П'яте управління КДБ СРСР

П'яте управління КДБ СРСР — структурний підрозділ КДБ СРСР, відповідальний за роботу за лінією боротьби з , тобто з радянськими дисидентами.

Генерал-полковник Пилип Бобков, начальник Управління, 1999 року зазначав, що «термін „ідеологічна диверсія“ не зовсім точно відображав функції П'ятого управління. Його завдання згодом були визначені більш точно — захист конституційного ладу. Так формулював їх ще Ю. В. Андропов».

Історія

3 липня 1967 року голова КДБ СРСР Юрій Андропов направив до ЦК КПРС записку про доцільність створення в рамках КДБ самостійного управління, яке б відповідало за боротьбу з ідеологічними диверсіями. Як пояснював Андропов у записці

Доцільність цього зумовлена, зокрема, тим, що нинішня функціональність контррозвідки в центрі та на місцях передбачає зосередження її основних зусиль на організації роботи серед іноземців в інтересах виявлення насамперед їхніх розвідувальних дій, тобто вона звернена назовні. Лінія ж боротьби з ідеологічною диверсією та її наслідками серед радянських людей ослаблена, цій ділянці роботи належної уваги не приділяють. Оригінальний текст (рос.) Целесообразность этого вызывается, в частности, тем, что нынешняя функциональность контрразведки в центре и на местах предусматривает сосредоточение её основных усилий на организации работы среди иностранцев в интересах выявления прежде всего их разведывательных действий, т.е. она обращена вовне. Линия же борьбы с идеологической диверсией и её последствиями среди советских людей ослаблена, этому участку работы должного внимания не уделяется.

17 липня 1967 року Політбюро ЦК КПРС розглянуло записку Андропова і ухвалило постанову № П 47/97 про утворення 5-го управління КДБ СРСР, дозволивши збільшити штатну чисельність органів КДБ на 2250 одиниць і 250 легкових автомобілів.

25 липня 1967 року було видано наказ голови КДБ СРСР № 0096, згідно з яким штат 5-го управління визначали у 201 посадову особу. Куратором цього Управління по лінії керівництва став перший заступник голови КДБ Семен Цвігун.

З утворенням у структурі Управління нових відділів його штат до 1982 року збільшився до 424 осіб. Усього ж, за спогадами Бобкова, за лінією Управління в СРСР служило 2,5 тисячі співробітників.

11 серпня 1989 року було видано постанову Ради міністрів СРСР, згідно з якою 5-те управління КДБ СРСР було перетворено в Управління із захисту радянського конституційного ладу КДБ СРСР (управління «З»). Начальником нового управління призначили генерал-лейтенанта .

Ідейним спадкоємцем П'ятого управління КДБ СРСР і Управління «З» як такого нерідко визнають ФСБ РФ, створену в листопаді 1998 року після об'єднання Управління конституційної безпеки ФСБ і Департаменту з боротьби з тероризмом ФСБ.

Структура

• 1-й відділ (утворений 1967 року) — робота з каналами культурного обміну, з творчими спілками, НДІ, медичними та культурними установами, іноземцями;
• 2-й відділ (утворений 1967 року) — робота спільно з ПГУ проти центрів ідеологічних диверсій імперіалістичних держав, припинення діяльності націоналістичних і шовіністських елементів, а також «Народно-трудового союзу»;
• 3-й відділ (утворений 1967 року) — робота по лінії студентського обміну, студентів і викладачів;
• 4-й відділ (утворений 1967 року) — робота по лінії релігійних організацій; кураторство над церквою;
• 5-й відділ (утворений 1967 року) — розшук авторів анонімних антирадянських документів і листівок, перевірка сигналів про факти тероризму, допомога місцевим органам держбезпеки щодо запобігання масовим проявам;
• 6-й відділ (утворений 1967 року) — планування та інформаційна робота, аналіз даних про ідеологічні диверсії: «узагальнення та аналіз даних про діяльність противника зі здійснення ідеологічної диверсії. Розробка заходів щодо перспективного планування та інформаційної роботи»;
• 7-й відділ (утворений 1969 року) — «виявлення і перевірка осіб, які виношують наміри застосувати вибухові речовини і пристрої в антирадянських цілях». Цьому відділу було також передано функції з розшуку авторів анонімних антирадянських документів і перевірку сигналів про погрози на адресу вищих керівників країни;
• 8-й відділ (утворений 1973 року) — «виявлення і припинення акцій ідеологічної диверсії підривних центрів»;
• 9-й відділ (утворений 1974 року) — «ведення найважливіших розробок на осіб, яких підозрюють в організованій антирадянській діяльності (окрім націоналістів, церковників, сектантів); виявленням і припиненням ворожої діяльності осіб, які виготовляють та поширюють антирадянські матеріали; проведенням агентурно-оперативних заходів щодо розкриття на території СРСР антирадянської діяльності зарубіжних ревізіоністських центрів»;
• 10-й відділ (утворений 1974 року) — «проведення контррозвідувальних заходів (спільно з ПГУ) проти центрів ідеологічної диверсії імперіалістичних держав і зарубіжних антирадянських організацій (крім ворожих організацій українських і прибалтійських націоналістів)»;
• 11-й відділ (утворений 1977 року) — «здійснення оперативно-чекістських заходів щодо зриву підривних акцій противника і ворожих елементів у період підготовки та проведення Літніх Олімпійських ігор у Москві». Після проведення Олімпіади на відділ було покладено завдання зі спостереження за науковими, профспілковими, медичними та спортивними організаціями;
• 12-та група (на правах відділу) — координація роботи 5-го управління з органами держбезпеки соцкраїн;
• 13-й відділ (утворений 1982 року) — «виявлення і припинення проявів, що мають тенденцію до переростання в політично шкідливі угруповання, які сприяють проведенню противником проти СРСР»;
• 14-й відділ (утворений 1982 року) — «робота із запобігання акціям ідеологічної диверсії, спрямованої у сферу Спілки журналістів СРСР, працівників засобів масової інформації та суспільно-політичних організацій»;
• 15-й відділ (утворений 1983 року) — робота по об'єктах спортивного товариства «Динамо»;
• Фінансовий відділ;
• Група кадрів;
• Група мобілізаційної роботи;
• Секретаріат.

Керівництво

Начальники

• (4 серпня 1967 — 8 грудня 1968)
• П. Д. Бобков (23 травня 1969 — 18 січня 1983)
• (18 січня 1983 — травень 1989)
• (травень — вересень 1989)

Заступники начальника

• П. Д. Бобков (1967—1969)
• М. М. Голушко (1983—1984)

Начальники 2-го відділу

• М. М. Голушко
• (1983—1987)

Начальники 4-го відділу

Начальники 8-го відділу

• (1989 — ?)

Відомі співробітники

• В. О. Орєхов — колишній капітан П'ятого управління КДБ СРСР, який допомагав радянським дисидентам.
• В. В. Черкесов — оперуповноважений 5-го відділу УКДБ по Ленінграду та Ленінградській області
•  — заступник начальника 5-го відділу УКДБ по Пермській області
•  — старший оперуповноважений 1-го відділу 5-го управління, майор
•  — у минулому перший секретар Красноярського крайового комітету комсомолу
•  — заст. начальника 2-го відділення (курування телебачення) 14-го відділу 5-го управління КДБ, випускник Московського Інституту культури, майор, прізвисько «Баклажан»
• О. В. Литвиненко

Примітки

1. План Лиотэ, или диверсионный характер "холодной войны". www.whoiswho.ru (рос.). оригіналу за 18 квітня 2012. Процитовано 12 січня 2019.
2. Политбюро и органы государственной безопасности / сост., вступ. ст., коммент. О. Б. Мозохина. — М. : Кучково поле, 2017. . С. 735-738
3. Политбюро и органы государственной безопасности / сост., вступ. ст., коммент. О. Б. Мозохина. — М. : Кучково поле, 2017. . С. 735-738
4. Политбюро и органы государственной безопасности / сост., вступ. ст., коммент. О. Б. Мозохина. — М. : Кучково поле, 2017. . С. 734—735
5. Публикация :: Федеральная Служба Безопасности
6. Служба по защите конституционного строя и борьбе с терроризмом (Вторая служба). Досье. 17 лютого 2020. оригіналу за 10 липня 2021. Процитовано 23 липня 2021.
7. . www.agentura.ru (рос.). Архів оригіналу за 16 липня 2015. Процитовано 12 січня 2019.
8. Как боролся с террором КГБ СССР. www.whoiswho.ru (рос.). оригіналу за 7 лютого 2013. Процитовано 12 січня 2019.
9. КГБ во власти и бизнесе. Коммерсантъ (рос.). оригіналу за 30 жовтня 2010. Процитовано 12 січня 2019. // Ъ-Власть
10. ОФИЦЕРЫ ДЕЙСТВУЮЩЕГО РЕЗЕРВА. rzskaliningrad.livejournal.com. оригіналу за 23 жовтня 2017. Процитовано 12 січня 2019.

Посилання

• О. М. Хлобустов. «КГБ — шаги становления». archive.is. Процитовано 12 січня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
• Владимир Тольц (11 серпня 2012). "Пятерка" и "Пятерышники" -5 Управление КГБ (3). Аналитики из КГБ, генерал А.Михайлов и артист С.Юрский. Радио «Свобода». Процитовано 23 липня 2021.
• . realaudio.rferl.org. Архів оригіналу за 16 липня 2012. Процитовано 12 січня 2019. — передача Радіо «Свобода» з циклу «Різниця в часі», 14 липня 2012 року
• Хиппи, панки, ПТУшники: ветеран КГБ вспомнил методы борьбы. Как боролись с идеологическими диверсиями во времена СССР. www.mk.ru (рос.). Процитовано 12 січня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
• . (рос.). История отечественных спецслужб и правоохранительных органов. Архів оригіналу за 6 червня 2023.