Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Стра́сбурзькі кля́тви (лат. Sacramenta Argentariae, фр. Serments de Strasbourg, нім. Straßburger Eide) — союзницький договір між західнофранкським королем Карлом II Лисим та його братом східнофранкським королем Людовиком II Німецьким 14 лютого 842 року. Текст клятв є найдавнішою пам'яткою французької мови.
Історичні передумови
Текст зберігся у складі латиномовного твору історика Нітгарда «Про розбрат синів Людовика Благочестивого». Нітгард був сучасником описуваних подій і писав невдовзі після них (він помер в 844 році). Крім того, Нітгард доводився внуком Карлові Великому, а отже був двоюрідним братом Карла й Людовика, безпосередніх учасників подій. Згідно з Нітгардом, під час міжусобної боротьби синів Людовика Благочестивого (внуків Карла Великого) середній брат, Людовик, та молодший, 19-річний Карл об'єдналися проти старшого брата — Лотаря. Карл, що був на чолі романськомовного війська, і Людовик, який командував германськомовними «тевтонами», з'їхалися 14 лютого 842 року в Страсбурзі.
Перед виголошенням клятви, брати звернулися до людей, що зібралися там: Карл говорив «по-тевтонськи», аби воїни Людовика могли його зрозуміти, а Людовик — «по-романськи». Першим почав говорити Людовик, як старший. Він зупинився в своїй промові на переслідуваннях Лотарем Карла і наголосив, що лише суд Божий вирішить, хто з братів правий; але оскільки Лотар далі був налаштований вороже й продовжував спустошувати їх землі, то, «доведені до межі», вони вирішили заради добробуту держави, відкинути пристрасті й скріпляти вірність та братську любов взаємною клятвою в присутності війська. У разі порушення клятви одним з братів, його воїни звільняються від присяги своєму суверенові. Після промови першим виголосив присягу Людовик, він говорив романською мовою (знову ж таки щоб його зрозуміло військо брата). Таку саму клятву виголосив і Карл, але по-тевтонськи. Потім була проголошена клятва війська: кожне військо присягалося своєю мовою.
Наступного 843 року, сини Людовика Благочестивого уклали Верденський договір і розділили між собою імперію діда.
Страсбурзькі клятви стали одним з найраніших свідчень розпаду єдиного латиномовного простру, успадкованого від Римської імперії, який ще зберігався в епоху варварських королівств. Цей єдиний простір став поступатися новим націям Європи — в даному випадку французькій та німецькій, мови яких починають використовуватися в офіційних перемовинах.
Мова пам'ятки
Нітгард наводить ці тексти в оригіналі, називаючи мову війська Карла «романською» (лат. lingua romana), а мову війська Людовика «тедеською» або «німецькою» (лат. lingua teudisca). З погляду мови перший текст є найдавнішою пам'яткою старофранцузької мови, а другий текст — однією з давніх пам'яток дравньоверхньонімецкої мови (імовірно, відображає діалект Рейнської області).
Перші дослідження відносяться до XIX століття в «Monumenta Germaniae Historica» (II, 666) вміщено дослідження Грімма про Страсбурзькі клятви. Пізніше детальний філологічний аналіз клятв здійснив Гастон Баррі.
До пам'ятки й надалі була прикута увага переважно романістів: досліджується перш за все старофранцузький текст. Думки відносно інтерпретації особливостей романської мови «Клятв» розходяться. Одні бачать тут романську мову області Ліона, тоді як інші локалізують діалектну базу клятв на північному сході Галії; деякі мовознавці вважають, що текст відображає живу галло-романську мову того часу, тоді як інші вважають латинізацію тексту доволі штучною. Текст клятв відображає ранню втрату латинських кінцевих голосних, нестійкість реалізації фінальних голосних, що стали такими в романську епоху (Karle — Karlo), є унікальним свідоцтвом придихових приголосних, що рано випали (cadhuna < cada una).
Текст клятв старофранцузькою з українським перекладом
Клятва, зачитана Людовиком Німецьким перед військом Карла
Pro Deo amur et pro christian poblo et nostro commun salvament, d’ist di en avant, in quant Deus savir et podir me dunat, si salvarai eo cist meon fradre Karlo, et in aiudha et in cadhuna cosa, si cum om per dreit son fradra salvar dift, in o quid il mi altresi fazet, et ab Ludher nul plaid num quam prindrai qui meon vol cist meon fradre Karle in damno sit.
«Іменем любові до Бога й іменем християнського народу й нашого спільного спасіння від цього дня й надалі, наскільки Бог мудрість і владу мені дає (дав), так порятую я свого брата Карла і в допомозі, і в кожній справі, як свого брата рятувати слід, аби він так само чинив щодо мене, і з Лотарем жодного договору не укладатиму, який би з моєї волі цьому моєму братові на шкоду був би».
Клятва війська Карла
Si Lodhuvigs sagrament que son fradre Karlo jurat conservat, et Karlus meos sendra de suo part non lostanit, si jo returnar non l’int pois, ne jo ne neuls cui eo returnar int pois, in nulla aiudha contra Lodhuuvig nun li iv er.
«Якщо Людовик клятву, що він дає її своєму братові, дотримає, а Карл, мій пан, зі свого боку її не переступить, якщо я в цьому не зможу йому зашкодити, ані я, ані хтось інший, кому я в цьому зможу перешкодити, жодної допомоги проти Людовика йому не надасть».
Манускрипти
Текст Нітгарда дійшов до нас у двох списках.
Найдавніший манускрипт був переписаний з оригіналу близько 1000 року, очевидно, для монастиря Сен-Медар де Суасон або для монастриря Сен-Рік'є. В XV столітті він перебував у монастирі Сен-Маґлуар в Парижі. Близько 1650 року його придбали для королеви Крістіни Шведської й перевезли до Риму., після її смерті манускрипт перейшов у власність бібліотеки Ватикану. Після взяття Риму французькими військами в 1798 році манускрипт, разом з іншими історичними документами, перевезено до Парижа. Тепер цей манускрипт зберігається у Французькій національній бібліотеці й має сиґнатуру "Latin 9768".
Інший манускрипт також зберігається у Французькій національній бібліотеці й має сиґнатуру "Latin 14663", це копія, зроблена в XV столітті.
Інші тексти цього часу
Існують давніші тексти, що засвідчують існування писемної романської мови за часів Каролінгів, наприклад Глоси Касселя (фр. Gloses de Cassel, близько VIII-IX століття) або Глоси Райхенау (фр. Gloses de Reichenau (VIII століття). Проте це лише списки слів, які не дають достатнього уявлення про мову, зокрема про будову речень.
Другим повноцінним текстом прафранцузькою мовою є "Секвенція про святу Євлалію" (881 року). Це перший літературний твір романською мовою, з якого почалася історія французької літератури.
Примітки
- Повний текст «Глоси Касселя»
- Див. розвідку про «Глоси Райхенау» (рос.)
Див. також
Література
- Bernard Cerquiglini, La naissance du français, Paris, Presses universitaires de France, 1991 (Que-sais-je ?) ; 3ème éd. mise à jour, 2007
- Erwin Koller (1987): Zur Volkssprachlichkeit der Straßburger Eide und ihrer Überlieferung, In: Althochdeutsch, Hg. v. Rolf Bergmann, Heinrich Tiefenbach und Lothar Voetz. Heidelberg: Winter, 828–838 (Bd. 1).
