Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Паторжинський Іва н Сергі йович Паторжи нський 20 лютого 3 березня 189

Паторжинський Іван Сергійович

Паторжинський Іван Сергійович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Паторжинський.

Іва́н Сергі́йович Паторжи́нський (20 лютого (3 березня) 1896, Петро-Свистунове, Олександрівський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія — 22 лютого 1960(1960-02-22), Київ) — український оперний співак (бас-профундо), педагог, народний артист СРСР (1944), представник українського вокального мистецтва. Лауреат Сталінської премії (1942). Депутат Верховної Ради УРСР 1–4 скликання (1938—1959). Професор Київської державної консерваторії.

Паторжинський Іван Сергійович
image
Народився 20 лютого (3 березня) 1896
Петро-Свистунове, Олександрівський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія
Помер 22 лютого 1960(1960-02-22) (63 роки)
Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання Байкове кладовище
Країна image Російська імперія
image СРСР
Діяльність оперний співак
Alma mater Дніпровська академія музики
Заклад Національна музична академія України імені П. І. Чайковського
Партія КПРС
У шлюбі з Паторжинська-Снага Марфа Хомівна
Діти Паторжинська Галина Іванівна
Нагороди
imageimageimageimage
imageimageimageimage
image
IMDb ID 0665746

Біографія

Народився 20 лютого (3 березня) 1896(18960303) року в селі Петро-Свистунове, нині Вільнянського району Запорізької області. В родині було семеро дітей. У свої молоді роки батько Івана працював складальником шрифтів у місцевій типографії, а коли від свинцевого пилу захворів на туберкульоз, придбав хату в селі та згодом став дяком у місцевій церкві. Голосом Іван вдався в батька, який славився потужним басом. Іван вирізнявся серед братів тямущістю й голосом. Його першим наставником був місцевий дзвонар, від якого Іван з шести літ знав грамоту. 

Закінчив Бахмутське духовне училище та Катеринославську духовну семінарію. У семінарії вчився вже після татової смерті, як сирота, за державний кошт. Сану не прийняв, оскільки мріяв про театр. У семінарії осягав таємниці співу, розвивав незвичайно сильний голос; співав у церковному хорі, організував чоловічий квартет, концерти якого проходили з аншлагом. Організував оперну студію й ансамбль, з якими виступав на Донбасі.

З 1917 року учителював на Донбасі, організував драматичний гурток, брав участь у виставі малоросійської трупи Колісниченка. Незабаром на нього звернула увагу співачка та педагог Зінаїда Малютіна (вихованка Московської консерваторії) і почала займатися з ним співом, готуючи до камерних концертів.

Згодом переїхав до Катеринослава (нині місто Дніпро), де одружився зі Снагою Марфою Хомівною. 1925 року в них народилася дочка Галина.

Вокальну освіту здобув у Катеринославській консерваторії (1918—1922). Працював керівником і диригентом хорової капели, хормейстером у клубі друкарів, створив чоловічий вокальний квартет, викладав співи у школах.

1925 року став солістом Української Державної Столичної Опери у Харкові. Дебютом була партія Мефістофеля в опері Шарля Гуно «Фауст». Серед іншого співав у дуеті з Марією Литвиненко-Вольгемут, творча дружба з якою тривала майже 30 років.

Від 1935 року — соліст Українського театру опери та балету в Києві. Мав надзвичайно сильний голос оксамитового тембру. Творчий діапазон був дуже великий: виконав сорок п'ять оперних партій; знявся у кінофільмах «Запорожець за Дунаєм», «Наталка Полтавка».

У час радянсько-німецької війни перебував в евакуації, а також виступав з концертами на фронті.

З 1944 року й до 1960 року — професор Київської консерваторії за класом сольного співу. Серед студентів Паторжинського були Євген Червонюк, Дмитро Гнатюк, Андрій Кікоть. Створив свої принципи педагогіки, метод комплексного виховання співака. Любив повторювати фразу Шаляпіна: «Треба співати так само легко, як розмовляєш». 

Неповторно виконував широко відомі «Ніченьку», «Ой кум до куми залицявся», «Старий капрал», «Казав мені батько», «Взяв би я бандуру», «Реве та стогне Дніпр широкий» та інші твори. Його голос легко впізнати за своєрідним оксамитовим тембром.

Гастролював у Польщі, Італії, Фінляндії, Канаді, Німеччині, США, Франції.

Провадив громадську роботу (у 1945—1954 роках — голова правління Українського театрального товариства). Микита Хрущов пише у спогадах, що Паторжинський, котрого як людину й співака поважав сам Сталін, разом із Марією Литвиненко-Вольгемут заступився за арештованого композитора Костянтина Данькевича і домігся його звільнення. Обирався депутатом Верховної Ради УРСР 1–4 скликання (1938—1959).

1953 року Паторжинський востаннє проспівав Карася із «Запорожця за Дунаєм» і покинув оперну сцену. У 1959 року в залі Київської консерваторії відбувся останній концерт видатного співака.

image
Могила Івана Паторжинського

Помер 22 лютого 1960 року в Києві. Похований в Києві на Байковому кладовищі (надгробок — лабрадорит; скульптор Еліус Фрідман; встановлений 1963 року).

Родина

Рідний брат Івана Сергійовича — Федір (1901—1976), брав участь у громадянській війні в Росії. Емігрував до Туреччини, згодом мешкав у Болгарії, де був регентом у хорі. Наприкінці 1920-х оселився в Парижі. Керував хором Свято-Троїцького храму у місті Кліші та хором храму Трьох Святителів в Парижі. Наприкінці 1940-х років — керівник дитячим хором Четвергової церкви при Союзі російських православних парафій в Парижі. Удостоївся Гран-Прі на конкурсі в Італії. Іван тривалий час не знав про долю брата. Їхня зустріч відбулася у 1946 році, коли Іван Сергійович приїхав на гастролі до Канади. У 1957 році Федору Паторжинському довелося перенести важку операцію, і Іван Сергійович намагався матеріально підтримати брата, відвідував його під час гастролей в Америці. Від 1958 року Федор Сергійович мешкав в Києві, де працював другим дирижером Державної хорової капели «Думка» та керував хором студентів сільгоспакадемії. Помер 25 серпня 1976 року у Києві, де й похований.

Старша ж сестра Івана — Олександра, під час німецької окупації, була вчителькою та очолювала підпільну групу в Єлизаветівці на Донбасі. Загинула.

Відзнаки

Нагороджений орденом Леніна (1946), трьома орденами Трудового Червоного Прапора (1936, 1948, 1951), медалями, югославським орденом Братерства і єдності. Лауреат Сталінської премії (1942).

Творчість

Партії:

Фільмографія

Пам'ять

image
Меморіальна таблиця Івану Паторжинському в приміщенні Київської консерваторії

На фасаді будинку в Києві, де мешкав Паторжинський, встановлено гранітну меморіальну таблицю з барельєфним зображенням співака.

На його честь у Києві названо вулицю, а також одну з вулиць у Запоріжжі.. Вулиця одного з найпрестижніших районів Дніпра (Нагірний) також носить ім'я Івана Сергійовича Паторжинського.[[1]] Також вулицю на честь оперного співака названо і у місті Луцьку.


Розпорядженням голови Запорізької обласної державної адміністрації Юрієм Карапетяном у серпні 2018 року затверджено Положення про за досягнення в галузі музичного мистецтва.

Примітки

  1. Ніжний бас — UAHistory. UAHistory (укр.). 22 лютого 2016. Процитовано 22 лютого 2017.
  2. Київ: Енциклопедичний довідник / за редакцією А. В. Кудрицького. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1981. — 736 с., іл.
  3. Паторжинский Федор Сергеевич (рос.)
  4. Паторжинський Іван Сергійович. Іван Паторжинській. Від «Макара» — до «українського Шаляпіна»
  5. . Архів оригіналу за 4 березня 2018. Процитовано 4 березня 2018.
  6. Для музичних митців запроваджено премію ім. Івана Паторжинського

Посилання

Джерела

  • Брега Г. С.. Паторжинський Іван Сергійович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 94. — .
  • Т.Гриценко. Наш земляк — великий майстер співу // Дніпровські вогні. 3 березня 2021 р. С. 2.
  • Жадько В. Некрополь на Байковій горі. — К., 2008. — С. 161, 282.
  • Жадько В. Український некрополь. — К., 2005. — С. 259.
  • Паторжинський Іван Сергійович: облікова картка та автобіографія депутата Верховної Ради УРСР // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 5, арк. 16–17.
  • Список депутатів Верховної Ради УРСР першого скликання, обраних 26 червня 1938 року // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 2, арк. 63.
  • Список депутатів, обраних до Верховної Ради УРСР // Вісті [ЦВК УРСР]. — 1938. — № 148 (5338). — 29 червня. — С. 1.

