Каракалпа́цька Автоно́мна Радя́нська Соціалісти́чна Респу́бліка — автономна республіка у складі СРСР, що існувала в 1932—1992 роках.
Каракалпакская АССР Қорақалпоғистон АССР | |||||
| |||||
| |||||
Столиця | Нукус | ||||
Форма правління | Автономна Радянська Соціалістична Республіка | ||||
Історія | |||||
- Засновано | 1932 | ||||
- Дата створення | 20 березня 1923 | ||||
- Ліквідовано | 1992 | ||||
Площа | |||||
- 1989 | 160 000 км2 | ||||
Населення | |||||
- 1989 | 1 214 000 осіб | ||||
Густота | 7,6 осіб/км² | ||||
Валюта | карбованець | ||||
Історія
Кара-Калпацька АРСР була утворена в складі РРФСР 20 березня 1932 з Кара-Калпацької АО.
5 грудня 1936 територія автономної республіки була передана до складу Узбецької РСР.
У 1964 році перейменована на Каракалпацьку АРСР. У 1992 році перетворена на Республіка Каркалпакстан.
Керівництво Кара-Калпацької АРСР
Голови Центрального виконавчого комітету
- (травень 1932 — 1933)
- (1933 — 24 липня 1938)
Голови Президії Верховної ради
- (24 липня 1938 — 1942)
- Джуманазаров Матеке (1942 — 1955)
- Жапаков Науруз (1955 — 1956)
- Джуманазаров Матеке (1956 — 1960)
- Єшимбетов Давлет (1960 — 1978)
- Рзаєв Камал (1978 — 1985)
- (1985 — 1990)
Голови Верховної ради
- (1990 — лютий 1991)
- Шамшетов Даулетбай Нуратдинович (лютий 1991 — листопад 1991)
Президенти
- Шамшетов Даулетбай Нуратдинович (11 листопада 1991 — червень 1992)
Голови Ради народних комісарів — Ради міністрів
- (травень 1932 — 1935)
- Курбанов Джумабай (1935 — 1938)
- (1938 — 1941)
- Сеїтов Піржан (1941 — жовтень 1946)
- Жапаков Науруз (жовтень 1946 — 1952)
- Сеїтніязов Джолімбет (1952 — 15 липня 1954)
- Сеїтов Піржан (15 липня 1954 — 1956)
- Жапаков Науруз (1956 — 1959)
- Камалов Каллібек (1959 — березень 1963)
- Айтмуратов Ережеп (березень 1963 — 15 липня 1981)
- (15 липня 1981 — 1985)
- Ядгаров Дамір Саліхович (1985 — жовтень 1988)
- Нієтуллаєв Сагиндик Даулетіярович (жовтень 1988 — липень 1989)
- Таджиев Амін Хамрайович (липень 1989 — січень 1992)
Перші секретарі обкому КП Кзбекистану
- (березень 1932 — квітень 1933)
- Алієв Іслам Садикович (квітень 1933 — квітень 1937)
- Ризаєв Давлят (квітень 1937 — липень 1937)
- Балтаєв Карім (в.о.) (липень 1937 — жовтень 1937)
- Павлов Василь Михайлович (в.о., 2-й секретар) (жовтень 1937 — 1938)
- Халікеєв Курбанбай (квітень 1938 — березень 1941)
- Камалов Сабір (квітень 1941 — жовтень 1946)
- Сеїтов Піржан (жовтень 1946 — 1949)
- Камбаров Турсун (1949 — квітень 1950)
- Сеїтов Піржан (квітень 1950 — січень 1952)
- Махмудов Арзі (січень 1952 — 1956)
- Махмудов Насир (1956 — березень 1963)
- Камалов Каллібек (березень 1963 — 13 серпня 1984)
- Саликов Какімбек (13 серпня 1984 — 26 липня 1989)
- Нієтуллаєв Сагиндик Даулетіярович (26 липня 1989 — 18 січня 1991)
- Шамшетов Даулетбай Нуратдинович (18 січня 1991 — 14 вересня 1991)
Див. також
