Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Жан Боде́н (фр. Jean Bodin) (1529 або 1530—1596) — французький юрист та філософ.
| Жан Боден | |
|---|---|
| фр. Jean Bodin | |
 | |
| Народився | 1530[4][2] Анже, Королівство Франція[5] |
| Помер | 1596[1][2][…] Лан, Королівство Франція[6][7] ·чума |
| Країна |  Франція[4] |
| Діяльність | правник, філософ, економіст, історик, політолог, демонолог, юрисконсульт |
| Галузь | політологія, філософія і економіка |
| Alma mater | Паризький університет, Тулузький університет і d |
| Вчителі | d |
| Знання мов | латина і середньофранцузька |
| Конфесія | католицька церква |
| |
Біографія
Жан Боден народився в сім'ї майстра кравецького цеху міста Анже. У ранньому віці його віддали в місцевий орден Кармелітів для здобуття освіти. Потім він займається вивченням цивільного права в Академії Тулузи — одного з найбільших університетських центрів у Франції XVI століття. Після закінчення Академії філософ деякий час викладає в ній.
Так і не отримавши професорського звання, 1561 року Боден їде в Париж, щоб займатися там адвокатською практикою. Незабаром після свого прибуття в столицю, він зближується з гуртком, який пізніше став ядром групи, що стоїть в опозиції до обох головних партій громадянської війни. Ця група, відома під назвою «Політики», відстоювала віротерпимість і сильну королівську владу.
Популярність приходить до Бодена в 1566 році, після публікації «Methodus ad facilem historiarum cognitionem» («Метод легкого вивчення історії» — М., 2000). В «Методі» філософ не тільки викладає свої роздуми над історією розвитку людства, але також формулює перший варіант свого вчення про державу і державну владу, розвинений потім, через десять років, в «Шести книгах про державу». На його думку, держава (в цьому Боден сходиться з Макіавеллі) являють собою вершину економічного, соціального та культурного історичного розвитку цивілізації.
Як і більшість прихильників партії «політиків», Жан Боден був близький двору спадкоємця французького престолу герцога Франсуа Анжуйського, але після його смерті став схилятися до підтримки Католицької Ліги.
В травні 1587 до Бодену у спадок від тестя переходить пост генерального прокурора Лана. А ще через деякий час син кравця стає мером Лана, причому на цій посаді він протримався два терміни поспіль, хоча нічим особливим не відзначився. На посту прокурора він старався ніколи не йти проти своєї совісті і, наприклад, відстояв життя особи, яку хотіли стратити з політичних міркувань. Але зате за його власними визнаннями брав участь у процесах над 200 жінками за звинуваченням у чаклунстві, багато з яких закінчили життя на багатті. На думку Бодена, суддя, що перешкоджає розслідуванню справ про чаклунство, сам заслуговував багаття.
Помер в Лані в 1596 році від чуми.
Державно-правові ідеї Жана Бодена
Вчення Жана Бодена викладено головним чином у праці «Шість книг про республіку» (1576), причому під республікою автор мав на увазі державу взагалі.
Жан Боден визначає державу як управління спільним у множинності сімей, яке здійснюється суверенною державою на основі права. Осередком держави виступає сім'я (домогосподарство). За своїм статусом глава сім'ї є праобразом і відображенням державної влади. Держава виникає в результаті угоди, її мета полягає в тому, щоб, гарантуючи мир у спільноті й захищаючи її від зовнішнього нападу, піклуватися про істинне щастя індивідів.
Ж. Боден першим у Європі сформулював світську концепцію суверенітету, визначив його як неподільну, постійну і абсолютну владу щодо створення і втілення в життя основних законів, життєво необхідних для нормального функціонування держави.
- абсолютність — це відсутність обмежень для виявів своєї могутності.
- постійність — це незмінне існування невизначено тривалий час.
- неподільність — стан, коли влада ні з ким не ділить своїх прерогатив і не може бути жодних органів, які стояли б над або поряд з нею.
Без такої влади, на його думку, держава втрачає силу, потрібну для існування. Отже, суверенітет залежить не від справедливості законів, а від здатності творити їх. Ж. Боден був представником французьких патріотичних буржуазних кіл, що прагнули стабільної, сильної влади монарха, яка приборкала б не лише свавілля місцевих феодалів, а й зупинила нищівні релігійні війни, дала мінімум прав міщанам. Саме це актуалізувало таку теоретичну проблему як вимір незалежності державної влади, права монарха.
