Анатолій Пашнін

Анатолій Іванович Пашнін (рос. Анатолий Иванович Пашнин; 14 липня 1959(19590714), Москва) — російський і український актор кіно та дубляжу, християнський диякон.

Анатолій Пашнін
Анатолий Иванович Пашнин
Народився	14 липня 1959(1959-07-14) (64 роки) Москва, СРСР
Національність	росіянин
Громадянство	Росія→ Україна
Діяльність	актор кіно та дубляжу, християнський диякон
Alma mater	Всеросійський державний інститут кінематографії
Роки діяльності	1985—н.ч.
IMDb	nm8099491

Біографія

Народився 14 липня 1959 року у Москві. У 1985 році закінчив ВДІК.

З 1985 по 2014 рік почав зніматися у кіно, а також з 1990 по 2015 рік - працювати у дубляжі і озвученні російською та українською мовами.

З 2015 року повернувся до Москви, і дублював кінострічки російською мовою для країни-агресора з 2015 по 2022 рік.

З 2019 року по теперішній час озвучує діда Єремея у програмах російського православного телеканалу «Союз».

З 2022 року кар'єра актора закінчилась, наразі працює дияконом у храмі Митрофана Воронежського на Хуторської у місті Москви разом з очільником-патріархом Кирилом (який потрапив під санкціями РНБО за російське вторгнення в Україну).

Фільмографія

Грав в українських фільмах:

• «Десь гримить війна» (1986, Мельников)
• «Вісімнадцятирічні» (1987, Іван Зілов)
• «Земляки» (1988)
• «Важко бути богом» (1989)
• «Розпад» (1990, капітан)
• «Допінг для ангелів» (1990)
• «Тепла мозаїка ретро і ледве-ледве» (1990)
• «Війна на західному напрямку» (1990)
• «Меланхолійний вальс» (1990)
• «Останній бункер» (1991)
• «Особиста зброя» (1991)
• «Пудель» (1991)
• «Гріх» (1991)
• «Для домашнього огнища» (1992)
• «Сільські бувальщини» (1992)
• «Стамбульський транзит» (1992, залізничник)
• «Єлісейські поля» (1993)
• «Заручники страху» (1993)
• «Пастка» (1993)
• «Викуп» (1994)
• «Геллі і Нок» (1995)
• «Матч» (2012, нападник команди «Рух»)
• «Швидка допомога» (2014, Максим Миколайович, батько Аріни)

Посилання

• Анатолий Пашнин, Кино-театр.ру
• Анатолий Пашнин, Циклопедия