Шабó село в Україні в Білгород Дністровському районі Одеської області адміністративний центр Шабівської сільської громад

46°07′37″ пн. ш. 30°23′06″ сх. д. / 46.12694° пн. ш. 30.38500° сх. д.Координати: 46°07′37″ пн. ш. 30°23′06″ сх. д. / 46.12694° пн. ш. 30.38500° сх. д.

Водойми

Дністровський лиман

Відстань до
районного центру

8 км

Найближча залізнична станція

Шáбо

Місцева влада

Адреса ради

67770, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Шабо, вул. Центральна, буд. 63

Карта

Шабо

Шабо

Мапа

Шабо у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Шабо.

Назва

Місце, куди прибули швейцарські переселенці, спрадавна називалося — «Аша-Абага» (тур. Acha-abag), що турецькою означає «Нижні сади» («садами» в той час називали виноградники, а «нижніми» їх іменували тому, що вони розташовувалися нижче Аккермана). Франкомовні швейцарці спочатку намагалися зберегти історичну турецьку назву, але через труднощі вимови поступово переробили його в «Шаба» (Schabag, «g» наприкінці слова у французькій не вимовляється), а потім остаточно перейменували в «Шабо» на французький манір.

Історія

Перше татарське поселення на місці сучасного Шабо з'явилося близько 500 років тому. Найбільш раннє свідчення про існування Шабо зафіксовано у формі «Аша-Абага» в картографічному джерелі 1788 року. Ця дата вважається датою заснування Шабо.

10 листопада 1822 року з дозволу імператора Олександра I було створено поселення переселенців зі швейцарського кантону Во. Натхненник переселення швейцарців і засновник колонії — , який зазначав: «Якщо хочете побачити рай на землі, кращого місця не знайдете».

Станом на 1886 рік у швейцарській колонії, центрі Шабської волості Аккерманського повіту Бессарабської губернії, мешкало 494 особи, налічувалось 83 дворових господарства, існувала лютеранська церква, школа, крамниця. За 7 верст — молитовний будинок.

Село є колишнім районним центром Лиманського району Аккерманської області.

У ніч на 27 січня 2015 року в Шабо було завалено пам'ятник російському політичному діячеві та організатору червоного терору В. Леніну.

Населення

Згідно з переписом 1989 року, населення села становило 8449 осіб, з яких 3833 чоловіки та 4616 жінок.

За переписом населення 2001 року, в селі мешкали 7152 особи.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою, за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	64,04 %
російська	33,98 %
молдовська	0,72 %
болгарська	0,69 %
білоруська	0,13 %
вірменська	0,13 %
гагаузька	0,08 %

Виноробство

Вхід на територію виноробноого заводу Шабо

Село відоме своєю виноробною продукцією, на його території розташоване ТОВ «Промислово-торговельна компанія Шабо».

Перші виноградні сади в цьому регіоні були висаджені ще греками й генуезцями в VI столітті. Пізніше унікальні сорти винограду сюди завезли турки, які заснували поселення Аша-Абаг. І вже «офіційні» основоположники культурного виноробства в цьому регіоні — франкомовні швейцарські переселенці — називали це місце Шабаг, яке з часом місцеве населення перейменувало на легше — Шабо.

Шабо — одне з небагатьох місць у Європі, де лоза не постраждала від «виноградної чуми» — філоксери. Примітно, що під час антиалкогольної кампанії 1985 року в Шабо практично не вирубувалися виноградники. І в наші дні шабські вина славляться своєю якістю.

Лише у виноградниках Шабо вирощується сорт Тельті курук – єдиний автохтонний сорт винограду в Україні, який не змінив своїх органолептичних властивостей протягом сотень років.

У 2009 році в селі відкрили Центр культури вина Шабо.

Пам'ятки

Відомі люди

У 1889 і 1891 роках у Шабо перебувала Леся Українка. Влітку 1891-го, лікуючись у Криму в Євпаторії, під час спалаху епідемії тифу вона захворіла й змушена була виїхати в серпні 1891 року в Шабо. Родина швейцарських переселенців-колоністів Тардан гостинно приймала Лесю Україніку близько двох місяців, аж до її повного одужання. У Шабо Лесю Українку відвідали М. В. Лисенко та сім'я Комарових. Під час перебування в Шабо Леся багато читала і вела інтенсивне листування. Зокрема, писала листи до письменника і видавця М. І. Павлика, до свого дядька — відомого вченого й суспільного діяча М. П. Драгоманова, до матері — Олени Пчілки та батька — П. А. Косача.

У Шабо похований український патріот Ігор Іванов, командир-десятник одеського відділення «Правого сектора», який загинув у зіткненні з проросійськими бойовиками під час протистояння в Одесі 2 травня 2014 року.

Народились

Альошина-Костюкова Вікторія Дмитрівна — артистка оперети (ліричне сопрано), Народна артистка України.

Примітки

. https://odessa-future.com.ua/ (Ukrainian) . Архів оригіналу за 1 травня 2021. Процитовано 29.04.2021.
Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
. Архів оригіналу за 25 лютого 2015. Процитовано 27 січня 2015.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019.
Ковчег смаку. Україна
. Архів оригіналу за 18 квітня 2015. Процитовано 6 липня 2012.
. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 1 вересня 2015.

Посилання

Шабо // В кн. Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область.-Київ,1969.-с. 310—319(Бойко Д. П. і Галяс Василь Терентійович)
(рос.)
Шабо — Інформаційно-пізнавальний сайт | Одеська область у складі УРСР [ 23 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 911 с.)

[1] . https://odessa-future.com.ua/ (Ukrainian) . Архів оригіналу за 1 травня 2021. Процитовано 29.04.2021.

[2] Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)

[3] . Архів оригіналу за 25 лютого 2015. Процитовано 27 січня 2015.

[населення_1989-4] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019.

[населення_2001-5] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019.

[населення_2001_мова-6] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019.

[7] Ковчег смаку. Україна

[sv-8] . Архів оригіналу за 18 квітня 2015. Процитовано 6 липня 2012.

[9] . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 1 вересня 2015.