Ж. Боден виокремлює п'ять основних ознак суверенітету:
- видання законів, обов'язкових для всіх;
- вирішення питань війни і миру;
- призначення посадових осіб;
- дія як суду в останній інстанції;
- помилування.
Порушення суверенітету не може бути виправдане жодним конституційно-правовим актом. Суверенною має бути влада монарха як самостійна і необмежена можливість встановлення правових норм. Решта прав (оголошення війни, укладання миру, призначення урядовців тощо) є результатом становища монарха, який став сувереном, тобто законодавцем.
Суверенітет не поширюється на відносини зумовлені:
- божественними законами
- природними законами
- приватною власністю.
Тому держава не повинна втручатися у справи сім'ї, порушувати принцип віротерпимості, особливо збирати податки з підданих без їхньої згоди і всупереч волі власників.
Мислитель пріоритетну роль надавав формі держави. Заперечуючи аристотелівський поділ форм держави на правильні та неправильні, він вказував, що найважливіше те, кому належать суверенітет і реальна влада — одному, багатьом чи більшості. Найкращою формою правління Боден вважав монархію, за якої враховують думки радників, що забезпечує компетентність, а одноосібність прийняття рішення забезпечує енергійність влади. У центрі уваги вченого була теза про абсолютність і незалежність королівської влади.
Кожна стабільна держава, на думку Ж. Бодена, мусить мати джерело суверенності: особа монарха, невелика група осіб (якщо це в аристократичній державі) або все суспільство (якщо це народна держава). Державу він визначав як правове управління багатьма родинами і тим, що їм належить, відповідно до справедливості та законів природи.
Типологію державного ладу вчений формулював залежно від того, хто в державі є «утримувачем суверенності». Він не приховував своїх симпатій до монархічного устрою, доводив його переваги над усіма іншими. До природних умов існування людини мислитель зараховував приватну власність, що є основою сім´ї. Сім´я, у свою чергу, є основою держави, а об'єднання сімей, підпорядкованих своєму суверенові, може слугувати підґрунтям міцної держави. Звідси висновок, що послаблення сімейної влади батька призводить до розпаду держави.
Складові суверенності держави, за Боденом, є одночасно і «межами суверенності». Абсолютні повноваження суверенного правителя, стверджував він, обмежені етичною метою держави. Вище за носія суверенітету можуть бути тільки Бог і закони природи. Народ підкоряється законам правителя, а правитель — законам природи. Монарх не може порушувати «Закони Бога і закони природи», що виникли раніше від усіх держав і властиві всім народам. Філософу належить ідея, згідно з якою у будь-якого організованого політичного утворення має бути монарх, котрий, керуючись волею народу, встановлює і скасовує закони. Монарх, на думку Бодена, має право робити все, суверен не може обмежувати себе або свого наступника, його неможливо змусити в законний спосіб звітувати перед своїми підданими. Влада суверена не обмежена законом, оскільки сам суверен є джерелом закону.
Засади єдиного правового правління як ознаку істинної держави мислитель застосовував до аналізу теорії форм урядування. Він вважав, що будь-яке врядування, кожна «добре влаштована» держава має містити в собі неподільне джерело влади. Суть держави полягає у володінні верховною владою; суть управління — в апараті, за допомогою якого ця влада здійснюється. Монарх може надавати широкі повноваження на місцях і в такий спосіб здійснювати народне правління, тим часом як демократія може правити деспотично. Отже, Боден чітко розмежовував державу і управління.
Ж. Боден застосовував теорію верховної влади і щодо складових держави. За монархії функції парламенту мають бути дорадчими, повноваження суддям надає правитель. Усі об'єднання в державі — релігійні громади, муніципалітети, комерційні компанії — завдячують своїм існуванням волі суверена, а їх повноваження ґрунтуються на його згоді. Закон Ж. Боден визначав як ухвалу волі суверена, хоча закон природи стояв над людським законом і встановлював певні незмінні норми права. Отже, Боден висловив думку про обмеження влади монарха природним правом. При цьому він визнавав два абсолюти: невід´ємні права родини й необмежену законодавчу владу суверена.
