Гомстедський страйк (англ. Homestead Strike) — страйк на Гомстедському сталеливарному заводі у місті Гомстед штату Пенсільванія у червні — листопаді 1892 року, що став одним з найгостріших конфліктів у історії робітничого руху США кінця 19 століття. Причиною страйку став локаут, оголошений 30 червня у відповідь на протести робітників, що входили до Об'єднаної асоціації робітників залізоробної й сталеливарної промисловості, проти вимоги компанії щодо зниження заробітної плати. У страйку взяли участь близько 8 тисяч чоловік. 12 липня у місто були введені війська. Однак робітники продовжували боротьбу до 20 листопада. Страйк зазнав поразки, значну роль в якій відіграла відмова керівництва Американської федерації праці підтримати страйкарів.
Гомстедський страйк | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Натовп атакує бійців Детективної агенції Пінкертона. Дереворит з газети "Harper's Weekly", 1892 July 16. | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
1) робітники Гомстедського металургійного заводу, 2) [en] | 1) Сталеробна компанія Ендрю Карнеґі, 2) Національна Детективна Агенція Пінкертона. | ||||||
Командувачі | |||||||
невідомо | Генрі Клей Фрік | ||||||
Втрати | |||||||
9 вбито 11 поранено | 3 вбито 12 поранено |
Гомстедський металургійний завод
Гомстедський металургійний завод було збудовано у невеличкому місті Гомстед, штат Пенсільванія, на початку 1880-х років. 1883 року його придбав бізнесмен Ендрю Карнеґі. Завод став частиною його металургійної компанії . Завод, який спочатку був орієнтований на випуск залізничних рейок, за Карнегі був модернізований і перепрофільований на випуск насамперед для броньованих кораблів. У 1880-х роках у зв'язку з розвитком заводу населення Гомстеда значно зросло. Якщо у 1880 році, коли завод розпочав свою роботу, населення міста становило приблизно 2000 осіб, то у 1892 році воно становило вже 12 000 осіб. Приблизно 4000 людей працювало на металургійному заводі.
Передісторія
1889 року Об'єднана асоціація робітників залізоробної й сталеливарної промисловості, що представляла інтереси робітників Гомстедського металургійного заводу, підписала з керівництвом заводу колективний договір. 1 червня 1892 року строк дії колективного договору спливав і мав бути підписаний новий колективний договір. 1891 року Карнегі вирішив зменшити зарплату на заводі. Це призвело до мітингів, організованих Об'єднаною асоціацією робітників залізоробної й сталеливарної промисловості. Навесні 1892 року компанія поінформувала Асоціацію про те, що збирається за новим колективним договором зменшити зарплату на заводі. Також Корнегі збирався припинити на заводі діяльність будь-яких профспілок.
Початок конфлікту
Сам Карнегі у квітні 1892 року виїхав з Америки у Шотландію й під час страйку перебував там у своєму розкішному маєтку. Однак, є всі підстави вважати, що він був добре поінформований щодо подій під час страйку.
Наприкінці травня 1892 року керівник заводу Генрі Клей Фрік наказав конторі заводу попередити Асоціацію про зниження заробітної плати за новим колективним договором. Профспілка відмовилася прийняти зниження зарплатні. Наприкінці липня 1892 року Фрік заявив, що через те, що Асоціація відмовилася від вимоги заводу, керівництво компанії не співпрацюватиме з профспілкою та оголосив локаут. У відповідь на нього робітники оголосили страйк. Навколо заводу було встановлено паркан з колючим дротом, для роботи на заводі були залучені штрейкбрехери — робітники, які не були членами профспілки.
Розвиток подій
В ніч проти 5 липня 1892 року 300 бійців приватної Детективної Агенції Пінкертона, найнятої керівництвом заводу для боротьби з робітниками, прибули поїздом на захід Пенсильванії, де пересіли на дві баржі й річкою Мононгахіла вирушили до Гомстеда. Вони мали висадитися на берег вночі, непомітно для робітників. Однак, баржі були помічені караулом робітників, які підійняли тривогу й скликали робітників заводу до пристані. Зранку бійці детективної агенції зробили спробу висадитися на берег, однак сотні городян, частина з яких була озброєна рушницями часів громадянської війни, були готові протидіяти цій висадці.
6 липня при спробі бійців-«пінкертонців» висадитися на берег, між ними і робітниками відбувся бій, який не дозволив їм висадитися на берег. Під час бою з обох боків було вбито й поранено кілька осіб. Протягом дня мешканці міста робили спроби атакувати баржі, на поверхню річки біля барж було перекачано нафту з метою в такий спосіб підпалити їх. Надвечір дехто з лідерів профспілки переконав робітників дозволити найманцям здатися.
Для бойовиків-«пінкертонців» зробили коридор, яким їх перевели у місцевий театр, де вони очікували на місцевого шерифа, який мав би їх заарештувати. Під час цього переходу мешканці міста шпурляли у бійців камінням й декого поранили. Втім шериф, що прибув тієї ночі, не заарештував жодного з бійців детективної агенції й відпустив їх.
Профспілки в деяких містах, зокрема в Пітсбурзі й Пітер-Фолсі, оголосили страйки солідарності з робітниками Гомстеда. Однак Американська федерація праці не підтримала страйк у Гомстеді.
Г. Фрік заявив, що керівництво заводу не матиме жодних справ з профспілкою. 12 червня у Гомстед прибула пенсильванська поліція. 22 червня завод відновив роботу, використовуючи штрейкбрехерів.
Замах на Фріка
Через місяць на Г. Фріка було скоєно замах. До його кабінету в Пітсбурзі з начебто діловим візитом завітав відвідувач. Зайшовши в кабінет Фріка, він двічі вистрелив у нього. Терористом був анархіст з Росії, єврей за походженням, Олександр Беркман, який не мав нічого спільного з робітниками гомстедського заводу й терактом намагався пропагувати свої ідеї анархізму. Фрік не загинув, його було лише поранено. Цей замах було згодом використано, щоб дискредитувати весь робітничий рух Америки.
Наслідки протистояння
Страйк, що тривав до 20 листопада, виявився безрезультатним. Робітники заводу розпочали працювати. Лідери профспілки були заарештовані, однак не були засуджені.
Карнегі, що повернувся з Шотландії, уникав зустрічей з журналістами. Пізніше він пояснював, що не мав відношення до збройного протистояння у Гомстеді, однак його репутації як доброго роботодавця було завдано удару.
Література
- Гомстедская стачка // Большая советская энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия. 1969—1978. (рос.)
- Arthur Gordon Burgoyne. The Homestead Strike of 1892 [ 27 квітня 2014 у Wayback Machine.]. — Pittsburgh: University of Pittsburgh Pre, 1979. .
Посилання
- Robert McNamara. Homestead Steel Strike of 1892 Shocked America [ 27 квітня 2014 у Wayback Machine.] на сайті About.com [ 23 лютого 2011 у Wayback Machine.].
