У Вікіпедії є статті про Болеслав I та Болеслав Болесла в I пол Bolesław I до 1254 1258 14 травня 1313 князь опольський

У Вікіпедії є статті про: Болеслав I та Болеслав.

Болесла́в I (пол. Bolesław I; до 1254/1258 — 14 травня 1313) — князь опольський (1281—1313). Представник роду Верхньосілезьких П'ястів. Син опольського князя Володислава І. Зайняв трон після смерті батька. Батько опольського князя Болеслава ІІ. Також — Бо́лько І (пол. Bolko I).

Болеслав I

Князь Опольський

1281 — 14 травня 1313

Попередник:

утворено

Наступник:

Болеслав II

Народження:

не раніше 1254 і не пізніше 1258

Смерть:

Поховання:

Релігія:

Рід:

Батько:

Мати:

^d

Шлюб:

Гремислава (Агнешка)

Діти:

Болеслав II, ^d і ^d

Медіафайли у Вікісховищі

Імена

Болесла́в I (пол. Bolesław I) — у польській історіографії, з тронним номером.
Болько І (пол. Bolko I) — у тогочасних документах.
Болесла́в I Опольський (нім. Boleslaw I. von Oppeln) — за назвою князівства.
Болеслав Володиславович — ім'я з патронімом.

Біографія

Походив з роду Сілезьких П'ястів. Син Владислава, князя Опольсько-Ратиборського, й Євфемії (доньки Владислава Одонича, князя Великопольського). Народився між 1254 та 1258 роками. 1277 року Болеслав стає співволодарем свого батька. У 1281 аббо 1282 році після смерті князя Владислава разом зі старшим братом Казимиром Битомськимм отримав в спільне володіння Опольсько-Битомське князівство. У 1284 після розділу князівства між братами Болеслав став володарем Опольського князівства, отримавши у володіння Ополе, Немодлін і Стшельце.

Разом з братами Мешко I Тешинським і Пшемиславом Ратиборським став союзником Генрика IV Праведного, князя Вроцлавського. У 1288 році, коли після смерті верховного князя польського Лешека II Чорного на краківський престол стали претендувати Генріх IV Праведний і Болеслав II Мазовецький, Болеслав I Опольський надав першому підтримку. Завдяки цьому Генрик IV зайняв Краків і став верховним князем. У лютому 1289 року в битві під Севежем військо під командуванням Владислава Локетека, Болеслава II Мазовецького, Конрада II Черського і Казимира II Ленчицького розгромило загони сілезьких князів Генріха III Глогувского, Пшемислава Сцинавського і Болеслава I Опольського. Пшемислав Сцинавський загинув, а Болеслава I Опольського було поранено і взято у полон Владиславом Локетеком. У 1290 році він за великий викуп був звільнений з полону.

У 1290 році після смерті Генріха IV, Болеслав I Опольський став орієнтуватися в своїй політиці на Богемію. 17 січня 1291 року в Оломоуці Болеслав Опольський разом з братами Мешком I Тешинськоим і Казимиром II Битомсько-Козелецьким приніс ленну присягу на вірність чеському королю Вацлаву II. Слідом за цим брав участь у поході останнього на Краків, а згодом бився у військах богемського війська за Сандомир з Владиславом Локетеком. Останній зумів завдати поразки супротивникам. Втім влітку 1291 року Вацлав II змінився, призначивши краківським старостою (за іншими відомостями гетьманом) Краківської землі Болеслава I Ополського.

У серпні 1292 році Болеслав I Опольський разом з іншими князями Верхньої Сілезії в Ополє знову визнав зверхність короля Богемії. За це отримав в лен князівство Опольське. Того ж року брав участь у військовій кампанії Вацлава II проти Владислава Локетека, який вимушений був в Сєрадзі здатися. У 1296 році на стороні Генріха III Глогувского Болеслав Опольський брав участь у військовій кампанії у Великій Польщі. У 1293 році Болеслава Опольського на посаді краківського старости змінив Гінек з Дубе.

У 1296 році війська князя Опольського підтримали Генріха III Глогувського у боротьбі за Велику Польщу (після смерті Пшемисла II) з Владиславом Локетеком. У 1297 році був присутній при коронації свого сюзерена — короля Вацлава II. У 1298 році знову стає краківським старостою.

У 1300 році князь Болеслав I Опольський брав участь у військовій кампанії чеського короля Вацлава II у Великій Польщі і був присутній при його коронації в Гнєзно. Після смерті Вацлава II у 1301 році підтримував інтереси його сина Вацлава III в Польщі. У 1305 році отримав у володіння Велюнськую землю у Великій Польщі. Після смерті Влацлава III підтримував Генріха III Глогувського у боротьбі з Владиславом Локетеком.

1311 року в Кракові відбулося повстання німців під керівництвом війта Альберта проти Владислава Локетек. Краківські повстанці закликали на допомогу князя Болеслава I Опольського. У квітні 1312 року в якості намісника від нового чеського короля Яна Люксембурзького Болеслав Опольський прибув до Кракова, але не зміг захопити королівський замок Вавель і відступив до Сілезії.

У травні 1313 року Болеслав I Опольський помер. Його володіння було поділене між його трьома синами Болеславом Первородним, Болко і Альбертом. Болеслав Первородний проте посів Немодлін, Болко — Ополє, Альберт — Стшельце.

Сім'я

Докладніше: Сілезькі П'ясти

Батько: Володислав І, опольський князь.
Матір: Євфимія, великопольська князівна.
Дружина: Гремислава (Агнешка), донька белзького князя Всеволода Олександровича.

Родовід

4. Казимир I, опольський князь

2. Володислав І, опольський князь

5. Велеслава, угорська князівна

1. Володислав І, опольський князь

6. Володислав, великопольський князь

3. Євфимія, великопольська князівна

7. Ядвіга

Джерела

Hugo Weczerka (Hrsg.): Handbuch der historischen Stätten. Schlesien. Kröner, Stuttgart 1977, , S. 186, 247, 303, 381 und 444 sowie Stammtafel auf S. 596—597 (Kröners Taschenausgabe 316).
Adam Kłodziński: Bolesław I. W: Polski Słownik Biograficzny. T. 2: Beyzym Jan — Brownsford Marja. Kraków: Polska Akademia Umiejętności — Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1936, s. 267—269. Reprint: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, Kraków 1989,

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Болеслав I Опольський

Генеалогія П'ястів [ 20 жовтня 2017 у Wayback Machine.]