Ба́традь (до 1946 року — Бовтрадь) — село в Україні, у Берегівському районі Закарпатській області, центр сільської ради. Розташоване за 26 км від районного центру і за 3,5 км від залізничної станції Батєво на лінії Ужгород—Солотвино. Через село проходить автошлях Берегове—Чоп. Населення — 1 846 чоловік.
село Батрадь | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Закарпатська область |
Район | Берегівський район |
Громада | Батівська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA21020010050055620 |
Облікова картка | Батрадь на сайті ВРУ |
Основні дані | |
Перша згадка | 1320 рік |
Населення | 1 846 чоловік |
Площа | 2,52 км² |
Густота населення | 732,54 осіб/км² |
Поштовий індекс | 90213 |
Телефонний код | +380 03141 |
Географічні дані | |
Географічні координати | H G O |
Середня висота над рівнем моря | 103 м |
Відстань до районного центру | 26 км |
Найближча залізнична станція | Батєво |
Відстань до залізничної станції | 3,5 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | с. Батрадь, вул. Коштель, 7 |
Сільський голова | Марков Іван Іванович |
Карта | |
Батрадь | |
Батрадь | |
Мапа | |
Батрадь у Вікісховищі |
Історія
Назва походить від потічка, який протікав на межі села, і це, ймовірно, слово слов'янського походження. Перша згадка про поселення, під назвою Болтраґ, з'являється в 1270, пізніший запис датується 1320 р.
У 1566 році село піддалося спуштошливому набігу кримських орд. Після кількох попередніх власників з часів середньовіччя і до початку 20-го ст. землі села перебували у власності дворянської родини Лоняї. В першій половині XVI ст. населення перейшло в реформатську віру. В 1595 р. згадується в записах як процвітаюче село із церквою.
З початку березня по 21 квітня 1919 в селі існувала радянська влада. У 1934 році була заснована організація Комуністичної партії Чехословаччини. У період окупації Угорським королівством в 1938—1944 роках за антинацистську діяльність три жителя села були кинуті у в'язницю, 30 — відправлено до трудових таборів.
Після звільнення села від нацистських окупантів 27 жовтня 1944 року 12 жителів села добровільно вступили до лав Червоної армії, два з них загинули, дев'ять — за бойові заслуги удостоєні урядових нагород.
У повоєнні часи у селі знаходилася центральна садиба багатогалузевого колгоспу «Перемога», за яким було закріплено 2 948 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 2 080 га орної землі. Основним напрямом господарства було виробництво зерна і молочно-м'ясної продукції. З підсобних підприємств діяли сувенірний і плодоконсервний цехи. З соціальної сфери діяли восьмирічна і початкова школи, будинок культури, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, дитячий садок. Працювали будинок побуту, кілька магазинів. ресторан, швейна майстерня, відділення зв'язку.
Присілки
Нова Батрадь
Нова Батрадь — колишнє село в Україні, в Закарпатській області.
Обєднане з селом Батрадь рішенням облвиконкому Закарпатської області № 155 від 15.04.1967
Тут живуть переселенці з інших районів Закарпаття.
- Місцева школа знаходиться там де була колишня панська садиба Клемпі та Оденал з відповідними баштами та шпилями. Як розповідають старожили, будівля вже відзначила свій 100-річний ювілей. Це підтверджує хоча б той факт, що під час капітального ремонту даху було знайдено дерев'яну дощечку з підписами теслярів, датовану 1911 роком.
- ще одна будівля в присілку колись належала держсекретарю Австро-Угорської монархії на прізвище Потокі.
