Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Орал, Ура́льськ (каз. Орал; рос. Уральск) — місто в європейській частині західного Казахстану, центр Західноказахстанської області. Адміністративний центр Уральської міської адміністрації. Розташоване на річці Урал, від якої й отримало свою назву.
| Місто Орал (Уральськ) каз. Орал | |||
|---|---|---|---|
| |||
 | |||
| Основні дані | |||
| Країна |  Казахстан | ||
| Область | Західноказахстанська | ||
| Адміністрація | Уральська | ||
| Час заснування | 1584 року | ||
| Населення | 247467 осіб (2021) | ||
| Поштові індекси | 090000-090013 | ||
| Телефонний код | +7-+7 7112 | ||
| Місцева влада | |||
| Вебсторінка | http://www.uralsk-akimat.kz | ||
| Голова | Шакімов Булат Адієтович | ||
| Координати | 51°13′27″ пн. ш. 51°24′01″ сх. д. / 51.22417° пн. ш. 51.40028° сх. д.Координати: 51°13′27″ пн. ш. 51°24′01″ сх. д. / 51.22417° пн. ш. 51.40028° сх. д. | ||
| Карта | |||
  Орал (Уральськ)  Орал (Уральськ) | |||
 Уральськ у Вікісховищі | |||
Населення — 247467 осіб (2021; 202161 у 2009, 194905 у 1999, 199835 у 1989). У національному складі переважають казахи (54 %) та росіяни (34 %).
Загальна площа зелених насаджень міста становить 6000 гектарів. Житловий фонд — 4 млн м².
Орал розташований на правому березі середньої течії річки Урал і на лівому березі нижньої течії притоки , на мальовничій степовій рівнині з високими і стрімкими річковими ярами. Права притока Чагана — річка , протікає поряд з містом і його передмістям.
Історія
Яїцький городок був заснований уральськими (яїцькими) козаками 1584 року, хоча офіційно датою заснування міста вважається 1613 рік. 1988 року широко святкувалося 375-річчя міста. Місто було закладене на півострові між річками Яїк (Урал) і . Зараз цей район міста називається «Куренями», від слова курінь, назви козацького житла. 1591 року козаки прийняли підданство Росії, але до Петра мали повну автономію. У 1773–1775 роках яїцькі козаки стали ядром Селянської війни під керівництвом Омеляна Пугачова. Після розгрому повсталих імператриця Катерина II повеліла перейменувати Яїцький городок в Уральськ. Проте козаки ще не раз починали акції непокори. Так було 1804, 1825, 1837, 1874 років. Всі вони жорстоко пригнічувалися урядом.
У ці ж роки в степах довкола Уральська розгорталися події, пов'язані з національними визвольними повстаннями казахів під головуванням у 1775-1797 роках, Махамбета Утемісова та Ісатая Тайманова в 1836–1838 роках.
Основним заняттям жителів міста були рибальство, баштанництво і скотарство. Червона риба давала основний дохід місту, і все його життя було побудоване від одного лову до іншого.
 | Писал я вам когда-то, из Уральска, каким побытом держится здесь промысел рыбный; писал, никак, что багрят у нас рыбицу зимней порой, по льду, когда ложится она почивать на ятовья, как ложится медведь на зиму в берлогу; что плавня бывает осенняя и весенняя: раскидывают сети с бударки, с остроносой, щегольской, тонкой отделки долбленой лодчонки, плывут по реке да наслушивают рукою, когда толкнет в сеть хрящевым носом своим осетр, шип, не то севрюга… |  |
— писав у своєму нарисі «Скачка в Уральске» Володимир Даль.
Велику роль у житті міста відігравало купецтво. Окрім козаків у місті жило досить велике число татар, існувала своя Татарська слобода. Вони служили у війську, багато хто був офіцерами. Але основним їх заняттям була торгівля, татари були своєрідною сполучною ланкою між Росією і кочовими родами казахів. 1846 року Уральськ був зарахований до розряду великих міст, ставши великим торговельним центром. До початку XX століття Уральськ був адміністративним центром Уральської області, столицею Уральського козацького війська, був у складі Оренбурзької губернії.
