Пряма мова — це спосіб передачі чужої мови, при якому мовець або автор тексту повністю зберігає її лексичні, синтаксичні та стилістичні особливості.
— Вставай, сину, підемо. Протираю од сну очі. — Куди, мамо? — О, а хіба ти забув: підемо дивитись, як сонце сходить. Ти ж просив, щоб тебе збудили. Вставай! — підводить мене. (С. Васильченко)
Пряма мова у драматичних творах:
а) пишеться після назви дійової особи та крапки (без лапок):
Невідомий. Здрастуйте вам. Роман. Здоров. Невідомий. Це хата Герасима Никодимовича Калитки? Роман. Це. Невідомий. А де ж сам хазяїн? Роман. Вони в город поїхали, сьогодня повинні буть назад. (І. Карпенко-Карий)
б) пишеться під назвою дійової особи в поетичних творах (без крапки або після двокрапки):
— Свічка — Меласю! Рідна! — Міланка — Любий! Ти живий?.. — О любий мій!.. Яка ж... тепер... я рада... — Свічка — Голубонько! Голубонько моя! (І. Кочерга).
В усіх випадках пряму мову починаємо з великої літери, але по-різному поєднуємо зі словами автора.
1. Якщо слова автора стоять:
а) перед прямою мовою — після них ставимо двокрапку, наприклад:
- У цілого війська девіз був один: «За волю, за рідну країну!» (Леся Українка).
б) після прямої мови — перед ними ставимо тире, крапку замінюємо на кому (знак питання, знак оклику, три крапки залишаємо без змін), наприклад:
- «Ось я йду!» — обізвалась Зима (Леся Українка).
- «Більше не підіймете?» — поцікавився Кармазин (О. Гончар).
- Примітка. Якщо слова автора при цьому починаються словами так, ось що, ось як і под., то в тих випадках, де після прямої мови мали б стояти кома й тире, ставимо тільки тире:
- «Треба завжди бути чесними» — так казала дітям мати.
в) у середині прямої мови — вони виділяються з обох боків комами й тире; проте якщо розрив робиться між двома окремими реченнями, то після слів автора ставимо не кому, а крапку й тире, наприклад:
- «Мої друзі — вбогі бідолахи, — говорить Кармель, — от мої друзі!»
- «Яких же я людей бачу? — одказує Кармель. — Багатих та вбогих» (Марко Вовчок).
2. Якщо репліки беруться в лапки й записуються підряд без слів автора, то між ними ставимо тире, наприклад:
- «Мамо, — питаю, — то льони цвітуть?» А мати сміється: «То, — кажуть, — Дніпро». — «А чого він такий синій?» — «Від неба», — кажуть (О. Гончар).
- Примітки:
а) слова автора, коли вони стоять у середині чи після прямої мови, починаються з малої літери;
Але зауважте: якщо слова автора, що стоять після прямої мови є окремим реченням, вони пишуться з великою літери. Наприклад:
- — Є ще дещо... — Я перехиляюся через стіну та розтискаю пальці.
- — Я кохаю тебе. — Він поцілував її.
б) слова автора та пряма мова завжди становлять окремі речення.
3. Якщо пряма мова, розірвана словами автора, є складним реченням із двокрапкою, то перед його другою частиною після слів автора ставимо двокрапку й тире, а пряма мова продовжується з малої літери, наприклад:
- «Дівчатонька мої, голубочки! Глядіть, лишень не перехваліть його, — сміється Катря дівчатам: — Славні бубни за горами, а зблизька — шкуратяні» (Марко Вовчок).
4. Якщо одна частина слів автора стосується першої частини прямої мови, а друга — другої, що йде після слів автора, то після першої частини розділові знаки ставимо за загальними правилами, а перед другою частиною — двокрапку й тире, наприклад:
- «Оце так! — оторопів Ярослав, потім запитав грубо, щоб приголомшити її і приглушити власні болі: — А ще кого ти любиш?» (М. Стельмах).
- Зауважте:
а) не виділяємо лапками прямої мови, коли немає прямої вказівки на конкретного мовця, наприклад:
- Кажуть: щоб солодко відпочивалося, треба гарно потрудитись.
З дитячих літ живе у серці він, як материнське слово незабутнє, і тихо каже: знай, ти не один (М. Рильський).
б) слова, що вказують на джерело повідомлення, виділяємо лише комами, наприклад:
- У Києві, повідомляють газети, розпочала роботу сесія Верховної Ради України.
в) якщо текст подається у вигляді авторської мови, однак стилістично наближається до прямої мови, зберігаючи лексичні й стилістичні особливості, інтонацію та емоційне забарвлення, — це невласне пряма мова, наприклад:
- Навіть старі хвалили Гущу. Вони ходили розпитать у нього, чи скоро буде нарізка [землі]. Він, певно, знає. Марко сміявся. Ніхто з доброї волі землі не дасть. Як! Не будуть землю ділити? Що ж тоді буде? (М. Коцюбинський).
г) пряма мова входить до простого речення як непряма, текст подаємо без спеціальних розділових знаків, наприклад:
- Мати сказала припнути теля (Гр. Тютюнник).
5. Не виділяється також непряма мова, що входить до складного речення його підрядною частиною та приєднується сполучниками що, щоб, ніби, мов, немов, наче, неначе, частками хай, нехай, наприклад:
- Сусіда попередив, щоб я не запізнювався на роботу; Передай Андрію, хай би зайшов під вечір (А. Головко).
Див. також
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Посилання
- 407/mode/1up?view=theater Пряма мова; Слова автора // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 288; 407.
- Шевчук С. В. Сучасна українська літературна мова
Це незавершена стаття з мовознавства. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pryama mova ce sposib peredachi chuzhoyi movi pri yakomu movec abo avtor tekstu povnistyu zberigaye yiyi leksichni sintaksichni ta stilistichni osoblivosti Vstavaj sinu pidemo Protirayu od snu ochi Kudi mamo O a hiba ti zabuv pidemo divitis yak sonce shodit Ti zh prosiv shob tebe zbudili Vstavaj pidvodit mene S Vasilchenko Pryama mova u dramatichnih tvorah a pishetsya pislya nazvi dijovoyi osobi ta krapki bez lapok Nevidomij Zdrastujte vam Roman Zdorov Nevidomij Ce hata Gerasima Nikodimovicha Kalitki Roman Ce Nevidomij A de zh sam hazyayin Roman Voni v gorod poyihali sogodnya povinni but nazad I Karpenko Karij b pishetsya pid nazvoyu dijovoyi osobi v poetichnih tvorah bez krapki abo pislya dvokrapki Svichka Melasyu Ridna Milanka Lyubij Ti zhivij O lyubij mij Yaka zh teper ya rada Svichka Golubonko Golubonko moya I Kocherga V usih vipadkah pryamu movu pochinayemo z velikoyi literi ale po riznomu poyednuyemo zi slovami avtora 1 Yaksho slova avtora stoyat a pered pryamoyu movoyu pislya nih stavimo dvokrapku napriklad U cilogo vijska deviz buv odin Za volyu za ridnu krayinu Lesya Ukrayinka b pislya pryamoyi movi pered nimi stavimo tire krapku zaminyuyemo na komu znak pitannya znak okliku tri krapki zalishayemo bez zmin napriklad Os ya jdu obizvalas Zima Lesya Ukrayinka Bilshe ne pidijmete pocikavivsya Karmazin O Gonchar Primitka Yaksho slova avtora pri comu pochinayutsya slovami tak os sho os yak i pod to v tih vipadkah de pislya pryamoyi movi mali b stoyati koma j tire stavimo tilki tire Treba zavzhdi buti chesnimi tak kazala dityam mati v u seredini pryamoyi movi voni vidilyayutsya z oboh bokiv komami j tire