Ге́нріх Володи́мирович Топуз (10 квітня 1916, Одеса, Російська імперія — 12 жовтня 1999, Одеса, Україна) — український архітектор єврейського походження, будував в Одесі.
Генріх Володимирович Топуз | |
---|---|
1966 рік. | |
Народження | 10 квітня 1916 |
Смерть | 29 жовтня 1999 (83 роки) |
Країна | Російська імперія, СРСР, Україна |
Діяльність | архітектор |
Праця в містах | Одеса |
Архітектурний стиль | історизм, модернізм |
Найважливіші споруди | Одеський будинок профспілок |
Біографія
Народився в сім'ї інженера-будівельника, художника і підприємця Володимира Леонтійовича Топуза.
З п'яти років навчався у приватній художній школі Юлія Рафаїловича Бершадського — учня Іллі Рєпіна, у якого раніше навчався і батько Генріха.
У 1924 році вступив до першого класу одеської загальноосвітньої школи № 4, в якій навчався 4 роки.
У 1928 році проходив навчання в школі фабрично-заводського учнівства (ФЗУ) при заводі ім. Жовтневої Революції, де в як учень коваля допомагав гнути ножі плугів і сівалок. Через рік перейшов у школу фабрично-заводського учнівства будівельників, де став учнем художника і відомого майстра альфрейного мистецтва Густава Томашевського, який до Жовтневого перевороту працював разом з О. Й. Бернардацці. Разом з наставником брав особисту участь в реставрації розписів Оперного театру і Філармонії.
Після закінчення ФЗУ працював художником-мультиплікатором на Одеській кінофабриці Всеукраїнського фотокіноуправління, потім — художником-декоратором в клубі шкірників.
У 1933 році був зарахований на вечірній робітничий факультет Одеського інституту громадянського і комунального будівництва, а через рік — також на перший курс архітектурного факультету. Вчителями на архітектурному факультеті були Ф. А. Троупянський, О. Д. Зейлігер, Л. М. Чернігів, М. І. Лінецький, В. І. Кундерт, Н. М. Каневський, Я. С. Гольденберг, Г. М. Готгельф.
У 1940 році, ще до закінчення інституту за результатами виконаних архітектурних проектів разом з дружиною Зоєю були прийняті до Спілки архітекторів. Після захисту дипломних робіт і отримання звання архітектора в 1940—1941 році подружжя працювало в Архітектурно-проектній майстерні при ОІГКС. За цей короткий період Г. Топуз брав участь в підготовці технічної документації та робочих креслень по реконструкції готелів «Лондонський» і «Червоний».
У 1941 році з сім'єю переїхав в Уфу (Башкірія), де вступив на роботу в Інститут мови і літератури АН УРСР, у якому познайомився з київським архітектором Володимиром Заболотним. У Башкирії брав участь в оформленні «Вікон ТАРС», ілюструючи вірші і тексти П. Г. Тичини, М. Т. Рильського, В. М. Сосюри, М. В. Рибака. Крім цього створив безліч малюнків і акварелей з видами Уфи, природи Уралу і портретів сучасників. Більше десятка цих робіт були придбані і виставлялися в уфимському художньому музеї, а автор був прийнятий до Спілки художників БАССР.
У творчому союзі з досвідченим одеським архітектором В. Л. Фельдштейном та за участю відомих одеських скульпторів професора Г. С. Теннера і заслуженого діяча мистецтв України Е. М. Фрідмана, професора живопису Л. Е. Мучніка проектував і здійснив будівництво найбільш значної в ті роки адміністративної будівлі башкирської столиці — обкому партії (нині — будівля національного музею Республіки Башкортостан). За цю роботу, як основний автор, був нагороджений Почесною грамотою Президії Верховної Ради БАССР.
Після звільнення Одеси відряджений до Одеси для здійснення робіт з її відновлення. З липня 1944 року приступив до роботи в обласній проектувальної конторі, яка згодом змінювала назву на Містопроект, Одеспроект, Облпроект, а з 1955 року — Одеська філія Діпроміста, де в цілому пропрацював тридцять три роки, займаючи посаду керівника архітектурно-планувальної майстерні № 1 — головного архітектора проектів. У перші роки після війни займався відновленням і реконструкцією видання Міськради на Думській площі, Палацу моряків, проектував Музей морського флоту, генеральний план селекційного інституту, ряд санаторіїв Одеси.