Важливого значення Ж. Боден надавав аналізу форм правління, вирізняючи демократію, аристократію і монархію. Він негативно ставився до демократії, вважаючи, що народ не може бути допущеним до управління державою. В аристократичній державі управління, на його думку, належить нерозумній більшості. Найкращою формою держави мислитель називав обмежену законами монархію, у якій монарх володіє владою за власним правом. Це держава, де суверенітет цілком належить монарху, а управління нею, порядок призначення на певні посади здійснюються за аристократичними і демократичними принципами.
Ж. Боден прагнув гармонійної справедливості, характеризуючи право як мету буття держави. Держави він поділяв за способом здійснення влади на три види: законні, вотчинні (сеньйоральні), тиранічні. Законними державами є такі, у яких піддані дотримуються законів суверена, а суверен — законів природи, зберігаючи природну свободу і приватну власність підданих. Вотчинні (сеньйоральні) держави — ті, у яких суверен силою зброї захопив власність людей і управляє ними як батько родини. У тиранічних державах суверен уникає природних законів, розпоряджаючись власністю людей на свій розсуд. Найкращою, на думку Бодена, є така держава, у якій суверенітет належить монарху, а управління має аристократичний характер. Таку державу мислитель називав королівською монархією. Королівська влада, стверджував він, здатна захищати і здійснювати загальнодержавні інтереси.
Етнополітичні ідеї Жана Бодена
Жан Боден зробив вагомий внесок у розвиток і започаткування наук які сьогодні називаються «етнопсихологією» та «етногеографією». Його праця «Метод легкого вивчення історії», присвячена дослідженню психології різних народів, їх порівняльному аналізу, впливу деяких факторів (географічних, кліматичних та ін.) на її формування тощо. Ж. Боден дав надзвичайно цікаві і влучні характеристики не лише окремим народам, а й населенню цілих регіонів. Він розглянув виникнення різних форм держави залежно від географічного середовища, природних умов, які впливають на специфіку життя людей, їх психологічні та інтелектуальні якості, особливості духовного складу, а отже, визначають доцільність певної форми держави. Згідно з його спостереженнями, народи, в силу своєї психології, по-різному ставляться до проблем війни і миру, застосування сили й зброї, загарбання чужих та захисту власних земель. За свідченням Ж. Бодена, давні народи, які проживали у різних географічно-кліматичних умовах мали різні вдачу, здібності, риси характеру тощо.
Так, на думку французького вченого, народи півдня — хитрі, бережливі, релігійні, здатні до точних наук (математики, астрономії та ін.); народи півночі — хоробрі (але недостатньо мудрі), жорстокі, здатні до обробки металів, виготовлення зброї та ін.; народи центральних регіонів (Європа) — мудрі, благорозумні, здатні до діалектики, торгівлі, політики, виробленню законів та ін. Мешканці Півночі, гірських регіонів створили демократію або виборні монархії, а Півдня і рівнини — монархії. Особливої уваги заслуговує його поділ народів на «здатних до політичного життя» і відповідно «не здатних». Саме ці міркування Ж. Бодена мають пряме відношення до витоків етнополітології та етнопсихології.
Жан Боден був одним з мислителів які не лише відродили ідейну спадщину античності, а й збагатили її новими етнополітичними ідеями, які почали зароджуватись внаслідок переходу людства до індустріального суспільства. Основними серед них були: національна ідея, ідеї патріотизму і національно-визвольної боротьби, національної держави та інші.
Таким чином, ідеї і концепції Ж. Бодена та інших мислителів епохи Відродження стали етапними в розвитку етнополітологічної думки, суттєво вплинули на погляди наступного покоління вчених-представників епохи Просвітництва.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Hart M. S. Проєкт Гутенберг — Project Gutenberg Literary Archive Foundation, 1971.
- Віртуальна бібліотека імені Мігеля де Сервантеса — 1999.
- LIBRIS — 2018.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118512307 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Тезаурус CERL — Consortium of European Research Libraries.
- Encyclopædia Britannica
Література
- Боден, Жан // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- А. Круглашов. Боден Жан // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.69 .
- Мірошниченко М. І., Мірошниченко В. І. Історія вчень про державу і право. Навчальний посібник. — К. : Атіка, 2010. — 460 c.
- Картунов О. В. Вступ до етнополітології: науково-навчальний посібник. — К. : ІЕУГП, 1999. — 300 с.
- Демиденко Г. Г. Історія вчень про право і державу. Навчальний посібник. — Х. : Консум, 2005. — 431 c.
- Шульженко Ф. П. Андрусяк Т. Г. Історія політичних і правових вчень. — К. : Юрінком Інтер, 1999. — 304 с.
- Шляхтун П. П. Політологія (теорія та історія політичної науки). — К. : Либідь, 2002. — 576 c.
Посилання
- Боден [ 30 липня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — С. 254. — .
- Боден // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhan Bode n fr Jean Bodin 1529 abo 1530 1596 francuzkij yurist ta filosof Zhan Bodenfr Jean BodinNarodivsya 1530 4 2 Anzhe Korolivstvo Franciya 5 Pomer 1596 1 2 Lan Korolivstvo Franciya 6 7 chumaKrayina Franciya 4 Diyalnist pravnik filosof ekonomist istorik politolog demonolog yuriskonsultGaluz politologiya filosofiya i ekonomikaAlma mater Parizkij universitet Tuluzkij universitet i dVchiteli dZnannya mov latina i serednofrancuzkaKonfesiya katolicka cerkva Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Boden BiografiyaZhan Boden narodivsya v sim yi majstra kraveckogo cehu mista Anzhe U rannomu vici jogo viddali v miscevij orden Karmelitiv dlya zdobuttya osviti Potim vin zajmayetsya vivchennyam civilnogo prava v Akademiyi Tuluzi odnogo z najbilshih universitetskih centriv u Franciyi XVI stolittya Pislya zakinchennya Akademiyi filosof deyakij chas vikladaye v nij Tak i ne otrimavshi profesorskogo zvannya 1561 roku Boden yide v Parizh shob zajmatisya tam advokatskoyu praktikoyu Nezabarom pislya svogo pributtya v stolicyu vin zblizhuyetsya z gurtkom yakij piznishe stav yadrom grupi sho stoyit v opoziciyi do oboh golovnih partij gromadyanskoyi vijni Cya grupa vidoma pid nazvoyu Politiki vidstoyuvala viroterpimist i silnu korolivsku vladu Populyarnist prihodit do Bodena v 1566 roci pislya publikaciyi Methodus ad facilem historiarum cognitionem Metod legkogo vivchennya istoriyi M 2000 V Metodi filosof ne tilki vikladaye svoyi rozdumi nad istoriyeyu rozvitku lyudstva ale takozh formulyuye pershij variant svogo vchennya pro derzhavu i derzhavnu vladu rozvinenij potim cherez desyat rokiv v Shesti knigah pro derzhavu Na jogo dumku derzhava v comu Boden shoditsya z Makiavelli yavlyayut soboyu vershinu ekonomichnogo socialnogo ta kulturnogo istorichnogo rozvitku civilizaciyi Yak i bilshist prihilnikiv partiyi politikiv Zhan Boden buv blizkij dvoru spadkoyemcya francuzkogo prestolu gercoga Fransua Anzhujskogo ale pislya jogo smerti stav shilyatisya do pidtrimki Katolickoyi Ligi V travni 1587 do Bodenu u spadok vid testya perehodit post generalnogo prokurora Lana A she cherez deyakij chas sin kravcya staye merom Lana prichomu na cij posadi vin protrimavsya dva termini pospil hocha nichim osoblivim ne vidznachivsya Na postu prokurora vin staravsya nikoli ne jti proti svoyeyi sovisti i napriklad vidstoyav zhittya osobi yaku hotili stratiti z politichnih mirkuvan Ale zate za jogo vlasnimi viznannyami brav uchast u procesah nad 200 zhinkami za zvinuvachennyam u chaklunstvi bagato z yakih zakinchili zhittya na bagatti Na dumku Bodena suddya sho pereshkodzhaye rozsliduvannyu sprav pro chaklunstvo sam zaslugovuvav bagattya Pomer v Lani v 1596 roci vid chumi Derzhavno pravovi ideyi Zhana BodenaVchennya Zhana Bodena vikladeno golovnim chinom u praci Shist knig pro respubliku 1576 prichomu pid respublikoyu avtor mav na uvazi derzhavu vzagali Zhan Boden viznachaye derzhavu yak upravlinnya spilnim u mnozhinnosti simej yake zdijsnyuyetsya suverennoyu derzhavoyu na osnovi prava Oseredkom derzhavi vistupaye sim ya domogospodarstvo Za svoyim statusom glava sim yi ye praobrazom i vidobrazhennyam derzhavnoyi vladi Derzhava vinikaye v rezultati ugodi yiyi meta polyagaye v tomu shob garantuyuchi mir u spilnoti j zahishayuchi yiyi vid zovnishnogo napadu pikluvatisya pro istinne shastya individiv Zh Boden pershim u Yevropi sformulyuvav svitsku koncepciyu suverenitetu viznachiv jogo yak nepodilnu postijnu i absolyutnu vladu shodo stvorennya i vtilennya v zhittya osnovnih zakoniv zhittyevo neobhidnih dlya normalnogo funkcionuvannya derzhavi absolyutnist ce vidsutnist obmezhen dlya viyaviv svoyeyi mogutnosti postijnist ce nezminne isnuvannya neviznacheno trivalij chas nepodilnist stan koli vlada ni z kim ne dilit svoyih prerogativ i ne mozhe buti zhodnih organiv yaki stoyali b nad abo poryad z neyu Bez takoyi vladi na jogo dumku derzhava vtrachaye silu potribnu dlya isnuvannya Otzhe suverenitet zalezhit ne vid spravedlivosti zakoniv a vid zdatnosti tvoriti yih Zh Boden buv predstavnikom francuzkih patriotichnih burzhuaznih kil sho pragnuli stabilnoyi silnoyi vladi monarha yaka priborkala b ne lishe svavillya miscevih feodaliv a j zupinila nishivni religijni vijni dala minimum prav mishanam Same ce aktualizuvalo taku teoretichnu problemu yak vimir nezalezhnosti derzhavnoyi vladi prava monarha Zh Boden viokremlyuye p yat osnovnih oznak suverenitetu vidannya zakoniv obov yazkovih dlya vsih virishennya pitan vijni i miru priznachennya posadovih osib diya yak sudu v ostannij instanciyi pomiluvannya Porushennya suverenitetu ne mozhe buti vipravdane zhodnim konstitucijno pravovim aktom Suverennoyu maye buti vlada monarha yak samostijna i neobmezhena mozhlivist vstanovlennya pravovih norm Reshta prav ogoloshennya vijni ukladannya miru priznachennya uryadovciv tosho ye rezultatom stanovisha monarha yakij stav suverenom tobto zakonodavcem Suverenitet ne poshiryuyetsya na vidnosini zumovleni bozhestvennimi zakonami prirodnimi zakonami privatnoyu vlasnistyu Tomu derzhava ne povinna vtruchatisya u spravi sim yi porushuvati princip viroterpimosti osoblivo zbirati podatki z piddanih bez yihnoyi zgodi i vsuperech voli vlasnikiv Mislitel prioritetnu rol nadavav formi derzhavi Zaperechuyuchi aristotelivskij podil form derzhavi na pravilni ta nepravilni vin vkazuvav sho najvazhlivishe te komu nalezhat suverenitet i realna vlada odnomu bagatom chi bilshosti Najkrashoyu formoyu pravlinnya Boden vvazhav monarhiyu za yakoyi vrahovuyut dumki radnikiv sho zabezpechuye kompetentnist a odnoosibnist prijnyattya rishennya zabezpechuye energijnist vladi U centri uvagi vchenogo bula teza pro absolyutnist i nezalezhnist korolivskoyi vladi Kozhna stabilna derzhava na dumku Zh Bodena musit mati dzherelo suverennosti osoba monarha nevelika grupa osib yaksho ce v aristokratichnij derzhavi abo vse suspilstvo yaksho ce narodna derzhava Derzhavu vin viznachav yak pravove upravlinnya bagatma rodinami i tim sho yim nalezhit vidpovidno do spravedlivosti ta zakoniv prirodi Tipologiyu derzhavnogo ladu vchenij formulyuvav zalezhno vid togo hto v derzhavi ye utrimuvachem suverennosti Vin ne prihovuvav svoyih simpatij do monarhichnogo ustroyu dovodiv jogo perevagi nad usima inshimi Do prirodnih umov isnuvannya lyudini mislitel zarahovuvav privatnu vlasnist sho ye osnovoyu sim yi Sim ya u svoyu chergu ye osnovoyu derzhavi a ob yednannya simej pidporyadkovanih svoyemu suverenovi mozhe sluguvati pidgruntyam micnoyi derzhavi Zvidsi visnovok sho poslablennya simejnoyi vladi batka prizvodit do rozpadu derzhavi Skladovi suverennosti derzhavi za Bodenom ye odnochasno i mezhami suverennosti Absolyutni povnovazhennya suverennogo pravitelya stverdzhuvav vin obmezheni etichnoyu metoyu derzhavi Vishe za nosiya suverenitetu mozhut buti tilki Bog i zakoni prirodi Narod pidkoryayetsya zakonam pravitelya a pravitel zakonam prirodi Monarh ne mozhe porushuvati Zakoni Boga i zakoni prirodi sho vinikli ranishe vid usih derzhav i vlastivi vsim narodam Filosofu nalezhit ideya zgidno z yakoyu u bud yakogo organizovanogo politichnogo utvorennya maye buti monarh kotrij keruyuchis voleyu narodu vstanovlyuye i skasovuye zakoni Monarh na dumku Bodena maye pravo robiti vse suveren ne mozhe obmezhuvati sebe abo svogo nastupnika jogo nemozhlivo zmusiti v zakonnij sposib zvituvati pered svoyimi piddanimi Vlada suverena ne obmezhena zakonom oskilki sam suveren ye dzherelom zakonu Zasadi yedinogo pravovogo pravlinnya yak oznaku istinnoyi derzhavi mislitel zastosovuvav do analizu teoriyi form uryaduvannya Vin vvazhav sho bud yake vryaduvannya kozhna dobre vlashtovana derzhava maye mistiti v sobi nepodilne dzherelo vladi Sut derzhavi polyagaye u volodinni verhovnoyu vladoyu sut upravlinnya v aparati za dopomogoyu yakogo cya vlada zdijsnyuyetsya Monarh mozhe nadavati shiroki povnovazhennya na miscyah i v takij sposib zdijsnyuvati narodne pravlinnya tim chasom yak demokratiya mozhe praviti despotichno Otzhe Boden chitko rozmezhovuvav derzhavu i upravlinnya Zh Boden zastosovuvav teoriyu verhovnoyi vladi i shodo skladovih derzhavi Za monarhiyi funkciyi parlamentu mayut buti doradchimi povnovazhennya suddyam nadaye pravitel Usi ob yednannya v derzhavi religijni gromadi municipaliteti komercijni kompaniyi zavdyachuyut svoyim isnuvannyam voli suverena a yih povnovazhennya gruntuyutsya na jogo zgodi Zakon Zh Boden viznachav yak uhvalu voli suverena hocha zakon prirodi stoyav nad lyudskim zakonom i vstanovlyuvav pevni nezminni normi prava Otzhe Boden visloviv dumku pro obmezhennya vladi monarha prirodnim pravom Pri comu vin viznavav dva absolyuti nevid yemni prava rodini j neobmezhenu zakonodavchu vladu suverena Vazhlivogo znachennya Zh Boden nadavav analizu form pravlinnya viriznyayuchi demokratiyu aristokratiyu i monarhiyu Vin negativno stavivsya do demokratiyi vvazhayuchi sho narod ne mozhe buti dopushenim do upravlinnya derzhavoyu V aristokratichnij derzhavi upravlinnya na jogo dumku nalezhit nerozumnij bilshosti Najkrashoyu formoyu derzhavi mislitel nazivav obmezhenu zakonami monarhiyu u yakij monarh volodiye vladoyu za vlasnim pravom Ce derzhava de suverenitet cilkom nalezhit monarhu a upravlinnya neyu poryadok priznachennya na pevni posadi zdijsnyuyutsya za aristokratichnimi i demokratichnimi principami Zh Boden pragnuv garmonijnoyi spravedlivosti harakterizuyuchi pravo yak metu buttya derzhavi Derzhavi vin podilyav za sposobom zdijsnennya vladi na tri vidi zakonni votchinni senjoralni tiranichni Zakonnimi derzhavami ye taki u yakih piddani dotrimuyutsya zakoniv suverena a suveren zakoniv prirodi zberigayuchi prirodnu svobodu i privatnu vlasnist piddanih Votchinni senjoralni derzhavi ti u yakih suveren siloyu zbroyi zahopiv vlasnist lyudej i upravlyaye nimi yak batko rodini U tiranichnih derzhavah suveren unikaye prirodnih zakoniv rozporyadzhayuchis vlasnistyu lyudej na svij rozsud Najkrashoyu na dumku Bodena ye taka derzhava u yakij suverenitet nalezhit monarhu a upravlinnya maye aristokratichnij harakter Taku derzhavu mislitel nazivav korolivskoyu monarhiyeyu Korolivska vlada stverdzhuvav vin zdatna zahishati i zdijsnyuvati zagalnoderzhavni interesi Etnopolitichni ideyi Zhana BodenaZhan Boden zrobiv vagomij vnesok u rozvitok i zapochatkuvannya nauk yaki sogodni nazivayutsya etnopsihologiyeyu ta etnogeografiyeyu Jogo