Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Велосипедний двигун Д-4 — спеціальний бензиновий двигун, призначений для установки на велосипед розроблений конструкторами Харківського велозаводу середині 1950-х років. Д–4 (та його модифікації) був єдиним двигуном для велосипедів, що серійно вироблявся в СРСР. Велосипедний двигун серії «Д» був дуже популярним в СРСР, обладнаний ним велосипед, в свій час, був найдоступнішим видом мототранспорту.
Історія
Концепція оснащення велосипеда двигуном існувала в Європі вже з 1920-х років. Основними особливостями веломоторів була їх мала вага, незначна але достатня потужність, та мала витрата пального. Установка двигунів не вимагала переробки велосипеда, хоча деякі конструкції потребували заміни стандартних велосипедних деталей на спеціальні.
Особливих успіхів у виробництві веломоторів досягли німецькі фірми ILO та Fichtel und Sachs, Lohmann, Solex, французькі Vélosolex і ряд інших. На рубежі 1930-40-х років визначилися основні концепції встановлення моторів на велосипед. В основному, двигуни монтувались на раму велосипеда над педальною кареткою, але винахідники пропонували і ряд інших оригінальних рішень. Наприклад найбільш поширеним в Німеччині було розміщення двигуна на задній вилці велосипеда та з'єднання його ланцюговою передачею з колесом. Такі способи дозволяли встановлювати мотори практично на будь-який велосипед незалежно від форми рами і його конструкції.
В середині 1950–х років, в ЦКТБ велобудування Харківського велозаводу, був розроблений (конструктором-самоучкою Прибилой Пилип Олександрович) велосипедний двигун ХВЗ Д–4, та після випробовувань, було також випущено невелику серію цих моторів. Харківські конструктори вибрали варіант розміщення мотора над педальною кареткою, де він закріплювався у V-подібному розвалі труб рами. У той час, на ХВЗ вже було почато виробництво типової моделі чоловічого велосипеда В-110 «Прогрес», його також випускали майже всі велозаводи СРСР. Велосипеди мали однаковий кут з'єднання труб рами над педальною кареткою. Таким чином двигун легко монтувався на всі моделі, але установка на жіночі велосипеди не передбачалась.
Подальше масове виробництво двигуна, з 1956 року, велось на Ленінградському заводі «Красний Октябрь».
Конструкція веломотора Д–4
Д–4– одноциліндровий двотактний бензиновий карбюраторний двигун, робочим об'ємом 45 куб. см. Одноступінчатий редуктор мотора оснащувався дводисковою сухою муфтою зчеплення. Газорозподіл здійснювався через циліндричний золотник (в пустотілій шийці колінчастого вала), циліндр не мав з'ємної головки, що практично виключало його ремонтну розточку.
Запалювання робочої суміші забезпечувало просте магнето, без обмотки для генератора фари. Мотор серії Д–4 оснащувався невеликим розбірним глушником з привареним вихлопним коліном. Паливом для двигуна була суміш бензину А-66, А-74 з моторною оливою в співвідношенні за об'ємом 20: 1.
На картері двигуна було два ввігнуті (під діаметр рами) установчі місця, якими він встановлювався на рамі велосипеда, над педальною кареткою, та закріплювався двома хомутами. Хоча за задумом виробника, ширина мотора не заважала обертанню педалей, але на практиці, в більшості випадків, доводилося самостійно трохи розгинати педальні шатуни.
На заднє колесо велосипеда встановлювалася додаткова велика зірочка ланцюгової передачі. Для її монтажу потрібно було зробити три невеликих надпила на маточині колеса та закріпити болтами разом з гумовими прокладками та металевими шайбами.
На передній похилій трубі рами монтувався паливний бачок. На кермо встановлювалася поворотна ручка газу (праворуч) і ліворуч витискний важіль муфти зчеплення. Важіль був оснащений спеціальною клямкою, яка могла фіксувати його у витиснутому стані муфти. Це давало можливість рухатися на велосипеді з від'єднаним двигуном (в разі поломки), або налаштовувати його роботу не піднімаючи заднє колесо.
Двигун запускався під час руху велосипеда. Достатньо було трохи розігнатися і плавно відпустити зчеплення, двигун запускався і міг рухати велосипед з регульованою швидкістю до 40 км/год.
Комплектація та модифікації
Двигун поступав у продаж як комплект для установки на велосипед. До його складу входили: двигун, ручка газу і зчеплення з тросами, бак, глушник, захисний щиток ланцюга, накладка для захисту рами велосипеда, ланцюг і зірочка з комплектом кріплення її на колесі та набір інструментів.
Протягом періоду виробництва з 1956 по 1961 роки мотор незначно модернізувався. Перш за все був замінений карбюратор, на більш ефективний і зручний в регулюванні. Карбюратор моторів перших років випуску був технологічно складний у виробництві і важко налаштовувався. Також двигун укомплектували паливним баком іншої конструкції, та більшого об'єму.
В 1961 році а зміну двигуну Д–4 прийшов мотор Д–5 збільшеної потужності до 1,2 к. с. Перші мотори Д–5 зовні майже не відрізнялися від версії Д–4, і оснащувалися циліндром без з'ємної головки і таким же коротким глушником. Пізніше на ньому встановлювали циліндр із з'ємною головкою оснащену ребрами охолодження, і комплектували новим малошумним глушником.
Деяку кількість моторів виробляли на Ковровському мотозаводі з маркуванням Д–4К та Д–5К. На початку 1970-х років мотор значно модернізували до версії Д-6, а згодом Д–8 та Д–8Е. Двигуни було обладнано магнето з генератором фари напругою 6В, збільшено ступінь стиску.
Ці агрегати призначалися, в основному, для установки на легкі мопеди серії «Рига». Виробництво двигунів Д-8 було припинено в кінці 1990-х років.
Окрім продажу в комплектах для велосипедів, двигуни Д-4 і Д-5 встановлювалися і на мотовелосипеди (попередник мопеда). Першими в СРСР були мотовелосипеди ХВЗ В-901, його випускав Харківський велосипедний завод з 1958 року, та В-902 виробництва Львівського велозаводу.
Технічні характеристики двигуна Д–4:
- Тип двигуна -одноциліндровий двотактний карбюраторний
- Діаметр циліндра — 38 мм
![image]()
Двигун Д-8, остання модифікація веломотора Д-4 - Хід поршня — 40 мм
- Робочий об'єм — 45 см³
- Ступінь стиску — 5,2
- Номінальна потужність при 4000-4500 об / хв. — 1 к. с.
- Витрата палива на 100 км, при швидкості 20 км / год. — 1,5 л
- Передатне відношення / колінвал-ведуча зубчатка — 4,2: 1
- Передатне відношення ланцюгової передачі — 4,1: 1
- Вага комплекту мотора без палива — близько 9 кг
Див. також
Примітки
- Маркович М. Е., Велосипедный ДВИГАТЕЛЬ Д-4, МАШГИЗ, Москва/Ленинград 1959 г.
- Manfred Nabinger: Deutsche Fahrrad Hilfsmotoren der vierziger und fünfziger Jahre. Podszun-Verlag 2008, .
- Первенец советского велостроения: Очерк истории Харьк. велосипед. з-да. –Х. Прапор, 1990.
- . www.archive.gov.ua. Архів оригіналу за 29 жовтня 2016. Процитовано 31 січня 2017.
- Велосипедный двигатель Д4К. Техническое описание и инструкция по эксплуатации (1964).
Джерела та посилання
- Керівництва по експлуатації двигунів Д-4, Д-5, Д-6, Д-8
- «Над чем работают конструкторы мотоциклов», журнал «За рулем»,№ 1/1958
- Маркович М. Е., Велосипедный ДВИГАТЕЛЬ Д-4, МАШГИЗ, Москва/Ленинград 1959 г.
- Маркович М. Е., Мотовелосипедные двигатели, Ленинград, «Машиностроение», 1975 год, 128 с., ил.
- Віктор Ходєєв:
- Віктор Ходєєв:
- Мотовелосипед В-902 з двигуном Д–4 на ходу, відео
- Велосипед з двигуном в кінофільмі «Веселые истории» [ 6 лютого 2017 у Wayback Machine.], 1962 рік
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Velosipednij dvigun D 4 specialnij benzinovij dvigun priznachenij dlya ustanovki na velosiped rozroblenij konstruktorami Harkivskogo velozavodu seredini 1950 h rokiv D 4 ta jogo modifikaciyi buv yedinim dvigunom dlya velosipediv sho serijno viroblyavsya v SRSR Velosipednij dvigun seriyi D buv duzhe populyarnim v SRSR obladnanij nim velosiped v svij chas buv najdostupnishim vidom mototransportu Velosipednij dvigun D 4 virobnictva 1957 rokuIstoriyaKoncepciya osnashennya velosipeda dvigunom isnuvala v Yevropi vzhe z 1920 h rokiv Osnovnimi osoblivostyami velomotoriv bula yih mala vaga neznachna ale dostatnya potuzhnist ta mala vitrata palnogo Ustanovka dviguniv ne vimagala pererobki velosipeda hocha deyaki konstrukciyi potrebuvali zamini standartnih velosipednih detalej na specialni Motovelosiped V 902 virobnictva Lvivskogo velozavodu obladnanij velosipednim dvigunom D 4 1960 rik Osoblivih uspihiv u virobnictvi velomotoriv dosyagli nimecki firmi ILO ta Fichtel und Sachs Lohmann Solex francuzki Velosolex i ryad inshih Na rubezhi 1930 40 h rokiv viznachilisya osnovni koncepciyi vstanovlennya motoriv na velosiped V osnovnomu dviguni montuvalis na ramu velosipeda nad pedalnoyu karetkoyu ale vinahidniki proponuvali i ryad inshih originalnih rishen Napriklad najbilsh poshirenim v Nimechchini bulo rozmishennya dviguna na zadnij vilci velosipeda ta z yednannya jogo lancyugovoyu peredacheyu z kolesom Taki sposobi dozvolyali vstanovlyuvati motori praktichno na bud yakij velosiped nezalezhno vid formi rami i jogo konstrukciyi V seredini 1950 h rokiv v CKTB velobuduvannya Harkivskogo velozavodu buv rozroblenij konstruktorom samouchkoyu Pribiloj Pilip Oleksandrovich velosipednij dvigun HVZ D 4 ta pislya viprobovuvan bulo takozh vipusheno neveliku seriyu cih motoriv Harkivski konstruktori vibrali variant rozmishennya motora nad pedalnoyu karetkoyu de vin zakriplyuvavsya u V podibnomu rozvali trub rami U toj chas na HVZ vzhe bulo pochato virobnictvo tipovoyi modeli cholovichogo velosipeda V 110 Progres jogo takozh vipuskali majzhe vsi velozavodi SRSR Velosipedi mali odnakovij kut z yednannya trub rami nad pedalnoyu karetkoyu Takim chinom dvigun legko montuvavsya na vsi modeli ale ustanovka na zhinochi velosipedi ne peredbachalas Podalshe masove virobnictvo dviguna z 1956 roku velos na Leningradskomu zavodi Krasnij Oktyabr Konstrukciya velomotora D 4Skladovi chastini velosipednogo dviguna D 4 D 4 odnocilindrovij dvotaktnij benzinovij karbyuratornij dvigun robochim ob yemom 45 kub sm Odnostupinchatij reduktor motora osnashuvavsya dvodiskovoyu suhoyu muftoyu zcheplennya Gazorozpodil zdijsnyuvavsya cherez cilindrichnij zolotnik v pustotilij shijci kolinchastogo vala cilindr ne mav z yemnoyi golovki sho praktichno viklyuchalo jogo remontnu roztochku Zapalyuvannya robochoyi sumishi zabezpechuvalo proste magneto bez obmotki dlya generatora fari Motor seriyi D 4 osnashuvavsya nevelikim rozbirnim glushnikom z privarenim vihlopnim kolinom Palivom dlya dviguna bula sumish benzinu A 66 A 74 z motornoyu olivoyu v spivvidnoshenni za ob yemom 20 1 Na karteri dviguna bulo dva vvignuti pid diametr rami ustanovchi miscya yakimi vin vstanovlyuvavsya na rami velosipeda nad pedalnoyu karetkoyu ta zakriplyuvavsya dvoma homutami Hocha za zadumom virobnika shirina motora ne zavazhala obertannyu pedalej ale na praktici v bilshosti vipadkiv dovodilosya samostijno trohi rozginati pedalni shatuni Na zadnye koleso velosipeda vstanovlyuvalasya dodatkova velika zirochka lancyugovoyi peredachi Dlya yiyi montazhu potribno bulo zrobiti tri nevelikih nadpila na matochini kolesa ta zakripiti boltami razom z gumovimi prokladkami ta metalevimi shajbami Na perednij pohilij trubi rami montuvavsya palivnij bachok Na kermo vstanovlyuvalasya povorotna ruchka gazu pravoruch i livoruch vitisknij vazhil mufti zcheplennya Vazhil buv osnashenij specialnoyu klyamkoyu yaka mogla fiksuvati jogo u vitisnutomu stani mufti Ce davalo mozhlivist ruhatisya na velosipedi z vid yednanim dvigunom v razi polomki abo nalashtovuvati jogo robotu ne pidnimayuchi zadnye koleso Dvigun zapuskavsya pid chas ruhu velosipeda Dostatno bulo trohi rozignatisya i plavno vidpustiti zcheplennya dvigun zapuskavsya i mig ruhati velosiped z regulovanoyu shvidkistyu do 40 km god Komplektaciya ta modifikaciyiKomplekt dviguna D 4 dlya ustanovki na velosiped Dvigun postupav u prodazh yak komplekt dlya ustanovki na velosiped Do jogo skladu vhodili dvigun ruchka gazu i zcheplennya z trosami bak glushnik zahisnij shitok lancyuga nakladka dlya zahistu rami velosipeda lancyug i zirochka z komplektom kriplennya yiyi na kolesi ta nabir instrumentiv Protyagom periodu virobnictva z 1956 po 1961 roki motor neznachno modernizuvavsya Persh za vse buv zaminenij karbyurator na bilsh efektivnij i zruchnij v regulyuvanni Karbyurator motoriv pershih rokiv vipusku buv tehnologichno skladnij u virobnictvi i vazhko nalashtovuvavsya Takozh dvigun ukomplektuvali palivnim bakom inshoyi konstrukciyi ta bilshogo ob yemu V 1961 roci a zminu dvigunu D 4 prijshov motor D 5 zbilshenoyi potuzhnosti do 1 2 k s Pershi motori D 5 zovni majzhe ne vidriznyalisya vid versiyi D 4 i osnashuvalisya cilindrom bez z yemnoyi golovki i takim zhe korotkim glushnikom Piznishe na nomu vstanovlyuvali cilindr iz z yemnoyu golovkoyu osnashenu rebrami oholodzhennya i komplektuvali novim maloshumnim glushnikom Deyaku kilkist motoriv viroblyali na Kovrovskomu motozavodi z markuvannyam D 4K ta D 5K Na pochatku 1970 h rokiv motor znachno modernizuvali do versiyi D 6 a zgodom D 8 ta D 8E Dviguni bulo obladnano magneto z generatorom fari naprugoyu 6V zbilsheno stupin stisku source source source Zvuk velosipednogo dviguna D 4 1956 r Dvigun D 6 z glushnikom 1971 rik Ci agregati priznachalisya v osnovnomu dlya ustanovki na legki mopedi seriyi Riga Virobnictvo dviguniv D 8 bulo pripineno v kinci 1990 h rokiv Okrim prodazhu v komplektah dlya velosipediv dviguni D 4 i D 5 vstanovlyuvalisya i na motovelosipedi poperednik mopeda Pershimi v SRSR buli motovelosipedi HVZ V 901 jogo vipuskav Harkivskij velosipednij zavod z 1958 roku ta V 902 virobnictva Lvivskogo velozavodu Tehnichni harakteristiki dviguna D 4 Tip dviguna odnocilindrovij dvotaktnij karbyuratornij Diametr cilindra 38 mmDvigun D 8 ostannya modifikaciya velomotora D 4 Hid porshnya 40 mm Robochij ob yem 45 sm Stupin stisku 5 2 Nominalna potuzhnist pri 4000 4500 ob hv 1 k s Vitrata paliva na 100 km pri shvidkosti 20 km god 1 5 l Peredatne vidnoshennya kolinval veducha zubchatka 4 2 1 Peredatne vidnoshennya lancyugovoyi peredachi 4 1 1 Vaga komplektu motora bez paliva blizko 9 kgDiv takozhVelosiped z dvigunom Motovelosiped HVZ V 901 Motovelosiped V 902 Lvivskij motozavodPrimitkiMarkovich M E Velosipednyj DVIGATEL D 4 MAShGIZ Moskva Leningrad 1959 g Manfred Nabinger Deutsche Fahrrad Hilfsmotoren der vierziger und funfziger Jahre Podszun Verlag 2008 ISBN 978 386133 494 1 Pervenec sovetskogo velostroeniya Ocherk istorii Hark velosiped z da H Prapor 1990 ISBN 5 7766 6263 7 www archive gov ua Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2016 Procitovano 31 sichnya 2017 Velosipednyj dvigatel D4K Tehnicheskoe opisanie i instrukciya po ekspluatacii 1964 Dzherela ta posilannyaKerivnictva po ekspluataciyi dviguniv D 4 D 5 D 6 D 8 Nad chem rabotayut konstruktory motociklov zhurnal Za rulem 1 1958 Markovich M E Velosipednyj DVIGATEL D 4 MAShGIZ Moskva Leningrad 1959 g Markovich M E Motovelosipednye dvigateli Leningrad Mashinostroenie 1975 god 128 s il Viktor Hodyeyev Viktor Hodyeyev Motovelosiped V 902 z dvigunom D 4 na hodu video Velosiped z dvigunom v kinofilmi Veselye istorii 6 lyutogo 2017 u Wayback Machine 1962 rik