Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тит Фла́вій Веспасіа́н (старший) (лат. Titus Flavius Vespasianus, 17 листопада 9 р. — 24 червня 79 р.), відоміший як Веспасіан — римський імператор з 20 грудня 69 року (проголошений військами 1 липня), засновник династії Флавіїв, один із найдіяльніших та найуспішніших принцепсів I сторіччя. Когномен «Веспасіан» отримав, імовірно, через свою улюблену справу — бджільництво.
| Веспасіан І лат. Titus Flavius Vespasianus | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 22 грудня 69 — 24 червня 79 | ||
| Попередник: | Вітеллій | |
| Наступник: | Тит | |
| ||
| 22 грудня 69 — 24 червня 79 | ||
| Попередник: | Вітеллій | |
| Наступник: | Тит | |
| ||
| 22 грудня 69 — 24 червня 79 | ||
| Попередник: | Вітеллій | |
| Наступник: | Тит | |
| ||
| 22 грудня 69 — 24 червня 79 | ||
| Попередник: | Вітеллій | |
| Наступник: | Тит | |
| ||
| 22 грудня 69 — 24 червня 79 | ||
| Попередник: | Вітеллій | |
| Наступник: | Тит | |
| Народження: | 17 листопада 9[1] d, Італія (Стародавній Рим) | |
| Смерть: | 23 червня 79 (69 років) d, Кастель-Сант-Анджело, Провінція Рієті, Лаціо, Італія | |
| Поховання: | Рим | |
| Країна: | Стародавній Рим | |
| Релігія: | давньоримська релігія | |
| Рід: | Флавії і d | |
| Батько: | Тит Флавій Сабін | |
| Мати: | d | |
| Шлюб: | Флавія Доміцилла | |
| Діти: | Тит Флавій Веспасіан, Доміціан і Флавія Доміцилла Молодша | |
| | ||
|
| ||
Родовід
Ранні роки та прихід до влади
Народився в Сабінській землі, неподалік від міста Реате. Походив із середніх італійських прошарків; дід Тит Флавій Петрон служив центуріоном у Помпея, батько Тит Флавій Сабін — збирач податків в Азії. Свою кар'єру Веспасіан почав із посади військового трибуна у Фракії, потім обіймав посади квестора і претора в провінції Киренаїка (Північна Африка). За часів правління Клавдія був легатом у Германії, успішно воював у Британії. За це він отримав посаду консула-суффекта у 51 році, а потім посаду намісника в Африці. За правління Нерона він накликав на себе велику немилість, тому що ігнорував виступи імператора, а одного разу навіть заснув під час його співу. Проте коли в Юдеї почалося повстання, Веспасіана послали на його придушення.
По смерті Нерона імператором було обрано Гальбу. При ньому в Італії почалася громадянська війна. Гальба був убитий, а за трон билися Отон і Вітеллій. Після загибелі Отона, Вітеллія визнав римський сенат.
1 липня 69 в Александрії Веспасіана було проголошено імператором. Його підтримали легіони, які знаходилися в Сирії та Юдеї, а незабаром він був визнаний військами, які стояли в Паннонії та Мезії. Командувач паннонськими військами Антоній Прим повів легіони до Італії. Поблизу Кремони він розбив війська Вітеллія, а після захоплення Риму Вітеллія було вбито. Залишивши командування військами, які тримали в облозі Єрусалим, своєму синові повному тезці Титу Флавію Веспасіану, більш відомому як Тит, Веспасіан улітку 70 року прибув до Риму.
Правління
Успішно ширилися римські володіння в Британії — Церіаліс, Фронтін, Агрікола перемагали місцеві племена, які повстали під проводом Боудіки. За правління Веспасіана було придушене повстання в Юдеї та зруйновано Єрусалимський Храм. Гней Юлій Агрікола мав намір захопити і Північну Шотландію, але це вже проходило за правління Доміціана, який, постійно побоюючись за свою владу, відкликав занадто успішного полководця. При ньому до складу римських провінцій увійшли Родос, Лікія, Візантій, Самос, а також царства Кілікія та Коммагена.
Будучи імператором, Веспасіан відрізнявся тією ж простотою та презирством до зовнішнього блиску, як і в той час, коли він ще був простим громадянином. Він спрямував все своє дбання на те, щоб відновити дисципліну в армії, зберегти мир і покращити управління, особливо фінансове, залікувати рани, нанесені державі міжусобними війнами. Він не вів ніяких воєн, окрім британської, які дісталася йому у спадок від його попередників, і навіть зачинив храм Януса, який так і залишався зачиненим протягом його правління.
Фінанси імперії були у дуже поганому стані. З метою поповнення бюджету Веспасіан збільшив податки; велике глузування викликало оподаткування громадський туалетів, у відповідь на яке імператор промовив крилатий вираз: «Гроші не пахнуть». Імператор використовував будь-які, навіть незаконні методи поповнення казни, і ці міри дали результати. Незважаючи на свою ощадливість, яка накликала на нього дорікання у жадібності, він витрачав великі кошти на громадські споруди; відновив Капітолій (символ держави — храм Юпітера Капітолійського), який згорів під час бою з Вітеллієм, спорудив на Форумі миру, який за величиною дорівнював найбільшим спорудам античності. За його правління почалося будівництво величезного амфітеатру — Amphitheatrum Flavium — який уміщував 80 тисяч глядачів. Цей амфітеатр, відомий як Колізей, і зараз є прикрасою Риму. Але головна заслуга Веспасіана заключалася у зміцненні та поліпшенні внутрішнього порядку. При цьому він загалом виказав більшу поміркованість, хоча іноді бував крутий до жорстокості. Позбавив привілеїв міста Греції (отримані ними від Нерона); вигнав з Риму філософів та астрологів.
Під час його правління усі міста Іспанії та багато міст західних провінцій отримали права латинського громадянства, а декілька міст Галлії та східної частини Іспанії навіть отримали римське громадянство.
У 73 році Веспасіан присвоїв собі повноваження цензора, що дозволило йому переглянути склад сенату, хоча за сенаторською традицією його було віднесено до числа «добрих» імператорів. Проте опозиція в сенаті існувала. Більш за всіх його гнівила опозиція філософів, особливо стоїків. Один з них, , поплатився життям за свій прореспубліканський напрям думок.
Смерть
Веспасіан помер у 79 році, залишивши двох синів, Тита і Доміціана. Смерть Веспасіан зустрів достойно. У віці 69 років, перебуваючи в Кампанії, він відчув відносно легкі напади пропасниці (трясучки, гарячки з ознобом) і поспішив повернутися до Риму, до гарних лікарів. Тут хвороба начебто відступила, і Веспасіан вирішив не зраджувати давній звичці проводити літо в реатинських маєтках. Але після від'їзду з Риму нездужання посилилося, до того ж, випивши в дорозі холодної води, імператор, за тогочасним висловом, «застудив живіт», з'явилась виснажуюча діарея.
Мимоволі Веспасіан перейшов на постільний режим. Однак державні справи не покинув і, навіть лежачи в ліжку, ознайомлювався із повідомленнями, давав аудієнцію послам. Тим часом хвороба продовжувала знесилювати колись міцне тіло. Напади раптової слабкості траплялися все частіше. Нарешті настав момент, коли Веспасіан відчув, що помирає.
Злякавшись, що покине світ живих у негідній імператора позі, він сказав близьким, що повинен померти стоячи і попрохав допомогти йому піднятися. Його обережно підтримали, і, намагаючись звестися і випрямитися, він зробив останній подих. Голова впала на груди, тіло обвисло, але ще деякий час ті, що підтримували імператора, не наважувалися опустити мертве тіло на ліжко.
За іншою версією, відчувши наближення смерті, Веспасіан промовив із властивою йому іронією: «На жаль, здається, я вже становлюся богом», натякаючи на традицію посмертного обожнення імператорів.
Після смерті в Римі було зведено храм Веспасіана (79 — 96 рр.), від якого залишилося 3 колони.
Близько 1347 року знайдено бронзову дошку, яку наразі зберігають у Капітолійських музеях і являє собою письмову пам'ятку про те, що сенат передав Веспасіану урядову владу (так звана лат. lex de imperio Vespasiani, відому також під зовсім неслушною назвою лат. lex regia). Спираючись на цей важливий для римського державного права документ, середньовічний трибун Кола ді Рієнцо довів римському народові його давні права і схилив до встановлення демократії.
Див. також
Примітки
- https://www.britannica.com/biography/Vespasian
- Любкер Ф. Domitii // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 427–429.
- Titus, Flavius Sabinus Vespasianus // Encyclopædia Britannica: a dictionary of arts, sciences, literature and general information / H. Chisholm — 11 — New York, Cambridge, England: University Press, 1911. — Vol. 26.
- Д. К. Тит Флавий Веспасиан // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1901. — Т. XXXIII. — С. 259–260.
- Domitian // Encyclopædia Britannica: a dictionary of arts, sciences, literature and general information / H. Chisholm — 11 — New York, Cambridge, England: University Press, 1911. — Vol. 8. — P. 405.
Джерела
- Т. Ф. Зелинский Римская империя. — Санкт.-Петербург: Алетейя,1999. — 490 с. (рос.)
- Светоній, «Життя дванадцяти цезарів»
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Веспасіан |
Посилання
- Веспасіан в енциклопедії «Кругосвет» (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tit Fla vij Vespasia n starshij lat Titus Flavius Vespasianus 17 listopada 9 r 24 chervnya 79 r vidomishij yak Vespasian rimskij imperator z 20 grudnya 69 roku progoloshenij vijskami 1 lipnya zasnovnik dinastiyi Flaviyiv odin iz najdiyalnishih ta najuspishnishih princepsiv I storichchya Kognomen Vespasian otrimav imovirno cherez svoyu ulyublenu spravu bdzhilnictvo Vespasian I lat Titus Flavius Vespasianus Rimskij Imperator 22 grudnya 69 24 chervnya 79 Poperednik Vitellij Nastupnik Tit Avgust 22 grudnya 69 24 chervnya 79 Poperednik Vitellij Nastupnik Tit Cezar 22 grudnya 69 24 chervnya 79 Poperednik Vitellij Nastupnik Tit Rex 22 grudnya 69 24 chervnya 79 Poperednik Vitellij Nastupnik Tit Pontifex Maximus 22 grudnya 69 24 chervnya 79 Poperednik Vitellij Nastupnik Tit Narodzhennya 17 listopada 9 1 d Italiya Starodavnij Rim Smert 23 chervnya 79 69 rokiv d Kastel Sant Andzhelo Provinciya Riyeti Lacio ItaliyaPohovannya RimKrayina Starodavnij RimReligiya davnorimska religiyaRid Flaviyi i dBatko Tit Flavij SabinMati dShlyub Flaviya DomicillaDiti Tit Flavij Vespasian Domician i Flaviya Domicilla Molodsha Mediafajli b u Vikishovishi Vislovlyuvannya u VikicitatahRodovid li ul li ul Ranni roki ta prihid do vladiNarodivsya v Sabinskij zemli nepodalik vid mista Reate Pohodiv iz serednih italijskih prosharkiv did Tit Flavij Petron sluzhiv centurionom u Pompeya batko Tit Flavij Sabin zbirach podatkiv v Aziyi Svoyu kar yeru Vespasian pochav iz posadi vijskovogo tribuna u Frakiyi potim obijmav posadi kvestora i pretora v provinciyi Kirenayika Pivnichna Afrika Za chasiv pravlinnya Klavdiya buv legatom u Germaniyi uspishno voyuvav u Britaniyi Za ce vin otrimav posadu konsula suffekta u 51 roci a potim posadu namisnika v Africi Za pravlinnya Nerona vin naklikav na sebe veliku nemilist tomu sho ignoruvav vistupi imperatora a odnogo razu navit zasnuv pid chas jogo spivu Prote koli v Yudeyi pochalosya povstannya Vespasiana poslali na jogo pridushennya Po smerti Nerona imperatorom bulo obrano Galbu Pri nomu v Italiyi pochalasya gromadyanska vijna Galba buv ubitij a za tron bilisya Oton i Vitellij Pislya zagibeli Otona Vitelliya viznav rimskij senat 1 lipnya 69 v Aleksandriyi Vespasiana bulo progolosheno imperatorom Jogo pidtrimali legioni yaki znahodilisya v Siriyi ta Yudeyi a nezabarom vin buv viznanij vijskami yaki stoyali v Pannoniyi ta Meziyi Komanduvach pannonskimi vijskami Antonij Prim poviv legioni do Italiyi Poblizu Kremoni vin rozbiv vijska Vitelliya a pislya zahoplennya Rimu Vitelliya bulo vbito Zalishivshi komanduvannya vijskami yaki trimali v oblozi Yerusalim svoyemu sinovi povnomu tezci Titu Flaviyu Vespasianu bilsh vidomomu yak Tit Vespasian ulitku 70 roku pribuv do Rimu PravlinnyaUspishno shirilisya rimski volodinnya v Britaniyi Cerialis Frontin Agrikola peremagali miscevi plemena yaki povstali pid provodom Boudiki Za pravlinnya Vespasiana bulo pridushene povstannya v Yudeyi ta zrujnovano Yerusalimskij Hram Gnej Yulij Agrikola mav namir zahopiti i Pivnichnu Shotlandiyu ale ce vzhe prohodilo za pravlinnya Domiciana yakij postijno poboyuyuchis za svoyu vladu vidklikav zanadto uspishnogo polkovodcya Pri nomu do skladu rimskih provincij uvijshli Rodos Likiya Vizantij Samos a takozh carstva Kilikiya ta Kommagena Buduchi imperatorom Vespasian vidriznyavsya tiyeyu zh prostotoyu ta prezirstvom do zovnishnogo blisku yak i v toj chas koli vin she buv prostim gromadyaninom Vin spryamuvav vse svoye dbannya na te shob vidnoviti disciplinu v armiyi zberegti mir i pokrashiti upravlinnya osoblivo finansove zalikuvati rani naneseni derzhavi mizhusobnimi vijnami Vin ne viv niyakih voyen okrim britanskoyi yaki distalasya jomu u spadok vid jogo poperednikiv i navit zachiniv hram Yanusa yakij tak i zalishavsya zachinenim protyagom jogo pravlinnya Finansi imperiyi buli u duzhe poganomu stani Z metoyu popovnennya byudzhetu Vespasian zbilshiv podatki velike gluzuvannya viklikalo opodatkuvannya gromadskij tualetiv u vidpovid na yake imperator promoviv krilatij viraz Groshi ne pahnut Imperator vikoristovuvav bud yaki navit nezakonni metodi popovnennya kazni i ci miri dali rezultati Nezvazhayuchi na svoyu oshadlivist yaka naklikala na nogo dorikannya u zhadibnosti vin vitrachav veliki koshti na gromadski sporudi vidnoviv Kapitolij simvol derzhavi hram Yupitera Kapitolijskogo yakij zgoriv pid chas boyu z Vitelliyem sporudiv na Forumi miru yakij za velichinoyu dorivnyuvav najbilshim sporudam antichnosti Za jogo pravlinnya pochalosya budivnictvo velicheznogo amfiteatru Amphitheatrum Flavium yakij umishuvav 80 tisyach glyadachiv Cej amfiteatr vidomij yak Kolizej i zaraz ye prikrasoyu Rimu Ale golovna zasluga Vespasiana zaklyuchalasya u zmicnenni ta polipshenni vnutrishnogo poryadku Pri comu vin zagalom vikazav bilshu pomirkovanist hocha inodi buvav krutij do zhorstokosti Pozbaviv privileyiv mista Greciyi otrimani nimi vid Nerona vignav z Rimu filosofiv ta astrologiv Pid chas jogo pravlinnya usi mista Ispaniyi ta bagato mist zahidnih provincij otrimali prava latinskogo gromadyanstva a dekilka mist Galliyi ta shidnoyi chastini Ispaniyi navit otrimali rimske gromadyanstvo U 73 roci Vespasian prisvoyiv sobi povnovazhennya cenzora sho dozvolilo jomu pereglyanuti sklad senatu hocha za senatorskoyu tradiciyeyu jogo bulo vidneseno do chisla dobrih imperatoriv Prote opoziciya v senati isnuvala Bilsh za vsih jogo gnivila opoziciya filosofiv osoblivo stoyikiv Odin z nih poplativsya zhittyam za svij prorespublikanskij napryam dumok SmertVespasian pomer u 79 roci zalishivshi dvoh siniv Tita i Domiciana Smert Vespasian