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Karakalpa cka Avtono mna Radya nska Socialisti chna Respu blika avtonomna respublika u skladi SRSR sho isnuvala v 1932 1992 rokah Karakalpakskaya ASSR Қorakalpogiston ASSR Қarakalpakstan ASSR Karakalpacka Avtonomna Radyanska Socialistichna Respublika 1932 1992 Prapor Gerb Karakalpacka Avtonomna Radyanska Socialistichna Respublika istorichni kordoni na karti Stolicya Nukus Forma pravlinnya Avtonomna Radyanska Socialistichna Respublika Istoriya Zasnovano 1932 Data stvorennya 20 bereznya 1923 Likvidovano 1992 Plosha 1989 160 000 km2 Naselennya 1989 1 214 000 osib Gustota 7 6 osib km Valyuta karbovanec Stolicya misto Turtkul do 1933 roku Nukus IstoriyaKara Kalpacka ARSR bula utvorena v skladi RRFSR 20 bereznya 1932 z Kara Kalpackoyi AO 5 grudnya 1936 teritoriya avtonomnoyi respubliki bula peredana do skladu Uzbeckoyi RSR U 1964 roci perejmenovana na Karakalpacku ARSR U 1992 roci peretvorena na Respublika Karkalpakstan Kerivnictvo Kara Kalpackoyi ARSRGolovi Centralnogo vikonavchogo komitetu traven 1932 1933 1933 24 lipnya 1938 Golovi Prezidiyi Verhovnoyi radi 24 lipnya 1938 1942 Dzhumanazarov Mateke 1942 1955 Zhapakov Nauruz 1955 1956 Dzhumanazarov Mateke 1956 1960 Yeshimbetov Davlet 1960 1978 Rzayev Kamal 1978 1985 1985 1990 Golovi Verhovnoyi radi 1990 lyutij 1991 Shamshetov Dauletbaj Nuratdinovich lyutij 1991 listopad 1991 Prezidenti Shamshetov Dauletbaj Nuratdinovich 11 listopada 1991 cherven 1992 Golovi Radi narodnih komisariv Radi ministriv traven 1932 1935 Kurbanov Dzhumabaj 1935 1938 1938 1941 Seyitov Pirzhan 1941 zhovten 1946 Zhapakov Nauruz zhovten 1946 1952 Seyitniyazov Dzholimbet 1952 15 lipnya 1954 Seyitov Pirzhan 15 lipnya 1954 1956 Zhapakov Nauruz 1956 1959 Kamalov Kallibek 1959 berezen 1963 Ajtmuratov Erezhep berezen 1963 15 lipnya 1981 15 lipnya 1981 1985 Yadgarov Damir Salihovich 1985 zhovten 1988 Niyetullayev Sagindik Dauletiyarovich zhovten 1988 lipen 1989 Tadzhiev Amin Hamrajovich lipen 1989 sichen 1992 Pershi sekretari obkomu KP Kzbekistanu berezen 1932 kviten 1933 Aliyev Islam Sadikovich kviten 1933 kviten 1937 Rizayev Davlyat kviten 1937 lipen 1937 Baltayev Karim v o lipen 1937 zhovten 1937 Pavlov Vasil Mihajlovich v o 2 j sekretar zhovten 1937 1938 Halikeyev Kurbanbaj kviten 1938 berezen 1941 Kamalov Sabir kviten 1941 zhovten 1946 Seyitov Pirzhan zhovten 1946 1949 Kambarov Tursun 1949 kviten 1950 Seyitov Pirzhan kviten 1950 sichen 1952 Mahmudov Arzi sichen 1952 1956 Mahmudov Nasir 1956 berezen 1963 Kamalov Kallibek berezen 1963 13 serpnya 1984 Salikov Kakimbek 13 serpnya 1984 26 lipnya 1989 Niyetullayev Sagindik Dauletiyarovich 26 lipnya 1989 18 sichnya 1991 Shamshetov Dauletbaj Nuratdinovich 18 sichnya 1991 14 veresnya 1991 Div takozhKarakalpakstan Kara Kalpacka AOLiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985