Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Міцкявічюс Вінцас Міцкявічюс Капсукас лит Vincas Mickevičius Kapsukas

Вінцас Міцкявічюс-Капсукас

Вінцас Міцкявічюс-Капсукас
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Міцкявічюс.

Вінцас Міцкявічюс-Капсукас (лит. Vincas Mickevičius-Kapsukas; 26 березня [7 квітня] 1880 — 17 лютого 1926) — литовський революціонер, комуністичний партійний діяч, один із засновників і лідерів Комуністичної партії Литви, засновник Литовсько-Білоруської Радянської Соціалістичної Республіки, голова її уряду, один з лідерів Комінтерну.

Вінцас Міцкявічюс-Капсукас
лит. Vincas Mickevičius-Kapsukas
image
image
Прапор
 1-й перший секретар ЦК КП Литовсько-Білоруської РСР
27 лютого — 19 липня 1919
Попередник: Посаду започатковано
Наступник: Посаду ліквідовано
image
Прапор
 1-й Голова Ради народних комісарів Литовської радянської республіки
8 грудня 1918 — 27 лютого 1919
Попередник: Посаду започатковано
Наступник: Посаду ліквідовано
 
Народження: 7 квітня 1880(1880-04-07)[1][1]
Вилкавишкіс, Литва
Смерть: 17 лютого 1935(1935-02-17)[1][1] (54 роки)
Москва, СРСР[1][1]
Причина смерті: туберкульоз
Поховання: Новодівичий цвинтар
Країна: СРСР
Освіта: Бернський університет і d
Партія: КПРС

image Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Ранні роки

Народився в сім'ї заможного селянина. Його дядько, Антанас Міцкявічюс, учителював у підпільній литовській школі, в якій від 1888 до 1892 року навчався й сам Вінцас. Попри те, що після придушення повстання 1863 року царський уряд запровадив заборону на литовський друк латинським шрифтом, у родині Вінцаса ховали нелегальні щомісячні видання, зокрема газету «Аушра».

Від 1892 до 1897 року навчався в Маріямпольській гімназії. 1895 року старший брат Юозас долучив п'ятнадцятирічного Вінцаса до нелегального товариства «Сетінас», яке друкувало литовські книги та періодичні видання у Східній Пруссії, таємно переправляла їх через кордон і поширювала в Литві.

1897 року, після закінчення гімназії, вступив до духовної семінарії в Сейнах, але вже за рік його відрахували за нелегальну політичну діяльність. Від 1888 року Вінцас став активним «варпінінкасом» — членом патріотичної організації, названої за найменуванням газети «Варпас» («Varpas», «Дзвін»), метою якою було підняття литовського менталітету, просування освіти, литовської мови та культури. Відтоді ж Міцкявічюс активно писал статті до «Варпас» та «Укінінкас». Він обрав собі псевдонім Капсукас, як зменшувальну форму від іншого псевдоніму «Капсас» — засновника «Варпаса» Вінцаса Кудірки.

1900 року вступив до Мітавської гімназії (нині Єлгава, Латвія). 1901 року його знову відрахували за членство в таємному товаристві Кудікіс та величезне число забороненої літератури, що поширювалась на півночі Литви та яку знайшли у нього під час обшуку. Проти Міцкявічюса було сфабриковано політичну справу. Задля уникнення арешту, він утік за кордон — через Східну Пруссію, до Швейцарії.

Від 1901 до 1903 року вивчав філософію, соціальну та політичну економіку в Бернському університеті. З Берна продовжував писати критичні статті й історичні нариси у «Варпас» й «Укінінкас». 1902 року став заступником редактора «Варпас» і редактором «Укінінкас». Ті видання друкувались у Тільзиті, у Східній Пруссії, куди 1902 року навідати батьків приїхав Вінцас. Там він вивчав архіви литовських видавництв та зібрав значний матеріал про часи Аушри, за якими друкував статті про Аушру й зародження Варпаса. 1902 року на з'їзді партії варпінінкасів була заснована Литовська демократична партія, а Вінцас Міцкявичюс став одним з її перших членів.

Соціал-демократ

1903 року Вінцас Міцкявічюс вирішив, що політичні цілі Литовської демократичної партії не відповідають його поглядам, зокрема партія бачила Литву автономною у складі Росії, але не незалежною. Через це він вийшов з лав ЛДП та вступив до литовської соціал-демократичної партії (ЛСДП). При цьому він сперечався з керівництвом своєї нової партії щодо взаємодії з варпінінкасами. 1905 року Міцкявічюса обрали до Центрального комітету ЛСДП. У той час він долучився до крила федералістів у партії соціал-демократів. Та фракція прагнула відновити державність Литви в добровільній федерації з Польщею, Білоруссю, Україною та Латвією, тобто, в кордонах колишньої Речі Посполитої. Федерації з Росією в їхній програмі не було. Федералісти боролись з крилом автономістів, які прагнули до автономії Литви у складі Росії.

