А́нна Пру́сська (нім. Anna von Preußen; 3 липня 1576 — 30 серпня 1625) — прусська принцеса. (Брандербурзька маркграфиня), курфюрстина Священної Римської імперії (1608—1625), прусська герцогиня (1618—1625). Представниця німецької династії Гогенцоллернів. Народилася в Кенігсберзі, Пруссія. Старша донька прусського герцога Альбрехта-Фрідріха. Дружина бранденбурського маркграфа Йоганна-Сизігзмунда (з 1594), який успадкував батькове герцогство, утворивши Бранденбург-Пруссію. Була «сірим кардиналом» свого чоловіка, допомогла розширити володіння бранденбурзьких Гогенцоллернів. Під час придворної боротьби з (кальвіністами) виступала покровителькою і захисницею лютеран (1613—1615). В часи Тридцятилітньої війни підтримувала анти-Габсбурзьку протестантську коаліцію. Матір бранденбурського маркграфа і прусського герцога Георга-Вільгельма. Теща шведського короля Густава ІІ Адольфа та трансильванського князя Габора Бетлена. Померла в Берліні, Бранденбург. Похована у (Кенігсберзькому соборі).
Анна Прусська нім. Anna von Preußen | ||
![]() | ||
![]() | ||
| ||
---|---|---|
18 липня 1608 — 23 грудня 1619 | ||
Попередник: | (Елеонора Прусська) | |
Наступник: | (Єлизавета Шарлотта Пфальцька) | |
| ||
28 серпня 1618 — 3 серпня 1625 | ||
Попередник: | Марія-Елеонора Клевська | |
Наступник: | (Єлизавета Шарлотта Пфальцька) | |
Народження: | 3 липня 1576[1] Кенігсберг, Герцогство Пруссія | |
Смерть: | 30 серпня 1625[1] (49 років) Берлін, Бранденбург-Пруссія | |
Поховання: | Кафедральний собор Кенігсберга | |
Країна: | Герцогство Пруссія | |
Рід: | Гогенцоллерни | |
Батько: | Альберт Фрідріх | |
Мати: | Марія-Елеонора Клевська | |
Шлюб: | Йоганн-Сигізмунд | |
Діти: | Георг-Вільгельм, Марія-Елеонора Бранденбурзька, (Катерина Бранденбурзька)[2], d[2] і d | |
|
Біографія
Анна народилася 3 липня 1576 року в Кенігсберзі в родині прусського герцога Альбрехта-Фрідріха та його дружини Марії-Елеонори Клевської, доньки клевеського герцога . Дівчинка росла в прусській столиці, де отримала традиційне лютеранське виховання й виросла ревною лютеранкою.
30 жовтня 1594 року 18-річна Анна вийшла заміж за 21-річного Йоганна-Сигізмунда, сина бранденбурзького маркграфа (Йоахіма-Фрідріха). Мати чоловіка вважала прусську принцесу негарною, але шлюб уклали з політичних мотивів — оскільки прусський герцог не мав синів-спадкоємців, маркграфи Бранденбургу планували приєднати Прусське герцогство до своїх володінь через Анну. Крім того, по материнській лінії наречена була племінницею останнього клевського герцога , спадкоємницею , а також графств і , тому для бранденбурзького дому шлюб із нею відкривав великі політичні перспективи.
Анна була розумною жінкою, мала хист до управління, відрізнялася характером і силою волі. На противагу своєму чоловікові, який цікавився радше бенкетами і полюванням, вона виявляла великий інтерес до державних справ, успішно вела дипломатичні ігри. 1609 року Анна самостійно вступила боротьбу за спадок Клевеського дому з іншими претендентами з Пфальцу. 1611 року вона брала участь у , а 1612 року відправила власне посольство до імператора Матвія для захисту своїх майнових прав. 1614 року, завдяки зусиллям Анни спадок було поділено, внаслідок чого дім бранденбурзьких Гогенцоллернів збагатився землями у Вестфалії.
Після навернення Йоганна-Сигізмунда до кальвінізму в 1613 році та його намагань змінити віру підданих своїх володінь, Анна стала захисницею і головною речницею лютеран Бранденбургу і Пруссії. Вона приймала петиції, підтримувала зв'язки із саксонськими лютеранами-ортодоксами, опиралася релігійним реформам чоловіка. За тогочасними повідомленнями, під час родинних сварок вона навіть кидалася тарілками і склянками у Йоганна-Сигізмунда. Завдяки цій позиції він облишив свій первісний задум і дозволив у 1615 році сповідувати лютеранство поряд із кальвінізмом.
Після смерті чоловіка Анна продовжувала впливати на політичні справи Бранденбургу-Пруссії за правління свого сина Георга-Вільгельма. Вона перебувала в опозиції до імператорів-католиків Габсбургів й, всупереч синівській волі, влаштувала шлюб своєї доньки Марії-Елеонори зі шведським королем-протестантом Густавом ІІ Адольфом.
Анна померла 30 липня 1625 року в Берліні, у віці 49 років. Її тіло перевезли до Пруссії й поховали у Кенігсберзькому соборі.
Сім'я
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpODBMelExTDBWeWQyVnlZbEpvWldsdWJHRnVaQzVxY0djdk1qQXdjSGd0UlhKM1pYSmlVbWhsYVc1c1lXNWtMbXB3Wnc9PS5qcGc=.jpg)
- Батько: Альбрехт-Фрідріх — герцог Пруссії.
- Матір: Марія-Елеонора Клевська
- Чоловік (з 1594): Йоганн-Сизігзмунд — маркграф Бранденбургу.
- Діти:
- (Геогр-Вільгельм) (1595—1640) — маркграф Бранденбургу, герцог Пруссії.
- (1598—1659) , дружина (Фрідріха-Ульріха (герцога Брауншвейг-Вольфенбюттеля))
- Марія-Елеонора (1599—1655), дружина Густава II Адольфа, короля Швеції
- (Катерина) (1602—1644), дружина Габор Бетлен, князя Трансільванії
- Йоахім-Сигізмунд (25 липня 1603 — 22 лютого 1625) — помер у юному віці.
- Агнеса (31 серпня 1606 — 12 березня 1607) — померла немовлям.
- Йоганн-Фрідріх (18 серпня 1607 — 1 березня 1608) — помер немовлям.
- Альбрехт-Християн (7 березня — 14 березня 1609) — помер немовлям.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #104182601 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Lundy D. R. The Peerage
Джерела
- Christopher Clark: Preußen. Aufstieg und Niedergang 1600—1947. Bonn, 2007
- Andreas Gautschi, Helmut Suter: Vom Jagen, Trinken und Regieren. Reminiszenzen aus dem Leben des Kurfürsten Sigismund von Brandenburg, nach alten Briefen zitiert (= Aus dem deutschen Adelsarchiv, N.F. 9), Limburg 2005
- Ernst Daniel Martin Kirchner: Die Kurfürstinnen und Königinnen auf dem Throne der Hohenzollern, 2. Teil: Die letzten acht Kurfürstinnen, Berlin 1867, S. 131—180 [ 4 вересня 2014 у Wayback Machine.] (mit Porträt Anna von Preußens).
- Rolf-Achim Mostert: Der jülich-klevische Regiments- und Erbfolgestreit ein «Vorspiel zum Dreißigjährigen Krieg»?, in: Stefan Ehrenpreis (Hg.): Der Dreißigjährige Krieg im Herzogtum Berg und in seinen Nachbarregionen. Neustadt/Aisch 2002, S. 26–64 (dort ältere Literatur)
- Toni Saring: Kurfürstin Anna von Preußen. In: Forschungen zur Brandenburgischen und Preußischen Geschichte 53 (1941) 248—295.
- Toni Saring. Anna, Kurfürstin von Brandenburg. // Neue Deutsche Biographie. Berlin, 1953, Band 1, S. 300 (Digitalisat).
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Анна Прусська (1576—1625)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет