. Процитовано 27.06.2021.
3. . https://www.president.gov.ua/. Архів оригіналу за 22 травня 2021. Процитовано 22 травня 2021.

Джерела

• Загиблі герої березня 2021: дев'ять облич та історій [ 22 травня 2021 у Wayback Machine.]
• Загиблі герої березня [ 22 травня 2021 у Wayback Machine.]
• Загиблі герої березня 2021: пам'ятаймо про їхній подвиг [ 22 травня 2021 у Wayback Machine.]

Посилання

• Останнє інтерв'ю «Танчика» [ 22 травня 2021 у Wayback Machine.]