Межа Оппенгеймера — Волкова

Межа Оппенгеймера — Волкова (за прізвищами Роберта Оппенгеймера та Джорджа Майкла Волкова, що висунули цю гіпотезу) — верхня межа маси нейтронної зірки, за якої тиск виродженого нейтронного газу не може компенсувати сили гравітації, що призводить до колапсу в чорну діру. Одночасно межа Оппенгеймера — Волкова є нижньою межею маси чорних дір, що утворюються внаслідок еволюції зір.

Точне значення межі станом на 2008 рік невідоме через невизначеність знань про властивості макроскопічних станів виродженої баріонної матерії з украй високою густиною: у надрах нейтронних зір густина речовини відповідає ядерній (~10¹⁴ г/см³, що в ~10⁸ разів перевищує густину білих карликів), а рівняння стану такої речовини достеменно невідоме. Сучасні оцінки межі Оппенгеймера — Волкова лежать у межах 2,5-3 сонячних мас.

Експериментальні дані

• Наймасивніша (з відкритих до цього часу) нейтронна зоря J1614-2230 має масу 1,97 сонячних мас.
• Найменш масивна (з відомих) чорна діра це — XTE J1650-500, яку було відкрито 2001 року. Дослідження довели, що її маса становить 3,8±0,5 сонячної маси.

Див. також

• Межа Чандрасекара

Джерела

1. Most Massive Neutron Star Breaks Cosmic Record (англійською) . . Архів оригіналу за 25 серпня 2011. Процитовано 27 октября 2009.
2. NASA Scientists Identify Smallest Known Black Hole (англійською) . НАСА. Архів оригіналу за 25 серпня 2011. Процитовано 22 января 2009.

Посилання

• Stergioulas, N., "Rotating Stars in Relativity", Living Reviews in Relativity, Vol. 6, (2003), No. 3.
• Обнаружена рекордно тяжелая нейтронная звезда [ 31 жовтня 2010 у Wayback Machine.]