zustriv dostojno U vici 69 rokiv perebuvayuchi v Kampaniyi vin vidchuv vidnosno legki napadi propasnici tryasuchki garyachki z oznobom i pospishiv povernutisya do Rimu do garnih likariv Tut hvoroba nachebto vidstupila i Vespasian virishiv ne zradzhuvati davnij zvichci provoditi lito v reatinskih mayetkah Ale pislya vid yizdu z Rimu nezduzhannya posililosya do togo zh vipivshi v dorozi holodnoyi vodi imperator za togochasnim vislovom zastudiv zhivit z yavilas visnazhuyucha diareya Mimovoli Vespasian perejshov na postilnij rezhim Odnak derzhavni spravi ne pokinuv i navit lezhachi v lizhku oznajomlyuvavsya iz povidomlennyami davav audiyenciyu poslam Tim chasom hvoroba prodovzhuvala znesilyuvati kolis micne tilo Napadi raptovoyi slabkosti traplyalisya vse chastishe Nareshti nastav moment koli Vespasian vidchuv sho pomiraye Zlyakavshis sho pokine svit zhivih u negidnij imperatora pozi vin skazav blizkim sho povinen pomerti stoyachi i poprohav dopomogti jomu pidnyatisya Jogo oberezhno pidtrimali i namagayuchis zvestisya i vipryamitisya vin zrobiv ostannij podih Golova vpala na grudi tilo obvislo ale she deyakij chas ti sho pidtrimuvali imperatora ne navazhuvalisya opustiti mertve tilo na lizhko Za inshoyu versiyeyu vidchuvshi nablizhennya smerti Vespasian promoviv iz vlastivoyu jomu ironiyeyu Na zhal zdayetsya ya vzhe stanovlyusya bogom natyakayuchi na tradiciyu posmertnogo obozhnennya imperatoriv Pislya smerti v Rimi bulo zvedeno hram Vespasiana 79 96 rr vid yakogo zalishilosya 3 koloni Blizko 1347 roku znajdeno bronzovu doshku yaku narazi zberigayut u Kapitolijskih muzeyah i yavlyaye soboyu pismovu pam yatku pro te sho senat peredav Vespasianu uryadovu vladu tak zvana lat lex de imperio Vespasiani vidomu takozh pid zovsim neslushnoyu nazvoyu lat lex regia Spirayuchis na cej vazhlivij dlya rimskogo derzhavnogo prava dokument serednovichnij tribun Kola di Riyenco doviv rimskomu narodovi jogo davni prava i shiliv do vstanovlennya demokratiyi Div takozhGroshi ne pahnut Yudejski vijniPrimitkihttps www britannica com biography Vespasian Lyubker F Domitii Realnyj slovar klassicheskih drevnostej po Lyubkeru pod red F F Zelinskij A I Georgievskij M S Kutorga i dr SPb Obshestvo klassicheskoj filologii i pedagogiki 1885 S 427 429 d Track Q4249594d Track Q101490d Track Q656d Track Q694826d Track Q4135787d Track Q24933120d Track Q30059240d Track Q1459210d Track Q45182602 Titus Flavius Sabinus Vespasianus Encyclopaedia Britannica a dictionary of arts sciences literature and general information H Chisholm 11 New York Cambridge England University Press 1911 Vol 26 d Track Q867541d Track Q26844255 D K Tit Flavij Vespasian Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1901 T XXXIII S 259 260 d Track Q23892973d Track Q602358d Track Q19908137d Track Q24491710d Track Q656d Track Q26844265 Domitian Encyclopaedia Britannica a dictionary of arts sciences literature and general information H Chisholm 11 New York Cambridge England University Press 1911 Vol 8 P 405 d Track Q26844260d Track Q867541DzherelaT F Zelinskij Rimskaya imperiya Sankt Peterburg Aletejya 1999 490 s ISBN 5 89329 071 2 ros Svetonij Zhittya dvanadcyati cezariv Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu VespasianPosilannyaVespasian v enciklopediyi Krugosvet ros