Нечипоренко Микола Іванович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Нечипоренко.

Нечипоренко Микола Іванович (28 червня 1937 — 17 березня 2017) — український кобзар-бандурист, диригент, громадський діяч. Викладач вищої категорії по класу бандури Житомирського музичного училища ім. Віктора Косенка. Багаторазовий переможець українських та міжнародних конкурсів. Заслужений працівник культури України. Лауреат премії імені Івана Огієнка (1995 рік). Указом Президента України від 18 листопада 2009 р. нагороджений відзнакою «Хрест Івана Мазепи». Голова Житомирського об'єднання Національної Спілки Кобзарів. Його ім'я занесене в «Золоту книгу української еліти» (2000 рік).

Микола Нечипоренко
Народився	28 червня 1937(1937-06-28) Нетесівка
Помер	17 березня 2017(2017-03-17) (79 років)
Громадянство	Україна
Діяльність	бандурист, кобзар
Нагороди	Хрест Івана Мазепи Заслужений працівник культури України
дума «Смерть козака-бандуриста» дума «Про Павла Морозенка» дума «Про Нечая» дума «Плач невольника» дума П. Майбороди на слова О. Никоненка «Кров людськая — не водиця» дума «Про Житомир» на музику І. Сльоти думи на слова В. Сірського, О. Шведа, Л. Сапи, музику до яких написана Миколою Нечипоренко дума про Українську Армію «Могили» дума «Про Гонту» дума «Пил Чорнобиля чорний» історичні пісні про Устима Кармалюка дума «Про Байду» і багато інших народні пісні, романси, сучасна лірика Пам'ять Зовнішні відеофайли  У Житомирі вже третій рік поспіль вручають премії бандуристам на YouTube В 2017 житомирський історик Геннадій Махорін заснував премію «За збереження кобзарського мистецтва» імені Миколи Нечипоренка. Примітки Жеплинський Б.М.; Ковальчук Д.Б. Українські кобзарі, бандуристи, лірники. Енциклопедичний довідник. . Архів оригіналу за 13 лютого 2021. . Архів оригіналу за 25 лютого 2021. . Архів оригіналу за 4 лютого 2021. У Житомирі вже третій рік поспіль вручають премії бандуристам. Процитовано 16 серпня 2023. Джерела Нечипоренко, Микола. Як я докотився до такого життя: автобіогр. сповідь / [кобзар] М. Нечипоренко. - Житомир: Рута, 2014. - 62, [2] c. портр., фото. У Житомирі назвали переможців конкурсу "Краща книга року" [ 9 липня 2021 у Wayback Machine.] Хом’як Н. О. Іван Огієнко в контексті навчального процесу Житомирського коледжу культури і мистецтв імені Івана Огієнка / Н. О. Хом’як // Іван Огієнко і сучасна наука та освіта. Серія : Філологічна. - 2015. - Вип. 12. - С. 484. [ 9 липня 2021 у Wayback Machine.] Махорін, Геннадій Леонідович. Нариси з історії кобзарства в Україні [Текст] : до 75-річчя від дня народж. бандуриста Миколи Нечипоренка / Геннадій Махорін, Сергій Черевко, Галина Шубіна ; Житомир. обл. від-ня Всеукр. т-ва "Просвіта". - Житомир : Євенок О. О., 2012. - 37 с. : іл. Черевко, Сергій. Пісня народу - безсмертя його [] [ 9 липня 2021 у Wayback Machine.] / С. Черевко // Світло спілкування. - 2012. - N 14. - С. 57-59 : фот. Анотація: Життєий та творчий шлях Миколи Івановича Нечипоренка (1937) - кобзаря-бандуриста, Заслуженого працівника культури України, лауреата премії ім. Івана Огієнка. Жеплинський Б. М., Ковальчук Д. Б. Українські  кобзарі, бандуристи, лірники. Енциклопедичний довідник. — Львів: Галицька видавнича спілка, 2011. — 316 с. (стор. 175—176) [ 29 березня 2018 у Wayback Machine.] Житомирська ОДТРК- радіопрограма про М. І. Нечипоренка Творчий вечір, присвячений 60-річчю Миколи Нечипоренка СК1 У Житомирі вже третій рік поспіль вручають премії бандуристам 25 червня 2020 [ 29 червня 2021 у Wayback Machine.] Премія «За збереження кобзарського мистецтва» Бандуристи й кобзарі Новосанжарського краю. Панорама Полтавщини. оригіналу за 9 лютого 2021. Процитовано 4 лютого 2021. Енциклопедія сучасної України / Нечипоренко Микола Іванович [ 3 жовтня 2021 у Wayback Machine.] Музично-Літературний Журнал Бандура (1997 (17), [61-62], стор.59, Микола Чорний-Досінчук: Микола Нечипоренко — визначний бандурист України.