prote yaksho rozriv robitsya mizh dvoma okremimi rechennyami to pislya sliv avtora stavimo ne komu a krapku j tire napriklad Moyi druzi vbogi bidolahi govorit Karmel ot moyi druzi Yakih zhe ya lyudej bachu odkazuye Karmel Bagatih ta vbogih Marko Vovchok 2 Yaksho repliki berutsya v lapki j zapisuyutsya pidryad bez sliv avtora to mizh nimi stavimo tire napriklad Mamo pitayu to loni cvitut A mati smiyetsya To kazhut Dnipro A chogo vin takij sinij Vid neba kazhut O Gonchar Primitki a slova avtora koli voni stoyat u seredini chi pislya pryamoyi movi pochinayutsya z maloyi literi Ale zauvazhte yaksho slova avtora sho stoyat pislya pryamoyi movi ye okremim rechennyam voni pishutsya z velikoyu literi Napriklad Ye she desho Ya perehilyayusya cherez stinu ta roztiskayu palci Ya kohayu tebe Vin pociluvav yiyi b slova avtora ta pryama mova zavzhdi stanovlyat okremi rechennya 3 Yaksho pryama mova rozirvana slovami avtora ye skladnim rechennyam iz dvokrapkoyu to pered jogo drugoyu chastinoyu pislya sliv avtora stavimo dvokrapku j tire a pryama mova prodovzhuyetsya z maloyi literi napriklad Divchatonka moyi golubochki Glyadit lishen ne perehvalit jogo smiyetsya Katrya divchatam Slavni bubni za gorami a zblizka shkuratyani Marko Vovchok 4 Yaksho odna chastina sliv avtora stosuyetsya pershoyi chastini pryamoyi movi a druga drugoyi sho jde pislya sliv avtora to pislya pershoyi chastini rozdilovi znaki stavimo za zagalnimi pravilami a pered drugoyu chastinoyu dvokrapku j tire napriklad Oce tak otoropiv Yaroslav potim zapitav grubo shob prigolomshiti yiyi i priglushiti vlasni boli A she kogo ti lyubish M Stelmah Zauvazhte a ne vidilyayemo lapkami pryamoyi movi koli nemaye pryamoyi vkazivki na konkretnogo movcya napriklad Kazhut shob solodko vidpochivalosya treba garno potruditis Z dityachih lit zhive u serci vin yak materinske slovo nezabutnye i tiho kazhe znaj ti ne odin M Rilskij b slova sho vkazuyut na dzherelo povidomlennya vidilyayemo lishe komami napriklad U Kiyevi povidomlyayut gazeti rozpochala robotu sesiya Verhovnoyi Radi Ukrayini v yaksho tekst podayetsya u viglyadi avtorskoyi movi odnak stilistichno nablizhayetsya do pryamoyi movi zberigayuchi leksichni j stilistichni osoblivosti intonaciyu ta emocijne zabarvlennya ce nevlasne pryama mova napriklad Navit stari hvalili Gushu Voni hodili rozpitat u nogo chi skoro bude narizka zemli Vin pevno znaye Marko smiyavsya Nihto z dobroyi voli zemli ne dast Yak Ne budut zemlyu diliti Sho zh todi bude M Kocyubinskij g pryama mova vhodit do prostogo rechennya yak nepryama tekst podayemo bez specialnih rozdilovih znakiv napriklad Mati skazala pripnuti telya Gr Tyutyunnik 5 Ne vidilyayetsya takozh nepryama mova sho vhodit do skladnogo rechennya jogo pidryadnoyu chastinoyu ta priyednuyetsya spoluchnikami sho shob nibi mov nemov nache nenache chastkami haj nehaj napriklad Susida poperediv shob ya ne zapiznyuvavsya na robotu Peredaj Andriyu haj bi zajshov pid vechir A Golovko Div takozhNepryama mova Nevlasne pryama movaLiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Posilannya407 mode 1up view theater Pryama mova Slova avtora Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 288 407 Shevchuk S V Suchasna ukrayinska literaturna mova Ce nezavershena stattya z movoznavstva Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi