Пролетарська революція — соціальна та/або політична революція, в ході якої робітничий клас (пролетаріат) захоплює політичну владу, встановлюючи свою — диктатуру пролетаріату, — і скидаючи диктатуру буржуазії (або феодалів). Прихильниками здійснення пролетарської революції, як правило, виступають радикальні соціалісти, комуністи та більшість анархістів. Поняття зустрічається в праці «Маніфест комуністичної партії» (1848).
У марксизмі необхідність пролетарської революції є наріжним каменем і першим кроком до демонтажу капіталізму. Марксисти вважають, що робітники всього світу повинні об'єднатися, щоб установити свою владу, яка дозволить звільнитися від гніту капіталу, створити світ без експлуатації та експлуататорів, класових та національних антагонізмів. Для марксизму безперечно, що тільки пролетаріат, у силу його участі в суспільній праці, розвитком своєї суспільної свідомості від клас-для-себе до клас-у-собі, здатний підготувати і здійснити подібну революцію. З марксистського погляду, пролетарські революції неминуче відбудуться у всіх капіталістичних країнах: світова революція — послідовність революцій у різних країнах світу в міру дозрівання умов них.
Леніністи стверджують, що пролетарську революцію можна здійснити лише на чолі з авангардом із «професійних революціонерів» — тобто людей, що повністю присвятили себе справі комунізму та революції, які становлять ядро комуністичного революційного руху. Завдання авангарду — керувати та організовувати робітничий клас до, під час і після революції, щоб запобігти ситуації, в якій уряд зуміє завдати поразки революційному руху завдяки дисципліні та організації поліції та армії.
Інші марксисти, такі як люксембургісти, згодні з ленінською ідеєю авангарду, але вважають, що пролетарська революція може бути успішною, тільки якщо весь робітничий клас — або принаймні більша його частина — глибоко залучений і однаково прихильний до комуністичних ідей. З цією метою необхідно побудувати масовий робочий рух із дуже великою кількістю членів.
Нарешті, (анархісти-соціалісти) та лібертарні соціалісти, хоч і згодні з марксистами в тому, що пролетарська революція неминуча і необхідна, не поділяють їхньої точки зору на обов'язковість авангарду. Їхня думка полягає в тому, що революція має бути децентралізованою і не повинна мати центрального керівництва (хоча й може мати місцевих та тимчасових лідерів). Заперечують вони й необхідність зрештою встановити диктатуру пролетаріату.
Див. також
Примітки
- Ленін В. І. [ru]»
- Проба — Ременсы. — Москва : Советская энциклопедия, 1975. — 640 с. — ((Большая советская энциклопедия) : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров ; 1969—1978, т. 21).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Proletarska revolyuciya socialna ta abo politichna revolyuciya v hodi yakoyi robitnichij klas proletariat zahoplyuye politichnu vladu vstanovlyuyuchi svoyu diktaturu proletariatu i skidayuchi diktaturu burzhuaziyi abo feodaliv Prihilnikami zdijsnennya proletarskoyi revolyuciyi yak pravilo vistupayut radikalni socialisti komunisti ta bilshist anarhistiv Ponyattya zustrichayetsya v praci Manifest komunistichnoyi partiyi 1848 U marksizmi neobhidnist proletarskoyi revolyuciyi ye narizhnim kamenem i pershim krokom do demontazhu kapitalizmu Marksisti vvazhayut sho robitniki vsogo svitu povinni ob yednatisya shob ustanoviti svoyu vladu yaka dozvolit zvilnitisya vid gnitu kapitalu stvoriti svit bez ekspluataciyi ta ekspluatatoriv klasovih ta nacionalnih antagonizmiv Dlya marksizmu bezperechno sho tilki proletariat u silu jogo uchasti v suspilnij praci rozvitkom svoyeyi suspilnoyi svidomosti vid klas dlya sebe do klas u sobi zdatnij pidgotuvati i zdijsniti podibnu revolyuciyu Z marksistskogo poglyadu proletarski revolyuciyi neminuche vidbudutsya u vsih kapitalistichnih krayinah svitova revolyuciya poslidovnist revolyucij u riznih krayinah svitu v miru dozrivannya umov nih Leninisti stverdzhuyut sho proletarsku revolyuciyu mozhna zdijsniti lishe na choli z avangardom iz profesijnih revolyucioneriv tobto lyudej sho povnistyu prisvyatili sebe spravi komunizmu ta revolyuciyi yaki stanovlyat yadro komunistichnogo revolyucijnogo ruhu Zavdannya avangardu keruvati ta organizovuvati robitnichij klas do pid chas i pislya revolyuciyi shob zapobigti situaciyi v yakij uryad zumiye zavdati porazki revolyucijnomu ruhu zavdyaki disciplini ta organizaciyi policiyi ta armiyi Inshi marksisti taki yak lyuksemburgisti zgodni z leninskoyu ideyeyu avangardu ale vvazhayut sho proletarska revolyuciya mozhe buti uspishnoyu tilki yaksho ves robitnichij klas abo prinajmni bilsha jogo chastina gliboko zaluchenij i odnakovo prihilnij do komunistichnih idej Z ciyeyu metoyu neobhidno pobuduvati masovij robochij ruh iz duzhe velikoyu kilkistyu chleniv Nareshti anarhisti socialisti ta libertarni socialisti hoch i zgodni z marksistami v tomu sho proletarska revolyuciya neminucha i neobhidna ne podilyayut yihnoyi tochki zoru na obov yazkovist avangardu Yihnya dumka polyagaye v tomu sho revolyuciya maye buti decentralizovanoyu i ne povinna mati centralnogo kerivnictva hocha j mozhe mati miscevih ta timchasovih lideriv Zaperechuyut voni j neobhidnist zreshtoyu vstanoviti diktaturu proletariatu Div takozhSocialistichna revolyuciyaPrimitkiLenin V I ru Proba Remensy Moskva Sovetskaya enciklopediya 1975 640 s Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 1969 1978 t 21