Солітаріо кубинський Охоронний статус Близький до загрозливого МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Ядерні Eukaryota Ц

Солітаріо кубинський

Біологічна класифікація

Домен:	Ядерні (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Інфратип:	Хребетні (Vertebrata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Дроздові (Turdidae)
Рід:	Солітаріо (Myadestes)
Вид:	Солітаріо кубинський

Біноміальна назва

Myadestes elisabeth
(, 1850)

Підвиди

M. e. elisabeth (Lembeye, 1850)
M. e. retrusus Bangs & Zappey, 1905

Посилання

Вікісховище:	Myadestes elisabeth
Віківиди:	Myadestes elisabeth
ITIS:	561269
МСОП:	22708593
NCBI:	164887

Солітаріо кубинський (Myadestes elisabeth) — вид горобцеподібних птахів родини дроздових (Turdidae). Ендемік Куби.

Опис

Довжина птаха становить 19 см. Спина оливково-сіра або бурувато-сіра. Нижня частина тіла свіло-сіра, живіт і горло білі. Навколо ока біле кільце, під дзьобом коричневі "вуса". Очі карі, дзьоб сірий, лапи жовті. Виду не притаманний статевий диморфізм. У молодих птахів верхня частина тіла оливкова, нижня частина тіла коричнювата.

Підвиди

Виділяють два підвиди:

M. e. elisabeth (Lembeye, 1850) — захід і схід Куби;
†M. e. retrusus Bangs & Zappey, 1905 — острів Ісла-де-ла-Хувентуд.

Поширення і екологія

Кубинські солітаріо є ендеміками Куби. Вони мешкають на заході острова, в горах ^[en], ^[en] і Сьєрра-де-ла-Гуїра в провінції Пінар-дель-Ріо, а також на сході, в горах Сьєрра-Маестра і масісо-де-Сагуа-Баракоа. В центрі острова, в горах Ескамбрай, кубинські солітаріо не живуть. Популяція кубинських солітаріо мешкала на острові Ісла-де-ла-Хувентуд, однак вимерла в 1930-х роках.

Кубинські солітаріо живуть в густих гірських вологих тропічних лісах. Харчуються ягодами, насінням і комахами. Гніздування відбувається в період з травня по липень. Гніздяться в розщелинах вапнякових скель і в дуплах дерев. В кладці 2-3 зеленувато-білих яйця, поцяткованих темними плямками.

Збереження

МСОП вважає стан збереження цього виду близьким до загрозливого. Араел птаха скоротився через знищення природного середовища, однак в межах сучасного ареалу це досить поширений вид птахів.

Примітки

BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 17 липня 2021. Процитовано 17 липня 2021.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
F. Gill, D. Donsker & P. Rasmussen (red.). Thrushes (англ.). IOC World Bird List (v10.2). Процитовано 18 грудня 2020.

Джерела

Blanco, P. (2001). El tenor de la montaña. Flora y Fauna 5(1):34-35. (Empresa Nacional para la Conservación de la Flora y la Fauna, Cuba). ISSN 1028-0863
García, F. (1987). Las Aves de Cuba. Especies endémicas. Subespecies endémicas. Tomos I y II. Editorial Gente Nueva, La Habana. 207 pp.
Garrido, O.H.; Kirkconnell, A. (2000). Birds of Cuba. Helm Field Guides, Londres. 253 pp.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 17 липня 2021. Процитовано 17 липня 2021.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ioc-3] F. Gill, D. Donsker & P. Rasmussen (red.). Thrushes (англ.). IOC World Bird List (v10.2). Процитовано 18 грудня 2020.