Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гянджинська фортеця — історико-архітектурна пам'ятка XVI століття, розташована в історичному центрі міста Гянджі. Вежа була побудована за наказом Фархад-паші для розміщення збройних сил для управління стародавньою фортецею Гянджа, окупованою османами в 1588 році.
| Гянджинська фортеця | |
|---|---|
|
| |
| 40°40′36″ пн. ш. 46°21′18″ сх. д. / 40.67671600002777410° пн. ш. 46.355207000028° сх. д.Координати: 40°40′36″ пн. ш. 46°21′18″ сх. д. / 40.67671600002777410° пн. ш. 46.355207000028° сх. д. | |
| Країна |  Азербайджан |
| Розташування | Гянджа |
| Тип | фортеця |
  Гянджинська фортеця Гянджинська фортеця (Азербайджан) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Пізніше, під час правління шаха Аббаса і Джавад Хана, замок був розширений і укріплений. Після перенесення центру міста Гянджа з давньої Гянджинської фортеці до нової фортеці за вказівкою шаха Аббаса Гянджинська фортеця була головним комплексом в центрі міста. Палац Гянджинських ханів знаходиться в фортеці.
Після облоги і кровопролитної війни, яка тривала понад місяць в 1804 році, Гянджинський замок був захоплений царською Росією. Відразу після цього ханський палац, який був ядром замку, був розграбований і зруйнований.
Оскільки до нашого часу дійшли тільки частини Гянджинської фортеці, її архітектурні особливості були в значній мірі засновані на історичних картах і планах, а також на гравюрах і фотографіях. З плану вежі 1797 року видно, що місто мало велику площу, і сади займали більшу частину території. Територія міста була розділена на вежі і фортеці. За планом Гянджинська фортеця була нерівної шестикутної форми. У фортеці знаходилися двоповерхові вежі. Стіни замку були розташовані на відстані 70 і 80 метрів одна від одної. Внутрішні стіни головних фортечних стін мали шість основ. На зовнішніх стінах замку були вежі, які перебували досить далеко одна від одної. Великі сади і будинки за стінами замку були захищені тільки цегляними стінами.
Історія
У 16 столітті Давня Гянджа стала одним з полів битв сефевидово-османських воєн. 1587 року османська армія на чолі з Фархад-пашею захопила Гянджу. Османи відразу ж почали роботу зі зміцнення міста, а будівництво нових фортечних мурів розпочалося в 1588 році. Гянджа залишалася частиною Османської імперії, поки вона не була блокована шахом Аббасом в 1606 році.
Під час наступної османсько-перської війни, яка сталася в 1603—1618 роках, в 1606 році Гянджа була захоплена Сефевидамі. Шах Аббас зруйнував стіни замку стародавнього міста і переніс центр міста до Гянджинської фортеці. За наказом шаха в новій Гянджинській фортеці проводилися відновлювальні та укріплювальні роботи.
Наприкінці XVIII століття Гянджинська фортеця стала столицею нового ханства. У цей період місто було одним з найбільших торгових центрів у регіоні.
Наприкінці XVIII — на початку XIX століття Гянджа залишалася в центрі російсько-іранської війни. Після недовгого правління російських військових у 1796 році Гянджинський хан зміцнив міські фортечні стіни. Після облоги і кровопролитної війни, яка тривала понад місяць в 1804 році, Гянджинська фортеця була захоплена царською Росією. Відразу після цього ханський палац, який був ядром внутрішньої фортеці, був розграбований і зруйнований. Павло Ціціанов, який очолював армію Російської імперії, дав вказівку оштрафувати на суму в один рубль тих, хто використовує ім'я Гянджа.
Архітектурні особливості
При будівництві цієї споруди деякі райони Гянджі були збережені за стінами фортеці. Фортеця була нерівномірної багатокутної форми. При будівництві фортеці використовувалися глиняний бруд, булижники і обпалена червона цегла, що є традиційною гянджинською архітектурою. З цієї причини його південно-західні, північно-західні і північно-східні стіни були міцними. Загальна довжина і висота були 13,7 км і 12 м відповідно. В цілому 30 оборонних веж були побудовані на стінах через кожні 200—500 метрів.
На певній висоті фортечних стін були побудовані амбразури і сторожові вежі. Їх було важливо використовувати для атаки противника. З тих місць місцеві бійці розливали киплячу олію і мастило на атакуючих ворогів.
Див. також
Примітки
- (рос.). Day.Az. 22 січня 2018. Архів оригіналу за 20 липня 2019. Процитовано 20 липня 2019.
- Саламзаде, А. В. Архитектура Азербайдана XVI-XIX вв.. — Баку: Академия наук Азербайджанской ССР, 1964.
- Бурнашев, C. Описание областей Азербайджанских в Персии и их политического состояния. — 1793. — С. 11.
- Л. Бретаницкий, А. Саламзаде. Кировабад. — 1960.
- (азерб.). portal.azertag.az. Архів оригіналу за 20 липня 2019. Процитовано 20 липня 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gyandzhinska fortecya istoriko arhitekturna pam yatka XVI stolittya roztashovana v istorichnomu centri mista Gyandzhi Vezha bula pobudovana za nakazom Farhad pashi dlya rozmishennya zbrojnih sil dlya upravlinnya starodavnoyu forteceyu Gyandzha okupovanoyu osmanami v 1588 roci Gyandzhinska fortecya40 40 36 pn sh 46 21 18 sh d 40 67671600002777410 pn sh 46 355207000028 sh d 40 67671600002777410 46 355207000028 Koordinati 40 40 36 pn sh 46 21 18 sh d 40 67671600002777410 pn sh 46 355207000028 sh d 40 67671600002777410 46 355207000028Krayina AzerbajdzhanRoztashuvannya GyandzhaTip fortecyaGyandzhinska fortecyaGyandzhinska fortecya Azerbajdzhan Mediafajli u Vikishovishi Piznishe pid chas pravlinnya shaha Abbasa i Dzhavad Hana zamok buv rozshirenij i ukriplenij Pislya perenesennya centru mista Gyandzha z davnoyi Gyandzhinskoyi forteci do novoyi forteci za vkazivkoyu shaha Abbasa Gyandzhinska fortecya bula golovnim kompleksom v centri mista Palac Gyandzhinskih haniv znahoditsya v forteci Pislya oblogi i krovoprolitnoyi vijni yaka trivala ponad misyac v 1804 roci Gyandzhinskij zamok buv zahoplenij carskoyu Rosiyeyu Vidrazu pislya cogo hanskij palac yakij buv yadrom zamku buv rozgrabovanij i zrujnovanij Oskilki do nashogo chasu dijshli tilki chastini Gyandzhinskoyi forteci yiyi arhitekturni osoblivosti buli v znachnij miri zasnovani na istorichnih kartah i planah a takozh na gravyurah i fotografiyah Z planu vezhi 1797 roku vidno sho misto malo veliku ploshu i sadi zajmali bilshu chastinu teritoriyi Teritoriya mista bula rozdilena na vezhi i forteci Za planom Gyandzhinska fortecya bula nerivnoyi shestikutnoyi formi U forteci znahodilisya dvopoverhovi vezhi Stini zamku buli roztashovani na vidstani 70 i 80 metriv odna vid odnoyi Vnutrishni stini golovnih fortechnih stin mali shist osnov Na zovnishnih stinah zamku buli vezhi yaki perebuvali dosit daleko odna vid odnoyi Veliki sadi i budinki za stinami zamku buli zahisheni tilki ceglyanimi stinami IstoriyaU 16 stolitti Davnya Gyandzha stala odnim z poliv bitv sefevidovo osmanskih voyen 1587 roku osmanska armiya na choli z Farhad pasheyu zahopila Gyandzhu Osmani vidrazu zh pochali robotu zi zmicnennya mista a budivnictvo novih fortechnih muriv rozpochalosya v 1588 roci Gyandzha zalishalasya chastinoyu Osmanskoyi imperiyi poki vona ne bula blokovana shahom Abbasom v 1606 roci Pid chas nastupnoyi osmansko perskoyi vijni yaka stalasya v 1603 1618 rokah v 1606 roci Gyandzha bula zahoplena Sefevidami Shah Abbas zrujnuvav stini zamku starodavnogo mista i perenis centr mista do Gyandzhinskoyi forteci Za nakazom shaha v novij Gyandzhinskij forteci provodilisya vidnovlyuvalni ta ukriplyuvalni roboti Naprikinci XVIII stolittya Gyandzhinska fortecya stala stoliceyu novogo hanstva U cej period misto bulo odnim z najbilshih torgovih centriv u regioni Naprikinci XVIII na pochatku XIX stolittya Gyandzha zalishalasya v centri rosijsko iranskoyi vijni Pislya nedovgogo pravlinnya rosijskih vijskovih u 1796 roci Gyandzhinskij han zmicniv miski fortechni stini Pislya oblogi i krovoprolitnoyi vijni yaka trivala ponad misyac v 1804 roci Gyandzhinska fortecya bula zahoplena carskoyu Rosiyeyu Vidrazu pislya cogo hanskij palac yakij buv yadrom vnutrishnoyi forteci buv rozgrabovanij i zrujnovanij Pavlo Cicianov yakij ocholyuvav armiyu Rosijskoyi imperiyi dav vkazivku oshtrafuvati na sumu v odin rubl tih hto vikoristovuye im ya Gyandzha Arhitekturni osoblivostiPri budivnictvi ciyeyi sporudi deyaki rajoni Gyandzhi buli zberezheni za stinami forteci Fortecya bula nerivnomirnoyi bagatokutnoyi formi Pri budivnictvi forteci vikoristovuvalisya glinyanij brud bulizhniki i obpalena chervona cegla sho ye tradicijnoyu gyandzhinskoyu arhitekturoyu Z ciyeyi prichini jogo pivdenno zahidni pivnichno zahidni i pivnichno shidni stini buli micnimi Zagalna dovzhina i visota buli 13 7 km i 12 m vidpovidno V cilomu 30 oboronnih vezh buli pobudovani na stinah cherez kozhni 200 500 metriv Na pevnij visoti fortechnih stin buli pobudovani ambrazuri i storozhovi vezhi Yih bulo vazhlivo vikoristovuvati dlya ataki protivnika Z tih misc miscevi bijci rozlivali kiplyachu oliyu i mastilo na atakuyuchih vorogiv Div takozhGyandzha Arhitektura AzerbajdzhanuPrimitki ros Day Az 22 sichnya 2018 Arhiv originalu za 20 lipnya 2019 Procitovano 20 lipnya 2019 Salamzade A V Arhitektura Azerbajdana XVI XIX vv Baku Akademiya nauk Azerbajdzhanskoj SSR 1964 Burnashev C Opisanie oblastej Azerbajdzhanskih v Persii i ih politicheskogo sostoyaniya 1793 S 11 L Bretanickij A Salamzade Kirovabad 1960 azerb portal azertag az Arhiv originalu za 20 lipnya 2019 Procitovano 20 lipnya 2019