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гомстедський страйк |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gomstedskij strajk angl Homestead Strike strajk na Gomstedskomu stalelivarnomu zavodi u misti Gomsted shtatu Pensilvaniya u chervni listopadi 1892 roku sho stav odnim z najgostrishih konfliktiv u istoriyi robitnichogo ruhu SShA kincya 19 stolittya Prichinoyu strajku stav lokaut ogoloshenij 30 chervnya u vidpovid na protesti robitnikiv sho vhodili do Ob yednanoyi asociaciyi robitnikiv zalizorobnoyi j stalelivarnoyi promislovosti proti vimogi kompaniyi shodo znizhennya zarobitnoyi plati U strajku vzyali uchast blizko 8 tisyach cholovik 12 lipnya u misto buli vvedeni vijska Odnak robitniki prodovzhuvali borotbu do 20 listopada Strajk zaznav porazki znachnu rol v yakij vidigrala vidmova kerivnictva Amerikanskoyi federaciyi praci pidtrimati strajkariv Gomstedskij strajkNatovp atakuye bijciv Detektivnoyi agenciyi Pinkertona Derevorit z gazeti Harper s Weekly 1892 July 16 Data30 chervnya 1892 roku 6 lipnya 1892 roku strajk prodovzhivsya do 20 listopada MisceGomsted SShAPrichinalokaut ogoloshenij 30 chervnya u vidpovid na protesti robitnikiv proti vimogi kompaniyi shodo znizhennya zarobitnoyi plati Storoni1 robitniki Gomstedskogo metalurgijnogo zavodu 2 en 1 Stalerobna kompaniya Endryu Karnegi 2 Nacionalna Detektivna Agenciya Pinkertona KomanduvachinevidomoGenri Klej FrikVtrati9 vbito 11 poraneno3 vbito 12 poranenoGomstedskij metalurgijnij zavodGomstedskij metalurgijnij zavod bulo zbudovano u nevelichkomu misti Gomsted shtat Pensilvaniya na pochatku 1880 h rokiv 1883 roku jogo pridbav biznesmen Endryu Karnegi Zavod stav chastinoyu jogo metalurgijnoyi kompaniyi Zavod yakij spochatku buv oriyentovanij na vipusk zaliznichnih rejok za Karnegi buv modernizovanij i pereprofilovanij na vipusk nasampered dlya bronovanih korabliv U 1880 h rokah u zv yazku z rozvitkom zavodu naselennya Gomsteda znachno zroslo Yaksho u 1880 roci koli zavod rozpochav svoyu robotu naselennya mista stanovilo priblizno 2000 osib to u 1892 roci vono stanovilo vzhe 12 000 osib Priblizno 4000 lyudej pracyuvalo na metalurgijnomu zavodi Peredistoriya1889 roku Ob yednana asociaciya robitnikiv zalizorobnoyi j stalelivarnoyi promislovosti sho predstavlyala interesi robitnikiv Gomstedskogo metalurgijnogo zavodu pidpisala z kerivnictvom zavodu kolektivnij dogovir 1 chervnya 1892 roku strok diyi kolektivnogo dogovoru splivav i mav buti pidpisanij novij kolektivnij dogovir 1891 roku Karnegi virishiv zmenshiti zarplatu na zavodi Ce prizvelo do mitingiv organizovanih Ob yednanoyu asociaciyeyu robitnikiv zalizorobnoyi j stalelivarnoyi promislovosti Navesni 1892 roku kompaniya poinformuvala Asociaciyu pro te sho zbirayetsya za novim kolektivnim dogovorom zmenshiti zarplatu na zavodi Takozh Kornegi zbiravsya pripiniti na zavodi diyalnist bud yakih profspilok Pochatok konfliktuSam Karnegi u kvitni 1892 roku viyihav z Ameriki u Shotlandiyu j pid chas strajku perebuvav tam u svoyemu rozkishnomu mayetku Odnak ye vsi pidstavi vvazhati sho vin buv dobre poinformovanij shodo podij pid chas strajku Naprikinci travnya 1892 roku kerivnik zavodu Genri Klej Frik nakazav kontori zavodu poperediti Asociaciyu pro znizhennya zarobitnoyi plati za novim kolektivnim dogovorom Profspilka vidmovilasya prijnyati znizhennya zarplatni Naprikinci lipnya 1892 roku Frik zayaviv sho cherez te sho Asociaciya vidmovilasya vid vimogi zavodu kerivnictvo kompaniyi ne spivpracyuvatime z profspilkoyu ta ogolosiv lokaut U vidpovid na nogo robitniki ogolosili strajk Navkolo zavodu bulo vstanovleno parkan z kolyuchim drotom dlya roboti na zavodi buli zalucheni shtrejkbreheri robitniki yaki ne buli chlenami profspilki Rozvitok podijOdna z barzh na yakij pribuli bijci agenciyi Pinkertona dlya protidiyi robitnikam Gomstedskogo metalurgijnogo zavodu Foto Robitnik metalurgijnogo zavodu pid chas obstrilu perehovuyetsya za valcovanim listom i divitsya na bijciv agenciyi Pinkertona cherez otvori dlya nyut V nich proti 5 lipnya 1892 roku 300 bijciv privatnoyi Detektivnoyi Agenciyi Pinkertona najnyatoyi kerivnictvom zavodu dlya borotbi z robitnikami pribuli poyizdom na zahid Pensilvaniyi de peresili na dvi barzhi j richkoyu Monongahila virushili do Gomsteda Voni mali visaditisya na bereg vnochi nepomitno dlya robitnikiv Odnak barzhi buli pomicheni karaulom robitnikiv yaki pidijnyali trivogu j sklikali robitnikiv zavodu do pristani Zranku bijci detektivnoyi agenciyi zrobili sprobu visaditisya na bereg odnak sotni gorodyan chastina z yakih bula ozbroyena rushnicyami chasiv gromadyanskoyi vijni buli gotovi protidiyati cij visadci 6 lipnya pri sprobi bijciv pinkertonciv visaditisya na bereg mizh nimi i robitnikami vidbuvsya bij yakij ne dozvoliv yim visaditisya na bereg Pid chas boyu z oboh bokiv bulo vbito j poraneno kilka osib Protyagom dnya meshkanci mista robili sprobi atakuvati barzhi na poverhnyu richki bilya barzh bulo perekachano naftu z metoyu v takij sposib pidpaliti yih Nadvechir dehto z lideriv profspilki perekonav robitnikiv dozvoliti najmancyam zdatisya Dlya bojovikiv pinkertonciv zrobili koridor yakim yih pereveli u miscevij teatr de voni ochikuvali na miscevogo sherifa yakij mav bi yih zaareshtuvati Pid chas cogo perehodu meshkanci mista shpurlyali u bijciv kaminnyam j dekogo poranili Vtim sherif sho pribuv tiyeyi nochi ne zaareshtuvav zhodnogo z bijciv detektivnoyi agenciyi j vidpustiv yih Profspilki v deyakih mistah zokrema v Pitsburzi j Piter Folsi ogolosili strajki solidarnosti z robitnikami Gomsteda Odnak Amerikanska federaciya praci ne pidtrimala strajk u Gomstedi G Frik zayaviv sho kerivnictvo zavodu ne matime zhodnih sprav z profspilkoyu 12 chervnya u Gomsted pribula pensilvanska policiya 22 chervnya zavod vidnoviv robotu vikoristovuyuchi shtrejkbreheriv Zamah na FrikaCherez misyac na G Frika bulo skoyeno zamah Do jogo kabinetu v Pitsburzi z nachebto dilovim vizitom zavitav vidviduvach Zajshovshi v kabinet Frika vin dvichi vistreliv u nogo Teroristom buv anarhist z Rosiyi yevrej za pohodzhennyam Oleksandr Berkman yakij ne mav nichogo spilnogo z robitnikami gomstedskogo zavodu j teraktom namagavsya propaguvati svoyi ideyi anarhizmu Frik ne zaginuv jogo bulo lishe poraneno Cej zamah bulo zgodom vikoristano shob diskredituvati ves robitnichij ruh Ameriki Naslidki protistoyannyaStrajk sho trivav do 20 listopada viyavivsya bezrezultatnim Robitniki zavodu rozpochali pracyuvati Lideri profspilki buli zaareshtovani odnak ne buli zasudzheni Karnegi sho povernuvsya z Shotlandiyi unikav zustrichej z zhurnalistami Piznishe vin poyasnyuvav sho ne mav vidnoshennya do zbrojnogo protistoyannya u Gomstedi odnak jogo reputaciyi yak dobrogo robotodavcya bulo zavdano udaru LiteraturaGomstedskaya stachka Bolshaya sovetskaya enciklopediya M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Arthur Gordon Burgoyne The Homestead Strike of 1892 27 kvitnya 2014 u Wayback Machine Pittsburgh University of Pittsburgh Pre 1979 ISBN 0 8229 3405 1 PosilannyaRobert McNamara Homestead Steel Strike of 1892 Shocked America 27 kvitnya 2014 u Wayback Machine na sajti About com 23 lyutogo 2011 u Wayback Machine Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gomstedskij strajk