Корейці в Україні — національна меншина, представлена переважно вихідцями з Середньої Азії, що були депортовані туди у 1930-х роках з Далекого Сходу СРСР. Більшість українських корейців проживають у південних регіонах, найбільше — у Криму та Миколаївській області.
Корейці в Україні | |
---|---|
Кількість | 12 - 30 тис. |
Походження | корейці |
Мова | Українська Корейська |
Релігія | Християнство |
Історія
Перші корейці в Україні з'явилися на початку XX століття. Масовіше заселення почалося в 50-60 роках у Миколаївську, Херсонську області та у Крим, де корейці орендували землю під баштанництво і для вирощування цибулі. У містах України корейці почали з'являтися в часи «хрущовської відлиги». Це були в основному випускники вищих навчальних закладів. І сьогодні корейська діаспора в Україні характеризується високим освітньо-культурним рівнем: близько 80 % громадян України корейського походження мають вищу освіту.
До початку 90-х років не існувало ніяких національно-культурних суспільств, і лише в 1992 році була утворена . Сьогодні в 27 містах України діють регіональні асоціації корейців. І за неофіційними даними в Україні сьогодні проживає близько 50 000 корейців. Більшість корейців потрапили в Україну з Узбекистану, Казахстану і Далекого Сходу. Необхідно відзначити, що українські корейці, незважаючи на свою нечисленність, активно включилися в суспільно-політичне і національно-культурне життя незалежної України. Починаючи з 1992 року в багатьох містах і, у першу чергу, у м. Києві були відкриті недільні школи по навчанню корейській мові, національні ансамблі, культурні центри.
У 1992 р. була утворена Асоціація корейців України (АКУ), яка має регіональні осередки у багатьох містах України.
У 1995 р. у Київському національному лінгвістичному університеті (КНЛУ) було відкрито відділення з вивчення корейської мови, де почали готувати філологів-перекладачів корейської мови. На базі КНЛУ регулярно проводяться всеукраїнська студентська олімпіада з корейської мови, семінари для викладачів, інші освітянські та культурні заходи.
У 1996 р. було відкрито відділення з вивчення корейської мови в Київському Національному університеті ім. Тараса Шевченка. Того ж року у Київській гімназії східних мов створено групу з вивчення корейської мови.
У 2006 році створено Центр корейської мови та літератури у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка. Головними завданнями центру є вдосконалення системи підготовки філологів-кореєзнавців, покращення умов для науково-методичної роботи викладачів та аспірантів корейської секції, створення умов для самостійного вивчення корейської мови та літератури з різних галузей кореєзнавства студентами університету та інших вузів України.
З 2007 р. у Києві функціонує , на базі якого є бібліотека, проводяться різноманітні культурні заходи, курси з корейської мови. Центром видається журнал «Мугунхва» (у перекладі з корейської — «квітка гібіскуса», яка є національним символом Республіки Корея).
Історична динаміка
Динаміка чисельності корейців за переписами:
Розселення
Чисельність корейців у регіонах України за переписом 2001 р.
Регіон | Чисельність |
Автономна Республіка Крим | 2877 |
Миколаївська область | 1751 |
Дніпропетровська область | 1446 |
Херсонська область | 1253 |
Донецька область | 1124 |
Запорізька область | 931 |
Одеська область | 773 |
Луганська область | 482 |
Харківська область | 394 |
м. Київ | 384 |
Кіровоградська область | 271 |
Полтавська область | 216 |
Черкаська область | 151 |
м. Севастополь | 150 |
Київська область | 109 |
Житомирська область | 46 |
Львівська область | 45 |
Вінницька область | 43 |
Хмельницька область | 41 |
Закарпатська область | 40 |
Сумська область | 35 |
Тернопільська область | 33 |
Чернівецька область | 33 |
Чернігівська область | 26 |
Івано-Франківська область | 21 |
Волинська область | 18 |
Рівненська область | 18 |
Україна | 12711 |
Мова
Рідна мова корейців України за переписом 2001 р.
- російська — 9 662 (76,0 %)
- корейська — 2 223 (17,5 %)
- українська — 700 (5,5 %)
- інша — 96 (0,8 %)
Відомі представники
- Віссаріон Кім — енергетик, екс-виконувач обов'язків президента ДП НАЕК «Енергоатом».
- Павло Лі — актор та співак.
- Світлана Лі — політичний і громадський діяч, член Конгресу національних громад України.
- Олександр Сін — український політик, міський голова Запоріжжя у 2010—2015 рр.
- Володимир Цой — підприємець та громадський діяч.
- Віталій Кім — український політик і підприємець, голова Миколаївської ОДА з 2020 року.
- Кан Ден Сік — голова Всеукраїнської асоціації корейців.
Примітки
- . Архів оригіналу за 14 травня 2011. Процитовано 11 червня 2013.
- Національний склад регіонів України [ 9 листопада 2017 у Wayback Machine.] за переписом 2001 р.
- Перепис населення 2001 р. Розподіл населення за національністю та рідною мовою [ 18 травня 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Korejci v Ukrayini nacionalna menshina predstavlena perevazhno vihidcyami z Serednoyi Aziyi sho buli deportovani tudi u 1930 h rokah z Dalekogo Shodu SRSR Bilshist ukrayinskih korejciv prozhivayut u pivdennih regionah najbilshe u Krimu ta Mikolayivskij oblasti Korejci v UkrayiniKilkist 12 30 tis Pohodzhennya korejciMova Ukrayinska KorejskaReligiya HristiyanstvoIstoriyaPershi korejci v Ukrayini z yavilisya na pochatku XX stolittya Masovishe zaselennya pochalosya v 50 60 rokah u Mikolayivsku Hersonsku oblasti ta u Krim de korejci orenduvali zemlyu pid bashtannictvo i dlya viroshuvannya cibuli U mistah Ukrayini korejci pochali z yavlyatisya v chasi hrushovskoyi vidligi Ce buli v osnovnomu vipuskniki vishih navchalnih zakladiv I sogodni korejska diaspora v Ukrayini harakterizuyetsya visokim osvitno kulturnim rivnem blizko 80 gromadyan Ukrayini korejskogo pohodzhennya mayut vishu osvitu Do pochatku 90 h rokiv ne isnuvalo niyakih nacionalno kulturnih suspilstv i lishe v 1992 roci bula utvorena Sogodni v 27 mistah Ukrayini diyut regionalni asociaciyi korejciv I za neoficijnimi danimi v Ukrayini sogodni prozhivaye blizko 50 000 korejciv Bilshist korejciv potrapili v Ukrayinu z Uzbekistanu Kazahstanu i Dalekogo Shodu Neobhidno vidznachiti sho ukrayinski korejci nezvazhayuchi na svoyu nechislennist aktivno vklyuchilisya v suspilno politichne i nacionalno kulturne zhittya nezalezhnoyi Ukrayini Pochinayuchi z 1992 roku v bagatoh mistah i u pershu chergu u m Kiyevi buli vidkriti nedilni shkoli po navchannyu korejskij movi nacionalni ansambli kulturni centri U 1992 r bula utvorena Asociaciya korejciv Ukrayini AKU yaka maye regionalni oseredki u bagatoh mistah Ukrayini U 1995 r u Kiyivskomu nacionalnomu lingvistichnomu universiteti KNLU bulo vidkrito viddilennya z vivchennya korejskoyi movi de pochali gotuvati filologiv perekladachiv korejskoyi movi Na bazi KNLU regulyarno provodyatsya vseukrayinska studentska olimpiada z korejskoyi movi seminari dlya vikladachiv inshi osvityanski ta kulturni zahodi U 1996 r bulo vidkrito viddilennya z vivchennya korejskoyi movi v Kiyivskomu Nacionalnomu universiteti im Tarasa Shevchenka Togo zh roku u Kiyivskij gimnaziyi shidnih mov stvoreno grupu z vivchennya korejskoyi movi U 2006 roci stvoreno Centr korejskoyi movi ta literaturi u Kiyivskomu nacionalnomu universiteti im Tarasa Shevchenka Golovnimi zavdannyami centru ye vdoskonalennya sistemi pidgotovki filologiv koreyeznavciv pokrashennya umov dlya naukovo metodichnoyi roboti vikladachiv ta aspirantiv korejskoyi sekciyi stvorennya umov dlya samostijnogo vivchennya korejskoyi movi ta literaturi z riznih galuzej koreyeznavstva studentami universitetu ta inshih vuziv Ukrayini Z 2007 r u Kiyevi funkcionuye na bazi yakogo ye biblioteka provodyatsya riznomanitni kulturni zahodi kursi z korejskoyi movi Centrom vidayetsya zhurnal Mugunhva u perekladi z korejskoyi kvitka gibiskusa yaka ye nacionalnim simvolom Respubliki Koreya Istorichna dinamikaDinamika chiselnosti korejciv za perepisami 1926 104 1939 845 1959 1 341 1970 4 480 1979 6 061 1989 8 669 2001 12 711RozselennyaChiselnist korejciv u regionah Ukrayini za perepisom 2001 r Region Chiselnist Avtonomna Respublika Krim 2877 Mikolayivska oblast 1751 Dnipropetrovska oblast 1446 Hersonska oblast 1253 Donecka oblast 1124 Zaporizka oblast 931 Odeska oblast 773 Luganska oblast 482 Harkivska oblast 394 m Kiyiv 384 Kirovogradska oblast 271 Poltavska oblast 216 Cherkaska oblast 151 m Sevastopol 150 Kiyivska oblast 109 Zhitomirska oblast 46 Lvivska oblast 45 Vinnicka oblast 43 Hmelnicka oblast 41 Zakarpatska oblast 40 Sumska oblast 35 Ternopilska oblast 33 Chernivecka oblast 33 Chernigivska oblast 26 Ivano Frankivska oblast 21 Volinska oblast 18 Rivnenska oblast 18 Ukrayina 12711MovaRidna mova korejciv Ukrayini za perepisom 2001 r rosijska 9 662 76 0 korejska 2 223 17 5 ukrayinska 700 5 5 insha 96 0 8 Vidomi predstavnikiVissarion Kim energetik eks vikonuvach obov yazkiv prezidenta DP NAEK Energoatom Pavlo Li aktor ta spivak Svitlana Li politichnij i gromadskij diyach chlen Kongresu nacionalnih gromad Ukrayini Oleksandr Sin ukrayinskij politik miskij golova Zaporizhzhya u 2010 2015 rr Volodimir Coj pidpriyemec ta gromadskij diyach Vitalij Kim ukrayinskij politik i pidpriyemec golova Mikolayivskoyi ODA z 2020 roku Kan Den Sik golova Vseukrayinskoyi asociaciyi korejciv Primitki Arhiv originalu za 14 travnya 2011 Procitovano 11 chervnya 2013 Nacionalnij sklad regioniv Ukrayini 9 listopada 2017 u Wayback Machine za perepisom 2001 r Perepis naselennya 2001 r Rozpodil naselennya za nacionalnistyu ta ridnoyu movoyu 18 travnya 2015 u Wayback Machine