Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ля́ховичі (біл. Ляхавічы) — місто на річці Відьма, адміністративний центр Ляховицького району Берестейської області Республіки Білорусь.
| Транслітерація назви | Liachavičy | |||
|---|---|---|---|---|
| ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 53°02′ пн. ш. 26°16′ сх. д. / 53.033° пн. ш. 26.267° сх. д.Координати: 53°02′ пн. ш. 26°16′ сх. д. / 53.033° пн. ш. 26.267° сх. д. | ||||
| Країна |  Білорусь | |||
| Область | Берестейська область | |||
| Район | Ляховицький район | |||
| Перша згадка | 15 століття | |||
| Назва на честь | Лех | |||
| Населення | 10 997 (2009) | |||
| Часовий пояс | час у Білорусі | |||
| Поштовий індекс | 225372 | |||
| Телефонний код | +375-1633 | |||
| Висота | 180 ± 1 м | |||
| Водний об'єкт | річка Відьма | |||
| Ключові події | d і Облога Ляховичів | |||
| Транспорт, відстані | ||||
| До Мінська | ||||
| - фізична | 129 км | |||
  Ляховичі | ||||
  Ляховичі Ляховичі (Берестейська область) | ||||
 Ляховичі у Вікісховищі | ||||
Історія
Місто Ляховичі згадується в письмових джерелах в середині 15 століття.
1546 року тут народився автор історичних мемуарів про події другої половини 16 століття Федір Євлашовський. В 16 столітті містечко Ляховичі відоме укріпленою фортецею, якою володів Володимир Заболотський. 10 квітня 1572 Сигізмунд II Август передав містечко кастеляну Віленському Яну Єраніму Хадкевичу. Його син Ян Кароль, гетьман Великого князівства Литовського перебудував і зміцнив фортецю, зробивши з неї саму велику фортецю в Речі Посполитої, з довжиною стін 1 км. В 1595 році місто не змогли взяти ні загони Северина Наливайко ні Івана Хованського. Побудований на лівому березі річки фортеця займала острівне положення і потрапити до неї можна було тільки по розвідному мосту через наповнений водою рів і ворота вежі. У центрі зміцнення стояв двоповерховий палац.
Після смерті Яна Короля Ходкевича в 1621 році Ляховичі з округою переходять у володіння Сапегів. У 1648-1654 роках під час Хмельниччини Ляховичі чотири рази піддавалися облозі козаків. Потім у московсько-польську війну 1654—1667 рр. польський гарнізон фортеці тримав оборону протягом шести місяців. Московити повністю зруйнували і спалили місто, яке нараховувало близько 300 будинків, а в замку розмістили постійний гарнізон кількістю 200 осіб. Під час Північної війни шведи двічі атакували Ляховичі у 1706 і 1709 роках.
У 1775 році Ляховичі з приватного володіння Сапегів перейшли до Віленського єпископа Ігнатія Масальського. В кінці 18 століття місто прийшло в занепад і залишився невеликим містечком. Його мешканці — білоруси, євреї, татари — займалися землеробством, дрібною торгівлею і ремеслом.
За другим поділом Речі Посполитої в 1793 році Ляховичі увійшли до складу Російської імперії. З 1795 року мвстечко — центр волості Слуцького повіту Мінської губернії. Після закінчення будівництва ділянки Поліської залізниці Барановичі — Лунинець в 1885 році населення Ляховичів почало збільшуватися і містечко набуло торгове значення. У 1897 році тут проживало 5000 чоловік.
Промисловість була представлена гончарним майстернями та пивоварними заводами, торгівля — 30 дрібними лавками і 3 трактирами. Протягом року проводилося 3 ярмарки і щотижня базари.
Під час революції 1905 року близько тисячі людей в Ляховичах взяли участь в демонстрації. З 1915 по 1918 рік Ляховичі знаходяться в прифронтовій зоні Першої світової війни і окуповані німцями 18 лютого 1918 року. У грудні 1918 року Ляховичі зайняті Червоною армією, але потім місто відійшло до Польщі. До 1939 року Ляховичі були центром волості в Барановицькому повіті Новогрудського воєводства.
З 18 вересня 1939 року в складі БРСР. 24 червня 1941 Ляховичі окуповані гітлерівською Німеччиною, а 6 липня 1944 місто зайняли частини Першого Білоруського фронту. З 1954 року Ляховичі в складі Берестейської області.
Населення
За переписом населення Білорусі 2009 року чисельність населення міста становила 10 997 осіб.
Національність
Розподіл населення за рідною національністю за даними перепису 2009 року:
| Національність | Осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| білоруси | 9679 | 88,01 % |
| поляки | 601 | 5,47 % |
| росіяни | 521 | 4,74 % |
| українці | 101 | 0,92 % |
| інші | 95 | 0,86 % |
| Разом | 10 997 | 100 % |
Відомі люди
У Ляховичах народився (1901—1964), відомий польський партизан і письменник, автор книг про повсякденне життя на сході Польщі, у тому числі й твори Zapiski oficera Armii Czerwonej (щоденник офіцера Червоної Армії). B Ляховичах народився і польсько — американський критик театру в мові їдиш (Копел) (1878—1958)
Примітки
- Belarus. pop-stat.mashke.org. оригіналу за 2 жовтня 2019. Процитовано 23 січня 2020. (англ.)
- Ethnic composition of Belarus 2009. pop-stat.mashke.org. оригіналу за 14 січня 2016. Процитовано 23 січня 2020. (англ.)
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ляховичі |
- Фотографії [ 30 вересня 2007 у Wayback Machine.] на Radzima.org
- Фотографії на Глобус Білорусі [ 5 січня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lya hovichi bil Lyahavichy misto na richci Vidma administrativnij centr Lyahovickogo rajonu Berestejskoyi oblasti Respubliki Bilorus misto Lyahovichi bil LyahavichyTransliteraciya nazvi Liachavicy Gerb Lyahovichiv Osnovni dani53 02 pn sh 26 16 sh d 53 033 pn sh 26 267 sh d 53 033 26 267 Koordinati 53 02 pn sh 26 16 sh d 53 033 pn sh 26 267 sh d 53 033 26 267Krayina BilorusOblast Berestejska oblastRajon Lyahovickij rajonPersha zgadka 15 stolittyaNazva na chest LehNaselennya 10 997 2009 Chasovij poyas chas u BilorusiPoshtovij indeks 225372Telefonnij kod 375 1633Visota 180 1 mVodnij ob yekt richka VidmaKlyuchovi podiyi d i Obloga Lyahovichiv Transport vidstani Do Minska fizichna 129 km Lyahovichi LyahovichiLyahovichi Berestejska oblast Lyahovichi u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Lyahovichi znachennya IstoriyaMisto Lyahovichi zgaduyetsya v pismovih dzherelah v seredini 15 stolittya 1546 roku tut narodivsya avtor istorichnih memuariv pro podiyi drugoyi polovini 16 stolittya Fedir Yevlashovskij V 16 stolitti mistechko Lyahovichi vidome ukriplenoyu forteceyu yakoyu volodiv Volodimir Zabolotskij 10 kvitnya 1572 Sigizmund II Avgust peredav mistechko kastelyanu Vilenskomu Yanu Yeranimu Hadkevichu Jogo sin Yan Karol getman Velikogo knyazivstva Litovskogo perebuduvav i zmicniv fortecyu zrobivshi z neyi samu veliku fortecyu v Rechi Pospolitoyi z dovzhinoyu stin 1 km V 1595 roci misto ne zmogli vzyati ni zagoni Severina Nalivajko ni Ivana Hovanskogo Pobudovanij na livomu berezi richki fortecya zajmala ostrivne polozhennya i potrapiti do neyi mozhna bulo tilki po rozvidnomu mostu cherez napovnenij vodoyu riv i vorota vezhi U centri zmicnennya stoyav dvopoverhovij palac Fortecya v Lyahovichah Pislya smerti Yana Korolya Hodkevicha v 1621 roci Lyahovichi z okrugoyu perehodyat u volodinnya Sapegiv U 1648 1654 rokah pid chas Hmelnichchini Lyahovichi chotiri razi piddavalisya oblozi kozakiv Potim u moskovsko polsku vijnu 1654 1667 rr polskij garnizon forteci trimav oboronu protyagom shesti misyaciv Moskoviti povnistyu zrujnuvali i spalili misto yake narahovuvalo blizko 300 budinkiv a v zamku rozmistili postijnij garnizon kilkistyu 200 osib Pid chas Pivnichnoyi vijni shvedi dvichi atakuvali Lyahovichi u 1706 i 1709 rokah U 1775 roci Lyahovichi z privatnogo volodinnya Sapegiv perejshli do Vilenskogo yepiskopa Ignatiya Masalskogo V kinci 18 stolittya misto prijshlo v zanepad i zalishivsya nevelikim mistechkom Jogo meshkanci bilorusi yevreyi tatari zajmalisya zemlerobstvom dribnoyu torgivleyu i remeslom Za drugim podilom Rechi Pospolitoyi v 1793 roci Lyahovichi uvijshli do skladu Rosijskoyi imperiyi Z 1795 roku mvstechko centr volosti Sluckogo povitu Minskoyi guberniyi Pislya zakinchennya budivnictva dilyanki Poliskoyi zaliznici Baranovichi Luninec v 1885 roci naselennya Lyahovichiv pochalo zbilshuvatisya i mistechko nabulo torgove znachennya U 1897 roci tut prozhivalo 5000 cholovik Promislovist bula predstavlena goncharnim majsternyami ta pivovarnimi zavodami torgivlya 30 dribnimi lavkami i 3 traktirami Protyagom roku provodilosya 3 yarmarki i shotizhnya bazari Pid chas revolyuciyi 1905 roku blizko tisyachi lyudej v Lyahovichah vzyali uchast v demonstraciyi Z 1915 po 1918 rik Lyahovichi znahodyatsya v prifrontovij zoni Pershoyi svitovoyi vijni i okupovani nimcyami 18 lyutogo 1918 roku U grudni 1918 roku Lyahovichi zajnyati Chervonoyu armiyeyu ale potim misto vidijshlo do Polshi Do 1939 roku Lyahovichi buli centrom volosti v Baranovickomu poviti Novogrudskogo voyevodstva Z 18 veresnya 1939 roku v skladi BRSR 24 chervnya 1941 Lyahovichi okupovani gitlerivskoyu Nimechchinoyu a 6 lipnya 1944 misto zajnyali chastini Pershogo Biloruskogo frontu Z 1954 roku Lyahovichi v skladi Berestejskoyi oblasti NaselennyaZa perepisom naselennya Bilorusi 2009 roku chiselnist naselennya mista stanovila 10 997 osib Nacionalnist Rozpodil naselennya za ridnoyu nacionalnistyu za danimi perepisu 2009 roku Nacionalnist Osib Vidsotok bilorusi 9679 88 01 polyaki 601 5 47 rosiyani 521 4 74 ukrayinci 101 0 92 inshi 95 0 86 Razom 10 997 100 Vidomi lyudiU Lyahovichah narodivsya 1901 1964 vidomij polskij partizan i pismennik avtor knig pro povsyakdenne zhittya na shodi Polshi u tomu chisli j tvori Zapiski oficera Armii Czerwonej shodennik oficera Chervonoyi Armiyi B Lyahovichah narodivsya i polsko amerikanskij kritik teatru v movi yidish Kopel 1878 1958 PrimitkiBelarus pop stat mashke org originalu za 2 zhovtnya 2019 Procitovano 23 sichnya 2020 angl Ethnic composition of Belarus 2009 pop stat mashke org originalu za 14 sichnya 2016 Procitovano 23 sichnya 2020 angl PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Lyahovichi Fotografiyi 30 veresnya 2007 u Wayback Machine na Radzima org Fotografiyi na Globus Bilorusi 5 sichnya 2014 u Wayback Machine