Після відкриття в 1971 році нового Архітектурного факультету ОІБІ понад 20 років викладав в інституті.
У 1993 році переїхав спочатку до Австралії, а після в Ізраїль, де продовжував малювати і брати участь у виставках.
Творчість
Архітектурні твори
- Корпус санаторію ВЦСПС № 7 ім. Горького, 1952 р., Фонтанська дор., 165 корпус 1
- Відбудова житлового будинку ЧМП з залишків (1-2 поверхів) прибуткового будинку А. М. Бродського, 1952—1954 рр., Грецька вул., Грецька вул., 26
- Відновлення для Канатного заводу колишніх гуртожитків Цукрово-рафінадного заводу (арх. А. І. Міллер, 1937), арх. Г. В. Топуз, Л. Н. Павловська, 1953—1954 рр., вул. Чорноморського Козацтва, 95 та 97
- Житлові будинки ЧМП у «Ново-Аркадійському» масиві, 1954 р., Фонтанська дор., 9б, Сегедська вул., 16
- Житловий будинок Одеського крекінг-заводу, 1954 р., Спирідонівська вул., 12
- Житловий будинок ЧМП, арх. Г. В. Топуз, арх. С. А. Межибовський, 1954—1956 рр., Рішельєвська вул., 7
- Міська поліклініка № 5, 1959 р., Катеринінська вул., 53
- Відновлення або закінчення будівництва будинків Взуттєвої фабрики (арх. А. Б. Мінкус, 1935—1937), 1950-ті рр., просп. Шевченка, 13 та 13а
- Будинок цукрово-рафінадного заводу, арх. Г. В. Топуз, Л. Н. Павловська), 1950-і рр., вул. Чорноморського Козацтва, 60
- Будинки Суперфосфатного заводу (Адаптація типових проектів), 1950-і рр., Середнефонтанська вул., 32 та 34
- Житловий будинок працівників Одеського порту з вбудованим медичним закладом (Адаптація типового проекту), кін. 1950-х рр., Софіївська вул., 20
- Три житлові будинки ЧМП із спільнним вбудовано-прибудованним торговим приміщенням, арх. Г. В. Топуз, Л. К. Медянов, 1968—1972 рр., Торгова вул., 1, 1а та 1б
Містобудівні проекти
- Житловий масив «Ново-Аркадійський», арх. Г. В. Топуз, Чазова, Н. М. Фоміна, Р. А. Владимирська, Г. Я. Поварчук, 1954 р.
Нереалізовані проекти
- Участь у складанні проекту відновлення, реставрації та реконструкція Молочного корпусу Нового базару (здійснена лише консервація), арх. В. О. Пилявський, Борін Г. Д, інж. С. Н. Добрикін, О. О. Вахнянська також за участю арх. Л. В. Кофмана, 1989—1991 рр., Торгова вул., 26
Художні твори
Художня спадщина Г. В. Топуза складає велику кількість графічних аркушів і акварелей. Основною темою багатьох графічних робіт художника є Одеса.
Примітки
- Выставка произведений Генриха Топуза в Одессском художественном музее 1984 год. Архив Одесского художественного музея.
Джерела
- (рос.)
- В. Топуз. «Топуз Генрих Владимирович». Інтернет версія довідника "Они оставили след в истории Одессы " (рос.)
- Сайт «Домофото» (рос.)
