А́стей (угор. Asztély; колишня назва — Лужанка) — село в Великобийганській громаді Берегівського району Закарпатської області України. Відстань до райцентру становить близько 5 км і проходить автошляхом Р54. У безпосередній близькості від села розташований пункт контролю Лужанка на кордоні з Угорщиною. З угорського боку знаходиться пункт пропуску «Берегшурань», медьє Саболч-Сатмар-Береґ. Населення — 677 чоловік (станом на 2001 рік).
село Астей | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Закарпатська область |
Район | Берегівський район |
Громада | Великобийганська громада |
Облікова картка | Астей |
Основні дані | |
Перша згадка | 1492 |
Населення | 677 |
Територія | 1,661 км² |
Густота населення | 407,59 осіб/км² |
Поштовий індекс | 90250 |
Телефонний код | +380 3141 |
Географічні дані | |
Географічні координати | H G O |
Середня висота над рівнем моря | 113 м |
Відстань до обласного центру | 71,6 км |
Відстань до районного центру | 4,9 км |
Найближча залізнична станція | Берегове |
Відстань до залізничної станції | 4,9 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | с. Астей, вул. Дружби народів, 33 |
Карта | |
Астей | |
Астей | |
Мапа | |
Астей у Вікісховищі |
Назва "Astély" - угорська назва угорського походження, яка походить від простого особистого імені. За словами дослідника Лайоша Кісса, персональне ім'я, напевно, є слов'янським (особисте ім'я сербохорватського походження Остой).
Історія
На околицях села є місця археологічних розкопок двох поселень, 3-4 та 7-8 століть нашої ери.
Важливою знахідкою також є 120 гончарних печей в районі Лужанки (Астей), що для варварського світу є колосальним.
Назва села вперше згадується в 1359 році одним з документів архіву Каллай під назвою Ацтеї.
Інші назви: 1489 Azthe (ZichyOkm. 11: 504), в 1542 році Azthe (Conscr. Port.), У 1544 р. Azte, 1550, 1552 і 1566 Azthe, в 1570 Асте (Conscr Port.), Astej в 1773, Astéj в 1808, Elek Fényes в 1851 і Frigyes Pesty в 1864-1865, також в Астурії, в 1913, Astely в 1925, Astel в 1930 Comber. 101-2), в 1944 р., Astran, в 1983 р. Лужанка, в 1991 Астей.
Село розташовувалося в заплаві Тиси, тому серйозне поселення не могло бути тут деякий час.
Село вперше згадується в письмових джерелах 1378 року, як маєток родини Мачолаї. В 1492 р. населений пункт знайшов нових власників Ференца Бейгань і Іштвана Баторі. Протягом XIV—XVIII ст. селом володіли різні феодали, у тому числі зі знатних родин Лоньяї, Перені, Телеки. В 1566 р. Астей піддався спустошливому набігу кримських татар. У XVIII ст. село відносилося до села Берегшурань (нині в село в Угорщині).
Храм
Реформатський храм (1829—1831 рр.) та дзвіниця (1830 р.)
В 1763 р. реформатська громада збудувала дерев’яну церковну будову, яка була замінена на муровану в 1829-1831 рр. Вежу-дзвінницю з дерева збудовано в 1830 р., на ній було два дзвони. Менший дзвін був вагою в 108 кг, більший дзвін важив 200 кг, з гравіровкою «Виготовлений на пожертвування астейських реформатів во славу Божу в 1799 році» («Az Asztelyi Ref(ormata) Szent Eklesia ontette maga koltsegen Isten dicsosegere 1799 evben»). Дзвони зникли, можливо, були вилучені під час Першої світової війни. В 1992 та 1995 рр. були проведені зовнішня реконструкція та внутрішнє оновлення храму.
Поруч із храмом в 1898 р. був побудований парафіяльний будинок, замість старого, маленького та дерев'яного. В 1948 р. реквізований будинок був переданий сільській раді, у ньому влаштували контору сільради, бібліотеку та фельдшерський пункт. Згодом будинок став сільським клубом та бібліотекою. В 1993 році будівлю було повернуто церкві, в 1996—1999 його реконструювали.
Пам'ятки
В 1991 р. на сільському цвинтарі встановлений пам'ятник загиблим воїнам в Другій світовій війні та жертвам сталінського режиму.
При в'їзді до села встановлений пам'ятний знак — назва населеного пункту с. Астей, виготовлений в 2010 р. з дерева місцевим священиком Почаї Вінце. Напис угорською мовою «Вітаємо в селі Астей». Неподалік знаходиться пам'ятник, що зображує короля Святого Іштвана. Скульптура, яку виготовили з дерева народні умільці Іштван Елек–старший та Іштван Елек-молодший, була урочисто відкрита 20 серпня 2006 р.
На території сільського футбольного поля знаходиться скульптура «Піч», що символізує народні традиції села Астей. Виготовив в 2011 р. з цегли та глини народний умілець Степан Нодь. Біля цієї пічки вже чотири рази на початку осені проводився День переца – солоного кренделю, який традиційно багато років випікають в цьому селі. В 2014 році в селі започаткували також Фестиваль гурки та ковбаси.
Стара будівля сільської школи зведена в 1920 р., у чехословацький період. Тепер в приміщенні діє дитячий садок. На стіні школи з 2010 р. висить меморіальна дошка, присвячена першим вчителям с. Астей після ІІ світової війни, Ф. та М. Чайкович, роботи народного умільця Степана Нодя.
Туристичні місця
- на околицях села є місця археологічних розкопок двох поселень, 3-4 та 7-8 століть нашої ери
- археологи знайшли 120 давніх гончарних печей
- реформатський храм (1829—1831 рр.)
- дзвіниця (1830 р.)
- пам'ятник, що зображує короля Святого Іштвана.
- скульптура «Піч», що символізує народні традиції села Астей
- будівля сільської школи зведена в 1920 р.
- меморіальна дошка, присвячена першим вчителям с. Астей після ІІ світової війни
- пам'ятник загиблим воїнам в Другій світовій війні та жертвам сталінського режиму
Примітки
- Погода в селі
Джерела:
АСТЕЙ — село, з якого для багатьох починається Берегівщина, Закарпаття та Україна [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]
«Архітектурні, історичні та природні цінності Берегівщини»
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
A stej ugor Asztely kolishnya nazva Luzhanka selo v Velikobijganskij gromadi Beregivskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti Ukrayini Vidstan do rajcentru stanovit blizko 5 km i prohodit avtoshlyahom R54 U bezposerednij blizkosti vid sela roztashovanij punkt kontrolyu Luzhanka na kordoni z Ugorshinoyu Z ugorskogo boku znahoditsya punkt propusku Beregshuran medye Sabolch Satmar Bereg Naselennya 677 cholovik stanom na 2001 rik selo Astej Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska oblast Rajon Beregivskij rajon Gromada Velikobijganska gromada Oblikova kartka Astej Osnovni dani Persha zgadka 1492 Naselennya 677 Teritoriya 1 661 km Gustota naselennya 407 59 osib km Poshtovij indeks 90250 Telefonnij kod 380 3141 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 10 08 pn sh 22 35 51 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 113 m Vidstan do oblasnogo centru 71 6 km Vidstan do rajonnogo centru 4 9 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Beregove Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 4 9 km Misceva vlada Adresa radi s Astej vul Druzhbi narodiv 33 Karta Astej Astej Mapa Astej u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Astej vazopisec Skulpturne zobrazhennya Svyatogo Ishtvana 2006 r Nazva Astely ugorska nazva ugorskogo pohodzhennya yaka pohodit vid prostogo osobistogo imeni Za slovami doslidnika Lajosha Kissa personalne im ya napevno ye slov yanskim osobiste im ya serbohorvatskogo pohodzhennya Ostoj IstoriyaNa okolicyah sela ye miscya arheologichnih rozkopok dvoh poselen 3 4 ta 7 8 stolit nashoyi eri Vazhlivoyu znahidkoyu takozh ye 120 goncharnih pechej v rajoni Luzhanki Astej sho dlya varvarskogo svitu ye kolosalnim Nazva sela vpershe zgaduyetsya v 1359 roci odnim z dokumentiv arhivu Kallaj pid nazvoyu Acteyi Inshi nazvi 1489 Azthe ZichyOkm 11 504 v 1542 roci Azthe Conscr Port U 1544 r Azte 1550 1552 i 1566 Azthe v 1570 Aste Conscr Port Astej v 1773 Astej v 1808 Elek Fenyes v 1851 i Frigyes Pesty v 1864 1865 takozh v Asturiyi v 1913 Astely v 1925 Astel v 1930 Comber 101 2 v 1944 r Astran v 1983 r Luzhanka v 1991 Astej Selo roztashovuvalosya v zaplavi Tisi tomu serjozne poselennya ne moglo buti tut deyakij chas Selo vpershe zgaduyetsya v pismovih dzherelah 1378 roku yak mayetok rodini Macholayi V 1492 r naselenij punkt znajshov novih vlasnikiv Ferenca Bejgan i Ishtvana Batori Protyagom XIV XVIII st selom volodili rizni feodali u tomu chisli zi znatnih rodin Lonyayi Pereni Teleki V 1566 r Astej piddavsya spustoshlivomu nabigu krimskih tatar U XVIII st selo vidnosilosya do sela Beregshuran nini v selo v Ugorshini HramReformatskij hram 1829 1831 rr ta dzvinicya 1830 r V 1763 r reformatska gromada zbuduvala derev yanu cerkovnu budovu yaka bula zaminena na murovanu v 1829 1831 rr Vezhu dzvinnicyu z dereva zbudovano v 1830 r na nij bulo dva dzvoni Menshij dzvin buv vagoyu v 108 kg bilshij dzvin vazhiv 200 kg z gravirovkoyu Vigotovlenij na pozhertvuvannya astejskih reformativ vo slavu Bozhu v 1799 roci Az Asztelyi Ref ormata Szent Eklesia ontette maga koltsegen Isten dicsosegere 1799 evben Dzvoni znikli mozhlivo buli vilucheni pid chas Pershoyi svitovoyi vijni V 1992 ta 1995 rr buli provedeni zovnishnya rekonstrukciya ta vnutrishnye onovlennya hramu Poruch iz hramom v 1898 r buv pobudovanij parafiyalnij budinok zamist starogo malenkogo ta derev yanogo V 1948 r rekvizovanij budinok buv peredanij silskij radi u nomu vlashtuvali kontoru silradi biblioteku ta feldsherskij punkt Zgodom budinok stav silskim klubom ta bibliotekoyu V 1993 roci budivlyu bulo povernuto cerkvi v 1996 1999 jogo rekonstruyuvali Pam yatkiV 1991 r na silskomu cvintari vstanovlenij pam yatnik zagiblim voyinam v Drugij svitovij vijni ta zhertvam stalinskogo rezhimu Pri v yizdi do sela vstanovlenij pam yatnij znak nazva naselenogo punktu s Astej vigotovlenij v 2010 r z dereva miscevim svyashenikom Pochayi Vince Napis ugorskoyu movoyu Vitayemo v seli Astej Nepodalik znahoditsya pam yatnik sho zobrazhuye korolya Svyatogo Ishtvana Skulptura yaku vigotovili z dereva narodni umilci Ishtvan Elek starshij ta Ishtvan Elek molodshij bula urochisto vidkrita 20 serpnya 2006 r Na teritoriyi silskogo futbolnogo polya znahoditsya skulptura Pich sho simvolizuye narodni tradiciyi sela Astej Vigotoviv v 2011 r z cegli ta glini narodnij umilec Stepan Nod Bilya ciyeyi pichki vzhe chotiri razi na pochatku oseni provodivsya Den pereca solonogo krendelyu yakij tradicijno bagato rokiv vipikayut v comu seli V 2014 roci v seli zapochatkuvali takozh Festival gurki ta kovbasi Stara budivlya silskoyi shkoli zvedena v 1920 r u chehoslovackij period Teper v primishenni diye dityachij sadok Na stini shkoli z 2010 r visit memorialna doshka prisvyachena pershim vchitelyam s Astej pislya II svitovoyi vijni F ta M Chajkovich roboti narodnogo umilcya Stepana Nodya Turistichni miscya na okolicyah sela ye miscya arheologichnih rozkopok dvoh poselen 3 4 ta 7 8 stolit nashoyi eri arheologi znajshli 120 davnih goncharnih pechej reformatskij hram 1829 1831 rr dzvinicya 1830 r pam yatnik sho zobrazhuye korolya Svyatogo Ishtvana skulptura Pich sho simvolizuye narodni tradiciyi sela Astej budivlya silskoyi shkoli zvedena v 1920 r memorialna doshka prisvyachena pershim vchitelyam s Astej pislya II svitovoyi vijni pam yatnik zagiblim voyinam v Drugij svitovij vijni ta zhertvam stalinskogo rezhimuPrimitkiPogoda v seli Dzherela ASTEJ selo z yakogo dlya bagatoh pochinayetsya Beregivshina Zakarpattya ta Ukrayina 22 grudnya 2015 u Wayback Machine Arhitekturni istorichni ta prirodni cinnosti Beregivshini u sestrinskih Vikiproyektah Temi u Vikidzherelah Proyekt Naseleni punkti Ukrayini 1 u Vikishovishi Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi