Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Соціопаті́я (дисоціальний розлад особистості) — відхилення характеру особистості від соціальних норм, яке спостерігається у близько 3 % чоловіків та 1 % жінок. Іноді соціопатія трактується як різновид психопатії; інколи — як патологія соціальних властивостей особистості.
| Дисоціальний розлад особистості | |
|---|---|
| Спеціальність | психологія |
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
| МКХ-10 | F60.2 |
| MedlinePlus | 000921 |
| MeSH | D000987 |
Виходячи з принципу соціального натуралізму, український вчений О. М. Костенко визначає соціопатію як стан неузгодженості волі і свідомості людини із законами соціальної природи: неузгодженість волі із зазначеними законами — це стан сваволі; неузгодженість свідомості із законами соціальної природи — це стан ілюзій. В особі утворюється так званий «комплекс сваволі й ілюзій», тобто соціопатія — це ураження особистості комплексом сваволі й ілюзій. Проявами соціопатії у такому розумінні є вчинки, що порушують різноманітні соціальні норми, зокрема норми моралі й права.
В американській психологічній літературі соціопатія характеризується схильністю людини обманювати, красти, чинити шкоду та іншим чином маніпулювати людьми, нехтувати законами, суспільними правилами та моральними нормами. Соціопати не мають відчуття винуватості та совісті. Така поведінка є центральною ознакою антисоціального розладу особистості (дисоціального розладу особистості).
Ерік Берн
Згідно з визначенням Еріка Берна, соціопати бувають двох типів: Перший тип, латентний або пасивний соціопат, більшу частину часу поводиться цілком пристойно, приймаючи керівництво якого-небудь зовнішнього авторитету, наприклад релігії або закону, або прив'язуючись часом до якої-небудь більш сильної особистості, що розглядається як ідеал (мова йде тут не про тих, хто користується релігією або законом для направлення совісті, а про тих, хто користується такими доктринами замість совісті). Ці люди керуються не звичайними, як усі, міркуваннями пристойності і людяності, а всього лише коряться прийнятому ними тлумаченню того, що написано в «книзі».
Другий тип — активний соціопат. Якщо і може на деякий час приборкати себе і надягнути маску доброчесності (особливо в присутності осіб, які очікують від нього пристойної і відповідальної поведінки), але як тільки такі соціопати опиняються поза досяжності авторитетних для них осіб, які потребують гарної поведінки, вони негайно перестають себе стримувати.
Див. також
Примітки
- Discovering Psychology, 3rd by Hockenbury, Don H.; Hockenbury, Sandra E. page 521,522
- ICD-10 Version:2010: F60.2
Джерела
- Костенко О. М. Культура і закон — у протидії злу. — Київ: Атіка, 2008. — 352 с.
 | Це незавершена стаття з психології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sociopati ya disocialnij rozlad osobistosti vidhilennya harakteru osobistosti vid socialnih norm yake sposterigayetsya u blizko 3 cholovikiv ta 1 zhinok Inodi sociopatiya traktuyetsya yak riznovid psihopatiyi inkoli yak patologiya socialnih vlastivostej osobistosti Disocialnij rozlad osobistostiSpecialnist psihologiyaKlasifikaciya ta zovnishni resursiMKH 10 F60 2MedlinePlus 000921MeSH D000987 Vihodyachi z principu socialnogo naturalizmu ukrayinskij vchenij O M Kostenko viznachaye sociopatiyu yak stan neuzgodzhenosti voli i svidomosti lyudini iz zakonami socialnoyi prirodi neuzgodzhenist voli iz zaznachenimi zakonami ce stan svavoli neuzgodzhenist svidomosti iz zakonami socialnoyi prirodi ce stan ilyuzij V osobi utvoryuyetsya tak zvanij kompleks svavoli j ilyuzij tobto sociopatiya ce urazhennya osobistosti kompleksom svavoli j ilyuzij Proyavami sociopatiyi u takomu rozuminni ye vchinki sho porushuyut riznomanitni socialni normi zokrema normi morali j prava V amerikanskij psihologichnij literaturi sociopatiya harakterizuyetsya shilnistyu lyudini obmanyuvati krasti chiniti shkodu ta inshim chinom manipulyuvati lyudmi nehtuvati zakonami suspilnimi pravilami ta moralnimi normami Sociopati ne mayut vidchuttya vinuvatosti ta sovisti Taka povedinka ye centralnoyu oznakoyu antisocialnogo rozladu osobistosti disocialnogo rozladu osobistosti Erik BernZgidno z viznachennyam Erika Berna sociopati buvayut dvoh tipiv Pershij tip latentnij abo pasivnij sociopat bilshu chastinu chasu povoditsya cilkom pristojno prijmayuchi kerivnictvo yakogo nebud zovnishnogo avtoritetu napriklad religiyi abo zakonu abo priv yazuyuchis chasom do yakoyi nebud bilsh silnoyi osobistosti sho rozglyadayetsya yak ideal mova jde tut ne pro tih hto koristuyetsya religiyeyu abo zakonom dlya napravlennya sovisti a pro tih hto koristuyetsya takimi doktrinami zamist sovisti Ci lyudi keruyutsya ne zvichajnimi yak usi mirkuvannyami pristojnosti i lyudyanosti a vsogo lishe koryatsya prijnyatomu nimi tlumachennyu togo sho napisano v knizi Drugij tip aktivnij sociopat Yaksho i mozhe na deyakij chas priborkati sebe i nadyagnuti masku dobrochesnosti osoblivo v prisutnosti osib yaki ochikuyut vid nogo pristojnoyi i vidpovidalnoyi povedinki ale yak tilki taki sociopati opinyayutsya poza dosyazhnosti avtoritetnih dlya nih osib yaki potrebuyut garnoyi povedinki voni negajno perestayut sebe strimuvati Div takozhSociopat Psihopatiya Rozlad osobistostiPrimitkiDiscovering Psychology 3rd by Hockenbury Don H Hockenbury Sandra E page 521 522 ICD 10 Version 2010 F60 2DzherelaKostenko O M Kultura i zakon u protidiyi zlu Kiyiv Atika 2008 352 s Ce nezavershena stattya z psihologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi