Су хона рос Сухона річка у Вологодській області Росія найбільша в області як за довжиною так і за повноводністю Ліва й о

Су́хона (рос. Сухона) — річка у Вологодській області, Росія, найбільша в області, як за довжиною, так і за повноводністю. Ліва й основна складова Північной Двіни (права — Юг). Довжина — 558 км, площа басейну — 50 300 км². Річний стік становить 14,3 км³.

Сухона
Сухона в м. Великий Устюг
59°30′40″ пн. ш. 39°46′52″ сх. д. / 59.51111111113877428° пн. ш. 39.78111111113877740° сх. д.
Витік	Кубенське озеро
• координати	59°30′40″ пн. ш. 39°46′52″ сх. д. / 59.51111111113877428° пн. ш. 39.78111111113877740° сх. д.
• висота, м	110,1
Гирло	злиття з річкою Юг, утворюючи Північну Двіну
• координати	60°43′58″ пн. ш. 46°19′41″ сх. д. / 60.7327777778057722° пн. ш. 46.32805555558377364° сх. д.
• висота, м	50
Похил, м/км	0,11 ‰
Басейн	Північна Двіна → Біле море
Країни:	Росія
Регіон	Вологодська область
Довжина	558 км
Площа басейну:	50 300 км²
Середньорічний стік	456 м³/с (39 км від гирла)
Притоки:	, , , , і (ліві); Вологда, , , , (праві)
Живлення:	Північно-Двінський канал

Медіафайли у Вікісховищі

Походження назви

Назва річки — слов'янська за походженням, виводиться з *Суходъна (пор. Суходон) — «(річка) з сухим дном», або безпосередньо від *сухъ «сухий», відповідно до дав.-рус. сухона «сухість, жар».

Географія

Сухона бере початок з Кубенського озера, стік з якого зарегульований греблею із судноплавним шлюзом. У верхів'ях заплава широка; у зв'язку з незначними ухилами навесні внаслідок підпору річок Вологда і спостерігається в Кубенське озеро. У середній течії глибина долини до 80—100 м, річище рясніє перекочуваннями; є пороги і кам'янисті острови; у низов'ях швидкість течії невелика. Живлення переважне снігове.

У верхній течії річка тече на південний схід, після впадання Вологди і повертає на північний схід і тече в цьому напрямку аж до злиття у Великому Устюзі з річкою Юг з утворенням Північної Двіни.

Басейн Сухони налічує 482 річки і близько 6 тис. струмків. У басейні Сухони 424 озера, але більшість з них дрібні, площа дзеркала 397 озер не перевищує 0,5 км². Ліси займають на водозборі Сухони близько 70 %, а болота — усього 3 %.

Ми потроху пливемо Сухоною, — Тотьма, Великий Устюг, надзвичайно високі, шаруваті береги «Опоки», — невдовзі Сухона з'єднається з Югом широким, буде , а там увіллється величезна Вичегда, і ми в'їдемо в Північну Двіну.
Оригінальний текст (рос.)

Мы понемногу плывём по Сухоне, — Тотьма, Великий Устюг, необыкновенно высокие, слоистые берега «Опоки», — скоро Сухона соединится с Югом широким, будет Малая Двина, а там вольётся огромная Вычегда, и мы въедем в Северную Двину.
— М. М. Пришвін. «Берендєєві хащі»

Гідрологія

Живлення переважно снігове. Повінь з квітня до середини липня. У верхній течії утворюються величезні, іноді багатокілометрові розливи. Середньорічна витрата води за 39 км від гирла — 456 м³/с, найбільша — 6520 м³/с, найменша — 17,6 м³/с. Замерзає в кінці жовтня — листопаді, в середній течії і в грудні, розкривається в другій половині квітня — першій половині травня.

За гідрологічним особливостям Сухона ділиться на три ділянки. У верхній течії приблизно до гирла Вологди Сухона повільно тече широкою долиною з пологими низькими безлісними берегами, покритими заливними лугами, ширина русла близько 150-200 м. У середній течії, від гирла Вологди до міста Тотьма, долина звужується, береги підвищуються, ліс починає підходити до річки. На цій ділянці протягом стає швидшим, багато кам'яних лав, порогів і кам'янистих островів. Глибина долини до 80-100 м, ширина русла 140-240 метрів. Нижче Тотьми долина ще звужується, корінні береги підступають до води і подекуди сягають висоти 80 м, течія швидка, ширина річки 80-100 м, на окремих відрізках — 400 м, а острова повністю зникають.

Особливо багато кам'яних лав (у місцевому діалекті «переборів») у районі Тотьми. Серед найбільших і відоміших — Копитовська, Корито, Залізна, Жидятіно. У нижній течії найвідоміший Опокська лава нижче Полдарси, де Сухона тече затиснута між крутими скелями висотою до 80 метрів

Показники середньомісячної витрати води річки: Сухона
за 107 років спостереження (1881-1988) на станції: у районі с. (60°26′ пн. ш. 46°10′ сх. д. / 60.44° пн. ш. 46.16° сх. д.), м³/с:

Джерело:

Притоки

Основні:

, , , , , і (ліві);
Вологда, , , , , , , , (праві).

(Км від гирла)

8 км: (лв)
10 км: (лв)
21 км: (лв)
24 км: (лв)
35 км: (лв)
37 км: (пр)
46 км: (лв)
53 км: (лв)
57 км: (пр)
70 км: (пр)
78 км: (пр)
84 км: (лв)
91 км: (пр)
95 км: (лв)
109 км: (лв)
110 км: (пр)
119 км: (пр)
128 км: (пр)
133 км: (пр)
145 км: (лв)
160 км: (пр)
163 км: (лв)
170 км: (лв)
173 км: (пр)
180 км: (пр)
187 км: (лв)
192 км: (пр)
200 км: (пр)
210 км: (пр)
213 км: (лв)
219 км: (лв)
222 км: (лв)
228 км: (пр)
235 км: (лв)
235 км: (лв)
238 км: (пр)
256 км: (лв)
258 км: (лв)
261 км: (пр)
270 км: (пр)
273 км: (лв)
277 км: (лв)
289 км: (лв)
294 км: (лв)
298 км: (пр)
302 км: (пр)
312 км: (пр)
331 км: (пр)
332 км: (лв)
336 км: (лв)
346 км: (лв)
352 км: (лв)
363 км: (пр)
368 км: (пр)
382 км: (лв)
388 км: (лв)
394 км: (пр)
422 км: (пр)
425 км: (пр)
433 км: (лв)
447 км: (лв)
454 км: (пр)
464 км: (пр)
470 км: (лв)
475 км: (лв)
494 км: (пр)
494 км: (пр)
538 км: (лв)
547 км: (лв)
553 км: (пр)

Населені місця

На Сухоні стоять міста Сокіл, Тотьма, Великий Устюг; а також села й селища , , , , , , , , , , Нюксениця, , , Полдарса.

Дані водного реєстру

За даними державного водного реєстру Росії і геоінформаційної системи водогосподарського районування території РФ, підготовленою Федеральним агентством водних ресурсів:

Басейновий округ —
Річковий басейн — Північна Двіна
Річковий підбасейн —
Водогосподарська ділянка — озеро Кубенське і річка Сухона від витоку до Кубенського гідровузла

Історія

«Льодохід у Великому Устюзі на річці Сухона» (1923)

Поселення людини на берегах Сухони датуються починаючи з V тисячоліття до нашої ери. Відомий комплекс поселень Вёкса, розташований у районі впадання річки Вологди в Сухону до випростання останньої 1339 року.

Російські поселенці з'явилися на Сухоні в XI столітті. Історично мала найважливіше транспортне значення, перебуваючи на водному шляху від Архангельська до центральної Росії.

Сухона — одна з небагатьох річок Російської держави, де люди вели гідрологічні роботи, намагаючись поліпшити умови для судноплавства, з дуже давніх пір. 1278 року за наказом Білозерського князя Гліба Васильковича було випростано крутий закрут біля витоку. 1339 року було випростано 250 метровим каналом 20-верстовий закрут у районі впадання Вологди і , що отримала назву Окільна Сухона (рос. Око́льная Су́хона). Головною перепоною для судноплавства крім перекатів і порогів було сильне зміління Сухони в межень, оголюються численні мілини.

Ще в XIX столітті мала власні назви для окремих її частин. У верхній течії, до впадання річки Вологди, називалася Рабанзькою Сухоною або Рабангою, від гирла Вологди до гирла Двіниці іменувалася Нижньою Сухоною, після гирла Двіниці — Великою Сухоною. Назва Рабанга відомо принаймні з XV століття, коли близько 1447 року учнем преподобним на березі Сухони в районі нинішнього села було засновано Рабанзький Спасо-Преображенський чоловічий монастир. Назва Рабанга — фінно-угорського походження.

У села Полдарса Великоустюзького району у верхньопермських відкладеннях (верхній татарський відділ) було знайдено скам'янілій вид плазунів — хроніозухи, який отримав назву на честь Сухони — .

Господарське використання

Сполучена Північно-Двінськой системою через річку Шексна з Волгою. Судноплавна, але влітку іноді судноплавство переривається через маловоддя в нижній течії. Вантажні перевезення на баржах. Пасажирські перевезення повністю відсутні із середини 1990-х років через нерентабельність і вимирання прибережних сіл, особливо у верхній течії. Води річки в останні десятиліття сильно забруднені скиданням промислових підприємств Вологди і целюлозно-паперових заводів і комбінатів Сокола, відзначається високий вміст фенолу, не радиться пити сиру воду з річки. Дно річки вистелено топленою деревиною від десятиліть сплаву. Наразі проводяться роботи з поглиблення русла в м. Великий Устюг, нижче моста по лівому березі. Так само будується захисна гребля неподалік поромної переправи через Малу Північну Двіну.

Урочище (в цьому випадку — яр) Пуртос
Ерозія берега
Мис Бик
Занехаяне село
Переправа

Зв'язок з іншими топонімами

На честь Сухони названа .

Див. також

Найдовші річки Росії

Бібліографія

Кузнецов А. В. Сухона от устья до устья: Топонимический словарь-путеводитель. — Вологда : Ардвисура, 1994. — С. 37—39. — (Летопись русской провинции) — .
Антипов Н. П. Острова на реке Сухоне // Вологодский край. Вып. 3. — Вологда: Книжное издательство, 1962. — С. 176—179.
, Реки Севера / Рец.: д-р геогр. наук . — Л. : Гидрометеоиздат, 1987. — С. 65—72. — () — 80500 прим.
Малков В. По земле Вологодской. — Вологда: Сев.-Зап. кн. изд-во, 1972. — С. 249—328.
Малков В. М., Минеев В. А. По Северу. — Вологда: Книжное издательство, 1960. — С. 49—91.
Кузнецов А. Сухонские достопримечательности // Книга для чтения по географии Вологодской области. — Вологда: Издательство ИПК и ППК, 1993. — С. 60—65.

Примітки

(рос.) Фасмер М. Этимологический словарь русского языка. Т. III. С. 814.
Ильина Л. Л., Грахов А. К. Реки Севера. — Л.: Гидрометеоиздат, 1987, — 128 с. (рос.)
(рос.) Пришвин М. М. Сон-человек // Берендеева чаща. — Собрание сочинений в 8 томах. — М. : Художественная литература, 1983. — Т. 4. — С. 630—631. — 150000 прим.
Чупров И. М. По Вологодской области. — М.: Физкультура и спорт, 1974.
(рос.) . webworld.unesco.org. Архів оригіналу за 27 травня 2016. Процитовано 15 березня 2019.
Сухона / Державний водний реєстр Російської Федерації. Постанова Уряду РФ № 253 від 28 квітня 2007 року. (рос.)
(рос.) Н. Г. Недомолкина. Векса — предшественница Вологды. Архів оригіналу за 21 серпня 2012. Процитовано 6 лютого 2014.
(рос.) Вологодская губерния. Список населённых мест по сведениям 1859 года. Центральный статистический комитет Министерства внутренних дел. Типография Карла Вульфа, Санкт-Петербург, 1866, стр. VIII
(рос.). www.sokoladm.ru. Архів оригіналу за 16 січня 2014. Процитовано 16 серпня 2018.
(рос.) Географические названия Вологодской области: Топонимический словарь. — Архангельск: Северо-Западное книжное издательство Ю. И. Чайкина, 1988.
(англ.) V. K. Golubev (1999). A New Narrow-Armored Chroniosuchian (Amphibia, Anthracosauromorpha) from the Upper Permian of Eastern Europe (PDF). Paleontological Journal. 33 (2): 166—173.

Посилання

Річка Сухона // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
Річка Сухона / Державний водний реєстр Російської Федерації. Постанова Уряду РФ № 253 від 28 квітня 2007 року. (рос.)
(рос.)

[1] (рос.) Фасмер М. Этимологический словарь русского языка. Т. III. С. 814.

[rs-2] Ильина Л. Л., Грахов А. К. Реки Севера. — Л.: Гидрометеоиздат, 1987, — 128 с. (рос.)

[3] (рос.) Пришвин М. М. Сон-человек // Берендеева чаща. — Собрание сочинений в 8 томах. — М. : Художественная литература, 1983. — Т. 4. — С. 630—631. — 150000 прим.

[chup-4] Чупров И. М. По Вологодской области. — М.: Физкультура и спорт, 1974.

[5] (рос.) . webworld.unesco.org. Архів оригіналу за 27 травня 2016. Процитовано 15 березня 2019.

[ДВР-6] Сухона / Державний водний реєстр Російської Федерації. Постанова Уряду РФ № 253 від 28 квітня 2007 року. (рос.)

[Недомолкина-7] (рос.) Н. Г. Недомолкина. Векса — предшественница Вологды. Архів оригіналу за 21 серпня 2012. Процитовано 6 лютого 2014.

[СНМ-8] (рос.) Вологодская губерния. Список населённых мест по сведениям 1859 года. Центральный статистический комитет Министерства внутренних дел. Типография Карла Вульфа, Санкт-Петербург, 1866, стр. VIII

[9] (рос.). www.sokoladm.ru. Архів оригіналу за 16 січня 2014. Процитовано 16 серпня 2018.

[10] (рос.) Географические названия Вологодской области: Топонимический словарь. — Архангельск: Северо-Западное книжное издательство Ю. И. Чайкина, 1988.

[Golubev98a-11] (англ.) V. K. Golubev (1999). A New Narrow-Armored Chroniosuchian (Amphibia, Anthracosauromorpha) from the Upper Permian of Eastern Europe (PDF). Paleontological Journal. 33 (2): 166—173.