Афористичність

Афори́зм (грец. αφορισμός, означення, вислів) — короткий, дуже влучний, оригінальний вислів, що виражає узагальнену думку у виразній, легкій для запам'ятовування формі, яка згодом неодноразово відтворюється іншими людьми. В афоризмі досягається найвища концентрація безпосереднього повідомлення й того контексту, у якому думка сприймається слухачами або читачами.

Афоризмами можуть бути: прислів'я, сентенції класичних авторів, крилаті вислови з літературних та філософських творів.

Приклад сучасного афоризму:

• Афоризм — це роман одним рядком.

Літературний афоризм

Літературний афоризм як самостійний жанр виник з народних прислів'їв та приказок, але різниться від них фіксованим авторством. Першим його зразком вважаються «Афоризми» Гіппократа. Відомий він і в добу Київської Русі (, XIII ст.). Особливого поширення афоризм набув у роки Ренесансу, досягнув смислової витонченості в епоху класицизму (Б. Паскаль, М. де Монтень, Ф. Ларошфуко).

Чимало влучних висловів українських письменників, де використані розмаїті стилістичні фігури, парадокси, метафори тощо, перетворилися на крилаті, вживаються як афоризми:

• Борітеся — поборете (Т. Шевченко).
• Захочеш — і будеш.

В людині, затям,

Лежить невідгадана сила (О. Ольжич).

Різновидом літературного афоризму є римований афоризм (афорима):

• Любов к отчизні де героїть,

Там сила вража не устоїть (І. Котляревський).

Приклади

• Ітаґакі Тайсуке (Японія): «Можеш вбити мене, але свобода — безсмертна!»
• Рене Декарт (Франція): «Я мислю — отже існую!», або «Cogito, ergo sum».
• Тарас Шевченко (Україна): «І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь!»

Примітки

1. Леонід С. Сухоруков, переклад з публікаціЇ редактора «US News and World Report» Джона Ліо «Афоризм 2006»

Посилання

• В. П. Горбатенко. Афоризм [ 9 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с. — .
• Юридичні афоризми [ 29 березня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — .
• Афоризм; Максима // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 49; 312. — 634 с.

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Літературознавчий словник-довідник за редакцією К.О.Солом'яного, В.В.Німченка, В. І. Теремка. — К.: ВЦ «Академія», 2007
• Максима // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 8-9.
• Ізборник (історія, мовознавство, літературознавство) [ 10 грудня 2012 у Wayback Machine.] — там Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983 — …
• Афоризми. «Мега-ресурс української мудрості» [ 6 січня 2012 у Wayback Machine.]