Уїшань (кит. 武夷山) — система гір в китайських провінціях Фуцзянь та Цзянсі. У 1999 році включено до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Назва перекладається як «Гори варвара-вояка».
Уїшань | |
---|---|
Wuyi Mountains Scenic and Historic Interest Area | |
Світова спадщина | |
27°43′00″ пн. ш. 117°41′00″ сх. д. / 27.71667° пн. ш. 117.68333° сх. д. | |
Країна | КНР |
Тип | Змішаний |
(Критерії) | iii, vi, vii, x |
Об'єкт № | 911 |
Регіон | Азія і Океанія |
Зареєстровано: | 1999 (23 сесія) |
| |
| |
Уїшань у Вікісховищі |
Опис
Розташовані у повітах Чун'ань та Пучен на північному заході провінції Фуцзянь та півдні провінції Цзянсі південно-східного Китаю. Їх загальна площа — 99975 га. Вони наділені унікальним природним пейзажем, відомі своїм «рельєфом Данься». Піки і скелі, розташовані по обох берегах гірського струмка Цзюцюйсі, відображаються в прозорих водах, утворюють дивно красивий пейзаж (площа 36400 га). Найвищим піком є гора Хуанган, що сягає 2 158 метрів заввишки.
У горах Уїшань зберігся пейзаж, який існував упродовж більш ніж XII століть. Він охоплює низку археологічних та історичних пам'яток, зокрема руїни княжого міста династії Західна Хань I ст. до н. е. (площа 48 га), численні храми, а також руїни Академії неоконфуціанства Чжуцзі, яка виникала в XI столітті. Гори Уїшань вважаються колискою неоконфуціанства.
Основи гір та піків у західній частині складають вулканічні породи, значною мірою саме вони призвели до створення сучасної гірської системи. Східну частину гір становлять з червоного пісковику.
Тут збереглася значна кількість первісних, різноманітних лісових зон, які є найбільшими і представницькими зразками китайських субтропічних лісів і тропічних лісів південного Китаю. У лісових зонах гір Уїшань величезна кількість старовинних та рідкісних видів рослин (2888 видів), деякі з них ростуть лише у Китаї. Найпоширенішими є камелії, магнолії, бук, лавр. Тут також мешкає безліч птахів (256 видів), тварин (71 вид), плазунів (73 види) та земноводних (35 види), комах (4635 видів), риб (40 видів), з яких 49 є ендеміками Китаю і 3 гір Уїшань, зокрема димчастий леопард, китайська велетенська саламандра, чорний мунтчжак, південно-китайський тигр, північнокитайський леопард.
Клімат переважно вологий — 80-85 %, з високим рівнем опадів (2200-3200 мм). В середньому температура становить 12-13 °C (з середних висот й вище).
Перелік гір
- Хуанган — 2158 м
- Душуцзянь — 2129 м
- Уфушань — 1910.2 м
- Тунбо — 1534.6 м
- Сяншаньцзен — 1528.8 м
Історія
За дослідженням археологів люди почали селитися біля підніжжя гори Уїшань 4000 років тому. Згідно з китайськими легендами з давніх-давен мешкали мудреці, так званні досконаломудрі, зокрема Пен-цзу (彭租), нащадок міфічного володаря Чжуань-сюя, який назвав двох синів У та Ї на честь цієї гори. За часів династії Західна хань тут розташовувався центр провінції, а згодом напівнезалежного князівства. Згодом в цій місцях зведено столицю держави — Ченкунь. Водночас гори Уїшань стають важливим центром даосизму і буддизму.
У 1975 році стає національним парком Китаю. Згодом приймаються додаткові закони стосовно охорони і збереження цієї території. У 1999 році гори Уїшань увійшли до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Сьогодні на території розташовано 14 сіл. Тут вирощуються одні з найкращих китайських чаїв — Бай Цзі Гуань, Цзінь Шуї, Ті Луошань, Сі Дамін Конг. Водночас посилюється тиск діяльності людини на навколишнє середовище.
Примітки
- * Назва в офіційному англомовному списку
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Уїшань |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Uyishan kit 武夷山 sistema gir v kitajskih provinciyah Fuczyan ta Czyansi U 1999 roci vklyucheno do Vsesvitnoyi spadshini YuNESKO Nazva perekladayetsya yak Gori varvara voyaka UyishanWuyi Mountains Scenic and Historic Interest Area Svitova spadshina27 43 00 pn sh 117 41 00 sh d 27 71667 pn sh 117 68333 sh d 27 71667 117 68333Krayina KNRTip ZmishanijKriteriyi iii vi vii xOb yekt 911Region Aziya i OkeaniyaZareyestrovano 1999 23 sesiya Roztashuvannya na karti Kitayu Uyishan u VikishovishiOpisRoztashovani u povitah Chun an ta Puchen na pivnichnomu zahodi provinciyi Fuczyan ta pivdni provinciyi Czyansi pivdenno shidnogo Kitayu Yih zagalna plosha 99975 ga Voni nadileni unikalnim prirodnim pejzazhem vidomi svoyim relyefom Dansya Piki i skeli roztashovani po oboh beregah girskogo strumka Czyucyujsi vidobrazhayutsya v prozorih vodah utvoryuyut divno krasivij pejzazh plosha 36400 ga Najvishim pikom ye gora Huangan sho syagaye 2 158 metriv zavvishki U gorah Uyishan zberigsya pejzazh yakij isnuvav uprodovzh bilsh nizh XII stolit Vin ohoplyuye nizku arheologichnih ta istorichnih pam yatok zokrema ruyini knyazhogo mista dinastiyi Zahidna Han I st do n e plosha 48 ga chislenni hrami a takozh ruyini Akademiyi neokonfucianstva Chzhuczi yaka vinikala v XI stolitti Gori Uyishan vvazhayutsya koliskoyu neokonfucianstva Osnovi gir ta pikiv u zahidnij chastini skladayut vulkanichni porodi znachnoyu miroyu same voni prizveli do stvorennya suchasnoyi girskoyi sistemi Shidnu chastinu gir stanovlyat z chervonogo piskoviku Tut zbereglasya znachna kilkist pervisnih riznomanitnih lisovih zon yaki ye najbilshimi i predstavnickimi zrazkami kitajskih subtropichnih lisiv i tropichnih lisiv pivdennogo Kitayu U lisovih zonah gir Uyishan velichezna kilkist starovinnih ta ridkisnih vidiv roslin 2888 vidiv deyaki z nih rostut lishe u Kitayi Najposhirenishimi ye kameliyi magnoliyi buk lavr Tut takozh meshkaye bezlich ptahiv 256 vidiv tvarin 71 vid plazuniv 73 vidi ta zemnovodnih 35 vidi komah 4635 vidiv rib 40 vidiv z yakih 49 ye endemikami Kitayu i 3 gir Uyishan zokrema dimchastij leopard kitajska veletenska salamandra chornij muntchzhak pivdenno kitajskij tigr pivnichnokitajskij leopard Klimat perevazhno vologij 80 85 z visokim rivnem opadiv 2200 3200 mm V serednomu temperatura stanovit 12 13 C z serednih visot j vishe Perelik gir Huangan 2158 m Dushuczyan 2129 m Ufushan 1910 2 m Tunbo 1534 6 m Syanshanczen 1528 8 mIstoriyaZa doslidzhennyam arheologiv lyudi pochali selitisya bilya pidnizhzhya gori Uyishan 4000 rokiv tomu Zgidno z kitajskimi legendami z davnih daven meshkali mudreci tak zvanni doskonalomudri zokrema Pen czu 彭租 nashadok mifichnogo volodarya Chzhuan syuya yakij nazvav dvoh siniv U ta Yi na chest ciyeyi gori Za chasiv dinastiyi Zahidna han tut roztashovuvavsya centr provinciyi a zgodom napivnezalezhnogo knyazivstva Zgodom v cij miscyah zvedeno stolicyu derzhavi Chenkun Vodnochas gori Uyishan stayut vazhlivim centrom daosizmu i buddizmu U 1975 roci staye nacionalnim parkom Kitayu Zgodom prijmayutsya dodatkovi zakoni stosovno ohoroni i zberezhennya ciyeyi teritoriyi U 1999 roci gori Uyishan uvijshli do spisku Vsesvitnoyi spadshini YuNESKO Sogodni na teritoriyi roztashovano 14 sil Tut viroshuyutsya odni z najkrashih kitajskih chayiv Baj Czi Guan Czin Shuyi Ti Luoshan Si Damin Kong Vodnochas posilyuyetsya tisk diyalnosti lyudini na navkolishnye seredovishe Primitki Nazva v oficijnomu anglomovnomu spiskuDzherelahttp whc unesco org en list 911 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Uyishan