Довгалевський Митрофан, світське ім'я Михайло (дата та місце нар. і см. невідомі) — український учений та письменник першої половини XVIII ст. Автор теоретичної праці «Сад поетичний» (1736) про літературу барокової доби.
Митрофан Довгалевський | ||||
---|---|---|---|---|
Ім'я при народженні | Михайло | |||
Народився | невідомо | |||
Помер | невідомо | |||
Діяльність | письменник, вчений | |||
Сфера роботи | d[1] і поетика[1] | |||
Alma mater | Києво-Могилянська академія | |||
Заклад | Києво-Могилянська академія | |||
Роки активності | 1736 — ??? | |||
Magnum opus | «Сад поетичний» | |||
| ||||
Висловлювання у Вікіцитатах |
Біографія
Соціальне походження невідоме. До 1732 р. навчався в Києво-Могилянській Академії, де записав курс риторики професора І. Негребецького (1722 р.) та курс філософії І. Левицького (1723 р.). В 1733 р. прийняв чернечий постриг і став професором Києво-Могилянської академії. Протягом 1735/1736 навчального року викладав в класі синтаксими курс «Система синтаксису». Рукописний текст цього курсу, складений латинською, польською та українською мовами, містив зокрема різноманітні вправи та домашні завдання, лекції, переклади античних байок та ін.
Останні роки життя Довгалевський провів у Київському Михайлівському Золотоверхому монастирі, де, ймовірно, й помер. Похований в Києві, на цвинтарі Київського Братського монастиря і Києво-Могилянської академії.
Творчість
У 1736 р. Довгалевський, викладаючи у класі поетики Києво-Могилянської академії, пише теоретичну працю під назвою «Сад поетичний, вирощений задля збирання квітів і плодів віршованого і прозового слова в Київській Могильно-Зборовській академії для більшої користі українському садівникові і його Православній Батьківщині біля Йорданського і Марійського морів у році, у якому особливо чудове місце дало наказ [здобути] зброєю Озов, 1 вересня 1736 року». «Сад поетичний» Довгалевського став одною з найґрунтовніших праць першої половини XVIII ст. з теорії поезії. Перша частина містить тлумачення, зразки античного, польського та українського віршування, друга присвячена риториці.
В поетиці Довгалевського знайшли відображення теоретичні засади літератури барокової доби. Довгалевському належить також компендіум «Ключ для достойного вступу молодим поетам…», у якому викладені основні принципи поетичної теорії.
Як письменник Довгалевський проявив себе в написанні двох шкільних драм. Перша з них — різдвяна «Коміческое дєйствіе», розповідає про народження Христа, прихід волхвів до царя Ірода, побиття дітей та покарання Ірода. Друга — великодня «Властотворный образ человъколюбия Божія» (1737 р.), присвячена створенню людини, вигнанню її з раю та поверненню праведників з пекла. Драми були поставлені відповідно 25 грудня 1736 р. та 10 квітня 1737 р.
Інтерес дослідників пригортають гумористичні інтермедії на соціально-побутову тематику (по 5 до кожної драми), що були написані тодішньою українською мовою близькою до народної. Героями інтермедій є характерні персонажі того часу — астролог, циган, білорус, селяни, козаки, москалі, поляки, чий політичний гніт особливо підкреслюється. Авторство інтермедій становить дискусійне питання. Не виключено, що вони належать одному з учнів Довгалевського, ймовірно С. Лебединському.
Ряд дослідників приписують перу Довгалевського «Кант благодарственной преосвященнійшому нашому Кіевскому Рафаїлу за новоустроенія училища в Кіевъ».
Твори Довгалевського, насамперед «Сад поетичний», справили значний вплив на формування української естетико-літературної культури. Довгалевський першим серед київських професорів сформулював теоретичні засади української поетичної творчості.
Примітки
- Czech National Authority Database
- Довгалевський Митрофан // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 2 : Д — Є, кн. 3. — С. 361. — 1000 екз.
- Довгалевський Митрофан // Довідник з української літератури. www.ukrlit.net (uk-UA). Процитовано 2019-10-06.
- Іваньо І. В. Поетика Митрофана Довгалевського [ 6 жовтня 2019 у Wayback Machine.] // Поетика (Сад поетичний). — К. «Мистецтво», 1973. — Ізборник
- Довгалевський, Митрофан [ 6 жовтня 2019 у Wayback Machine.] // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 165. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
Література
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Митрофан Довгалевський |
- Інтерлюдії до драми Митрофана Довгалевського «Комическое дѣйствіе» [ 21 лютого 2020 у Wayback Machine.] / Інтерлюдії до драми Митрофана Довгалевського «Властотворній образ» [ 27 січня 2020 у Wayback Machine.] // Українські інтермедії XVII—XVIII ст. Пам'ятки давньої української літератури. — Київ: вид. Акад. наук УРСР. — 1960.
- Довгалевський М. Поетика (Сад поетичний). К. «Мистецтво», 1973. [ 23 березня 2010 у Wayback Machine.]
- Маслюк В. П. Довгалевський Михайло // Києво-Могилянська академія в іменах XVII—XVIII ст.: енциклопедичне видання / упоряд. З. І. Хижняк; ред. В. С. Брюховецький. — Київ: Видавничий дім «КМ академія», 2001. — С. 184—185. — 736 c. — .
Посилання
- Возняк М. С. Інтермедії з драм М. Довгалевського // Михайло Возняк. Початки української інтермедії (1619—1819). — Львів: Вид. «Всесвіт. б-ки», 1919 (обкл. 1920). — 251 с. — С. 50—75.
- Єфремов С. О. Інтермедії. Довгалевський // Історія українського письменства. — Київ: Femina, 1995. — 685 с. — С. 122—124.
- Українська і церковнослов'янська мови першої половини XVIII ст. у драматичних творах Митрофана Довгалевського // Маґістеріум. Мовознавчі студії. — 2017. — Вип. 66. — С. 69—73.
Це незавершена стаття про письменника. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dovgalevskij Mitrofan svitske im ya Mihajlo data ta misce nar i sm nevidomi ukrayinskij uchenij ta pismennik pershoyi polovini XVIII st Avtor teoretichnoyi praci Sad poetichnij 1736 pro literaturu barokovoyi dobi Mitrofan DovgalevskijIm ya pri narodzhenni MihajloNarodivsya nevidomoPomer nevidomoDiyalnist pismennik vchenijSfera roboti d 1 i poetika 1 Alma mater Kiyevo Mogilyanska akademiyaZaklad Kiyevo Mogilyanska akademiyaRoki aktivnosti 1736 Magnum opus Sad poetichnij Vislovlyuvannya u Vikicitatah U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Dovgalevskij BiografiyaSocialne pohodzhennya nevidome Do 1732 r navchavsya v Kiyevo Mogilyanskij Akademiyi de zapisav kurs ritoriki profesora I Negrebeckogo 1722 r ta kurs filosofiyi I Levickogo 1723 r V 1733 r prijnyav chernechij postrig i stav profesorom Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi Protyagom 1735 1736 navchalnogo roku vikladav v klasi sintaksimi kurs Sistema sintaksisu Rukopisnij tekst cogo kursu skladenij latinskoyu polskoyu ta ukrayinskoyu movami mistiv zokrema riznomanitni vpravi ta domashni zavdannya lekciyi perekladi antichnih bajok ta in Ostanni roki zhittya Dovgalevskij proviv u Kiyivskomu Mihajlivskomu Zolotoverhomu monastiri de jmovirno j pomer Pohovanij v Kiyevi na cvintari Kiyivskogo Bratskogo monastirya i Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi TvorchistU 1736 r Dovgalevskij vikladayuchi u klasi poetiki Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi pishe teoretichnu pracyu pid nazvoyu Sad poetichnij viroshenij zadlya zbirannya kvitiv i plodiv virshovanogo i prozovogo slova v Kiyivskij Mogilno Zborovskij akademiyi dlya bilshoyi koristi ukrayinskomu sadivnikovi i jogo Pravoslavnij Batkivshini bilya Jordanskogo i Marijskogo moriv u roci u yakomu osoblivo chudove misce dalo nakaz zdobuti zbroyeyu Ozov 1 veresnya 1736 roku Sad poetichnij Dovgalevskogo stav odnoyu