Соціа льне лат socialis товариський громадський це сукупність певних рис та особливостей суспільних відносин інтегрована

Соціа́льне (лат. socialis — товариський, громадський) — це сукупність певних рис та особливостей суспільних відносин, інтегрована індивідами чи спільнотами у процесі спільної діяльності в конкретних умовах, яка виявляється в їхніх стосунках, ставленні до свого місця в суспільстві, соціальних явищ і процесів, одна з основних категорій соціології та соціальної філософії. Соціальне проявляється скрізь, де дія однієї людини зіставляється з дією іншої. Вперше вона була введена до наукового обігу К. Марксом для позначення характеристики однієї із сторін суспільного життя.

За своїм змістом соціальне є відображенням організації і життєдіяльності суспільства як суб´єкта історичного процесу. Це інтегративне утворення, що акумулює знання, досвід, традиції та творчі здібності й реальну оцінку стану розвитку суспільства та його елементів. Воно виражає характер використання потенціалу і соціальних резервів суспільства, колективу, групи і особи для вироблення критеріїв оптимального розвитку всього соціального організму.

Основні риси соціального

Специфіку соціального характеризують такі основні риси:

загальна якість, притаманна різним групам індивідів, яка є результатом інтеграції груп індивідів, соціальних верств, спільнот із суспільними відносинами;
вираження спричиненого суспільними відносинами (економічними, політичними та ін.) певного стану індивідів;
з'ясування стосунків різних індивідів і груп між собою, ставлення до свого становища в суспільстві, до явищ і процесів суспільного життя;
соціальне є наслідком спільної діяльності різних індивідів, який виявляється в їх спілкуванні та взаємодії й може бути вираженим у культурі, оцінках, , поведінці, духовній діяльності, способі життя людей тощо;
соціальне відбиває зміст і характер взаємодій між суб'єктами (індивідами, групами, спільнотами) як результат виконуваних людиною визначених соціальних ролей, які вона бере на себе, стаючи членом певної соціальної спільноти.

Соціальне може мати і позаособистісну форму буття. Наприклад, духовні і матеріальні цінності суспільства, груп, особистості; твори мистецтва і літератури й багато чого іншого, у яких втілено соціальну ідею людини як їхнього духовного творця. Категорія «соціальне» слугує, перш за все, для виявлення і відображення сутності суспільного життя людей (теоретичні і прикладні проблеми взаємодії природи і суспільства); специфіки соціальної форми руху матерії, тобто відмінності суспільства від об'єднань тварин; суперечливої єдності людини як суспільної істоти і, разом з тим, біологічного організму; структури суспільних систем з погляду оптимізації їх функціонування і розвитку. Отже, категорія «соціальне» відображає і виражає специфіку буття суспільства як суб'єкта життєвого процесу в цілому, а відповідно — специфіку всіх соціальних процесів і соціальних суб'єктів.

Співвідношення між соціальним, суспільним та соцієтальним

У соціології відсутність чіткого розмежування між поняттями «суспільне» та «соціальне» зумовлене деякими мовними традиціями. Тривалий період поняття «соціальне» розглядалось як синонім понять «суспільне» й «громадянське». Проте з розвитком соціології термін соціальне набув самостійного значення.

У широкому значенні слова «соціальне» тотожне поняттю «суспільне» й означає все те, що належить до суспільства й відмінне від природи. У вузькому значенні слова, «соціальне» означає тільки ті аспекти «суспільного», які визначаються місцем людей у соціальній структурі, відносинами між соціальними групами та представниками різних класів, націй, трудових колективів тощо. Таким чином, поняття «соціальне» та «суспільне» є синонімами, коли йдеться про суспільство в цілому як надприродну частину буття, як соціальну форму руху матерії, тобто власне у філософському розумінні. З іншого боку, «соціальне» є одним з аспектів «суспільного» з точки зору сферного підходу. В суспільстві як цілісній системі виокремлюються такі сфери: економічна, політична, соціальна, духовна, екологічна. Отже, «суспільне» є більш широким поняттям порівняно із «соціальним».

У наукових працях К. Маркса і Ф. Енгельса при аналізі суспільства, його процесів і відносин використовуються два терміни, які існують у німецькій мові (як і в українській та російській) — «суспільне» (нім. gesellschaftlich) і «соціальне» (нім. sozial). Основоположники марксизму вживали поняття «суспільне», «суспільні відносини» тощо, коли мова йшла про суспільство в цілому, про взаємодію його сторін — економічної, політичної, ідеологічної і т. д. Коли ж вони досліджували природу відношення людини до людини, до чинників і умов життєдіяльності, положення людини й її ролі у суспільстві, то застосовували поняття «соціальне», «соціальні відносини». В їхніх працях «соціальне» нерідко ототожнювалося з поняттям «громадянське». З останнім пов'язувалася взаємодія людей у рамках конкретних соціальних спільнот (родина, клас і т. д.). В англійській мові такого розмежування немає, там є тільки термін «соціальне» (англ. social), як у широкому, так і у вузькому значеннях.

У країнах Західної Європи та США, де домінувала емпірична соціологія, коли постало питання про розробку , було введене поняття «соцієтальне» (англ. societal), що його вперше використав 1903 року А. Келлер для соціологічного аналізу організаційних аспектів життєдіяльності суспільства. Це поняття використовується для характеристики суспільства в цілому, всієї системи суспільних відносин (економічних, соціальних, політичних тощо). Таким чином, пропонується розуміти «суспільне» як «соцієтальне».

З приводу останнього ототожнення у науці немає одностайності. Наприклад, М. Ільїн доволі чітко розрізняє «суспільне» і «соціальне», називаючи останнє «соцієтальним». При цьому він посилається на теорію інтеракції німецького суспільствознавця Нікласа Лумана. «Соцієтальне» тут є предметом емпіричної соціології й синонімом «соціального» у вузькому значенні. З іншого боку, Е. Андрєєв пропонує осмислення понять «суспільного», «соціального» та «соцієтального» через співвідношення ідеального та реального: сутність «соціального» є ідеальною, в тому числі, й у розумінні прагнення до вищої досконалості. Категорія ж «соцієтальне» відображає те суспільство, яке є насправді, з усіма притаманними йому фактами розколу, відчуження тощо.

Див. також

Джерела

Квантово-хвильова природа соціального явища // Бех В. П. Соціальний організм: філософсько-методологічний аналіз: Дис. д-ра філос. наук: 09.00.03 / Запорізький держ. ун-т. — Запоріжжя, 1999.
Куліна О. С. «Суспільне» та «соціальне»: проблема визначення категорій // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія. — 2005. — № 73-75. — с. 149–152.
Основні категорії соціології. Зміст поняття «соціальне» // Кузьменко Т. М. Соціологія. Навч. посіб. — К.: Центр учбової літератури, 2010. — ISBN 978-611-01-0037-3
Поняття «суспільне», «соціальне» // Вілков В. Ю. Людина і світ. — К. : Феміна, 1995. —
Соціологія: навч. посібник / А. А. Герасимчук; Ю. І. Палеха, О. М. Шиян. — К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2004. —
Сутність соціальної роботи // Андрущенко В. П., Астахова В. І., Бех В. П. Соціальна робота: навчальний посібник. — Книга 2. — К., 2002.

Посилання

Соціальність // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 421.

У Вікісловнику є сторінка соціальне.