Мінамото но Йосіїе

Мінамо́то но Йосії́е　(яп. 源義家, みなもとのよしいえ; 1039–1106) — японський політичний діяч і полководець періоду Хей'ан. Старший син Мінамото но Йорійосі. Старший брат Мінамото но Йосіміцу. Прізвисько: Хатіма́н Таро́ (八幡太郎, はちまんたろう). Батько Мінамото но Йосітіка.

Мінамото но Йосіїе
яп. 源義家
Народився	1039^[1] або 1041^[1]
Помер	4 серпня 1106 або 1106^[1]
Країна	Японія
Діяльність	самурай, військовослужбовець
Військове звання	шьōґун
Батько	Мінамото но Йорійосі
Мати	^d
Брати, сестри	^d, Мінамото-но Йосіміцу і ^d
У шлюбі з	^d
Діти	^d, ^d, ^d, Мінамото но Йосітіка, ^d, Мінамото-но Йосікуні, Q106615932?, Q106615918? і ^d
Медіафайли у Вікісховищі

Мінамото но Йосіїе з «Іллюстрованого сувою про Трирічну війну».

Короткі відомості

Мінамото но Йосіїе був одним з командувачів центрального уряду у Дев'ятирічній війні 1051–1062 проти повсталого роду Абе у Північній Японії. За бойові заслуги він отримав від Імператора титул і посаду провінціала провінції Дева (出羽守), а згодом титул посаду провінціала провінції Муцу (陸奥守), разом із титулом «полководця-пацифікатора» (鎮守将軍).

Під час Трирічної війни 1083–1087 Мінамото но Йосіїе допомагав роду муцівських Фудзівара і знищив місцевий рід . Це перемога принесла йому всеяпонське визнання і зробила одним з найпопулярніших лідерів японського самурайства.

Під прапорами Мінамото но Йосіїе збиралося багато самураїв Східної Японії, особливо у регіоні Канто. Саме там він заклав свою резиденцію і створив основу для розвитку власного роду Мінамото.

Особа Мінамото но Йосіїе ідеалізувалася його сучасниками. У ньому вбачали перевтілення «бога війни» Хатімана. В часи існування Камакурського сьоґунату цього полководця вважали зразковим самураєм, об'єктом для наслідування, патріархом багатьох самурайських родів.

Примітки

1. National Library of Israel Names and Subjects Authority File
   d:Track:Q106509962

Джерела та література

• Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.