Іван Степанович Гулий (23 березня 1930, Воскресенка — 26 червня 2004, Київ) — український науковець, доктор технічних наук, дійсний член (академік) Української академії аграрних наук, ректор Національного університету харчових технологій в 1973—2003 роках. Заслужений працівник вищої школи УРСР.
Іван Степанович Гулий | |
---|---|
Народився | 23 березня 1930 Воскресенка, Запорізька область |
Помер | 26 червня 2004 (74 роки) Київ |
Поховання | Берковецьке кладовище |
Країна | Україна |
Нагороди |
Життєпис
Народився 23 березня 1930 року в селі Воскресенка Пологівського району Запорізької області в селянській родині. У 1955 році закінчив Київський технологічний інститут харчової промисловості. Працював на Ходорівськиму цукровому заводі помічником головного механіка. У 1962 році на кафедрі спецобладнання.
І. С. Гулий захистив кандидатську дисертацію. Працював в інституті молодшим науковим співробітником, асистентом, старшим викладачем, доцентом кафедр автоматики та теоретичної та загальної теплотехніки. У 1972 році захистив докторську дисертацію і був призначений проректором з наукової роботи. Протягом 24 років був науковим керівником Проблемної науково-дослідної лабораторії. Вперше розробив теоретичні основи процесів безперервної кристалізації цукру; творець принципово нової технології «Електротехнології харчових виробництв», вітчизняної технології пектину і пектинопродуктів, створив новий напрямок в технології харчових продуктів оздоровчого і профілактичного призначення з нетрадиційної сировини, ініціатор впровадження нових технологій харчових продуктів на основі використання електрокриогенної техніки, мембранної і екструзивної технології.
Протягом багатьох років очолював секцію легкої та харчової промисловості Комітету з Державних премій в галузі науки і техніки УРСР та України, обирався депутатом Київської міської ради народних депутатів 4-х скликань.
І. С. Гулий автор 600 наукових праць, у тому числі 18 монографій, 7 брошур, 2 навчальних посібників, 298 статей, 78 авторських свідоцтв, 52 патентів. Особисто підготував 29 кандидатів і 15 докторів наук.
З 1973 по 2003 рік був ректором Київського технологічного інституту харчової промисловості (з 1993 року — Український державний університет харчових технологій, з 2002 року — Національного університету харчових технологій). При ньому вдвічі зросла матеріально-технічна база закладу, побудовані лабораторний корпус, спортивний комплекс, майже в шість разів збільшилася кількість спеціальностей і спеціалізацій. Контингент студентів зріс у чотири рази.
Помер 26 червня 2004 року. Похований на Берковецькому кладовищі у Києві.
Нагороди, відзнаки
- Двічі лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.
- Заслужений працівник вищої школи УРСР.
- Орден Трудового Червоного прапора.
- Орден «За заслуги» III ступеня.
- .
Вшанування
На згадку про науковця І. С. Гулия, на будинку по вул. Лейпцизька, 2/37, де він мешкав науковець, встановлена меморіальна таблиця.
Джерела
- kiev-necropol.narod.ru [ 2 грудня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ivan Stepanovich Gulij 23 bereznya 1930 19300323 Voskresenka 26 chervnya 2004 Kiyiv ukrayinskij naukovec doktor tehnichnih nauk dijsnij chlen akademik Ukrayinskoyi akademiyi agrarnih nauk rektor Nacionalnogo universitetu harchovih tehnologij v 1973 2003 rokah Zasluzhenij pracivnik vishoyi shkoli URSR Ivan Stepanovich GulijNarodivsya 23 bereznya 1930 1930 03 23 Voskresenka Zaporizka oblastPomer 26 chervnya 2004 2004 06 26 74 roki KiyivPohovannya Berkovecke kladovisheKrayina UkrayinaNagorodi Orden Za zaslugi III stupenya U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gulij ZhittyepisNarodivsya 23 bereznya 1930 roku v seli Voskresenka Pologivskogo rajonu Zaporizkoyi oblasti v selyanskij rodini U 1955 roci zakinchiv Kiyivskij tehnologichnij institut harchovoyi promislovosti Pracyuvav na Hodorivskimu cukrovomu zavodi pomichnikom golovnogo mehanika U 1962 roci na kafedri specobladnannya I S Gulij zahistiv kandidatsku disertaciyu Pracyuvav v instituti molodshim naukovim spivrobitnikom asistentom starshim vikladachem docentom kafedr avtomatiki ta teoretichnoyi ta zagalnoyi teplotehniki U 1972 roci zahistiv doktorsku disertaciyu i buv priznachenij prorektorom z naukovoyi roboti Protyagom 24 rokiv buv naukovim kerivnikom Problemnoyi naukovo doslidnoyi laboratoriyi Vpershe rozrobiv teoretichni osnovi procesiv bezperervnoyi kristalizaciyi cukru tvorec principovo novoyi tehnologiyi Elektrotehnologiyi harchovih virobnictv vitchiznyanoyi tehnologiyi pektinu i pektinoproduktiv stvoriv novij napryamok v tehnologiyi harchovih produktiv ozdorovchogo i profilaktichnogo priznachennya z netradicijnoyi sirovini iniciator vprovadzhennya novih tehnologij harchovih produktiv na osnovi vikoristannya elektrokriogennoyi tehniki membrannoyi i ekstruzivnoyi tehnologiyi Protyagom bagatoh rokiv ocholyuvav sekciyu legkoyi ta harchovoyi promislovosti Komitetu z Derzhavnih premij v galuzi nauki i tehniki URSR ta Ukrayini obiravsya deputatom Kiyivskoyi miskoyi radi narodnih deputativ 4 h sklikan I S Gulij avtor 600 naukovih prac u tomu chisli 18 monografij 7 broshur 2 navchalnih posibnikiv 298 statej 78 avtorskih svidoctv 52 patentiv Osobisto pidgotuvav 29 kandidativ i 15 doktoriv nauk Mogila Gulogo I S Z 1973 po 2003 rik buv rektorom Kiyivskogo tehnologichnogo institutu harchovoyi promislovosti z 1993 roku Ukrayinskij derzhavnij universitet harchovih tehnologij z 2002 roku Nacionalnogo universitetu harchovih tehnologij Pri nomu vdvichi zrosla materialno tehnichna baza zakladu pobudovani laboratornij korpus sportivnij kompleks majzhe v shist raziv zbilshilasya kilkist specialnostej i specializacij Kontingent studentiv zris u chotiri razi Pomer 26 chervnya 2004 roku Pohovanij na Berkoveckomu kladovishi u Kiyevi Nagorodi vidznakiDvichi laureat Derzhavnoyi premiyi Ukrayini v galuzi nauki i tehniki Zasluzhenij pracivnik vishoyi shkoli URSR Orden Trudovogo Chervonogo prapora Orden Za zaslugi III stupenya VshanuvannyaNa zgadku pro naukovcya I S Guliya na budinku po vul Lejpcizka 2 37 de vin meshkav naukovec vstanovlena memorialna tablicya Dzherelakiev necropol narod ru 2 grudnya 2020 u Wayback Machine ros