- Пилявский В. А. Здания, сооружения, памятники Одессы и их зодчие. — 2-е изд. — Одесса: Optimum, 2010. — 276 с. —
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ge nrih Volodi mirovich Topuz 10 kvitnya 1916 Odesa Rosijska imperiya 12 zhovtnya 1999 Odesa Ukrayina ukrayinskij arhitektor yevrejskogo pohodzhennya buduvav v Odesi Genrih Volodimirovich Topuz1966 rik Narodzhennya 10 kvitnya 1916 1916 04 10 Odesa Rosijska imperiyaSmert 29 zhovtnya 1999 1999 10 29 83 roki Odesa UkrayinaKrayina Rosijska imperiya SRSR UkrayinaDiyalnist arhitektorPracya v mistah OdesaArhitekturnij stil istorizm modernizmNajvazhlivishi sporudi Odeskij budinok profspilok Memorialna tablicya na vulici Pushkinskij v OdesiBiografiyaNarodivsya v sim yi inzhenera budivelnika hudozhnika i pidpriyemcya Volodimira Leontijovicha Topuza Z p yati rokiv navchavsya u privatnij hudozhnij shkoli Yuliya Rafayilovicha Bershadskogo uchnya Illi Ryepina u yakogo ranishe navchavsya i batko Genriha U 1924 roci vstupiv do pershogo klasu odeskoyi zagalnoosvitnoyi shkoli 4 v yakij navchavsya 4 roki U 1928 roci prohodiv navchannya v shkoli fabrichno zavodskogo uchnivstva FZU pri zavodi im Zhovtnevoyi Revolyuciyi de v yak uchen kovalya dopomagav gnuti nozhi plugiv i sivalok Cherez rik perejshov u shkolu fabrichno zavodskogo uchnivstva budivelnikiv de stav uchnem hudozhnika i vidomogo majstra alfrejnogo mistectva Gustava Tomashevskogo yakij do Zhovtnevogo perevorotu pracyuvav razom z O J Bernardacci Razom z nastavnikom brav osobistu uchast v restavraciyi rozpisiv Opernogo teatru i Filarmoniyi Pislya zakinchennya FZU pracyuvav hudozhnikom multiplikatorom na Odeskij kinofabrici Vseukrayinskogo fotokinoupravlinnya potim hudozhnikom dekoratorom v klubi shkirnikiv U 1933 roci buv zarahovanij na vechirnij robitnichij fakultet Odeskogo institutu gromadyanskogo i komunalnogo budivnictva a cherez rik takozh na pershij kurs arhitekturnogo fakultetu Vchitelyami na arhitekturnomu fakulteti buli F A Troupyanskij O D Zejliger L M Chernigiv M I Lineckij V I Kundert N M Kanevskij Ya S Goldenberg G M Gotgelf U 1940 roci she do zakinchennya institutu za rezultatami vikonanih arhitekturnih proektiv razom z druzhinoyu Zoyeyu buli prijnyati do Spilki arhitektoriv Pislya zahistu diplomnih robit i otrimannya zvannya arhitektora v 1940 1941 roci podruzhzhya pracyuvalo v Arhitekturno proektnij majsterni pri OIGKS Za cej korotkij period G Topuz brav uchast v pidgotovci tehnichnoyi dokumentaciyi ta robochih kreslen po rekonstrukciyi goteliv Londonskij i Chervonij U 1941 roci z sim yeyu pereyihav v Ufu Bashkiriya de vstupiv na robotu v Institut movi i literaturi AN URSR u yakomu poznajomivsya z kiyivskim arhitektorom Volodimirom Zabolotnim U Bashkiriyi brav uchast v oformlenni Vikon TARS ilyustruyuchi virshi i teksti P G Tichini M T Rilskogo V M Sosyuri M V Ribaka Krim cogo stvoriv bezlich malyunkiv i akvarelej z vidami Ufi prirodi Uralu i portretiv suchasnikiv Bilshe desyatka cih robit buli pridbani i vistavlyalisya v ufimskomu hudozhnomu muzeyi a avtor buv prijnyatij do Spilki hudozhnikiv BASSR U tvorchomu soyuzi z dosvidchenim odeskim arhitektorom V L Feldshtejnom ta za uchastyu vidomih odeskih skulptoriv profesora G S Tennera i zasluzhenogo diyacha mistectv Ukrayini E M Fridmana profesora zhivopisu L E Muchnika proektuvav i zdijsniv budivnictvo najbilsh znachnoyi v ti roki administrativnoyi budivli bashkirskoyi stolici obkomu partiyi nini budivlya nacionalnogo muzeyu Respubliki Bashkortostan Za cyu robotu yak osnovnij avtor buv nagorodzhenij Pochesnoyu gramotoyu Prezidiyi Verhovnoyi Radi BASSR Pislya zvilnennya Odesi vidryadzhenij do Odesi dlya zdijsnennya robit z yiyi vidnovlennya Z lipnya 1944 roku pristupiv do roboti v oblasnij proektuvalnoyi kontori yaka zgodom zminyuvala nazvu na Mistoproekt Odesproekt Oblproekt a z 1955 roku Odeska filiya Dipromista de v cilomu propracyuvav tridcyat tri roki zajmayuchi posadu kerivnika arhitekturno planuvalnoyi majsterni 1 golovnogo arhitektora proektiv U pershi roki pislya vijni zajmavsya vidnovlennyam i rekonstrukciyeyu vidannya Miskradi na Dumskij ploshi Palacu moryakiv proektuvav Muzej morskogo flotu generalnij plan selekcijnogo institutu ryad sanatoriyiv Odesi Pislya vidkrittya v 1971 roci novogo Arhitekturnogo fakultetu OIBI ponad 20 rokiv vikladav v instituti U 1993 roci pereyihav spochatku do Avstraliyi a pislya v Izrayil de prodovzhuvav malyuvati i brati uchast u vistavkah TvorchistArhitekturni tvori Korpus sanatoriyu VCSPS 7 im Gorkogo 1952 r Fontanska dor 165 korpus 1 Vidbudova zhitlovogo budinku ChMP z zalishkiv 1 2 poverhiv pributkovogo budinku A M Brodskogo 1952 1954 rr Grecka vul Grecka vul 26 Vidnovlennya dlya Kanatnogo zavodu kolishnih gurtozhitkiv Cukrovo rafinadnogo zavodu arh A I Miller 1937 arh G V Topuz L N Pavlovska 1953 1954 rr vul Chornomorskogo Kozactva 95 ta 97 Zhitlovi budinki ChMP u Novo Arkadijskomu masivi 1954 r Fontanska dor 9b Segedska vul 16 Zhitlovij budinok Odeskogo kreking zavodu 1954 r Spiridonivska vul 12 Zhitlovij budinok ChMP arh G V Topuz arh S A Mezhibovskij 1954 1956 rr Rishelyevska vul 7 Miska poliklinika 5 1959 r Katerininska vul 53 Vidnovlennya abo zakinchennya budivnictva budinkiv Vzuttyevoyi fabriki arh A B Minkus 1935 1937 1950 ti rr prosp Shevchenka 13 ta 13a Budinok cukrovo rafinadnogo zavodu arh G V Topuz L N Pavlovska 1950 i rr vul Chornomorskogo Kozactva 60 Budinki Superfosfatnogo zavodu Adaptaciya tipovih proektiv 1950 i rr Serednefontanska vul 32 ta 34 Zhitlovij budinok pracivnikiv Odeskogo portu z vbudovanim medichnim zakladom Adaptaciya tipovogo proektu kin 1950 h rr Sofiyivska vul 20 Tri zhitlovi budinki ChMP iz spilnnim vbudovano pribudovannim torgovim primishennyam arh G V Topuz L K Medyanov 1968 1972 rr Torgova vul 1 1a ta 1b Mistobudivni proekti Zhitlovij masiv Novo Arkadijskij arh G V Topuz Chazova N M Fomina R A Vladimirska G Ya Povarchuk 1954 r Nerealizovani proekti Uchast u skladanni proektu vidnovlennya restavraciyi ta rekonstrukciya Molochnogo korpusu Novogo bazaru zdijsnena lishe konservaciya arh V O Pilyavskij Borin G D inzh S N Dobrikin O O Vahnyanska takozh za uchastyu arh L V Kofmana 1989 1991 rr Torgova vul 26 Hudozhni tvori Hudozhnya spadshina G V Topuza skladaye veliku kilkist grafichnih arkushiv i akvarelej Osnovnoyu temoyu bagatoh grafichnih robit hudozhnika ye Odesa PrimitkiVystavka proizvedenij Genriha Topuza v Odessskom hudozhestvennom muzee 1984 god Arhiv Odesskogo hudozhestvennogo muzeya Dzherela ros V Topuz Topuz Genrih Vladimirovich Internet versiya dovidnika Oni ostavili sled v istorii Odessy ros Sajt Domofoto ros Pilyavskij V A Zdaniya sooruzheniya pamyatniki Odessy i ih zodchie 2 e izd Odessa Optimum 2010 276 s ISBN 978 966 344 377 5