Посилання
- Serments de Strasbourg на сайті Французької національної бібліотеки (фр. Bibliothèque nationale de France)]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stra sburzki klya tvi lat Sacramenta Argentariae fr Serments de Strasbourg nim Strassburger Eide soyuznickij dogovir mizh zahidnofrankskim korolem Karlom II Lisim ta jogo bratom shidnofrankskim korolem Lyudovikom II Nimeckim 14 lyutogo 842 roku Tekst klyatv ye najdavnishoyu pam yatkoyu francuzkoyi movi Manuskript zi Strasburzkimi klyatvamiIstorichni peredumoviTekst zberigsya u skladi latinomovnogo tvoru istorika Nitgarda Pro rozbrat siniv Lyudovika Blagochestivogo Nitgard buv suchasnikom opisuvanih podij i pisav nevdovzi pislya nih vin pomer v 844 roci Krim togo Nitgard dovodivsya vnukom Karlovi Velikomu a otzhe buv dvoyuridnim bratom Karla j Lyudovika bezposerednih uchasnikiv podij Zgidno z Nitgardom pid chas mizhusobnoyi borotbi siniv Lyudovika Blagochestivogo vnukiv Karla Velikogo serednij brat Lyudovik ta molodshij 19 richnij Karl ob yednalisya proti starshogo brata Lotarya Karl sho buv na choli romanskomovnogo vijska i Lyudovik yakij komanduvav germanskomovnimi tevtonami z yihalisya 14 lyutogo 842 roku v Strasburzi Pered vigoloshennyam klyatvi brati zvernulisya do lyudej sho zibralisya tam Karl govoriv po tevtonski abi voyini Lyudovika mogli jogo zrozumiti a Lyudovik po romanski Pershim pochav govoriti Lyudovik yak starshij Vin zupinivsya v svoyij promovi na peresliduvannyah Lotarem Karla i nagolosiv sho lishe sud Bozhij virishit hto z brativ pravij ale oskilki Lotar dali buv nalashtovanij vorozhe j prodovzhuvav spustoshuvati yih zemli to dovedeni do mezhi voni virishili zaradi dobrobutu derzhavi vidkinuti pristrasti j skriplyati virnist ta bratsku lyubov vzayemnoyu klyatvoyu v prisutnosti vijska U razi porushennya klyatvi odnim z brativ jogo voyini zvilnyayutsya vid prisyagi svoyemu suverenovi Pislya promovi pershim vigolosiv prisyagu Lyudovik vin govoriv romanskoyu movoyu znovu zh taki shob jogo zrozumilo vijsko brata Taku samu klyatvu vigolosiv i Karl ale po tevtonski Potim bula progoloshena klyatva vijska kozhne vijsko prisyagalosya svoyeyu movoyu Nastupnogo 843 roku sini Lyudovika Blagochestivogo uklali Verdenskij dogovir i rozdilili mizh soboyu imperiyu dida Strasburzki klyatvi stali odnim z najranishih svidchen rozpadu yedinogo latinomovnogo prostru uspadkovanogo vid Rimskoyi imperiyi yakij she zberigavsya v epohu varvarskih korolivstv Cej yedinij prostir stav postupatisya novim naciyam Yevropi v danomu vipadku francuzkij ta nimeckij movi yakih pochinayut vikoristovuvatisya v oficijnih peremovinah Mova pam yatki Strasburzki klyatvi Klyatva Lyudovika Nimeckogo urivok Nitgard navodit ci teksti v originali nazivayuchi movu vijska Karla romanskoyu lat lingua romana a movu vijska Lyudovika tedeskoyu abo nimeckoyu lat lingua teudisca Z poglyadu movi pershij tekst ye najdavnishoyu pam yatkoyu starofrancuzkoyi movi a drugij tekst odniyeyu z davnih pam yatok dravnoverhnonimeckoyi movi imovirno vidobrazhaye dialekt Rejnskoyi oblasti Pershi doslidzhennya vidnosyatsya do XIX stolittya v Monumenta Germaniae Historica II 666 vmisheno doslidzhennya Grimma pro Strasburzki klyatvi Piznishe detalnij filologichnij analiz klyatv zdijsniv Gaston Barri Do pam yatki j nadali bula prikuta uvaga perevazhno romanistiv doslidzhuyetsya persh za vse starofrancuzkij tekst Dumki vidnosno interpretaciyi osoblivostej romanskoyi movi Klyatv rozhodyatsya Odni bachat tut romansku movu oblasti Liona todi yak inshi lokalizuyut dialektnu bazu klyatv na pivnichnomu shodi Galiyi deyaki movoznavci vvazhayut sho tekst vidobrazhaye zhivu gallo romansku movu togo chasu todi yak inshi vvazhayut latinizaciyu tekstu dovoli shtuchnoyu Tekst klyatv vidobrazhaye rannyu vtratu latinskih kincevih golosnih nestijkist realizaciyi finalnih golosnih sho stali takimi v romansku epohu Karle Karlo ye unikalnim svidoctvom pridihovih prigolosnih sho rano vipali cadhuna lt cada una Tekst klyatv starofrancuzkoyu z ukrayinskim perekladomKlyatva zachitana Lyudovikom Nimeckim pered vijskom Karla Pro Deo amur et pro christian poblo et nostro commun salvament d ist di en avant in quant Deus savir et podir me dunat si salvarai eo cist meon fradre Karlo et in aiudha et in cadhuna cosa si cum om per dreit son fradra salvar dift in o quid il mi altresi fazet et ab Ludher nul plaid num quam prindrai qui meon vol cist meon fradre Karle in damno sit Imenem lyubovi do Boga j imenem hristiyanskogo narodu j nashogo spilnogo spasinnya vid cogo dnya j nadali naskilki Bog mudrist i vladu meni daye dav tak poryatuyu ya svogo brata Karla i v dopomozi i v kozhnij spravi yak svogo brata ryatuvati slid abi vin tak samo chiniv shodo mene i z Lotarem zhodnogo dogovoru ne ukladatimu yakij bi z moyeyi voli comu moyemu bratovi na shkodu buv bi Klyatva vijska Karla Si Lodhuvigs sagrament que son fradre Karlo jurat conservat et Karlus meos sendra de suo part non lostanit si jo returnar non l int pois ne jo ne neuls cui eo returnar int pois in nulla aiudha contra Lodhuuvig nun li iv er Yaksho Lyudovik klyatvu sho vin daye yiyi svoyemu bratovi dotrimaye a Karl mij pan zi svogo boku yiyi ne perestupit yaksho ya v comu ne zmozhu jomu zashkoditi ani ya ani htos inshij komu ya v comu zmozhu pereshkoditi zhodnoyi dopomogi proti Lyudovika jomu ne nadast ManuskriptiTekst Nitgarda dijshov do nas u dvoh spiskah Najdavnishij manuskript buv perepisanij z originalu blizko 1000 roku ochevidno dlya monastirya Sen Medar de Suason abo dlya monastrirya Sen Rik ye V XV stolitti vin perebuvav u monastiri Sen Magluar v Parizhi Blizko 1650 roku jogo pridbali dlya korolevi Kristini Shvedskoyi j perevezli do Rimu pislya yiyi smerti manuskript perejshov u vlasnist biblioteki Vatikanu Pislya vzyattya Rimu francuzkimi vijskami v 1798 roci manuskript razom z inshimi istorichnimi dokumentami perevezeno do Parizha Teper cej manuskript zberigayetsya u Francuzkij nacionalnij biblioteci j maye signaturu Latin 9768 Inshij manuskript takozh zberigayetsya u Francuzkij nacionalnij biblioteci j maye signaturu Latin 14663 ce kopiya zroblena v XV stolitti Inshi teksti cogo chasuIsnuyut davnishi teksti sho zasvidchuyut isnuvannya pisemnoyi romanskoyi movi za chasiv Karolingiv napriklad Glosi Kasselya fr Gloses de Cassel blizko VIII IX stolittya abo Glosi Rajhenau fr Gloses de Reichenau VIII stolittya Prote ce lishe spiski sliv yaki ne dayut dostatnogo uyavlennya pro movu zokrema pro budovu rechen Drugim povnocinnim tekstom prafrancuzkoyu movoyu ye Sekvenciya pro svyatu Yevlaliyu 881 roku Ce pershij literaturnij tvir romanskoyu movoyu z yakogo pochalasya istoriya francuzkoyi literaturi PrimitkiPovnij tekst Glosi Kasselya Div rozvidku pro Glosi Rajhenau ros Div takozhSekvenciya pro svyatu Yevlaliyu Verdenskij dogovirLiteraturaBernard Cerquiglini La naissance du francais Paris Presses universitaires de France 1991 Que sais je 3eme ed mise a jour 2007 Erwin Koller 1987 Zur Volkssprachlichkeit der Strassburger Eide und ihrer Uberlieferung In Althochdeutsch Hg v Rolf Bergmann Heinrich Tiefenbach und Lothar Voetz Heidelberg Winter 828 838 Bd 1 PosilannyaSerments de Strasbourg na sajti Francuzkoyi nacionalnoyi biblioteki fr Bibliotheque nationale de France