Лісова жаба | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Pseudocassina Elaphromantis Heteropelis Taphriomantis Habrahyla | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Лісова жаба (Leptopelis) — єдиний рід земноводних підродини з родини жаб-верескунів. Має 52 види.
Опис
Загальна довжина представників цього роду коливається від 5 до 10 см. Спостерігається статевий диморфізм: самиці більші за самців. За зовнішнім виглядом нагадують райок. Голова велика, широка. Дуже великі, витрішкуваті очі з вертикальною зіницею. Шкіра гладенька, глянсова. Між основами пальців на задніх кінцівках є невеликі перетинки. Кінці пальців розширені у диски-присоски. Є винятки: кілька видів перейшли до наземного способу життя і придбали зовнішній вигляд ропух, втративши перетинки на лапах і пальцеві диски.
У багатьох видів відзначаються дві колірні варіації: зелена і коричнева.
Спосіб життя
Спостерігається два центри видового різноманіття роду: зона екваторіальних лісів на заході Африки і зона саван на сході. Відповідно виділяють групу лісових видів і групу видів відкритих просторів, які дещо відрізняються у біології. Під час посушливого або спекотного періоду зариваються у ґрунт. Активні вночі. Живляться дрібними безхребетними.
Це яйцекладні амфібії. Самці під час шлюбного періоду видають звук на кшталт клацання або верещання. Самиця відкладає яйця у вологий ґрунт або мох.
Розповсюдження
Поширені на південь від Сахари за винятком південно-західних посушливих районів.
Види
- (Bocage, 1873)
- (Pfeffer, 1893)
- (Duméril, 1856)
- (Andersson, 1907)
- Ahl, 1929
- Loveridge, 1941
- (Günther, 1865)
- Leptopelis boulengeri (Werner, 1898)
- (Boulenger, 1906)
- Leptopelis brevirostris (Werner, 1898)
- Schiøtz, 1967
- (Boulenger, 1906)
- (Boulenger, 1912)
- Ahl, 1929
- Lötters, Rödel & Burger, 2005
- (Bocage, 1893)
- Leptopelis diffidens Tiutenko & Zinenko, 2021
- Laurent, 1972
- Laurent, 1973
- Leptopelis flavomaculatus (Günther, 1864)
- (Boulenger, 1898)
- Parker, 1936
- Ahl, 1929
- Ahl, 1929
- (De Witte, 1933)
- Köhler, Bwong, Schick, Veith & Lötters, 2006
- Schiøtz, 1967
- (Bocage, 1895)
- (Boulenger, 1895)
- (Werner, 1898)
- Poynton, 1985
- (Smith, 1849)
- Perret, 1966
- (Peters, 1875)
- Schiøtz, 1967
- (Mocquard, 1902)
- Inger, 1968
- Leptopelis palmatus (Peters, 1868)
- Poynton & Broadley, 1987
- Barbour & Loveridge, 1928
- Schmidt & Inger, 1959
- (Boulenger, 1896)
- Reichenow, 1874
- Rödel, 2007
- Largen, 1977
- Leptopelis uluguruensis Barbour & Loveridge, 1928
- (Boulenger, 1898)
- Leptopelis vermiculatus (Boulenger, 1909)
- (Günther, 1869)
- Poynton, 1963
- Largen, 1977
- Amiet, 2001
Джерела
- Arne Schiøtz: Treefrogs of Africa Edition Chimaira, Frankfurt/Main 1999,
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lisova zhaba Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Zemnovodni Amphibia Ryad Bezhvosti Anura Pidryad Neobatrachia Rodina Zhabi vereskuni Arthroleptidae Rid Lisova zhaba Leptopelis Gunther 1859 Sinonimi Pseudocassina Elaphromantis Heteropelis Taphriomantis Habrahyla Posilannya Vikishovishe Leptopelis Vikividi Leptopelis EOL 36099 ITIS 208171 NCBI 39601 Lisova zhaba Leptopelis yedinij rid zemnovodnih pidrodini z rodini zhab vereskuniv Maye 52 vidi OpisZagalna dovzhina predstavnikiv cogo rodu kolivayetsya vid 5 do 10 sm Sposterigayetsya statevij dimorfizm samici bilshi za samciv Za zovnishnim viglyadom nagaduyut rajok Golova velika shiroka Duzhe veliki vitrishkuvati ochi z vertikalnoyu ziniceyu Shkira gladenka glyansova Mizh osnovami palciv na zadnih kincivkah ye neveliki peretinki Kinci palciv rozshireni u diski prisoski Ye vinyatki kilka vidiv perejshli do nazemnogo sposobu zhittya i pridbali zovnishnij viglyad ropuh vtrativshi peretinki na lapah i palcevi diski U bagatoh vidiv vidznachayutsya dvi kolirni variaciyi zelena i korichneva Sposib zhittyaSposterigayetsya dva centri vidovogo riznomanittya rodu zona ekvatorialnih lisiv na zahodi Afriki i zona savan na shodi Vidpovidno vidilyayut grupu lisovih vidiv i grupu vidiv vidkritih prostoriv yaki desho vidriznyayutsya u biologiyi Pid chas posushlivogo abo spekotnogo periodu zarivayutsya u grunt Aktivni vnochi Zhivlyatsya dribnimi bezhrebetnimi Ce yajcekladni amfibiyi Samci pid chas shlyubnogo periodu vidayut zvuk na kshtalt klacannya abo vereshannya Samicya vidkladaye yajcya u vologij grunt abo moh RozpovsyudzhennyaPoshireni na pivden vid Sahari za vinyatkom pivdenno zahidnih posushlivih rajoniv Vidi Bocage 1873 Pfeffer 1893 Dumeril 1856 Andersson 1907 Ahl 1929 Loveridge 1941 Gunther 1865 Leptopelis boulengeri Werner 1898 Boulenger 1906 Leptopelis brevirostris Werner 1898 Schiotz 1967 Boulenger 1906 Boulenger 1912 Ahl 1929 Lotters Rodel amp Burger 2005 Bocage 1893 Leptopelis diffidens Tiutenko amp Zinenko 2021 Laurent 1972 Laurent 1973 Leptopelis flavomaculatus Gunther 1864 Boulenger 1898 Parker 1936 Ahl 1929 Ahl 1929 De Witte 1933 Kohler Bwong Schick Veith amp Lotters 2006 Schiotz 1967 Bocage 1895 Boulenger 1895 Werner 1898 Poynton 1985 Smith 1849 Perret 1966 Peters 1875 Schiotz 1967 Mocquard 1902 Inger 1968 Leptopelis palmatus Peters 1868 Poynton amp Broadley 1987 Barbour amp Loveridge 1928 Schmidt amp Inger 1959 Boulenger 1896 Reichenow 1874 Rodel 2007 Largen 1977 Leptopelis uluguruensis Barbour amp Loveridge 1928 Boulenger 1898 Leptopelis vermiculatus Boulenger 1909 Gunther 1869 Poynton 1963 Largen 1977 Amiet 2001DzherelaArne Schiotz Treefrogs of Africa Edition Chimaira Frankfurt Main 1999 ISBN 3 930612 24 0