pracya Metod legkogo vivchennya istoriyi prisvyachena doslidzhennyu psihologiyi riznih narodiv yih porivnyalnomu analizu vplivu deyakih faktoriv geografichnih klimatichnih ta in na yiyi formuvannya tosho Zh Boden dav nadzvichajno cikavi i vluchni harakteristiki ne lishe okremim narodam a j naselennyu cilih regioniv Vin rozglyanuv viniknennya riznih form derzhavi zalezhno vid geografichnogo seredovisha prirodnih umov yaki vplivayut na specifiku zhittya lyudej yih psihologichni ta intelektualni yakosti osoblivosti duhovnogo skladu a otzhe viznachayut docilnist pevnoyi formi derzhavi Zgidno z jogo sposterezhennyami narodi v silu svoyeyi psihologiyi po riznomu stavlyatsya do problem vijni i miru zastosuvannya sili j zbroyi zagarbannya chuzhih ta zahistu vlasnih zemel Za svidchennyam Zh Bodena davni narodi yaki prozhivali u riznih geografichno klimatichnih umovah mali rizni vdachu zdibnosti risi harakteru tosho Tak na dumku francuzkogo vchenogo narodi pivdnya hitri berezhlivi religijni zdatni do tochnih nauk matematiki astronomiyi ta in narodi pivnochi horobri ale nedostatno mudri zhorstoki zdatni do obrobki metaliv vigotovlennya zbroyi ta in narodi centralnih regioniv Yevropa mudri blagorozumni zdatni do dialektiki torgivli politiki viroblennyu zakoniv ta in Meshkanci Pivnochi girskih regioniv stvorili demokratiyu abo viborni monarhiyi a Pivdnya i rivnini monarhiyi Osoblivoyi uvagi zaslugovuye jogo podil narodiv na zdatnih do politichnogo zhittya i vidpovidno ne zdatnih Same ci mirkuvannya Zh Bodena mayut pryame vidnoshennya do vitokiv etnopolitologiyi ta etnopsihologiyi Zhan Boden buv odnim z misliteliv yaki ne lishe vidrodili idejnu spadshinu antichnosti a j zbagatili yiyi novimi etnopolitichnimi ideyami yaki pochali zarodzhuvatis vnaslidok perehodu lyudstva do industrialnogo suspilstva Osnovnimi sered nih buli nacionalna ideya ideyi patriotizmu i nacionalno vizvolnoyi borotbi nacionalnoyi derzhavi ta inshi Takim chinom ideyi i koncepciyi Zh Bodena ta inshih misliteliv epohi Vidrodzhennya stali etapnimi v rozvitku etnopolitologichnoyi dumki suttyevo vplinuli na poglyadi nastupnogo pokolinnya vchenih predstavnikiv epohi Prosvitnictva PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Hart M S Proyekt Gutenberg Project Gutenberg Literary Archive Foundation 1971 d Track Q68968916d Track Q22677d Track Q54837d Track Q22673 Virtualna biblioteka imeni Migelya de Servantesa 1999 d Track Q4903493 LIBRIS 2018 d Track Q1798125 Deutsche Nationalbibliothek Record 118512307 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Tezaurus CERL Consortium of European Research Libraries d Track Q60909659d Track Q1127581 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741LiteraturaBoden Zhan Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 A Kruglashov Boden Zhan Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 69 ISBN 978 966 611 818 2 Miroshnichenko M I Miroshnichenko V I Istoriya vchen pro derzhavu i pravo Navchalnij posibnik K Atika 2010 460 c Kartunov O V Vstup do etnopolitologiyi naukovo navchalnij posibnik K IEUGP 1999 300 s Demidenko G G Istoriya vchen pro pravo i derzhavu Navchalnij posibnik H Konsum 2005 431 c Shulzhenko F P Andrusyak T G Istoriya politichnih i pravovih vchen K Yurinkom Inter 1999 304 s Shlyahtun P P Politologiya teoriya ta istoriya politichnoyi nauki K Libid 2002 576 c PosilannyaBoden 30 lipnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 1 A G S 254 ISBN 966 7492 00 X Boden Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006