z najgruntovnishih prac pershoyi polovini XVIII st z teoriyi poeziyi Persha chastina mistit tlumachennya zrazki antichnogo polskogo ta ukrayinskogo virshuvannya druga prisvyachena ritorici V poetici Dovgalevskogo znajshli vidobrazhennya teoretichni zasadi literaturi barokovoyi dobi Dovgalevskomu nalezhit takozh kompendium Klyuch dlya dostojnogo vstupu molodim poetam u yakomu vikladeni osnovni principi poetichnoyi teoriyi Yak pismennik Dovgalevskij proyaviv sebe v napisanni dvoh shkilnih dram Persha z nih rizdvyana Komicheskoe dyejstvie rozpovidaye pro narodzhennya Hrista prihid volhviv do carya Iroda pobittya ditej ta pokarannya Iroda Druga velikodnya Vlastotvornyj obraz chelovkolyubiya Bozhiya 1737 r prisvyachena stvorennyu lyudini vignannyu yiyi z rayu ta povernennyu pravednikiv z pekla Drami buli postavleni vidpovidno 25 grudnya 1736 r ta 10 kvitnya 1737 r Interes doslidnikiv prigortayut gumoristichni intermediyi na socialno pobutovu tematiku po 5 do kozhnoyi drami sho buli napisani todishnoyu ukrayinskoyu movoyu blizkoyu do narodnoyi Geroyami intermedij ye harakterni personazhi togo chasu astrolog cigan bilorus selyani kozaki moskali polyaki chij politichnij gnit osoblivo pidkreslyuyetsya Avtorstvo intermedij stanovit diskusijne pitannya Ne viklyucheno sho voni nalezhat odnomu z uchniv Dovgalevskogo jmovirno S Lebedinskomu Ryad doslidnikiv pripisuyut peru Dovgalevskogo Kant blagodarstvennoj preosvyashennijshomu nashomu Kievskomu Rafayilu za novoustroeniya uchilisha v Kiev Tvori Dovgalevskogo nasampered Sad poetichnij spravili znachnij vpliv na formuvannya ukrayinskoyi estetiko literaturnoyi kulturi Dovgalevskij pershim sered kiyivskih profesoriv sformulyuvav teoretichni zasadi ukrayinskoyi poetichnoyi tvorchosti PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Dovgalevskij Mitrofan Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1958 T 2 D Ye kn 3 S 361 1000 ekz Dovgalevskij Mitrofan Dovidnik z ukrayinskoyi literaturi www ukrlit net uk UA Procitovano 2019 10 06 Ivano I V Poetika Mitrofana Dovgalevskogo 6 zhovtnya 2019 u Wayback Machine Poetika Sad poetichnij K Mistectvo 1973 Izbornik Dovgalevskij Mitrofan 6 zhovtnya 2019 u Wayback Machine Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 165 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X LiteraturaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Mitrofan Dovgalevskij Interlyudiyi do drami Mitrofana Dovgalevskogo Komicheskoe dѣjstvie 21 lyutogo 2020 u Wayback Machine Interlyudiyi do drami Mitrofana Dovgalevskogo Vlastotvornij obraz 27 sichnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinski intermediyi XVII XVIII st Pam yatki davnoyi ukrayinskoyi literaturi Kiyiv vid Akad nauk URSR 1960 Dovgalevskij M Poetika Sad poetichnij K Mistectvo 1973 23 bereznya 2010 u Wayback Machine Maslyuk V P Dovgalevskij Mihajlo Kiyevo Mogilyanska akademiya v imenah XVII XVIII st enciklopedichne vidannya uporyad Z I Hizhnyak red V S Bryuhoveckij Kiyiv Vidavnichij dim KM akademiya 2001 S 184 185 736 c ISBN 966 518 132 7 PosilannyaVoznyak M S Intermediyi z dram M Dovgalevskogo Mihajlo Voznyak Pochatki ukrayinskoyi intermediyi 1619 1819 Lviv Vid Vsesvit b ki 1919 obkl 1920 251 s S 50 75 Yefremov S O Intermediyi Dovgalevskij Istoriya ukrayinskogo pismenstva Kiyiv Femina 1995 685 s S 122 124 Ukrayinska i cerkovnoslov yanska movi pershoyi polovini XVIII st u dramatichnih tvorah Mitrofana Dovgalevskogo Magisterium Movoznavchi studiyi 2017 Vip 66 S 69 73 Ce nezavershena stattya pro pismennika Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi