Границя пружності

Грани́ця пру́жності — найбільше механічне напруження при навантаженні зразка матеріалу, до якого залишкова деформація при розвантаженні не виявляється.

Діаграма деформування металевого матеріалу. Напруження (${\displaystyle \sigma }$) показано у функції від деформації (${\displaystyle \epsilon }$)
1: Границя абсолютної пружності
2: Границя пропорційності
3: Границя пружності
4: Границя плинності σ_0,2

За ДСТУ 2825-94: Границя пружності — найбільше умовне напруження, за якого з обумовленим відхиленням зберігається пружність у разі деформування зразка.

При розтягуванні зразка це напруження спричинюється силою F_пр і визначається за формулою

${\displaystyle \sigma _{np}={\frac {F_{np}}{A_{0}}}}$ [МПа].

Границя пружності (точка 3 на рисунку) є характеристикою, не пов'язаною із законом Гука. Її значення може бути як більшим, так і меншим границі пропорційності (точка 2 на рисунку), хоча ці значення є дуже близькими і, як правило, різницею між ними нехтують.

Часто за границю пружності використовують найбільше напруження, при якому забезпечується неперевищення пластичною деформацією деякої величини, що має назву — допуск на залишкову відносну деформацію (зазвичай ${\displaystyle \epsilon =0,05\%}$). Значення границі пружності, отримане на основі цього критерію позначається ${\displaystyle \sigma _{\text{0,05}}}$ і цю характеристику називають умовною границею пружності.

Див. також

• Границя плинності
• Границя пропорційності
• Границя міцності

Примітки

1. ДСТУ 2825-94 Розрахунки та випробування на міцність. Терміни та визначення основних понять.

Джерела

• Опір матеріалів. Підручник /Г. С. Писаренко, О. Л. Квітка, Е. С. Уманський. За ред. Г. С. Писаренка — К.: Вища школа,1993 .- 655 с.

Посилання

• Границя пружності // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 71-72. — .