Література

  • Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр: [монографія]: Ч.ІІ. — Івано-Франківськ, «Плай» 2012. — С.214-215
  • Иван Сергеевич Паторжинский / ред.-сост. Елена Андреевна Грошева ; вступ. ст. Андрій Якович Штогаренко . — М: Советский композитор, 1976 . — 263 с.: фот. — (Деятели музыкального театра) . — Содерж. : Жизнь и творчество. Воспоминания. Справочные материалы. Оперный репертуар И. С. Паторжинского. Составитель К. Милославский С.243-245. Литература о И. С. Паторжинском. Составитель К. Милославский. С.257-263. URL :http://pator.at.ua/_ld/0/19___.pdf
  • Паторжинський Іван Сергійович // Лисенко, І. Співаки України: енциклопедичне видання. — Київ: Знання, 2011. — С. 418—420.
  • Чередниченко, И. Малая родина помнит: [музей И. С. Паторжинского в с. Днепровка Вольнянского р-на Запорожской обл.] / Ирина Чередниченко // Остров свободы. — 2007. — 23 авг. (№ 34). — С. 12.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Patorzhinskij Iva n Sergi jovich Patorzhi nskij 20 lyutogo 3 bereznya 1896 Petro Svistunove Oleksandrivskij povit Katerinoslavska guberniya Rosijska imperiya 22 lyutogo 1960 1960 02 22 Kiyiv ukrayinskij opernij spivak bas profundo pedagog narodnij artist SRSR 1944 predstavnik ukrayinskogo vokalnogo mistectva Laureat Stalinskoyi premiyi 1942 Deputat Verhovnoyi Radi URSR 1 4 sklikannya 1938 1959 Profesor Kiyivskoyi derzhavnoyi konservatoriyi Patorzhinskij Ivan SergijovichNarodivsya 20 lyutogo 3 bereznya 1896 Petro Svistunove Oleksandrivskij povit Katerinoslavska guberniya Rosijska imperiyaPomer 22 lyutogo 1960 1960 02 22 63 roki Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRPohovannya Bajkove kladovisheKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnist opernij spivakAlma mater Dniprovska akademiya muzikiZaklad Nacionalna muzichna akademiya Ukrayini imeni P I ChajkovskogoPartiya KPRSU shlyubi z Patorzhinska Snaga Marfa HomivnaDiti Patorzhinska Galina IvanivnaNagorodiIMDb ID 0665746 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 20 lyutogo 3 bereznya 1896 18960303 roku v seli Petro Svistunove nini Vilnyanskogo rajonu Zaporizkoyi oblasti V rodini bulo semero ditej U svoyi molodi roki batko Ivana pracyuvav skladalnikom shriftiv u miscevij tipografiyi a koli vid svincevogo pilu zahvoriv na tuberkuloz pridbav hatu v seli ta zgodom stav dyakom u miscevij cerkvi Golosom Ivan vdavsya v batka yakij slavivsya potuzhnim basom Ivan viriznyavsya sered brativ tyamushistyu j golosom Jogo pershim nastavnikom buv miscevij dzvonar vid yakogo Ivan z shesti lit znav gramotu Zakinchiv Bahmutske duhovne uchilishe ta Katerinoslavsku duhovnu seminariyu U seminariyi vchivsya vzhe pislya tatovoyi smerti yak sirota za derzhavnij kosht Sanu ne prijnyav oskilki mriyav pro teatr U seminariyi osyagav tayemnici spivu rozvivav nezvichajno silnij golos spivav u cerkovnomu hori organizuvav cholovichij kvartet koncerti yakogo prohodili z anshlagom Organizuvav opernu studiyu j ansambl z yakimi vistupav na Donbasi Z 1917 roku uchitelyuvav na Donbasi organizuvav dramatichnij gurtok brav uchast u vistavi malorosijskoyi trupi Kolisnichenka Nezabarom na nogo zvernula uvagu spivachka ta pedagog Zinayida Malyutina vihovanka Moskovskoyi konservatoriyi i pochala zajmatisya z nim spivom gotuyuchi do kamernih koncertiv Zgodom pereyihav do Katerinoslava nini misto Dnipro de odruzhivsya zi Snagoyu Marfoyu Homivnoyu 1925 roku v nih narodilasya dochka Galina Vokalnu osvitu zdobuv u Katerinoslavskij konservatoriyi 1918 1922 Pracyuvav kerivnikom i dirigentom horovoyi kapeli hormejsterom u klubi drukariv stvoriv cholovichij vokalnij kvartet vikladav spivi u shkolah 1925 roku stav solistom Ukrayinskoyi Derzhavnoyi Stolichnoyi Operi u Harkovi Debyutom bula partiya Mefistofelya v operi Sharlya Guno Faust Sered inshogo spivav u dueti z Mariyeyu Litvinenko Volgemut tvorcha druzhba z yakoyu trivala majzhe 30 rokiv Vid 1935 roku solist Ukrayinskogo teatru operi ta baletu v Kiyevi Mav nadzvichajno silnij golos oksamitovogo tembru Tvorchij diapazon buv duzhe velikij vikonav sorok p yat opernih partij znyavsya u kinofilmah Zaporozhec za Dunayem Natalka Poltavka U chas radyansko nimeckoyi vijni perebuvav v evakuaciyi a takozh vistupav z koncertami na fronti Z 1944 roku j do 1960 roku profesor Kiyivskoyi konservatoriyi za klasom solnogo spivu Sered studentiv Patorzhinskogo buli Yevgen Chervonyuk Dmitro Gnatyuk Andrij Kikot Stvoriv svoyi principi pedagogiki metod kompleksnogo vihovannya spivaka Lyubiv povtoryuvati frazu Shalyapina Treba spivati tak samo legko yak rozmovlyayesh Nepovtorno vikonuvav shiroko vidomi Nichenku Oj kum do kumi zalicyavsya Starij kapral Kazav meni batko Vzyav bi ya banduru Reve ta stogne Dnipr shirokij ta inshi tvori Jogo golos legko vpiznati za svoyeridnim oksamitovim tembrom Gastrolyuvav u Polshi Italiyi Finlyandiyi Kanadi Nimechchini SShA Franciyi Provadiv gromadsku robotu u 1945 1954 rokah golova pravlinnya Ukrayinskogo teatralnogo tovaristva Mikita Hrushov pishe u spogadah sho Patorzhinskij kotrogo yak lyudinu j spivaka povazhav sam Stalin razom iz Mariyeyu Litvinenko Volgemut zastupivsya za areshtovanogo kompozitora Kostyantina Dankevicha i domigsya jogo zvilnennya Obiravsya deputatom Verhovnoyi Radi URSR 1 4 sklikannya 1938 1959 1953 roku Patorzhinskij vostannye prospivav Karasya iz Zaporozhcya za Dunayem i pokinuv opernu scenu U 1959 roku v zali Kiyivskoyi konservatoriyi vidbuvsya ostannij koncert vidatnogo spivaka Mogila Ivana Patorzhinskogo Pomer 22 lyutogo 1960 roku v Kiyevi Pohovanij v Kiyevi na Bajkovomu kladovishi nadgrobok labradorit skulptor Elius Fridman vstanovlenij 1963 roku RodinaRidnij brat Ivana Sergijovicha Fedir 1901 1976 brav uchast u gromadyanskij vijni v Rosiyi Emigruvav do Turechchini zgodom meshkav u Bolgariyi de buv regentom u hori Naprikinci 1920 h oselivsya v Parizhi Keruvav horom Svyato Troyickogo hramu u misti Klishi ta horom hramu Troh Svyatiteliv v Parizhi Naprikinci 1940 h rokiv kerivnik dityachim horom Chetvergovoyi cerkvi pri Soyuzi rosijskih pravoslavnih parafij v Parizhi Udostoyivsya Gran Pri na konkursi v Italiyi Ivan trivalij chas ne znav pro dolyu brata Yihnya zustrich vidbulasya u 1946 roci koli Ivan Sergijovich priyihav na gastroli do Kanadi U 1957 roci Fedoru Patorzhinskomu dovelosya perenesti vazhku operaciyu i Ivan Sergijovich namagavsya materialno pidtrimati brata vidviduvav jogo pid chas gastrolej v Americi Vid 1958 roku Fedor Sergijovich meshkav v Kiyevi de pracyuvav drugim dirizherom Derzhavnoyi horovoyi kapeli Dumka ta keruvav horom studentiv silgospakademiyi Pomer 25 serpnya 1976 roku u Kiyevi de j pohovanij Starsha zh sestra Ivana Oleksandra pid chas nimeckoyi okupaciyi bula vchitelkoyu ta ocholyuvala pidpilnu grupu v Yelizavetivci na Donbasi Zaginula VidznakiNagorodzhenij ordenom Lenina 1946 troma ordenami Trudovogo Chervonogo Prapora 1936 1948 1951 medalyami yugoslavskim ordenom Braterstva i yednosti Laureat Stalinskoyi premiyi 1942 TvorchistPartiyi Susanin Zhittya za carya Glinki Melnik Rusalka Dargomizhskogo Mefistofel Faust Guno Don Bazilio Sevilskij cirulnik Rossini Karas Zaporozhec za Dunayem Gulaka Artemovskogo Taras Bulba Taras Bulba Lisenka Derzhavna premiya SRSR 1942 Valko Moloda gvardiya Mejtusa ta inshi Filmografiya1936 Natalka Poltavka rezhiser Ivan Kavaleridze Vibornij 1953 Zaporozhec za Dunayem rezhiser Vasil Lapoknish Karas Pam yatMemorialna tablicya Ivanu Patorzhinskomu v primishenni Kiyivskoyi konservatoriyi Na fasadi budinku v Kiyevi de meshkav Patorzhinskij vstanovleno granitnu memorialnu tablicyu z barelyefnim zobrazhennyam spivaka Na jogo chest u Kiyevi nazvano vulicyu a takozh odnu z vulic u Zaporizhzhi Vulicya odnogo z najprestizhnishih rajoniv Dnipra Nagirnij takozh nosit im ya Ivana Sergijovicha Patorzhinskogo 1 Takozh vulicyu na chest opernogo spivaka nazvano i u misti Lucku Rozporyadzhennyam golovi Zaporizkoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi Yuriyem Karapetyanom u serpni 2018 roku zatverdzheno Polozhennya pro za dosyagnennya v galuzi muzichnogo mistectva PrimitkiNizhnij bas UAHistory UAHistory ukr 22 lyutogo 2016 Procitovano 22 lyutogo 2017 Kiyiv Enciklopedichnij dovidnik za redakciyeyu A V Kudrickogo K Golovna redakciya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi 1981 736 s il Patorzhinskij Fedor Sergeevich ros Patorzhinskij Ivan Sergijovich Ivan Patorzhinskij Vid Makara do ukrayinskogo Shalyapina Arhiv originalu za 4 bereznya 2018 Procitovano 4 bereznya 2018 Dlya muzichnih mitciv zaprovadzheno premiyu im Ivana PatorzhinskogoPosilannyaPatorzhinskij Ivan Sergijovich Ukrayinska muzichna enciklopediya Kiyiv Institut mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi imeni M T Rilskogo NAN Ukrayini 2018 Tom 5 PAVANA POLIKARP S 110 112 Patorzhinskij Ivan Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn X Literi Ol Per S 1310 1000 ekz Patorzhinskij Ivan Sergijovich Shevchenkivska enciklopediya T 4 M Pa u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2013 S 791 Onuchka Ivana Patorzhinskogo V Parizhi v gostyah u brata didus zustriv Shalyapina Voni sidili vtroh i spivali Ivan Patorzhinskij biografiya Ivan Patorzhinskij Zhitkevich A Spivak Ivan Patorzhinskij u SShA ta Kanadi Sajt Ivana Patorzhinskogo ros DzherelaBrega G S Patorzhinskij Ivan Sergijovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 94 ISBN 978 966 00 1142 7 T Gricenko Nash zemlyak velikij majster spivu Dniprovski vogni 3 bereznya 2021 r S 2 Zhadko V Nekropol na Bajkovij gori K 2008 S 161 282 Zhadko V Ukrayinskij nekropol K 2005 S 259 Patorzhinskij Ivan Sergijovich oblikova kartka ta avtobiografiya deputata Verhovnoyi Radi URSR CDAVO Ukrayini f R 1 op 31 spr 5 ark 16 17 Spisok deputativ Verhovnoyi Radi URSR pershogo sklikannya obranih 26 chervnya 1938 roku CDAVO Ukrayini f R 1 op 31 spr 2 ark 63 Spisok deputativ obranih do Verhovnoyi Radi URSR Visti CVK URSR 1938 148 5338 29 chervnya S 1 LiteraturaIstoriya vokalnogo mistectva O D Shulyar monografiya Ch II Ivano Frankivsk Plaj 2012 S 214 215 Ivan Sergeevich Patorzhinskij red sost Elena Andreevna Grosheva vstup st Andrij Yakovich Shtogarenko M Sovetskij kompozitor 1976 263 s fot Deyateli muzykalnogo teatra Soderzh Zhizn i tvorchestvo Vospominaniya Spravochnye materialy Opernyj repertuar I S Patorzhinskogo Sostavitel K Miloslavskij S 243 245 Literatura o I S Patorzhinskom Sostavitel K Miloslavskij S 257 263 URL http pator at ua ld 0 19 pdf Patorzhinskij Ivan Sergijovich Lisenko I Spivaki Ukrayini enciklopedichne vidannya Kiyiv Znannya 2011 S 418 420 Cherednichenko I Malaya rodina pomnit muzej I S Patorzhinskogo v s Dneprovka Volnyanskogo r na Zaporozhskoj obl Irina Cherednichenko Ostrov svobody 2007 23 avg 34 S 12

Дата публікації:
Топ