в присілку діє православний храм
Архітектурні пам'ятки
Цікавою архітектурною пам'яткою (наразі не занесеною до списків охоронних об'єктів) є невеликий одноповерховий палац із декоративною баштою, що належав угорській дворянській родині Лоняї. Це був літній особняк представника родини Лоняї, збудований, згідно знайдених артефактів, в 1910—1912 рр. В чехословацький період в палаці мешкав державний чиновник, який керував процесом переселення до села слов'янських родин з гірських регіонів. Під час Другої світової війни в палаці була влаштована ветеринарна клініка. Після націоналізації майна в радянський час в садибу були заселені бідні сім'ї з хутора, так званого «Боґойсалаш» («Совине гніздо»). Пізніше тут була влаштована сільська рада, потім — дитячий садок, з 1960 р. — основна будівля місцевої початкової школи. В цьому статусі, одного з чотирьох корпусів Батрадівської загальноосвітньої школи І — ІІ ступенів, колишній палац знаходиться й зараз, в оточенні невеликому гарного парку.
Численні перебудови не дали змоги зберегти внутрішні інтер'єри споруди, сьогодні від них залишилися хіба що фрагменти. Не можна вважати вдалою й зовнішній ремонт, проведений на кінці 1990-х років. Будівля, яка була виконана в елегантному сірому кольорі, була наполовину розфарбована в недолугий штучно-зелений колір. Оригінальне покриття даху також було замінено на новий покрівельний матеріал, який не гармонізує із загальним стилем палацу.
Реформатська церква в центрі села початково була католицькою, і збудована в XV ст.. в готичному стилі. Згодом стала реформатською, в 1912 р. перебудована в неоготичний стиль, в основному на кошти односельчан, які мігрували за океан. Реставрована в 1995 р.
Навпроти церкви розмістилася парохія (будинок священика), у якій була організована місцева церковна школа, час будівництва — 1890-ті роки. Школа використовувалась за своїм призначенням і при чехословацькій владі, і зараз є корпусом № 2 з чотирьох частин місцевого навчального закладу.
Цей корпус (знаходиться на відстані одного кілометра від основного) розташований по вул. Сечені, 71. За даним архіву — це «Церковна мадярська реформатська 1 класова народна школа» (згідно записів 1928/1929 навчального року від 28.V.1929 р.)." Згідно архівних записів, «Школа знаходиться в центрі села в будинку кальвіністської церкви. Будинок дуже старий. Одна велика кімната 11 м х 10 м х 35 м. Двір великий. Є кімната для вчителя. В школу записано 28 учнів — 12 хл. та 16 дів. Державний церковний учитель: Олександр Лазар — викладає такі предмети як числення, географія, читання, граматика. Навчання відбудеться кожного дня з IX—VI місяці. Заняття закінчуються о 14.00. Ученича бібліотека: 47 книг, прочитано учнями близько 85 книг. Вчительська бібліотека має 76 томів серед яких фахові книги, які вчитель використовує для підготовки до уроків».
Третій корпус школи розташований в будинку 1920-х рр., на глиняному фундаменті. При побудові воно складалося воно з двох навчальних кімнат, канцелярії та вчительської квартири. Корпус № 3 (знаходиться на відстані 1,5 кілометра від основного корпусу) розташований по вул. Івана Франка, 2. Згідно з архівними даними «Шкільний округ Берегово, за навч. рік 1928/29. Державна мадьарська 2 класна народна школа, мішана з державним учителем). Зовнішній стан школи: Школа знаходиться на південно західній частині на периферії села, знаходиться в державному будинку, що складається з двох добрих навчальних приміщень, одної канцелярії та вчительської квартири (2 кімнати, кухня, комора). Будинок знаходиться в доброму стані, адже недавно побудований на „багнистом“ фундаменті. Подвір'я недостатньо загороджене».
Четвертий корпус нинішньої школи знаходиться на відстані двох кілометрів від основного. Це колишній будинок, що належав державному секретарю, і був побудований близько ста років тому. Після ІІ світової війни тут була розташована контора МТС (машинно-тракторна станція), яка обслуговувала 9 сіл. Після розформування МТС тут почала працювала берегівська «Сільгосптехніка», потім колгоспний цех, після чого до 1977 року тут була колгоспна контора. Після 1977 року тут проживали сім'ї військовослужбовців, які несли службу в регіоні.
У 1946—1950 рр. за дозволом радянської влади в селі було споруджено католицький храм, який через два роки ця ж влада відібрала та використовувала в якості складу мінеральних добрив. Після повернення костелу у 1989 році його довелось розібрати (міндобрива роз'їли не тільки стіни, але й частково фундамент) та збудувати на цьому місці новий. Спорудження храму завершили 1995 року. Зі старої святині залишився лише хрест, який зараз знаходиться поряд із вівтарним образом.
В селі діють новозбудовані церкви католицької та православної громад.
Церква православної громади знаходиться в присілку Нова Батрадь.
На околиці Батраді розміщалася ще одна садиба, палац Фюзешері. На жаль, він прийшов в повний занепад, і в 2003 р., враховуючи його аварійний стан, палац був повністю розібраний. Лишився тільки гарний парк, з дубів та хвойних дерев, який сьогодні вже має ознаки лісу з галявиною.
На іншій околиці Батраді раніше знаходилося єврейське кладовище. Сьогодні це місце повністю заросло чагарником.
В 1985 р. при в'їзді до села в полі встановили залізобетонний пам'ятник радянським воїнам, роботи І. Баранича та В. Роговського. Пам'ятник відрізняється великими розмірами. Неподалік розмістився сучасний меморіальний знак, встановлений в 1990 р. на честь місцевих мешканців, загиблих під час 2-ї Світової війни та від сталінських репресій 1944—1945 рр.
Туристичні місця
На території села розташовані три кургани епохи ранньої бронзи (кінець III тисячоліття до н. е.), а на околиці знайдений скарб бронзових знарядь праці епохи пізньої бронзи (кінець II тисячоліття до н. е.).
Туристичні місця
- три кургани епохи ранньої бронзи (кінець III тисячоліття до н. е.)
- скарб бронзових знарядь праці епохи пізньої бронзи (кінець II тисячоліття до н. е.).
- дноповерховий палац із декоративною баштою, що належав угорській дворянській родині Лоняї.
- хутора, так званого «Боґойсалаш» («Совине гніздо»).
- храм збудований в XV ст.. в готичному стилі.
- залізобетонний пам'ятник радянським воїнам
- єврейське кладовище
- парк і залишки палацу Фюзешері.
- католицький храм ХХ ст.
Люди
Шепа Василь Васильович — український агроном-економіст, Народний депутат України.
Ликович Ірина Миколаївна — українська письменниця та журналістка.
(1997 р.н.) — боєць 128-ї гірсько-піхотної бригади, загинув у російсько-українській війні 7 січня 2018 р.
Михайло Кушнір (1993 р.н.) — боєць 128-ї гірсько-піхотної бригади, загинув у російсько-українській війні 12 грудня 2017 р.
Примітки
- Погода в селі Батраді
Література
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
- «Школа на всі чотири сторони» та інші цікавинки Батраді та Горонглабу [ 25 грудня 2018 у Wayback Machine.]
- «Архітектурні, історичні та природні цінності Берегівщини» [ 28 грудня 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ba trad do 1946 roku Bovtrad selo v Ukrayini u Beregivskomu rajoni Zakarpatskij oblasti centr silskoyi radi Roztashovane za 26 km vid rajonnogo centru i za 3 5 km vid zaliznichnoyi stanciyi Batyevo na liniyi Uzhgorod Solotvino Cherez selo prohodit avtoshlyah Beregove Chop Naselennya 1 846 cholovik selo Batrad Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska oblast Rajon Beregivskij rajon Gromada Bativska selishna gromada Kod KATOTTG UA21020010050055620 Oblikova kartka Batrad na sajti VRU Osnovni dani Persha zgadka 1320 rik Naselennya 1 846 cholovik Plosha 2 52 km Gustota naselennya 732 54 osib km Poshtovij indeks 90213 Telefonnij kod 380 03141 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 19 22 pn sh 22 24 45 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 103 m Vidstan do rajonnogo centru 26 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Batyevo Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 3 5 km Misceva vlada Adresa radi s Batrad vul Koshtel 7 Silskij golova Markov Ivan Ivanovich Karta Batrad Batrad Mapa Batrad u VikishovishiIstoriyaNazva pohodit vid potichka yakij protikav na mezhi sela i ce jmovirno slovo slov yanskogo pohodzhennya Persha zgadka pro poselennya pid nazvoyu Boltrag z yavlyayetsya v 1270 piznishij zapis datuyetsya 1320 r U 1566 roci selo piddalosya spushtoshlivomu nabigu krimskih ord Pislya kilkoh poperednih vlasnikiv z chasiv serednovichchya i do pochatku 20 go st zemli sela perebuvali u vlasnosti dvoryanskoyi rodini Lonyayi V pershij polovini XVI st naselennya perejshlo v reformatsku viru V 1595 r zgaduyetsya v zapisah yak procvitayuche selo iz cerkvoyu Z pochatku bereznya po 21 kvitnya 1919 v seli isnuvala radyanska vlada U 1934 roci bula zasnovana organizaciya Komunistichnoyi partiyi Chehoslovachchini U period okupaciyi Ugorskim korolivstvom v 1938 1944 rokah za antinacistsku diyalnist tri zhitelya sela buli kinuti u v yaznicyu 30 vidpravleno do trudovih taboriv Pislya zvilnennya sela vid nacistskih okupantiv 27 zhovtnya 1944 roku 12 zhiteliv sela dobrovilno vstupili do lav Chervonoyi armiyi dva z nih zaginuli dev yat za bojovi zaslugi udostoyeni uryadovih nagorod U povoyenni chasi u seli znahodilasya centralna sadiba bagatogaluzevogo kolgospu Peremoga za yakim bulo zakripleno 2 948 ga silskogospodarskih ugid u tomu chisli 2 080 ga ornoyi zemli Osnovnim napryamom gospodarstva bulo virobnictvo zerna i molochno m yasnoyi produkciyi Z pidsobnih pidpriyemstv diyali suvenirnij i plodokonservnij cehi Z socialnoyi sferi diyali vosmirichna i pochatkova shkoli budinok kulturi biblioteka feldshersko akusherskij punkt dityachij sadok Pracyuvali budinok pobutu kilka magaziniv restoran shvejna majsternya viddilennya zv yazku PrisilkiNova Batrad Nova Batrad kolishnye selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Obyednane z selom Batrad rishennyam oblvikonkomu Zakarpatskoyi oblasti 155 vid 15 04 1967 Tut zhivut pereselenci z inshih rajoniv Zakarpattya Misceva shkola znahoditsya tam de bula kolishnya panska sadiba Klempi ta Odenal z vidpovidnimi bashtami ta shpilyami Yak rozpovidayut starozhili budivlya vzhe vidznachila svij 100 richnij yuvilej Ce pidtverdzhuye hocha b toj fakt sho pid chas kapitalnogo remontu dahu bulo znajdeno derev yanu doshechku z pidpisami teslyariv datovanu 1911 rokom she odna budivlya v prisilku kolis nalezhala derzhsekretaryu Avstro Ugorskoyi monarhiyi na prizvishe Potoki v prisilku diye pravoslavnij hramArhitekturni pam yatkiCikavoyu arhitekturnoyu pam yatkoyu narazi ne zanesenoyu do spiskiv ohoronnih ob yektiv ye nevelikij odnopoverhovij palac iz dekorativnoyu bashtoyu sho nalezhav ugorskij dvoryanskij rodini Lonyayi Ce buv litnij osobnyak predstavnika rodini Lonyayi zbudovanij zgidno znajdenih artefaktiv v 1910 1912 rr V chehoslovackij period v palaci meshkav derzhavnij chinovnik yakij keruvav procesom pereselennya do sela slov yanskih rodin z girskih regioniv Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni v palaci bula vlashtovana veterinarna klinika Pislya nacionalizaciyi majna v radyanskij chas v sadibu buli zaseleni bidni sim yi z hutora tak zvanogo Bogojsalash Sovine gnizdo Piznishe tut bula vlashtovana silska rada potim dityachij sadok z 1960 r osnovna budivlya miscevoyi pochatkovoyi shkoli V comu statusi odnogo z chotiroh korpusiv Batradivskoyi zagalnoosvitnoyi shkoli I II stupeniv kolishnij palac znahoditsya j zaraz v otochenni nevelikomu garnogo parku Kolishnya sadiba rodini Lonyayi nini korpus 1 Batradivskoyi ZOSh Chislenni perebudovi ne dali zmogi zberegti vnutrishni inter yeri sporudi sogodni vid nih zalishilisya hiba sho fragmenti Ne mozhna vvazhati vdaloyu j zovnishnij remont provedenij na kinci 1990 h rokiv Budivlya yaka bula vikonana v elegantnomu siromu kolori bula napolovinu rozfarbovana v nedolugij shtuchno zelenij kolir Originalne pokrittya dahu takozh bulo zamineno na novij pokrivelnij material yakij ne garmonizuye iz zagalnim stilem palacu Reformatska cerkva v centri sela pochatkovo bula katolickoyu i zbudovana v XV st v gotichnomu stili Zgodom stala reformatskoyu v 1912 r perebudovana v neogotichnij stil v osnovnomu na koshti odnoselchan yaki migruvali za okean Restavrovana v 1995 r Reformatska cerkva Navproti cerkvi rozmistilasya parohiya budinok svyashenika u yakij bula organizovana misceva cerkovna shkola chas budivnictva 1890 ti roki Shkola vikoristovuvalas za svoyim priznachennyam i pri chehoslovackij vladi i zaraz ye korpusom 2 z chotiroh chastin miscevogo navchalnogo zakladu Cej korpus znahoditsya na vidstani odnogo kilometra vid osnovnogo roztashovanij po vul Secheni 71 Za danim arhivu ce Cerkovna madyarska reformatska 1 klasova narodna shkola zgidno zapisiv 1928 1929 navchalnogo roku vid 28 V 1929 r Zgidno arhivnih zapisiv Shkola znahoditsya v centri sela v budinku kalvinistskoyi cerkvi Budinok duzhe starij Odna velika kimnata 11 m h 10 m h 35 m Dvir velikij Ye kimnata dlya vchitelya V shkolu zapisano 28 uchniv 12 hl ta 16 div Derzhavnij cerkovnij uchitel Oleksandr Lazar vikladaye taki predmeti yak chislennya geografiya chitannya gramatika Navchannya vidbudetsya kozhnogo dnya z IX VI misyaci Zanyattya zakinchuyutsya o 14 00 Uchenicha biblioteka 47 knig prochitano uchnyami blizko 85 knig Vchitelska biblioteka maye 76 tomiv sered yakih fahovi knigi yaki vchitel vikoristovuye dlya pidgotovki do urokiv Kolishnya cerkovna shkola nini korpus 2 Batradivskoyi ZOSh Tretij korpus shkoli roztashovanij v budinku 1920 h rr na glinyanomu fundamenti Pri pobudovi vono skladalosya vono z dvoh navchalnih kimnat kancelyariyi ta vchitelskoyi kvartiri Korpus 3 znahoditsya na vidstani 1 5 kilometra vid osnovnogo korpusu roztashovanij po vul Ivana Franka 2 Zgidno z arhivnimi danimi Shkilnij okrug Beregovo za navch rik 1928 29 Derzhavna madarska 2 klasna narodna shkola mishana z derzhavnim uchitelem Zovnishnij stan shkoli Shkola znahoditsya na pivdenno zahidnij chastini na periferiyi sela znahoditsya v derzhavnomu budinku sho skladayetsya z dvoh dobrih navchalnih primishen odnoyi kancelyariyi ta vchitelskoyi kvartiri 2 kimnati kuhnya komora Budinok znahoditsya v dobromu stani adzhe nedavno pobudovanij na bagnistom fundamenti Podvir ya nedostatno zagorodzhene Chetvertij korpus ninishnoyi shkoli znahoditsya na vidstani dvoh kilometriv vid osnovnogo Ce kolishnij budinok sho nalezhav derzhavnomu sekretaryu i buv pobudovanij blizko sta rokiv tomu Pislya II svitovoyi vijni tut bula roztashovana kontora MTS mashinno traktorna stanciya yaka obslugovuvala 9 sil Pislya rozformuvannya MTS tut pochala pracyuvala beregivska Silgosptehnika potim kolgospnij ceh pislya chogo do 1977 roku tut bula kolgospna kontora Pislya 1977 roku tut prozhivali sim yi vijskovosluzhbovciv yaki nesli sluzhbu v regioni U 1946 1950 rr za dozvolom radyanskoyi vladi v seli bulo sporudzheno katolickij hram yakij cherez dva roki cya zh vlada vidibrala ta vikoristovuvala v yakosti skladu mineralnih dobriv Pislya povernennya kostelu u 1989 roci jogo dovelos rozibrati mindobriva roz yili ne tilki stini ale j chastkovo fundament ta zbuduvati na comu misci novij Sporudzhennya hramu zavershili 1995 roku Zi staroyi svyatini zalishivsya lishe hrest yakij zaraz znahoditsya poryad iz vivtarnim obrazom V seli diyut novozbudovani cerkvi katolickoyi ta pravoslavnoyi gromad Cerkva pravoslavnoyi gromadi znahoditsya v prisilku Nova Batrad Na okolici Batradi rozmishalasya she odna sadiba palac Fyuzesheri Na zhal vin prijshov v povnij zanepad i v 2003 r vrahovuyuchi jogo avarijnij stan palac buv povnistyu rozibranij Lishivsya tilki garnij park z dubiv ta hvojnih derev yakij sogodni vzhe maye oznaki lisu z galyavinoyu Na inshij okolici Batradi ranishe znahodilosya yevrejske kladovishe Sogodni ce misce povnistyu zaroslo chagarnikom V 1985 r pri v yizdi do sela v poli vstanovili zalizobetonnij pam yatnik radyanskim voyinam roboti I Baranicha ta V Rogovskogo Pam yatnik vidriznyayetsya velikimi rozmirami Nepodalik rozmistivsya suchasnij memorialnij znak vstanovlenij v 1990 r na chest miscevih meshkanciv zagiblih pid chas 2 yi Svitovoyi vijni ta vid stalinskih represij 1944 1945 rr Pam yatnik radyanskim voyinam roboti I Baranicha ta V RogovskogoTuristichni miscyaNa teritoriyi sela roztashovani tri kurgani epohi rannoyi bronzi kinec III tisyacholittya do n e a na okolici znajdenij skarb bronzovih znaryad praci epohi piznoyi bronzi kinec II tisyacholittya do n e Turistichni miscyatri kurgani epohi rannoyi bronzi kinec III tisyacholittya do n e skarb bronzovih znaryad praci epohi piznoyi bronzi kinec II tisyacholittya do n e dnopoverhovij palac iz dekorativnoyu bashtoyu sho nalezhav ugorskij dvoryanskij rodini Lonyayi hutora tak zvanogo Bogojsalash Sovine gnizdo hram zbudovanij v XV st v gotichnomu stili zalizobetonnij pam yatnik radyanskim voyinam yevrejske kladovishe park i zalishki palacu Fyuzesheri katolickij hram HH st LyudiShepa Vasil Vasilovich ukrayinskij agronom ekonomist Narodnij deputat Ukrayini Likovich Irina Mikolayivna ukrayinska pismennicya ta zhurnalistka 1997 r n boyec 128 yi girsko pihotnoyi brigadi zaginuv u rosijsko ukrayinskij vijni 7 sichnya 2018 r Mihajlo Kushnir 1993 r n boyec 128 yi girsko pihotnoyi brigadi zaginuv u rosijsko ukrayinskij vijni 12 grudnya 2017 r PrimitkiPogoda v seli BatradiLiteraturaIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim Shkola na vsi chotiri storoni ta inshi cikavinki Batradi ta Goronglabu 25 grudnya 2018 u Wayback Machine Arhitekturni istorichni ta prirodni cinnosti Beregivshini 28 grudnya 2019 u Wayback Machine