1894 року до Уральська підведена залізниця, що отримала назву Рязано-Уральської, вона дала великий поштовх до подальшого розвитку міста. Окрім бурхливої появи мануфактур і фабрик, поява локомотивного депо стала каталізатором становлення робочого руху. 1905 року в Уральську створюються соціал-демократичні казахські національні організації. У Ханському гаї збираються перші маївки. До Жовтневої Революції в місті було 15 церков (у передмісті ще 4), 4 мечеті, декілька (досить велика кількість козаків продовжувала дотримуватися Старообрядницьких традицій), театр, музей, декілька лікарень і бібліотек, жіноча і чоловіча класичні гімназії, реальне училище, вчительська семінарія, безліч шкіл, виходило декілька газет.
У часи Громадянської війни Уральськ знаходився в центрі запеклих боїв, зазнав з боку білої , яка складалася з уральських козаків, які не прийняли Радянську владу.
В роки Другої світової війни в Уральську перебували евакуйовані з окупованих територій, зокрема українських.
Клімат
Клімат у місті різко-континентальний, літо сухе і спекотне, зима снігова і холодна.
- Середньорічна температура — +5,4 C°
- Середньорічна швидкість ветру — 3,0 м/с
- Середньорічна вологість повітря — 69 %
Транспорт
Залізниця
Вперше залізниця була підведена 1894 року. Вокзал, з вежами в стилі середньоазійських мінаретів, спочатку розташовувався досить далеко від міста, про що Олексій Толстой писав, що з вокзалу він їхав у місто «через степ, порослий телеграфними стовпами». Довгий час місто залишалося кінцевою станцією залізниці, що сполучала його з центром Росії. 1936 року була збудована гілка до Соль-Ілецька, що встановила пряме сполучення з рештою Казахстану та Сибіром.
У радянський період місто виросло, вокзал опинився практично у центральній його частині. У зв'язку зі збільшенням кількості пасажирів у 1970-их роках було потрібне будівництво нового вокзалу, старий, пам'ятник архітектури XIX століття, був при цьому знесений. На даний час існує регулярне пасажирське сполучення по залізниці зі старою і новою столицями Казахстану — містами Астана і Алмати, столицями Росії — Москва, України — Київ.
Аеропорт
Аеропорт Акжол після реконструкції 1990-их років отримав статус аеропорту міжнародного значення, розташований за 16 кілометрів від міста, біля приміського селища Підстепне.
Він здатний приймати повітряні судна типу: Ан-2, Ан-12, Ан-24, Л-410, Іл-76, Ту-134, Ту-154, Як-42, Боїнг-737, Боїнг-757. Окрім внутрішніх рейсів, аеропорт Акжол регулярно приймає і відправляє рейси в Москву, Ганновер, Лондон.
Промисловість
Промисловість Уральська представляють галузі енергетики, машинобудування, харчова, борошномельно-круп'яна, легка промисловості, будівельно-матеріальна промисловість. Розвиток машинобудівної промисловості в місті отримав після евакуації з Ленінграду ряду заводів. У результаті був організований завод, що з часом змінив свою номерну назву на ім'я Ворошилова (нині «Зеніт»). Понал 40 років історія заводу була пов'язана з ім'ям . У роки війни завод випускав самонавідні торпеди і морські міни, після війни був єдиним заводом, що виробляв тралове озброєння флоту, у 1980-их до чисельної морської тематики додалося виробництво протикорабельних ракет. Тепер пріоритетний розвиток отримало виробництво військових кораблів і катерів. У 1970-ті роки у місті було організовано виробництво на заводі «Металіст», приладів для флоту на заводі «Омега» і Уральській філії .
У місті функціонує єдине в республіці підприємство з переробці рослинної лікарської сировини АТ «Казахлакриця». На основі солодкового кореня фармацевтичні підприємства виробляють такі ефективні ліки, як генцирам, лікватрон тощо, які мають великий попит на світовому ринку. У розвитку промисловості міста велике значення має , розташоване за 150 км від Орала на території Бурлінського району.
Відомі особистості
В поселенні народились:
- Зайончковський Петро Андрійович (1904—1983) — радянський історик
- Драпеко Олена Григорівна (* 1948) — російська акторка
- Таукіна Розлана Рамазанівна (* 1959) — казахстанський політик, громадський діяч та журналіст.
Галерея
-
![image]()
Михайло-Архангельський собор -
![image]()
Храм Христа Спасителя -
![image]()
Будинок Карева -
![image]()
Парк відпочинку на березі річки Шаган — найстаріший в Казахстані
Джерела
- Чисельність населення Республіки Казахстан згідно з даними Перепису населення 2021 року (казах.)(рос.)
- Атлас світу, 2005.
- Барладін О. В., 2020.
- Казахська РСР // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Атлас світу, 2015.
Література
- Аркуш карти M-39-31 Уральск. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1980 р. Видання 1985 р. (рос.)
- Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
- Великий атлас світу / голов. ред. Скляр С. С. — К. : ДНВП «Картографія», 2015. — 192 с. — 10 тис. прим. — .
- Барладін О. В. Регіони та країни. Географія. Атлас для 10 класу / за ред. Чумак В. Б. — К. : ПрАТ «Інститут передових технологій», 2020. — 52 с. — .
Посилання
- Уральськ // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 441.
- На Вікімапії [ 25 грудня 2018 у Wayback Machine.]
- UralskForum.com [ 2 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
- Форум города Уральск
 | Це незавершена стаття з географії Казахстану. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oral Ura lsk kaz Oral ros Uralsk misto v yevropejskij chastini zahidnogo Kazahstanu centr Zahidnokazahstanskoyi oblasti Administrativnij centr Uralskoyi miskoyi administraciyi Roztashovane na richci Ural vid yakoyi j otrimalo svoyu nazvu Misto Oral Uralsk kaz Oral Gerb Zaliznichnij vokzal Osnovni dani Krayina Kazahstan Oblast Zahidnokazahstanska Administraciya Uralska Chas zasnuvannya 1584 roku Naselennya 247467 osib 2021 Poshtovi indeksi 090000 090013 Telefonnij kod 7 7 7112 Misceva vlada Vebstorinka http www uralsk akimat kz Golova Shakimov Bulat Adiyetovich Koordinati 51 13 27 pn sh 51 24 01 sh d 51 22417 pn sh 51 40028 sh d 51 22417 51 40028 Koordinati 51 13 27 pn sh 51 24 01 sh d 51 22417 pn sh 51 40028 sh d 51 22417 51 40028 Karta Oral Uralsk Oral Uralsk Uralsk u Vikishovishi Naselennya 247467 osib 2021 202161 u 2009 194905 u 1999 199835 u 1989 U nacionalnomu skladi perevazhayut kazahi 54 ta rosiyani 34 Zagalna plosha zelenih nasadzhen mista stanovit 6000 gektariv Zhitlovij fond 4 mln m Oral roztashovanij na pravomu berezi serednoyi techiyi richki Ural i na livomu berezi nizhnoyi techiyi pritoki na malovnichij stepovij rivnini z visokimi i strimkimi richkovimi yarami Prava pritoka Chagana richka protikaye poryad z mistom i jogo peredmistyam IstoriyaGerb Uralska XIX stolittya Yayickij gorodok buv zasnovanij uralskimi yayickimi kozakami 1584 roku hocha oficijno datoyu zasnuvannya mista vvazhayetsya 1613 rik 1988 roku shiroko svyatkuvalosya 375 richchya mista Misto bulo zakladene na pivostrovi mizh richkami Yayik Ural i Zaraz cej rajon mista nazivayetsya Kurenyami vid slova kurin nazvi kozackogo zhitla 1591 roku kozaki prijnyali piddanstvo Rosiyi ale do Petra mali povnu avtonomiyu U 1773 1775 rokah yayicki kozaki stali yadrom Selyanskoyi vijni pid kerivnictvom Omelyana Pugachova Pislya rozgromu povstalih imperatricya Katerina II povelila perejmenuvati Yayickij gorodok v Uralsk Prote kozaki she ne raz pochinali akciyi nepokori Tak bulo 1804 1825 1837 1874 rokiv Vsi voni zhorstoko prignichuvalisya uryadom Uralska oblast 1900 roku U ci zh roki v stepah dovkola Uralska rozgortalisya podiyi pov yazani z nacionalnimi vizvolnimi povstannyami kazahiv pid golovuvannyam u 1775 1797 rokah Mahambeta Utemisova ta Isataya Tajmanova v 1836 1838 rokah Osnovnim zanyattyam zhiteliv mista buli ribalstvo bashtannictvo i skotarstvo Chervona riba davala osnovnij dohid mistu i vse jogo zhittya bulo pobudovane vid odnogo lovu do inshogo Pisal ya vam kogda to iz Uralska kakim pobytom derzhitsya zdes promysel rybnyj pisal nikak chto bagryat u nas rybicu zimnej poroj po ldu kogda lozhitsya ona pochivat na yatovya kak lozhitsya medved na zimu v berlogu chto plavnya byvaet osennyaya i vesennyaya raskidyvayut seti s budarki s ostronosoj shegolskoj tonkoj otdelki dolblenoj lodchonki plyvut po reke da naslushivayut rukoyu kogda tolknet v set hryashevym nosom svoim osetr ship ne to sevryuga pisav u svoyemu narisi Skachka v Uralske Volodimir Dal Veliku rol u zhitti mista vidigravalo kupectvo Okrim kozakiv u misti zhilo dosit velike chislo tatar isnuvala svoya Tatarska sloboda Voni sluzhili u vijsku bagato hto buv oficerami Ale osnovnim yih zanyattyam bula torgivlya tatari buli svoyeridnoyu spoluchnoyu lankoyu mizh Rosiyeyu i kochovimi rodami kazahiv 1846 roku Uralsk buv zarahovanij do rozryadu velikih mist stavshi velikim torgovelnim centrom Do pochatku XX stolittya Uralsk buv administrativnim centrom Uralskoyi oblasti stoliceyu Uralskogo kozackogo vijska buv u skladi Orenburzkoyi guberniyi 1894 roku do Uralska pidvedena zaliznicya sho otrimala nazvu Ryazano Uralskoyi vona dala velikij poshtovh do podalshogo rozvitku mista Okrim burhlivoyi poyavi manufaktur i fabrik poyava lokomotivnogo depo stala katalizatorom stanovlennya robochogo ruhu 1905 roku v Uralsku stvoryuyutsya social demokratichni kazahski nacionalni organizaciyi U Hanskomu gayi zbirayutsya pershi mayivki Do Zhovtnevoyi Revolyuciyi v misti bulo 15 cerkov u peredmisti she 4 4 mecheti dekilka dosit velika kilkist kozakiv prodovzhuvala dotrimuvatisya Staroobryadnickih tradicij teatr muzej dekilka likaren i bibliotek zhinocha i cholovicha klasichni gimnaziyi realne uchilishe vchitelska seminariya bezlich shkil vihodilo dekilka gazet U chasi Gromadyanskoyi vijni Uralsk znahodivsya v centri zapeklih boyiv zaznav z boku biloyi yaka skladalasya z uralskih kozakiv yaki ne prijnyali Radyansku vladu V roki Drugoyi svitovoyi vijni v Uralsku perebuvali evakujovani z okupovanih teritorij zokrema ukrayinskih KlimatKlimat u misti rizko kontinentalnij lito suhe i spekotne zima snigova i holodna Serednorichna temperatura 5 4 C Serednorichna shvidkist vetru 3 0 m s Serednorichna vologist povitrya 69 TransportZaliznicya Vpershe zaliznicya bula pidvedena 1894 roku Vokzal z vezhami v stili serednoazijskih minaretiv spochatku roztashovuvavsya dosit daleko vid mista pro sho Oleksij Tolstoj pisav sho z vokzalu vin yihav u misto cherez step poroslij telegrafnimi stovpami Dovgij chas misto zalishalosya kincevoyu stanciyeyu zaliznici sho spoluchala jogo z centrom Rosiyi 1936 roku bula zbudovana gilka do Sol Ilecka sho vstanovila pryame spoluchennya z reshtoyu Kazahstanu ta Sibirom U radyanskij period misto viroslo vokzal opinivsya praktichno u centralnij jogo chastini U zv yazku zi zbilshennyam kilkosti pasazhiriv u 1970 ih rokah bulo potribne budivnictvo novogo vokzalu starij pam yatnik arhitekturi XIX stolittya buv pri comu znesenij Na danij chas isnuye regulyarne pasazhirske spoluchennya po zaliznici zi staroyu i novoyu stolicyami Kazahstanu mistami Astana i Almati stolicyami Rosiyi Moskva Ukrayini Kiyiv Aeroport Aeroport Akzhol pislya rekonstrukciyi 1990 ih rokiv otrimav status aeroportu mizhnarodnogo znachennya roztashovanij za 16 kilometriv vid mista bilya primiskogo selisha Pidstepne Vin zdatnij prijmati povitryani sudna tipu An 2 An 12 An 24 L 410 Il 76 Tu 134 Tu 154 Yak 42 Boying 737 Boying 757 Okrim vnutrishnih rejsiv aeroport Akzhol regulyarno prijmaye i vidpravlyaye rejsi v Moskvu Gannover London PromislovistPromislovist Uralska predstavlyayut galuzi energetiki mashinobuduvannya harchova boroshnomelno krup yana legka promislovosti budivelno materialna promislovist Rozvitok mashinobudivnoyi promislovosti v misti otrimav pislya evakuaciyi z Leningradu ryadu zavodiv U rezultati buv organizovanij zavod sho z chasom zminiv svoyu nomernu nazvu na im ya Voroshilova nini Zenit Ponal 40 rokiv istoriya zavodu bula pov yazana z im yam U roki vijni zavod vipuskav samonavidni torpedi i morski mini pislya vijni buv yedinim zavodom sho viroblyav tralove ozbroyennya flotu u 1980 ih do chiselnoyi morskoyi tematiki dodalosya virobnictvo protikorabelnih raket Teper prioritetnij rozvitok otrimalo virobnictvo vijskovih korabliv i kateriv U 1970 ti roki u misti bulo organizovano virobnictvo na zavodi Metalist priladiv dlya flotu na zavodi Omega i Uralskij filiyi U misti funkcionuye yedine v respublici pidpriyemstvo z pererobci roslinnoyi likarskoyi sirovini AT Kazahlakricya Na osnovi solodkovogo korenya farmacevtichni pidpriyemstva viroblyayut taki efektivni liki yak genciram likvatron tosho yaki mayut velikij popit na svitovomu rinku U rozvitku promislovosti mista velike znachennya maye roztashovane za 150 km vid Orala na teritoriyi Burlinskogo rajonu Vidomi osobistostiV poselenni narodilis Zajonchkovskij Petro Andrijovich 1904 1983 radyanskij istorik Drapeko Olena Grigorivna 1948 rosijska aktorka Taukina Rozlana Ramazanivna 1959 kazahstanskij politik gromadskij diyach ta zhurnalist GalereyaMihajlo Arhangelskij sobor Hram Hrista Spasitelya Budinok Kareva Park vidpochinku na berezi richki Shagan najstarishij v KazahstaniDzherelaChiselnist naselennya Respubliki Kazahstan zgidno z danimi Perepisu naselennya 2021 roku kazah ros Atlas svitu 2005 Barladin O V 2020 Kazahska RSR Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Atlas svitu 2015 LiteraturaArkush karti M 39 31 Uralsk Masshtab 1 100 000 Stan miscevosti na 1980 r Vidannya 1985 r ros Atlas svitu golov red zav red vidp red K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Velikij atlas svitu golov red Sklyar S S K DNVP Kartografiya 2015 192 s 10 tis prim ISBN 9789661493482 Barladin O V Regioni ta krayini Geografiya Atlas dlya 10 klasu za red Chumak V B K PrAT Institut peredovih tehnologij 2020 52 s ISBN 978 966 455 203 2 PosilannyaUralsk Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 6 T Ya S 441 Na Vikimapiyi 25 grudnya 2018 u Wayback Machine UralskForum com 2 zhovtnya 2008 u Wayback Machine Forum goroda Uralsk Ce nezavershena stattya z geografiyi Kazahstanu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi