Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Леопольдо Енріке Гарсіа Алас і Уренья Замора 25 квітня 1852 року Ов єдо 13 червня 1901 року іспанський письменник і юрис

Леопольдо Алас

Леопольдо Алас

Леопольдо Енріке Гарсіа-Алас-і-Уренья (Замора, 25 квітня 1852 року — Ов'єдо, 13 червня 1901 року) — іспанський письменник і юрист.

Леопольдо Алас
image
Ім'я при народженні ісп. Leopoldo Enrique García-Alas y Ureña[1]
Псевдо Clarín
Народився 25 квітня 1852(1852-04-25)[2][3][…]
Самора, Кастилія і Леон, Іспанія[5]
Помер 13 червня 1901(1901-06-13)[2][3][…] (49 років)
Ов'єдо, d, Іспанія[5]
·no
Країна image Іспанія[6]
Діяльність прозаїк-романіст, письменник, викладач університету, журналіст, літературний критик, правник
Alma mater Університет Ов'єдо і d
Відомі учні d
Знання мов іспанська[2][7]
Заклад Університет Ов'єдо і Сарагоський університет
Напрямок реалізм і натуралізм
Жанр роман
Magnum opus d і Q16636356?
Родичі d
Брати, сестри d
Нагороди

d

Премії no
IMDb ID 0016078

Біографія

Леопольдо Алас народився 25 квітня 1852 року в Саморі, куди його родина переїхала з Ов'єдо. У сім років він почав навчатися в єзуїтській школі, розташованій у місті Леон. Хлопець швидко адаптувався до дисципліни і через кілька місяців його вважали зразковим студентом. Він отримав блакитну стрічку як літературну нагороду. Леопольдо Алас зберігав його все життя, то був один з найулюбленіших предметів у родинному музеї. Влітку 1859 року вся родина повернулася до Астурії. Тепер Леопольдо відкрив для себе географію краю. 4 жовтня 1863 року у одинадцять років Леопольдо вступив до Університету Ов'єдо, обравши латинську мову, арифметику та християнську доктрину. Він був батьком Леопольдо Гарсіа Аласа Аргуельєса, ректора Університету Ов'єдо, якого застрелили повстанці в лютому 1937 року, і прадідом юриста Леопольдо Толівара Аласа.

У Мадриді

Закінчивши університет, майбутній "Кларін" переїхав до Мадрида в середині XIX століття, щоб захистити докторську дисертацію. Під час першого курсу він познайомився з краусизмом і лібералізмом. Будучи професором філософії права, він викликав захоплення серед студентів. Це спонукало їх започаткувати безпрецедентний інтелектуальний ідеологічний рух, який завершився великою реформою безкоштовної освіти.

image
Кларін в молодості

Він був чесний і релігійний чоловік, але вважався загрозою монополії Католицької Церкви на викладання та непокірним єретиком Був виключений з посади професора консервативними силами за допомогою жорстких (хоча юридично суперечливих) кампаній.

Газета Сольфеджіо

У березні 1875 року Антоніо Санчес Перес заснував газету під назвою "Сольфеджіо". Там працював і Леопольдо Алас. Колонка, яку він писав, мала назву «Записки на стіні». 2 жовтня 1875 року письменник уперше підписався як Кларін, урочисто відкривши місце віршем. Леопольдо Алас увійшов у літературне життя зі своєї колонки критикою політичного класу Реставрації. Кожна нова стаття була новим скандалом, який критикували або вихваляли на зібраннях. Поряд з літературною діяльністю він продовжує навчання, готуючись до докторської дисертації.

Астурійський журнал

Крім публіцистичного жанру, Кларін культивував інші літературні жанри. Влітку 1876 року він написав свої перші оповідання та кілька поезій, які через кілька місяців були опубліковані в журналі.

Доктор наук і професор

image
1891 рік

1 липня 1878 року Леопольдо Алас отримав титул доктора цивільного та канонічного права з кваліфікацією видатного. Він представив свою докторську дисертацію на тему «Право і мораль».

1882 рік був щасливим для Clarín. 12 липня він зміг прочитати в "Офіційному віснику" своє призначення на кафедру політичної економії та статистики, а 29 серпня відбулося його весілля з Онофре Гарсіа-Аргуельєсом в астурійському містечку Ла-Лагуна (долина Лангрео), у сімейному палаці Гарсіа-Аргуельєс.

Кларін як викладач

Сучасники говорили, щоб пізнати Кларіна необхідно відвідати його кафедру природного права. Його уроки починалися з наказу Юстиніана і продовжувалися цитатами з Дон Кіхота чи святої Терези, закінчуючись Толстим, Ренаном чи святим Франциском Ассізьким. Кларін поважав своїх учнів, коли вони могли зрозуміти дух його вчення. Він мав чітке почуття справедливості, коли йшлося про кваліфікацію, і ніколи не брав хабарів чи рекомендацій. Після відставки в Ов'єдо його почали боятися і поважати в Мадриді. Письменник став відомим у Європі та Америці.

Творчість

image
Карикатура на Clarín

У вільний час Кларін писав статті для газет. Він надсилає свої сатиричні та різкі твори і це забезпечило йому додаткових ворогів. У 1889 році він закінчив біографічний нарис про Гальдоса під назвою «Сучасні іспанські знаменитості». Наприкінці червня 1891 року видавець Фернандо Фе випустив другий великий роман Кларіна: «Його єдиний син».

image
Портрет Кларіна (1893)

У 1892 році Кларін пережив кризу, в якій він намагався знайти себе та Бога. Незабаром після цього він відобразив цю кризу у творах. Його перша п'єса «Терези» (драматичний нарис на одну дію та в прозі) — сторінка з його власного життя. Прем'єрний показ відбувся 20 березня в Театрі Іспанії в Мадриді. Твір зазнав гучного провалу. Протягом останніх років свого життя Кларін отримав велику кількість пропозицій про співпрацю. У 1900 році в Барселоні доручив йому перекласти роман Еміля Золя "Робота". Кларін вважає, що переклад не дасть йому стільки роботи, скільки написання. Він перекладає, щоб вкластися в дату, виснажений, але щасливий, що може допомогти зробити відомим «найобуренішого мислителя всього XIX століття».

Останні роки життя

У перші місяці 1901 року Кларін почувався виснаженим. У травні він поїхав до Леона, запрошений двоюрідним братом Уреньєю. Після повернення він прокоментував: «У Леоні я провів справді щасливі години». Повернувшись в Ов'єдо, він знову захворів. Його постійно супроводжував племінник, молодий лікар, який діагностував у нього туберкульоз кишечника. 13 червня 1901 року о сьомій ранку Леопольдо Алас помер у 49 років. Були присутні викладачі, друзі та родичі письменника. Наступного дня його поховали на кладовищі в Сальвадорі.

image
Обкладинка The Regent (1884—1885)

Роман, дія якого розгортається у столиці іспанської провінції, за назвою якої «Кларін» маскується столиця Астурії Ов'єдо. Кларін використовує такі прийоми, як інтерналізований монолог і вільний непрямий стиль. Завдяки цим прийомам і ретельному вивченню персонажа в суспільстві, в якому він живе, персонажі набувають певної психологічної глибини.

Анекдоти

Кошмаром для усіх друзів і знайомих Кларіна був його нерозбірливий почерк. З цієї причини він досить часто отримував конструктивну критику, глузування чи нарікання:

  • Перес Гальдос: «Іди завойовувати склад за складом таємниче царство його халдейського письма»

У 1891 році Кларіна було обрано республіканським радником до міської ради Ов'єдо шляхом загального голосування. Під час наради Кларін мовчав, але його нерви підскочили, коли він почув іншого радника, який читав протокол. Професор накинувся на нього з такою діалектичною люттю, що радник негайно подав у відставку. Кларін знову втрутився і змусив його відкликати свою відставку. []

Твори

Нариси

  • Література в 1881 (1882).
  • Втрачена проповідь (1885).
  • Новий похід (1887).
  • Нариси і журнали (1892).
  • Маленька розмова (1894).

Романи

  • Регент (1884—1885).
  • Його єдиний син (1890).
  • Спуск (1890—1891).
  • Обійми Пелайо (1889)

Примітки

  1. http://portal.uc3m.es/portal/page/portal/instituto_figuerola/programas/phu/diccionariodecatedraticos/lcatedraticos/garciaalasyurena_l
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. Pérez J. I. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  4. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  5. Алас-и-Уренья Леопольдо // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  6. https://datos.gob.es/es/catalogo/e00123904-autores-espanoles-en-dominio-publico-fallecidos-desde-1900
  7. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  8. . Архів оригіналу за 14 de septiembre de 2008. Процитовано 14 de julio de 2008.
  9. 75 aniversario del fusilamiento del rector Leopoldo García Alas Argüelles.
  10. «Ideólogos, teorizantes y videntes» (1922), artículo de Santiago Valentí Camp (1875—1934). Revisado en agosto de 2014
  11. Cronología - Leopoldo Alas «Clarín». Biblioteca Virtual Miguel de Cervantes (ісп.). Процитовано 27 січня 2023.
  12. Cervantes, Biblioteca Virtual Miguel de. Necrologías sobre "Clarín". Biblioteca Virtual Miguel de Cervantes (ісп.). Процитовано 27 січня 2023.
  13. Clarín y Galdós. Una amistad en 70 cartas. El Comercio (ісп.). 5 листопада 2020. Процитовано 27 січня 2023.

Бібліографія

  • Вибрані твори Леопольдо Аласа «Кларин» . Нова бібліотека, Мадрид, 1966. Обов'язковий примірник: М. 17673. Автор біографічних даних: Хуан Антоніо Кабесас, Мадрид, 1947 рік.
  • БОТРЕЛЬ, Жан-Франсуа: «Кларен» і Гінер: «вічний учень» і «майстер», 1892 рік". Insula: Magazine of Letters and Human Sciences 659 (листопад 2001), стор. 12–13.
  • B RENT, Альберт: Леопольдо Алас і «La Regenta» . Дослідження університету Міссурі, с. 24, вип. 2. Колумбія, Міссурі: Куратори Університету Міссурі, 1951.
  • ДЮРАНД, Франк: «Структурна єдність у La Regenta» Леопольдо Аласа. Hispanic Review 31 (1963), стор. 324–335.
  • Г РАМБЕРГ, Едуард Дж.: «Інтегралізм», зміст і форма гумору Леопольдо Аласа, «Clarín» . Ов'єдо: Інститут вивчення Астурії, 1958.
  • КРОНІК, Джон В.: «Леопольдо Алас, краусизм і тяжке становище гуманітарних наук в Іспанії», MLS, 2.3 (осінь 1981), стор. 3–15.
  • , Справа Аласа «Clarín». Пам'ять і літературний канон, Епілоги Жана-Франсуа Ботреля та Леопольдо Толівара Аласа, колекція Luna de Abajo Alterna, № 7, 15,6 × 23,4 см, 204 с.
  • ЛА РУБІЯ -ПРАДО, Франсіско: «Збочена чуттєвість: робота, табу та життя в Куерво, Леопольдо Алас». Ojáncano: Іспанський літературний журнал 22 (жовтень 2002), стор. 3–20.
  • Lissorgues, Yvan (2006). Genaro Alas, militar, ingeniero y periodista. Oviedo: KRK Ediciones: 13—23.
  • ЛІССОРГ, Іван: Леопольдо Алас, Кларін за його словами. Біографія, Нобелівська премія, Ов'єдо (2007).
  • Л ОПЕС, М., Берта: "Трикутне бажання в La Regenta ". Філологічні студії 22 (1987), стор. 59–76.
  • PAU, Антоніо: Clarín. ганівет. Азана. Думка і досвід права , Мадрид: Tecnos, 1994.
  • РІЧМОНД, Каролін: "Ідеї Леопольдо Аласа, «Clarín», про жінок у його творах до La Regenta ". Вшанування професора Антоніо Віланови . Ред. Марта Крістіана Карбонелл. 2 томи. Барселона: Університет Барселони, 1989, т. II, стор. 523—539.
  • S ÁNCHEZ, Roberto G.: «Clarín і театральний романтизм: дослідження хобі». Hispanic Review 31 (1963), стор. 216–228.
  • САНЧЕС, Роберто Г.: «Присутність театру та свідомість театру в La Regenta Кларіна». Hispanic Review 37 (1969), стор. 491–509.
  • <small id="mwAhQ">СОБЕХАНО</small>, Гонсало: «Вступ». Регент Леопольдо Алас. 2 томи. Мадрид: Касталія, 1981, т. I, стор. 7–58.
  • V ALBUENA Y PRAT, Ángel (професор літератури): Історія іспанської літератури . Густаво Джілі, редактор. Барселона, 1946 рік.
  • ВАЛІС, Ноель Морін: Декадентське бачення в Леопольдо Аласа: дослідження «La Regenta» і «Su Único Hijo» . Батон-Руж: Louisiana State University Press, 1981.
  • V ALIS, Noël: Leopoldo Alas (Clarín): Annotated Bibliography, Supplement I. London: Tamesis; 2002 рік.
  • ВАЛІС, Ноель: «Леопольдо Алас (Кларін): додаткова анотована бібліографія». Peninsular Letters 16.3 (2003—2004), стор. 739–800.
  • С ОТЕЛО В АСКЕС, Адольфо: «Еміль Золя та Леопольдо Алас „Кларин“: аспекти роману». Excavatio: Emile Zola and Naturalism 18.1–2 (2003), стор. 198–210.
  • ВАРД, Томас: «Іспанська література та суспільство в Ларрі, Гінері та Аласі». Теорія літератури: романтизм, краусизм і модернізм перед обличчям індустріальної «глобалізації» . Університет, MS: Романські монографії, No 61, 2004, стор. 15–52.
  • ВЕБЕР, Френсіс: «Ідеологія та релігійна пародія в романах Леопольдо Аласа». Бюлетень іспанознавства 43 (1963), стор. 197–208.
  • ВЕСЕЛІНГ, Пітер: «Структура та її наслідки в La Regenta Леопольдо Аласа». Hispanic Review 51 (1983), стор. 393–408.

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Clarín
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Леопольдо Алас
У Вікіджерелах є
Leopoldo Alas
  • Obras digitalizadas de Leopoldo Alas en la de la
  • Leopoldo Alas Clarín en el Centro Virtual Cervantes
  • Portal sobre el autor en la
  • Colección Leopoldo Alas Clarín en One More Library
  • Texto completo de la segunda edición de La Regenta en la Biblioteca Augustana Digital
  • Exposición Bibliográfica sobre Leopoldo Alas
  • Representación de una adaptación teatral, ofrecida por TVE en una emisión del 28 de enero de 1987, con actuación de ,

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Leopoldo Enrike Garsia Alas i Urenya Zamora 25 kvitnya 1852 roku Ov yedo 13 chervnya 1901 roku ispanskij pismennik i yurist Leopoldo AlasIm ya pri narodzhenni isp Leopoldo Enrique Garcia Alas y Urena 1 Psevdo ClarinNarodivsya 25 kvitnya 1852 1852 04 25 2 3 Samora Kastiliya i Leon Ispaniya 5 Pomer 13 chervnya 1901 1901 06 13 2 3 49 rokiv Ov yedo d Ispaniya 5 noKrayina Ispaniya 6 Diyalnist prozayik romanist pismennik vikladach universitetu zhurnalist literaturnij kritik pravnikAlma mater Universitet Ov yedo i dVidomi uchni dZnannya mov ispanska 2 7 Zaklad Universitet Ov yedo i Saragoskij universitetNapryamok realizm i naturalizmZhanr romanMagnum opus d i Q16636356 Rodichi dBrati sestri dNagorodi dPremiyi noIMDb ID 0016078 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaLeopoldo Alas narodivsya 25 kvitnya 1852 roku v Samori kudi jogo rodina pereyihala z Ov yedo U sim rokiv vin pochav navchatisya v yezuyitskij shkoli roztashovanij u misti Leon Hlopec shvidko adaptuvavsya do disciplini i cherez kilka misyaciv jogo vvazhali zrazkovim studentom Vin otrimav blakitnu strichku yak literaturnu nagorodu Leopoldo Alas zberigav jogo vse zhittya to buv odin z najulyublenishih predmetiv u rodinnomu muzeyi Vlitku 1859 roku vsya rodina povernulasya do Asturiyi Teper Leopoldo vidkriv dlya sebe geografiyu krayu 4 zhovtnya 1863 roku u odinadcyat rokiv Leopoldo vstupiv do Universitetu Ov yedo obravshi latinsku movu arifmetiku ta hristiyansku doktrinu Vin buv batkom Leopoldo Garsia Alasa Arguelyesa rektora Universitetu Ov yedo yakogo zastrelili povstanci v lyutomu 1937 roku i pradidom yurista Leopoldo Tolivara Alasa U Madridi Zakinchivshi universitet majbutnij Klarin pereyihav do Madrida v seredini XIX stolittya shob zahistiti doktorsku disertaciyu Pid chas pershogo kursu vin poznajomivsya z krausizmom i liberalizmom Buduchi profesorom filosofiyi prava vin viklikav zahoplennya sered studentiv Ce sponukalo yih zapochatkuvati bezprecedentnij intelektualnij ideologichnij ruh yakij zavershivsya velikoyu reformoyu bezkoshtovnoyi osviti Klarin v molodosti Vin buv chesnij i religijnij cholovik ale vvazhavsya zagrozoyu monopoliyi Katolickoyi Cerkvi na vikladannya ta nepokirnim yeretikom Buv viklyuchenij z posadi profesora konservativnimi silami za dopomogoyu zhorstkih hocha yuridichno superechlivih kampanij Gazeta Solfedzhio U berezni 1875 roku Antonio Sanches Peres zasnuvav gazetu pid nazvoyu Solfedzhio Tam pracyuvav i Leopoldo Alas Kolonka yaku vin pisav mala nazvu Zapiski na stini 2 zhovtnya 1875 roku pismennik upershe pidpisavsya yak Klarin urochisto vidkrivshi misce virshem Leopoldo Alas uvijshov u literaturne zhittya zi svoyeyi kolonki kritikoyu politichnogo klasu Restavraciyi Kozhna nova stattya bula novim skandalom yakij kritikuvali abo vihvalyali na zibrannyah Poryad z literaturnoyu diyalnistyu vin prodovzhuye navchannya gotuyuchis do doktorskoyi disertaciyi Asturijskij zhurnal Krim publicistichnogo zhanru Klarin kultivuvav inshi literaturni zhanri Vlitku 1876 roku vin napisav svoyi pershi opovidannya ta kilka poezij yaki cherez kilka misyaciv buli opublikovani v zhurnali Doktor nauk i profesor 1891 rik 1 lipnya 1878 roku Leopoldo Alas otrimav titul doktora civilnogo ta kanonichnogo prava z kvalifikaciyeyu vidatnogo Vin predstaviv svoyu doktorsku disertaciyu na temu Pravo i moral 1882 rik buv shaslivim dlya Clarin 12 lipnya vin zmig prochitati v Oficijnomu visniku svoye priznachennya na kafedru politichnoyi ekonomiyi ta statistiki a 29 serpnya vidbulosya jogo vesillya z Onofre Garsia Arguelyesom v asturijskomu mistechku La Laguna dolina Langreo u simejnomu palaci Garsia Arguelyes Klarin yak vikladach Suchasniki govorili shob piznati Klarina neobhidno vidvidati jogo kafedru prirodnogo prava Jogo uroki pochinalisya z nakazu Yustiniana i prodovzhuvalisya citatami z Don Kihota chi svyatoyi Terezi zakinchuyuchis Tolstim Renanom chi svyatim Franciskom Assizkim Klarin povazhav svoyih uchniv koli voni mogli zrozumiti duh jogo vchennya Vin mav chitke pochuttya spravedlivosti koli jshlosya pro kvalifikaciyu i nikoli ne brav habariv chi rekomendacij Pislya vidstavki v Ov yedo jogo pochali boyatisya i povazhati v Madridi Pismennik stav vidomim u Yevropi ta Americi Tvorchist Karikatura na Clarin U vilnij chas Klarin pisav statti dlya gazet Vin nadsilaye svoyi satirichni ta rizki tvori i ce zabezpechilo jomu dodatkovih vorogiv U 1889 roci vin zakinchiv biografichnij naris pro Galdosa pid nazvoyu Suchasni ispanski znamenitosti Naprikinci chervnya 1891 roku vidavec Fernando Fe vipustiv drugij velikij roman Klarina Jogo yedinij sin Portret Klarina 1893 U 1892 roci Klarin perezhiv krizu v yakij vin namagavsya znajti sebe ta Boga Nezabarom pislya cogo vin vidobraziv cyu krizu u tvorah Jogo persha p yesa Terezi dramatichnij naris na odnu diyu ta v prozi storinka z jogo vlasnogo zhittya Prem yernij pokaz vidbuvsya 20 bereznya v Teatri Ispaniyi v Madridi Tvir zaznav guchnogo provalu Protyagom ostannih rokiv svogo zhittya Klarin otrimav veliku kilkist propozicij pro spivpracyu U 1900 roci v Barseloni doruchiv jomu pereklasti roman Emilya Zolya Robota Klarin vvazhaye sho pereklad ne dast jomu stilki roboti skilki napisannya Vin perekladaye shob vklastisya v datu visnazhenij ale shaslivij sho mozhe dopomogti zrobiti vidomim najoburenishogo mislitelya vsogo XIX stolittya Ostanni roki zhittya U pershi misyaci 1901 roku Klarin pochuvavsya visnazhenim U travni vin poyihav do Leona zaproshenij dvoyuridnim bratom Urenyeyu Pislya povernennya vin prokomentuvav U Leoni ya proviv spravdi shaslivi godini Povernuvshis v Ov yedo vin znovu zahvoriv Jogo postijno suprovodzhuvav pleminnik molodij likar yakij diagnostuvav u nogo tuberkuloz kishechnika 13 chervnya 1901 roku o somij ranku Leopoldo Alas pomer u 49 rokiv Buli prisutni vikladachi druzi ta rodichi pismennika Nastupnogo dnya jogo pohovali na kladovishi v Salvadori Obkladinka The Regent 1884 1885 Roman diya yakogo rozgortayetsya u stolici ispanskoyi provinciyi za nazvoyu yakoyi Klarin maskuyetsya stolicya Asturiyi Ov yedo Klarin vikoristovuye taki prijomi yak internalizovanij monolog i vilnij nepryamij stil Zavdyaki cim prijomam i retelnomu vivchennyu personazha v suspilstvi v yakomu vin zhive personazhi nabuvayut pevnoyi psihologichnoyi glibini AnekdotiKoshmarom dlya usih druziv i znajomih Klarina buv jogo nerozbirlivij pocherk Z ciyeyi prichini vin dosit chasto otrimuvav konstruktivnu kritiku gluzuvannya chi narikannya Peres Galdos Idi zavojovuvati sklad za skladom tayemniche carstvo jogo haldejskogo pisma U 1891 roci Klarina bulo obrano respublikanskim radnikom do miskoyi radi Ov yedo shlyahom zagalnogo golosuvannya Pid chas naradi Klarin movchav ale jogo nervi pidskochili koli vin pochuv inshogo radnika yakij chitav protokol Profesor nakinuvsya na nogo z takoyu dialektichnoyu lyuttyu sho radnik negajno podav u vidstavku Klarin znovu vtrutivsya i zmusiv jogo vidklikati svoyu vidstavku dzherelo TvoriNarisi Literatura v 1881 1882 Vtrachena propovid 1885 Novij pohid 1887 Narisi i zhurnali 1892 Malenka rozmova 1894 Romani Regent 1884 1885 Jogo yedinij sin 1890 Spusk 1890 1891 Obijmi Pelajo 1889 Primitkihttp portal uc3m es portal page portal instituto figuerola programas phu diccionariodecatedraticos lcatedraticos garciaalasyurena l Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Perez J I Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Alas i Urenya Leopoldo Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 https datos gob es es catalogo e00123904 autores espanoles en dominio publico fallecidos desde 1900 CONOR Sl d Track Q16744133 Arhiv originalu za 14 de septiembre de 2008 Procitovano 14 de julio de 2008 75 aniversario del fusilamiento del rector Leopoldo Garcia Alas Arguelles Ideologos teorizantes y videntes 1922 articulo de Santiago Valenti Camp 1875 1934 Revisado en agosto de 2014 Cronologia Leopoldo Alas Clarin Biblioteca Virtual Miguel de Cervantes isp Procitovano 27 sichnya 2023 Cervantes Biblioteca Virtual Miguel de Necrologias sobre Clarin Biblioteca Virtual Miguel de Cervantes isp Procitovano 27 sichnya 2023 Clarin y Galdos Una amistad en 70 cartas El Comercio isp 5 listopada 2020 Procitovano 27 sichnya 2023 BibliografiyaVibrani tvori Leopoldo Alasa Klarin Nova biblioteka Madrid 1966 Obov yazkovij primirnik M 17673 Avtor biografichnih danih Huan Antonio Kabesas Madrid 1947 rik BOTREL Zhan Fransua Klaren i Giner vichnij uchen i majster 1892 rik Insula Magazine of Letters and Human Sciences 659 listopad 2001 stor 12 13 B RENT Albert Leopoldo Alas i La Regenta Doslidzhennya universitetu Missuri s 24 vip 2 Kolumbiya Missuri Kuratori Universitetu Missuri 1951 DYuRAND Frank Strukturna yednist u La Regenta Leopoldo Alasa Hispanic Review 31 1963 stor 324 335 G RAMBERG Eduard Dzh Integralizm zmist i forma gumoru Leopoldo Alasa Clarin Ov yedo Institut vivchennya Asturiyi 1958 KRONIK Dzhon V Leopoldo Alas krausizm i tyazhke stanovishe gumanitarnih nauk v Ispaniyi MLS 2 3 osin 1981 stor 3 15 Sprava Alasa Clarin Pam yat i literaturnij kanon Epilogi Zhana Fransua Botrelya ta Leopoldo Tolivara Alasa kolekciya Luna de Abajo Alterna 7 15 6 23 4 sm 204 s ISBN 978 84 86375 48 5 LA RUBIYa PRADO Fransisko Zbochena chuttyevist robota tabu ta zhittya v Kuervo Leopoldo Alas Ojancano Ispanskij literaturnij zhurnal 22 zhovten 2002 stor 3 20 Lissorgues Yvan 2006 Genaro Alas militar ingeniero y periodista Oviedo KRK Ediciones 13 23 LISSORG Ivan Leopoldo Alas Klarin za jogo slovami Biografiya Nobelivska premiya Ov yedo 2007 L OPES M Berta Trikutne bazhannya v La Regenta Filologichni studiyi 22 1987 stor 59 76 PAU Antonio Clarin ganivet Azana Dumka i dosvid prava Madrid Tecnos 1994 RIChMOND Karolin Ideyi Leopoldo Alasa Clarin pro zhinok u jogo tvorah do La Regenta Vshanuvannya profesora Antonio Vilanovi Red Marta Kristiana Karbonell 2 tomi Barselona Universitet Barseloni 1989 t II stor 523 539 S ANCHEZ Roberto G Clarin i teatralnij romantizm doslidzhennya hobi Hispanic Review 31 1963 stor 216 228 SANChES Roberto G Prisutnist teatru ta svidomist teatru v La Regenta Klarina Hispanic Review 37 1969 stor 491 509 lt small id mwAhQ gt SOBEHANO lt small gt Gonsalo Vstup Regent Leopoldo Alas 2 tomi Madrid Kastaliya 1981 t I stor 7 58 V ALBUENA Y PRAT Angel profesor literaturi Istoriya ispanskoyi literaturi Gustavo Dzhili redaktor Barselona 1946 rik VALIS Noel Morin Dekadentske bachennya v Leopoldo Alasa doslidzhennya La Regenta i Su Unico Hijo Baton Ruzh Louisiana State University Press 1981 V ALIS Noel Leopoldo Alas Clarin Annotated Bibliography Supplement I London Tamesis 2002 rik VALIS Noel Leopoldo Alas Klarin dodatkova anotovana bibliografiya Peninsular Letters 16 3 2003 2004 stor 739 800 S OTELO V ASKES Adolfo Emil Zolya ta Leopoldo Alas Klarin aspekti romanu Excavatio Emile Zola and Naturalism 18 1 2 2003 stor 198 210 VARD Tomas Ispanska literatura ta suspilstvo v Larri Gineri ta Alasi Teoriya literaturi romantizm krausizm i modernizm pered oblichchyam industrialnoyi globalizaciyi Universitet MS Romanski monografiyi No 61 2004 stor 15 52 VEBER Frensis Ideologiya ta religijna parodiya v romanah Leopoldo Alasa Byuleten ispanoznavstva 43 1963 stor 197 208 VESELING Piter Struktura ta yiyi naslidki v La Regenta Leopoldo Alasa Hispanic Review 51 1983 stor 393 408 PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Clarin Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Leopoldo Alas U Vikidzherelah ye Leopoldo Alas Obras digitalizadas de Leopoldo Alas en la de la Leopoldo Alas Clarin en el Centro Virtual Cervantes Portal sobre el autor en la Coleccion Leopoldo Alas Clarin en One More Library Texto completo de la segunda edicion de La Regenta en la Biblioteca Augustana Digital Exposicion Bibliografica sobre Leopoldo Alas Representacion de una adaptacion teatral ofrecida por TVE en una emision del 28 de enero de 1987 con actuacion de

Дата публікації:
Топ