Соціальна рівність суспільний устрій при якому всі члени суспільства володіють однаковим статусом у певній галузі Політи

Соціальна рівність — суспільний устрій, при якому всі члени суспільства володіють однаковим статусом у певній галузі. Політичний аспект соціальної рівності полягає в розгляді правил громадського управління: право на участь у виборах, правила визначення лідерів, права і обов'язки лідерів, рівність перед законом, тоді як економічний підхід розглядає процес розподілу благ: право на роботу, розподіл ресурсів, рівність можливостей.

Історія розвитку ідеї

Конкретна суть поняття «соціальна рівність» змінювалась з розвитком суспільства. В античності, проблема вибору між рівністю і становими привілеями дозволялася Платоном і іншими філософами формулою «Кожному своє», що означає рівність всередині станів і нерівність між станами.

В середньовічної християнської філософії, концепція рівності знайшла застосування в релігійній нормі «перед Богом усі рівні», і визначала відношення між людиною і Богом, але не суспільні відносини індивідуумів або груп.

В епоху Відродження і в епоху Просвітництва концепція соціальної рівності знов знаходить світський характер і філософія задається питанням про природну рівність людей. Зародження і розвиток буржуазного суспільства призвело до зміни погляду на оцінку заслуг перед суспільством і відповідне їм розподіл благ. Соціальне становище пояснювалося вже не приналежністю до того чи іншого стану, касти тощо, а особистими якостями і заслугами індивіда. Подібна революція в поглядах відбилася, зокрема, в «Декларації прав людини і громадянина» і в гаслі «Свобода, рівність і братерство».

Ідея розширення рівності з розвитком індустріального суспільства була висунута соціальними філософами XIX століття, починаючи з Сен-Симона і Токвіля. У своїй праці «Демократія в Америці» Токвіль першим звернув увагу на такі ключові проблеми демократії як співвідношення і протиріччя між ідеями рівності і свободи, рівності і справедливості.

Соціалістичні вчення висунули соціальну рівність як мету та ідеал. Принцип рівноправності при цьому доповнюється вимогою фактичного правового і морального рівності, рівності інтелектуальних благ і знання (боротьба за загальне безкоштовне навчання, за вільні школи, за доступну науку, літературу). Таку рівність має бути здійснено шляхом передачі засобів виробництва у власність всього суспільства.

Джерела

Соціальна рівність (social equality) — dic.academic.ru/dic.nsf/enc_psychology/1038/Социальное, Психологічна енциклопедія
СОЦІАЛЬНА РІВНІСТЬ — dic.academic.ru/dic.nsf/dic_new_philosophy/1140/СОЦИАЛЬНОЕ, Новітній філософський словник
Енциклопедія соціології — slovari.yandex.ru / «соціальну рівність» / Енциклопедія соціології / Соціальна рівність /
Шахназаров Г. Х., Соціалізм і рівність, М., 1959
Політологія: Словник-довідник / М. А. Василик, М. С. Вершинін та ін — М.: Гардаріки, 2001.
Маркс К., Критика Готської програми
Маркс К., Капітал, т. 1