Андрощук Федір Олександрович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Андрощук.

Федір Олександрович Андрощук (нар. 20 лютого 1970(19700220), Київ) — український археолог, спеціаліст у галузі скандинавістики, доктор історичних наук, генеральний директор Національного музею історії України з 2020 року, дійсний член виконавчої ради Європейської асоціації археологів з 2022.

Андрощук Федір Олександрович
Народився	20 лютого 1970(1970-02-20) (54 роки) Київ, Українська РСР, СРСР
Країна	Україна  СРСР
Діяльність	археолог, музейник, історик, скандинавіст
Галузь	археологія^[1], історія^[1], Сфрагістика^[1] і ^d^[1]
Alma mater	Історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1995)
Знання мов	українська^[1]
Заклад	НМІУ, Інститут археології НАН України, Інститут археології НАН України і КНУ імені Тараса Шевченка
Посада	Генеральний директор Національного музею історії України
Термін	з 17 березня 2020 р.
Попередник	Сосновська Тетяна Вікторівна
2023 — Індивідуальна відзнака в галузі археологічної спадщини від Європейської асоціації археологів. Присуджена за лідерство в захисті української археологічної спадщини під час війни, а також за прагнення підвищити обізнаність про важливість археологічної спадщини в цей період та за професійний рівень. Бібліографія Монографії Музей і національний проєкт. — Київ, 2024. ISBN: 978-966-136-957-2 Від вікінгів до Русі. — Київ: Laurus, 2022. Десятинна церква — відома та невідома. — Київ: Laurus, 2021. Гаральд Суворий — останній вікінг. — Київ: Laurus, 2020. Осеберг: загадки королевского кургана. — Київ: Laurus, 2017. Images of Power: Byzantium and Nordic Coinage, Paris-Kyiv 2016, c. 995—1035. Byzantium and the Viking World (Studia Byzantina Upsaliensia 18). Co-edited with Jonathan Shepard and Monica White, Uppsala 2016. Swords and Social Aspects of Weaponry in Viking Age societies, Stockholm 2014. Vikings in the East: Essays on the Contacts along the Road to Byzantium, Uppsala 2013. Мечи викингов. — Київ, 2013. Скандинавские древности Южной Руси. Каталог. — Paris, 2012. Нормани і слов'яни у Подесенні. Моделі культурної взаємодії доби раннього середньовіччя. — Київ, 1999. Інтерв'ю, публікації та коментарі у ЗМІ ‘Cultural catastrophe’: Ukrainians fear for art and monuments amid onslaught // Ґардіан, 1.03.2022 ‘You can't get back specimens’: Ukrainian scientists rush to save irreplaceable collections // Science (American Association for the Advancement of Science), 9.03.2022 Statement by Dr Fedir Androshchuk, Director, National Museum of the History of Ukraine, Kyiv // Irish Museum Association, 11.04.2022 Kyiv museum curators bravely criticise war by telling stories of its collection's historic objects // The Art Newspaper, 9.05.2022 «Була вулична перестрілка, і кілька куль влучили в музей». Директор київського історичного музею Федір Андрощук про те, як ховав колекцію, жив у музеї та чекав на мародерів під час вторгнення рф // Бабель, 30 травня 2022 War in Europe PDF // British Archaeology, Травень-червень 2022 Про хунвейбінів від національної історії // Музейний простір. Музеї України та світу, 14.07.2022 Федір Андрощук, археолог, гендиректор Національного музею історії України. «Найцінніші експонати ми демонтували за добу» // Укрінформ, 07.09.2022 The Impact Of War On Ukraine's Viking Heritage: Live Q&A With Dr Fedir Androshchuk & Dr Cat Jarman ВІДЕО // Institute of Irish Studies, Liverpool, 18.10.2022 The Profound Defiance of Daily Life in Kyiv // Нью-Йоркер, 05.01.2023 La cultura al tempo della guerra: National Museum of the History of Ukraine di Kiev // Artribune, 03.04.2023 Curating the war: Kyiv museum exhibits objects left by Russian soldiers // Ґардіан, 22.04.2023 破壊続くウクライナ文化財　ロシア色に染める文化的虐殺(яп.) // Ніхон кейдзай сімбун, 22.05.2023 War has shown Ukrainians — and the rest of us — why museums are so important for telling our stories // Ґардіан, 27.05.2023 Коментар для документального проєкту «Як утворилась держава Русь? | Київ тисячолітній. Місто, де починалась історія Русі. Ч.2.» ВІДЕО, 22.09.2023 «Якщо музей потрібен, тільки щоб привести гостей, — створіть краще склад»: директор Національного музею історії Федір Андрощук // Українська правда. Життя, 30.10.2023 Федір Андрощук: «Протягом усієї доби незалежності України ми бачимо девальвацію поняття „національний музей“» // Український тиждень, 18.06.2024 Примітки Czech National Authority Database d:Track:Q13550863 . Архів оригіналу за 22 вересня 2022. Процитовано 8 квітня 2023. . Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 27 березня 2020. Андрощук Ф. О. Нормани і слов'яни у Подесенні (Моделі культурної взаємодії доби раннього середньовіччя) . Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 27 березня 2020. . Архів оригіналу за 27 березня 2020. Процитовано 27 березня 2020. . Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 27 березня 2020. За візантійським рахунком Феномен імітації монет — в унікальному дослідженні історика Федора Андрощука. Марія Прокопенко [ 27 жовтня 2021 у Wayback Machine.] «День» . Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 27 березня 2020. . Архів оригіналу за 27 березня 2020. Процитовано 27 березня 2020. . Архів оригіналу за 27 березня 2020. Процитовано 27 березня 2020. . Архів оригіналу за 27 березня 2020. Процитовано 27 березня 2020. . Архів оригіналу за 27 березня 2020. Процитовано 27 березня 2020. . Архів оригіналу за 27 березня 2020. Процитовано 27 березня 2020. . Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 27 березня 2020. . Laurus (укр.). Архів оригіналу за 14 травня 2022. Процитовано 1 липня 2021. EUROPEAN ARCHAEOLOGICAL HERITAGE PRIZE 2023 . Архів оригіналу за 12 лютого 2023. Процитовано 8 квітня 2023. . Архів оригіналу за 27 березня 2020. Процитовано 27 березня 2020. Вийшла друком книга Федора Андрощука «Музей і національний проєкт» Книга «Від вікінгів до Русі» онлайн Десятинна церква: відома і невідома Посилання Наукові праці [ 27 березня 2020 у Wayback Machine.] на сайті Academia.edu  Федір Андрощук у соцмережі «Facebook» Гендиректор Національного музею історії України Федір Андрощук: Десятинна церква унікальна тим, що її історія уособлює історію Русі — від появи у Києві варягів до монгольської навали [ 29 вересня 2021 у Wayback Machine.] // УНІАН. 29 вересня 2021