У той же період (1904—1906) заснував журнали «Драугас» і «Дарбінінкас». Від 1906 до 1907 року одночасно дописував і редагував журнал «Научі Гадіне» і Скардас.

Під час революції 1905 року організовував антицарські демонстрації селян і страйки в Сувалкії та на півночі Литви. Він роз'їжджав Литвою, писав, друкував і поширював листівки. Тоді його затримала поліція, втім, оскільки при ньому не знайшли жодних інкримінуючих матеріалів, зумів виторгувати собі звільнення. Того ж року його заарештували з паспортом на ім'я Я. Якс-Тиря й ув'язнили за революційну діяльність, але за допомогою друзів зумів утекти зі шпиталю Сувалкської в'язниці 1906. У травні наступного року його знову заарештували у Вільнюсі й засудили до трьох років ув'язнення за антицарську діяльність. Його адвокатами були О. Керенський, який після лютневої революції 1917 року очолив Тимчасовий уряд Росії, та М. Фолькенштейн, асистентом якого 1893 року працював Володимир Ульянов. До 1909 року Вінцас Міцкявічюс сидів у тюрмах Вільнюса й Сувалок. Згодом поліція з'ясувала, що Міцкявичюс і той, хто 1906 втік з Сувалкської в'язниці, — одна особа, й суд додав до його вироку ще 8 років каторги (в'язниці з найбільш жорстоким режимом). Вінцас Міцкявічюс сидів у Варшавському Арсеналі (1910—1911) й у Владимирському каторжному централі (1911—1913). 1913 року на честь трьохсотріччя дому Романових, маніфестом Миколи II низку в'язнів амністували. Міцкявічюсу, як не кримінальному злодію, покарання було пом'якшено, і його заслали через Красноярську в'язницю на поселення до Єнисейської області в Сибіру.

У грудні 1913 року з підробленими документами Вінцас утік із заслання. Кілька тижнів він переховувався на території Латвії та Литви. Там Міцкявічюс готувався до еміграції на захід. Міколас Біржишка надав йому найширші повноваження діяти за кордоном від імені ЛСДП. На початку 1914 року за допомоги місцевих активістів Міцкявічюс перетнув кордон з Пруссією та звідти з фіктивними документами вибув до Австрії. Того ж року у Кракові він зустрічався з членами Російської соціал-демократичної партії та їхнім лідером Володимиром Леніним. До початку Першої світової війни жив у Кракові та був членом редколегії Вілніс. Після початку війни він через Швейцарію емігрував до Шотландії.

Від 1914 до 1916 року жив у Великій Британії, де керував шотландським відділом ЛСДП й у 1915—1916 роках редагував соціал-демократичну газету Соціал-демократ і Ранкпелніс, видавалась у Белшлі, в Шотландії. 1916 року він виїхав через Канаду до США. Одразу ж після приїзду до Сполучених Штатів активно включився до діяльності Американського литовського соціалістичного союзу (АЛСС); спільно з майбутнім редактором Вільніс Л. Прусейка брав участь у з'їзді АЛСС у Чикаго та взявся редагувати основне литовське соціалістичне видання — тижневик Кова, та науково-літературний журнал Науйої Гадіне (Філадельфія).

Комуніст-революціонер

Після Лютневої революції 1917 року в Росії складним шляхом через Японію повернувся з еміграції. Прибувши до Петрограда, вступив до лав РСДРП(б) та став редактором газети литовських соціалістів (згодом комуністів) «Тієса». У серпні 1917 року був делегатом VI з'їзду РСДРП (б) (де підтримав формування Комінтерну), а також II Всеросійського з'їзду рад. Після Жовтневого перевороту був призначений на посаду комісара у справах Литви при радянському уряді. Його також обрали до складу Центрального комітету РСДРП(б) в центральне бюро секції Литви, а також став членом Петроградського Військово-революційного комітету.

Наприкінці 1918 року повернувся до Литви, окупованої Німеччиною. Окупація зруйнувала економіку та сільське господарство Литви та, як наслідок, спричинила високу соціальну напругу, у багатьох районах почались заворушення. Робітники, які втратили роботу на селі, дезертири та біглі полонені організовували збройні загони, що називались Лісовими братами, та здійснювали напади на окупаційну армію й адміністрацію, а також грабували й тероризували крупних землевласників. Вони в основному діяли на півночі та заході Литви, втім чутки про їхні дії ширились усією Литвою. Бажаючи завербувати більше нових членів та здобути підтримку дрібних господарників, вони використовували тактику Робін Гуда у розподілі награбованого біднякам.

Станом на той момент німецька влада все ще контролювала адміністрацію та домагалась найкращих умов для свого відходу. 11 грудня 1917 року литовська Таріба проголосила незалежність Литви. Польща ж домагалась федерації з Литвою, а ліваки просували ідею соціалістичної революції.

4 червня 1918 року Таріба проголосувала за пропозицію покликати Вюртемберзького герцога Вільгельма фон Ураха стати монархом Литви. Той погодився та став королем Литви, під іменем Міндаугаса II. Однак уже 2 листопада 1918 року Таріба анулювала запрошення герцога Вільгельма, а також проголосила першу тимчасову конституцію Литви. Форма державного правління не була юридично окреслена до 1920 року, але де-факто була прийнята форма республіки.

На початку жовтня 1918 року у Вільнюсі відбувся установчий з'їзд компартій Литви та Білорусі (ЛБКП). На початку грудня того ж року відбулись вибори до вільнюської Таріби, куди обрали 96 комуністів, 60 членів Бунду, 22 меншовика і 15 соціал-демократів.

8 грудня 1918 року вільнюська Таріба сформувала тимчасовий революційний уряд робітників і селян Литви. Вінцаса Міцкявічюса-Капсукаса обрали його головою та міністром закордонних справ. Таким чином у Литві одночасно діяли два уряди, що не визнавали один одного. По суті, ані литовська Таріба, ані уряд Міцкявічюса не були самостійними політичними органами. Таріба отримувала політичну, матеріальну та військову допомогу з Німеччини, а уряд Міцкявічюса — з Росії. 16 грудня уряд Міцкявічюса оголосив маніфест, яким було ліквідовано німецьку окупаційну адміністрацію, розпущено литовську Тарібу та передано владу радам робочих депутатів, а також проголошено створення Литовської Радянської Республіки. 26 грудня Таріба у відповідь розпустила уряд Аугустінаса Вольдемараса та призначила члена партії соціалістів народників демократів Міколаса Сляжявічуса новим прем'єр-міністром.

Виведення німецьких військ з Вільнюса почалось наприкінці грудня. Одночасно Червона армія рухалась на захід, намагаючись повернути території, втрачені внаслідок Берестейського миру. 2 січня 1919 року Польський Комітет (Самооборона) захопив владу у Вільнюсі. Литовська Таріба з урядом Сляжявічюса того ж дня виїхала до Каунаса. 5 січня до Вільнюса ввійшла Червона армія, після чого уряд Міцкявічюса відновив свою владу.

27 лютого 1919 року Литовська РР і Белоруська СРР об'єднались та сформували Литовсько-Білоруську Радянську Соціалістичну Республіку (Литбел). Вінцас Міцкявічюс-Капсукас став прем'єр-міністром і міністром новосформованого державного утворення. Влітку 1919 року польське військо, що переслідувало Червону армію, глибоко вклинилось на територію Литбелу. Одночасно знову створене литовське військо, підконтрольне литовській Тарібі, й уряд Сляжявічюса, почали контролювати все більшу частину центральної та західної Литви. Уряд Міцкявічюса в Литві найбільше підтримували робітники, батраки та безземельні селяни. Литовські господарники натомість підтримували Сляжявічюса, який обіцяв землю тим, хто її обробляє. В аграрній на той час Литві підтримка господарників виявилась вирішальним фактором. Усвідомлюючи обмежену підтримку свого уряду, Міцкявічюс опирався заклику Леніна призивати більше литовців до лав Червоної армії. Він надіслав Леніну телеграму, аргументуючи, що призов литовців до лав Червоної армії ще зменшить підтримку його влади. У серпні 1919 року майже вся територія Литбелу опинилась у руках Польщі й литовської Таріби. 20 липня 1920 року Росія підписала мирний договір з урядом Литовської Республіки й Литовська Радянська Республіка припинила своє існування.

Процес насаджування радянської влади в Литві значно відрізнявся від подібного процесу навіть у сусідній Латвії. Визначальну роль у пом'якшенні комуністичного терору відіграв саме Міцкявічюс, який не лише успішно опирався йому, але й залучав до співпраці відомих діячів й інтелігенції Литви, незалежно від їхніх політичних поглядів.

В уряді Міцкявічюса були п'ять міністрів комуністів й один соціал-демократ — . Однак в урядових міністерствах (комісаріатах) працювали представники багатьох інших партій і політичних сил, зокрема член литовської Таріби доктор Йонас Басанавічюс, член партії Народного прогресу та письменник ксьондз Юозас Тумас, правник і письменник та інші представники національної інтелігенції.

Від 1921 року до самої своєї смерті 1935 року Міцкявічюс жив у Москві. Він був делегатом усіх конгресів Комінтерну (окрім першого та сьомого, останнього), працював у виконкомі Комінтерну від 1923 до 1935 року, при цьому у 1924—1928 роках як кандидат у члени, а у 1928—1935 — як дійсний член. Обирався делегатом VIII, XI, XII, XIV—XVII з'їздів РКП(б), пізніше ВКП(б). Від 1919 до 1920 року був кандидатом у члени Центрального комітету РКП(б). Також редагував чи був членом редколегії більшості періодичних видань Литовської компартії: Теса, Кібіркштіс, Балсас, Комунарас і Комуністас.

Помер 17 лютого 1935 року в Московській лікарні. Офіційною причиною смерті була важка форма туберкульозу. Його друга дружина Єлена Доміцеле Тауткайте була заарештована й розстріляна 1937 року за «троцкістську діяльність». Трьох малолітніх дітей, які лишились повними сиротами, взяла на піклування двоюрідна сестра їхньої матері, Міхаліна Тауткайте, чим врятувала їх від дитячих будинків для дітей «ворогів народу».

Родина

Вперше одружився 1901 року з Вандою Діджюлітою (1881—1941). Розлучились 1913 року після смерті малолітньої дочки Ванди (1905—1913). Від 1922 року був одружений з Єленою Доміцелє Тауткайте (1893—1937).

Діти: Юра Міцкявічюте (1921—2008), Вінцас Міцкявічюс (1925—2014) і Лена Міцкявічюте (1927—2001).

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #119065363 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Jonas Puzinas, ред. (1953-1966). Mickevičius-Kapsukas, Vincas. Lietuvių enciklopedija. Т. XVIII. Boston, Massachusetts: Juozas Kapočius. с. 354—356.
  3. Simas Sužiedėlis, ред. (1970–1978). Kapsukas-Mickevičius, Vincas. Encyclopedia Lituanica. Т. III. Boston, Massachusetts: Juozas Kapočius. с. 38—40.
  4. Juozas Tumas-Vaižgantas. Raštai IV. — Kaunas : “Švyturio” bendrovė, 1922.
  5. Vincas Mickevičius-Kapsukas. Caro kalėjimuos. — Philadelphia : “Laisvės” spauda, 1929.
  6. Vincas Kapsukas-Mickevičius. Pirmoji Lietuvos Proletarinė Revoliucija ir Sovietų Valdžia. — Chicago : “Vilnies” spauda, 1934.
  7. Januta, Donatas. Pilietinis karas tarp Amerikos lietuvių // Draugas (The Lithuanian World-Wide Daily). — 2012. — № липень 21. з джерела 2 травня 2014.
  8. T. R. Weeks. From “Russian” to “Polish”: Vilna-Wilno 1900-1925. — Washington : The National Council for Eurasian and East European Research, 2005.
  9. A. M. Prokhorov, ред. (1979). Mickevicius-Kapsukas, Vincas. Great Soviet Encyclopedia. New York: MacMillan.
  10. A. Eidintas, V. Žalys, A. E. Senn. The Years of the First Republic, 1918-1940 (Paperback ed.). — New York : St. Martin's Press, 1999.
  11. Rudokas, Jonas. Varpininkas, socialdemokratas, komunistas // Veidas. — 2005. — Nr. 04/07.

Література

  • авторов, Коллектив (2021). (рос.) . Litres. ISBN . Архів оригіналу за 2 жовтня 2021. Процитовано 2 жовтня 2021.

Посилання

  • . www.booksite.ru (рос.) . Архів оригіналу за 2 жовтня 2021. Процитовано 2 жовтня 2021.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Mickyavichyus Vincas Mickyavichyus Kapsukas lit Vincas Mickevicius Kapsukas 26 bereznya 7 kvitnya 1880 17 lyutogo 1926 litovskij revolyucioner komunistichnij partijnij diyach odin iz zasnovnikiv i lideriv Komunistichnoyi partiyi Litvi zasnovnik Litovsko Biloruskoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki golova yiyi uryadu odin z lideriv Kominternu Vincas Mickyavichyus Kapsukas lit Vincas Mickevicius Kapsukas Prapor 1 j pershij sekretar CK KP Litovsko Biloruskoyi RSR 27 lyutogo 19 lipnya 1919 Poperednik Posadu zapochatkovano Nastupnik Posadu likvidovano Prapor 1 j Golova Radi narodnih komisariv Litovskoyi radyanskoyi respubliki 8 grudnya 1918 27 lyutogo 1919 Poperednik Posadu zapochatkovano Nastupnik Posadu likvidovano Narodzhennya 7 kvitnya 1880 1880 04 07 1 1 Vilkavishkis LitvaSmert 17 lyutogo 1935 1935 02 17 1 1 54 roki Moskva SRSR 1 1 Prichina smerti tuberkulozPohovannya Novodivichij cvintarKrayina SRSROsvita Bernskij universitet i dPartiya KPRS Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaRanni roki Narodivsya v sim yi zamozhnogo selyanina Jogo dyadko Antanas Mickyavichyus uchitelyuvav u pidpilnij litovskij shkoli v yakij vid 1888 do 1892 roku navchavsya j sam Vincas Popri te sho pislya pridushennya povstannya 1863 roku carskij uryad zaprovadiv zaboronu na litovskij druk latinskim shriftom u rodini Vincasa hovali nelegalni shomisyachni vidannya zokrema gazetu Aushra Vid 1892 do 1897 roku navchavsya v Mariyampolskij gimnaziyi 1895 roku starshij brat Yuozas doluchiv p yatnadcyatirichnogo Vincasa do nelegalnogo tovaristva Setinas yake drukuvalo litovski knigi ta periodichni vidannya u Shidnij Prussiyi tayemno perepravlyala yih cherez kordon i poshiryuvala v Litvi 1897 roku pislya zakinchennya gimnaziyi vstupiv do duhovnoyi seminariyi v Sejnah ale vzhe za rik jogo vidrahuvali za nelegalnu politichnu diyalnist Vid 1888 roku Vincas stav aktivnim varpininkasom chlenom patriotichnoyi organizaciyi nazvanoyi za najmenuvannyam gazeti Varpas Varpas Dzvin metoyu yakoyu bulo pidnyattya litovskogo mentalitetu prosuvannya osviti litovskoyi movi ta kulturi Vidtodi zh Mickyavichyus aktivno pisal statti do Varpas ta Ukininkas Vin obrav sobi psevdonim Kapsukas yak zmenshuvalnu formu vid inshogo psevdonimu Kapsas zasnovnika Varpasa Vincasa Kudirki 1900 roku vstupiv do Mitavskoyi gimnaziyi nini Yelgava Latviya 1901 roku jogo znovu vidrahuvali za chlenstvo v tayemnomu tovaristvi Kudikis ta velichezne chislo zaboronenoyi literaturi sho poshiryuvalas na pivnochi Litvi ta yaku znajshli u nogo pid chas obshuku Proti Mickyavichyusa bulo sfabrikovano politichnu spravu Zadlya uniknennya areshtu vin utik za kordon cherez Shidnu Prussiyu do Shvejcariyi Vid 1901 do 1903 roku vivchav filosofiyu socialnu ta politichnu ekonomiku v Bernskomu universiteti Z Berna prodovzhuvav pisati kritichni statti j istorichni narisi u Varpas j Ukininkas 1902 roku stav zastupnikom redaktora Varpas i redaktorom Ukininkas Ti vidannya drukuvalis u Tilziti u Shidnij Prussiyi kudi 1902 roku navidati batkiv priyihav Vincas Tam vin vivchav arhivi litovskih vidavnictv ta zibrav znachnij material pro chasi Aushri za yakimi drukuvav statti pro Aushru j zarodzhennya Varpasa 1902 roku na z yizdi partiyi varpininkasiv bula zasnovana Litovska demokratichna partiya a Vincas Mickyavichyus stav odnim z yiyi pershih chleniv Social demokrat 1903 roku Vincas Mickyavichyus virishiv sho politichni cili Litovskoyi demokratichnoyi partiyi ne vidpovidayut jogo poglyadam zokrema partiya bachila Litvu avtonomnoyu u skladi Rosiyi ale ne nezalezhnoyu Cherez ce vin vijshov z lav LDP ta vstupiv do litovskoyi social demokratichnoyi partiyi LSDP Pri comu vin sperechavsya z kerivnictvom svoyeyi novoyi partiyi shodo vzayemodiyi z varpininkasami 1905 roku Mickyavichyusa obrali do Centralnogo komitetu LSDP U toj chas vin doluchivsya do krila federalistiv u partiyi social demokrativ Ta frakciya pragnula vidnoviti derzhavnist Litvi v dobrovilnij federaciyi z Polsheyu Bilorussyu Ukrayinoyu ta Latviyeyu tobto v kordonah kolishnoyi Rechi Pospolitoyi Federaciyi z Rosiyeyu v yihnij programi ne bulo Federalisti borolis z krilom avtonomistiv yaki pragnuli do avtonomiyi Litvi u skladi Rosiyi U toj zhe period 1904 1906 zasnuvav zhurnali Draugas i Darbininkas Vid 1906 do 1907 roku odnochasno dopisuvav i redaguvav zhurnal Nauchi Gadine i Skardas Pid chas revolyuciyi 1905 roku organizovuvav anticarski demonstraciyi selyan i strajki v Suvalkiyi ta na pivnochi Litvi Vin roz yizhdzhav Litvoyu pisav drukuvav i poshiryuvav listivki Todi jogo zatrimala policiya vtim oskilki pri nomu ne znajshli zhodnih inkriminuyuchih materialiv zumiv vitorguvati sobi zvilnennya Togo zh roku jogo zaareshtuvali z pasportom na im ya Ya Yaks Tirya j uv yaznili za revolyucijnu diyalnist ale za dopomogoyu druziv zumiv utekti zi shpitalyu Suvalkskoyi v yaznici 1906 U travni nastupnogo roku jogo znovu zaareshtuvali u Vilnyusi j zasudili do troh rokiv uv yaznennya za anticarsku diyalnist Jogo advokatami buli O Kerenskij yakij pislya lyutnevoyi revolyuciyi 1917 roku ocholiv Timchasovij uryad Rosiyi ta M Folkenshtejn asistentom yakogo 1893 roku pracyuvav Volodimir Ulyanov Do 1909 roku Vincas Mickyavichyus sidiv u tyurmah Vilnyusa j Suvalok Zgodom policiya z yasuvala sho Mickyavichyus i toj hto 1906 vtik z Suvalkskoyi v yaznici odna osoba j sud dodav do jogo viroku she 8 rokiv katorgi v yaznici z najbilsh zhorstokim rezhimom Vincas Mickyavichyus sidiv u Varshavskomu Arsenali 1910 1911 j u Vladimirskomu katorzhnomu centrali 1911 1913 1913 roku na chest trohsotrichchya domu Romanovih manifestom Mikoli II nizku v yazniv amnistuvali Mickyavichyusu yak ne kriminalnomu zlodiyu pokarannya bulo pom yaksheno i jogo zaslali cherez Krasnoyarsku v yaznicyu na poselennya do Yenisejskoyi oblasti v Sibiru U grudni 1913 roku z pidroblenimi dokumentami Vincas utik iz zaslannya Kilka tizhniv vin perehovuvavsya na teritoriyi Latviyi ta Litvi Tam Mickyavichyus gotuvavsya do emigraciyi na zahid Mikolas Birzhishka nadav jomu najshirshi povnovazhennya diyati za kordonom vid imeni LSDP Na pochatku 1914 roku za dopomogi miscevih aktivistiv Mickyavichyus peretnuv kordon z Prussiyeyu ta zvidti z fiktivnimi dokumentami vibuv do Avstriyi Togo zh roku u Krakovi vin zustrichavsya z chlenami Rosijskoyi social demokratichnoyi partiyi ta yihnim liderom Volodimirom Leninim Do pochatku Pershoyi svitovoyi vijni zhiv u Krakovi ta buv chlenom redkolegiyi Vilnis Pislya pochatku vijni vin cherez Shvejcariyu emigruvav do Shotlandiyi Vid 1914 do 1916 roku zhiv u Velikij Britaniyi de keruvav shotlandskim viddilom LSDP j u 1915 1916 rokah redaguvav social demokratichnu gazetu Social demokrat i Rankpelnis vidavalas u Belshli v Shotlandiyi 1916 roku vin viyihav cherez Kanadu do SShA Odrazu zh pislya priyizdu do Spoluchenih Shtativ aktivno vklyuchivsya do diyalnosti Amerikanskogo litovskogo socialistichnogo soyuzu ALSS spilno z majbutnim redaktorom Vilnis L Prusejka brav uchast u z yizdi ALSS u Chikago ta vzyavsya redaguvati osnovne litovske socialistichne vidannya tizhnevik Kova ta naukovo literaturnij zhurnal Naujoyi Gadine Filadelfiya Komunist revolyucioner Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi 1917 roku v Rosiyi skladnim shlyahom cherez Yaponiyu povernuvsya z emigraciyi Pribuvshi do Petrograda vstupiv do lav RSDRP b ta stav redaktorom gazeti litovskih socialistiv zgodom komunistiv Tiyesa U serpni 1917 roku buv delegatom VI z yizdu RSDRP b de pidtrimav formuvannya Kominternu a takozh II Vserosijskogo z yizdu rad Pislya Zhovtnevogo perevorotu buv priznachenij na posadu komisara u spravah Litvi pri radyanskomu uryadi Jogo takozh obrali do skladu Centralnogo komitetu RSDRP b v centralne byuro sekciyi Litvi a takozh stav chlenom Petrogradskogo Vijskovo revolyucijnogo komitetu Naprikinci 1918 roku povernuvsya do Litvi okupovanoyi Nimechchinoyu Okupaciya zrujnuvala ekonomiku ta silske gospodarstvo Litvi ta yak naslidok sprichinila visoku socialnu naprugu u bagatoh rajonah pochalis zavorushennya Robitniki yaki vtratili robotu na seli dezertiri ta bigli poloneni organizovuvali zbrojni zagoni sho nazivalis Lisovimi bratami ta zdijsnyuvali napadi na okupacijnu armiyu j administraciyu a takozh grabuvali j terorizuvali krupnih zemlevlasnikiv Voni v osnovnomu diyali na pivnochi ta zahodi Litvi vtim chutki pro yihni diyi shirilis usiyeyu Litvoyu Bazhayuchi zaverbuvati bilshe novih chleniv ta zdobuti pidtrimku dribnih gospodarnikiv voni vikoristovuvali taktiku Robin Guda u rozpodili nagrabovanogo bidnyakam Stanom na toj moment nimecka vlada vse she kontrolyuvala administraciyu ta domagalas najkrashih umov dlya svogo vidhodu 11 grudnya 1917 roku litovska Tariba progolosila nezalezhnist Litvi Polsha zh domagalas federaciyi z Litvoyu a livaki prosuvali ideyu socialistichnoyi revolyuciyi 4 chervnya 1918 roku Tariba progolosuvala za propoziciyu poklikati Vyurtemberzkogo gercoga Vilgelma fon Uraha stati monarhom Litvi Toj pogodivsya ta stav korolem Litvi pid imenem Mindaugasa II Odnak uzhe 2 listopada 1918 roku Tariba anulyuvala zaproshennya gercoga Vilgelma a takozh progolosila pershu timchasovu konstituciyu Litvi Forma derzhavnogo pravlinnya ne bula yuridichno okreslena do 1920 roku ale de fakto bula prijnyata forma respubliki Na pochatku zhovtnya 1918 roku u Vilnyusi vidbuvsya ustanovchij z yizd kompartij Litvi ta Bilorusi LBKP Na pochatku grudnya togo zh roku vidbulis vibori do vilnyuskoyi Taribi kudi obrali 96 komunistiv 60 chleniv Bundu 22 menshovika i 15 social demokrativ 8 grudnya 1918 roku vilnyuska Tariba sformuvala timchasovij revolyucijnij uryad robitnikiv i selyan Litvi Vincasa Mickyavichyusa Kapsukasa obrali jogo golovoyu ta ministrom zakordonnih sprav Takim chinom u Litvi odnochasno diyali dva uryadi sho ne viznavali odin odnogo Po suti ani litovska Tariba ani uryad Mickyavichyusa ne buli samostijnimi politichnimi organami Tariba otrimuvala politichnu materialnu ta vijskovu dopomogu z Nimechchini a uryad Mickyavichyusa z Rosiyi 16 grudnya uryad Mickyavichyusa ogolosiv manifest yakim bulo likvidovano nimecku okupacijnu administraciyu rozpusheno litovsku Taribu ta peredano vladu radam robochih deputativ a takozh progolosheno stvorennya Litovskoyi Radyanskoyi Respubliki 26 grudnya Tariba u vidpovid rozpustila uryad Augustinasa Voldemarasa ta priznachila chlena partiyi socialistiv narodnikiv demokrativ Mikolasa Slyazhyavichusa novim prem yer ministrom Vivedennya nimeckih vijsk z Vilnyusa pochalos naprikinci grudnya Odnochasno Chervona armiya ruhalas na zahid namagayuchis povernuti teritoriyi vtracheni vnaslidok Berestejskogo miru 2 sichnya 1919 roku Polskij Komitet Samooborona zahopiv vladu u Vilnyusi Litovska Tariba z uryadom Slyazhyavichyusa togo zh dnya viyihala do Kaunasa 5 sichnya do Vilnyusa vvijshla Chervona armiya pislya chogo uryad Mickyavichyusa vidnoviv svoyu vladu 27 lyutogo 1919 roku Litovska RR i Beloruska SRR ob yednalis ta sformuvali Litovsko Bilorusku Radyansku Socialistichnu Respubliku Litbel Vincas Mickyavichyus Kapsukas stav prem yer ministrom i ministrom novosformovanogo derzhavnogo utvorennya Vlitku 1919 roku polske vijsko sho peresliduvalo Chervonu armiyu gliboko vklinilos na teritoriyu Litbelu Odnochasno znovu stvorene litovske vijsko pidkontrolne litovskij Taribi j uryad Slyazhyavichyusa pochali kontrolyuvati vse bilshu chastinu centralnoyi ta zahidnoyi Litvi Uryad Mickyavichyusa v Litvi najbilshe pidtrimuvali robitniki batraki ta bezzemelni selyani Litovski gospodarniki natomist pidtrimuvali Slyazhyavichyusa yakij obicyav zemlyu tim hto yiyi obroblyaye V agrarnij na toj chas Litvi pidtrimka gospodarnikiv viyavilas virishalnim faktorom Usvidomlyuyuchi obmezhenu pidtrimku svogo uryadu Mickyavichyus opiravsya zakliku Lenina prizivati bilshe litovciv do lav Chervonoyi armiyi Vin nadislav Leninu telegramu argumentuyuchi sho prizov litovciv do lav Chervonoyi armiyi she zmenshit pidtrimku jogo vladi U serpni 1919 roku majzhe vsya teritoriya Litbelu opinilas u rukah Polshi j litovskoyi Taribi 20 lipnya 1920 roku Rosiya pidpisala mirnij dogovir z uryadom Litovskoyi Respubliki j Litovska Radyanska Respublika pripinila svoye isnuvannya Proces nasadzhuvannya radyanskoyi vladi v Litvi znachno vidriznyavsya vid podibnogo procesu navit u susidnij Latviyi Viznachalnu rol u pom yakshenni komunistichnogo teroru vidigrav same Mickyavichyus yakij ne lishe uspishno opiravsya jomu ale j zaluchav do spivpraci vidomih diyachiv j inteligenciyi Litvi nezalezhno vid yihnih politichnih poglyadiv V uryadi Mickyavichyusa buli p yat ministriv komunistiv j odin social demokrat Odnak v uryadovih ministerstvah komisariatah pracyuvali predstavniki bagatoh inshih partij i politichnih sil zokrema chlen litovskoyi Taribi doktor Jonas Basanavichyus chlen partiyi Narodnogo progresu ta pismennik ksondz Yuozas Tumas pravnik i pismennik ta inshi predstavniki nacionalnoyi inteligenciyi Vid 1921 roku do samoyi svoyeyi smerti 1935 roku Mickyavichyus zhiv u Moskvi Vin buv delegatom usih kongresiv Kominternu okrim pershogo ta somogo ostannogo pracyuvav u vikonkomi Kominternu vid 1923 do 1935 roku pri comu u 1924 1928 rokah yak kandidat u chleni a u 1928 1935 yak dijsnij chlen Obiravsya delegatom VIII XI XII XIV XVII z yizdiv RKP b piznishe VKP b Vid 1919 do 1920 roku buv kandidatom u chleni Centralnogo komitetu RKP b Takozh redaguvav chi buv chlenom redkolegiyi bilshosti periodichnih vidan Litovskoyi kompartiyi Tesa Kibirkshtis Balsas Komunaras i Komunistas Pomer 17 lyutogo 1935 roku v Moskovskij likarni Oficijnoyu prichinoyu smerti bula vazhka forma tuberkulozu Jogo druga druzhina Yelena Domicele Tautkajte bula zaareshtovana j rozstrilyana 1937 roku za trockistsku diyalnist Troh malolitnih ditej yaki lishilis povnimi sirotami vzyala na pikluvannya dvoyuridna sestra yihnoyi materi Mihalina Tautkajte chim vryatuvala yih vid dityachih budinkiv dlya ditej vorogiv narodu RodinaVpershe odruzhivsya 1901 roku z Vandoyu Didzhyulitoyu 1881 1941 Rozluchilis 1913 roku pislya smerti malolitnoyi dochki Vandi 1905 1913 Vid 1922 roku buv odruzhenij z Yelenoyu Domicelye Tautkajte 1893 1937 Diti Yura Mickyavichyute 1921 2008 Vincas Mickyavichyus 1925 2014 i Lena Mickyavichyute 1927 2001 PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 119065363 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Jonas Puzinas red 1953 1966 Mickevicius Kapsukas Vincas Lietuviu enciklopedija T XVIII Boston Massachusetts Juozas Kapocius s 354 356 Simas Suziedelis red 1970 1978 Kapsukas Mickevicius Vincas Encyclopedia Lituanica T III Boston Massachusetts Juozas Kapocius s 38 40 Juozas Tumas Vaizgantas Rastai IV Kaunas Svyturio bendrove 1922 Vincas Mickevicius Kapsukas Caro kalejimuos Philadelphia Laisves spauda 1929 Vincas Kapsukas Mickevicius Pirmoji Lietuvos Proletarine Revoliucija ir Sovietu Valdzia Chicago Vilnies spauda 1934 Januta Donatas Pilietinis karas tarp Amerikos lietuviu Draugas The Lithuanian World Wide Daily 2012 lipen 21 z dzherela 2 travnya 2014 T R Weeks From Russian to Polish Vilna Wilno 1900 1925 Washington The National Council for Eurasian and East European Research 2005 A M Prokhorov red 1979 Mickevicius Kapsukas Vincas Great Soviet Encyclopedia New York MacMillan A Eidintas V Zalys A E Senn The Years of the First Republic 1918 1940 Paperback ed New York St Martin s Press 1999 Rudokas Jonas Varpininkas socialdemokratas komunistas Veidas 2005 Nr 04 07 Literaturaavtorov Kollektiv 2021 ros Litres ISBN 978 5 04 236118 0 Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2021 Procitovano 2 zhovtnya 2021 Posilannya www booksite ru ros Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2021 Procitovano 2 zhovtnya 2021

Дата публікації:
Топ